Проаналізовано філософсько-релігієзнавчий аспект свідомості у період соціальних трансформацій. Здійснено реконструкцію, зіставлення та критичне дослідження міфологічної й релігійної свідомості у періоди соціальних трансформацій (перехідну добу), зокрема на межі XIX - XX ст. і XX - XXI ст. Проаналізовано філософські, релігієзнавчі та психологічні контексти інтерпретацій перехідної доби в історії людства. Розглянуто період соціальних трансформацій як повернення до архетипів колективного несвідомого в зв'язку з розпадом цілісної картини світу. З'ясовано, що більшість дослідників - М. Бахтін, В. Гегель, Ф. Шеллінг, О. Шпенглер, В. Шубарт та ін. пов'язують проблеми періоду соціальних трансформацій з процесами зміни свідомості людей, зі зростанням есхатологічних настроїв, зі змінами у ставленні до просторово-часових характеристик соціуму, спільноти, етносу. Акцентовано увагу на тому, що колективна реакція на об'єктивні процеси в людській історії може лвипадати» з історичного часу, тобто історичні процеси можуть осмислюватися на рівні неісторичної свідомості. Розкрито характер ментальності та рівень у осмисленні перехідних процесів, на якому й розгортаються процеси синтези міфології, релігії, мистецтва і моралі.