Досліджено комунікаційну систему періодичного видання з погляду її мовноментальної визначеності. На матеріалі часопису "Літературно-Науковий Вістник" ("Вістник") 1898 - 1939 рр. проаналізовано детерміновані специфікою мовної ментальності комунікаторів особливості комунікаційної системи автор - дискурс - адресат. З'ясовано, як через вісниківський дискурс транслюються соціуму мовноментальні домінанти провідних публіцистів періодичного видання, яким чином І. Франко, М. Грушевський та Д. Донцов враховують у публіцистичному дискурсі певні ознаки мовної ментальності українських реципієнтів. Увагу акцентовано на зафіксовані в дискурсі цього часопису спроби головних редакторів відкоригувати мовноментальні характеристики читачів-етнофорів. Осмислено традиції студіювання комунікаційної системи. Опрацьовано методику аналізу комунікаційної системи, детермінованої особливостями мовної ментальності комунікаторів. Уперше вивчено мовну ментальність українського публіциста.