Показано, що у фрагменті B<$Ebeta>118-134 фібрину людини знаходиться невідома раніше неоантигенна детермінанта, яка експонується у ході перетворення фібриногену на фібрин desAA та зникає після гідролізу фібрину плазміном. Виявлено, що в суперспіральному фрагменті B<$Ebeta>118-138 фібрину людини знаходиться невідомий раніше центр полімеризації фібрину, який функціонує на стадії латеральної асоціації протофібрил. Показано, що одержані до фібрину людини моноклональних антитіл (монАТ), епітопи, для яких розташовуються у фрагменті фібрину B<$Ebeta>118-134, мають високу специфічність й афінітет до фібрину та є придатними для визначення з їх застосуванням концентрації розчинного фібрину в плазмі крові людини.