Висвітлено основні підходи до вивчення семіотично гетерогенних текстів, обгрунтовано дослідження анімаційної комедії як об'єкта лінгвістики, описано її особливості, комічний потенціал, екстралінгвальні чинники комічного ефекту. Проведено дослідження репрезентації в сучасних анімаційних фільмах особливостей міжгендерного та міжвікового спілкування, а також стереотипних тем і сюжетів, використання яких спрямоване на досягнення гумору. Проаналізовано мовні та стилістичні прийоми вербальної презентації комічного ефекту в текстах анімаційних комедій. Доведено, що основою мовної гри є невідповідність правилам мовного узусу, порушення загальноприйнятих правил відбору та вживання мовних засобів на всіх текстових рівнях - від фонетичного до інтертекстуального. Наведено приклади взаємодії вербальних і невербальних компонентів анімаційної комедії, унаслідок чого виникає гумор.