Вперше з'ясовано особливості конструювання образу Полоцька у класичних (руських) літописах і білорусько-литовських зводах. Джерельну базу з історії Полоччини розширено за рахунок вичленування "Повісті про Полоцьк" - легендарного оповідання складової частини другого зводу білорусько-литовських літописів "Хроніки Великого князівства Литовського (ВКЛ) та Жмоїтського". Представлено авторський погляд на обставини та час виникнення, джерела інформації та питання атрибуції "Повісті". Вперше проаналізовано полоцькі актові джерела другої половини XIII - початку XVI ст. як цілісний комплекс. Досліджено особливості соціальної та побутової термінології полоцьких актів. Здійснено спробу дослідити особливості соціальної моделі Полоцької землі у складі ВКЛ на матеріалі полоцьких актових джерел кінця XIV - початку XVI ст. У новому контексті розглянуто особливості внутрішнього життя Полоцької землі, її місце у складі ВКЛ.