Застосовано основні принципи соціально-екологічної концепції епідемічного процесу за визначення епідеміологічних закономірностей та особливостей поширення краснухи в Україні з розробкою теоретичних і практичних аспектів проблеми: вивчення основних характеристик епідемічного процесу краснушної інфекції в Україні в динаміці дозволило оцінити сучасну епідемічну ситуацію з краснухи як нестійку, з тенденцією до погіршення. Визначено стан протикраснушного імунітету окремих вікових груп населення в різних регіонах України та виявлено територіальні відмінності у рівнях напруженості імунітету. Встановлено відносно високу питому вагу серонегативних щодо збудника краснухи осіб у різних вікових групах населення з найбільшим показником серед 19 - 30-річних (9,3 - 16,0 %). Розвинено основні напрями програми моніторингу за синдромом вродженої краснухи в Україні. Проаналізовано та зіставлено матеріали щодо збігу клінічного та лабораторного діагнозів краснухи та встановлено високий відсоток їх невідповідності (45,95 %). Визначено можливі причинно-наслідкові зв'язки між динамікою захворюваності на краснуху за умов проведення планової вакцинопрофілактики та динамікою епідеміологічно значущих соціальних явищ (демографічні зсуви, міграція населення). Обгрунтовано основні шляхи оптимізації інформаційного забезпечення епідеміологічного нагляду за краснухою в Україні з застосуванням сучасних комп'ютерних технологій.