Розкрито причину широкої розповсюдженості депресії у разі хвороби Паркінсона (ХП), яка полягає в особливостях її феноменології з високою часткою апатичної симптоматики. Одержано дані щодо патогенетичної та клінічної гетерогенності депресивних і тривожних розладів у хворих на ХП. Методом магнітно-резонансної спектроскопії (MPC) на підставі визначення співвідношень основних метаболітів мозку (NAA, Cho, CR) доведено залучення певних регіонів мозку в патологічний процес за тривожних і депресивних станів у хворих на ХП, що висвітлює патогенетичні особливості депресії будь-якого походження з залученням в патологічний процес певних структур мозку, які створюють так зване "депресивне коло". Використання методу транс краніальної сонографії (ТКС) дозволило підтвердити вірність запропонованої патогенетичної концепції в підходах до розуміння наявності особливого варіанту депресії у разі ХП. Виділено мотиваційні порушення, які в літературі позначаються як апатія, визначено їх коморбідність з іншими нейропсихіатричними проявами та роль в прогресуванні ХП і розвитку деменції. Розкрито патогенетичні особливості мотиваційних порушень у разі ХП, які полягають в наявності когнітивного дефіциту й ангедонії у разі ХП. Доведено існування окремих варіантів ХП, що вимагає диференційного підходу до лікування та визначення прогнозу.