Досліджено проблему формування суб'єктивності в постструктуралістській концепції М. Фуко в контексті основних філософських напрямків, що вплинули на становлення його антропології, а також тих антропологічних теорій, на які його творчість справила значний вплив. Такий підхід дозволив локалізувати екзістенціально-антропологічні, психоаналітичні та марксистські інтенції його теорії суб'єкта, прояснити контекстуальні запозичення М. Фуко з цих філософських і психологічних течій (подібність ним і розходження з ними) та простежити іманентні глибинні трансформації його теорії суб'єкта, які дозволили розглянути його вчення про суб'єкт як один з найбільш значимих і революційних антропологічних проектів XX ст., сформулювати основні парадигмальні установки М. Фуко, що вплинули на становлення нової антропології та нової етики постмодернізму та гендерної теорії.