Вперше досліджено системний опис класу мінімальних функціональних синтаксичних одиниць - первинних і вторинних синтаксем, зокрема, наведено семантичну та морфолого-синтаксичну типологію вторинних синтаксем, утворених внаслідок різноманітних перетворень вихідних елементарних простих речень. Запропоновано оригінальну методику аналізу, яка дозволяє об'єктивувати дослідження й описати типи та моделі предикатем як семантичних одиниць, що оформляють граматично акт думки та мають такі ознаки, як суб'єктно-суб'єктна двочленність і пропозитивність у відображенні дійсності. Вперше вторинну предикацію визначено як семантико-синтаксичну категорію простого неелементарного речення, що виражає потенційні суб'єктно-предикатні відношення у вторинній предикатемі модифікованого вихідного речення та вторинні семантико-синтаксичні відношення між основною та вторинною предикатемами.