Проаналізовано сучасний стан теоретичних і методологічних напрацювань щодо ролі еліти в процесах державотворення, визначено пріоритетні напрями вдосконалення механізмів функціонування регіональної еліти в Україні. Насамперед це стосується таких механізмів: комунікативного, який повинен формуватися відповідно до чотирьох провідних принципів (створення й підтримка різноманітних формальних і неформальних каналів політичної комунікації, забезпечення відкритості процесу підготовки і прийняття управлінських рішень, забезпечення рівномірного розподілу функцій і відповідальності щодо вирішення певних проблем між усіма зацікавленими в цьому акторами, забезпечення неухильного виконання спільно прийнятих рішень до моменту їх спільного перегляду або виконання), організаційного, який повинен забезпечити вибір чотирьох базових моделей функціонування регіональної еліти (конфронтаційної, патронажної, партнерської, коопераційної), політико-правового, який забезпечує умови для гармонійного розвитку регіональної еліти. Визначено сучасні ознаки взаємодії центральної і регіональної еліт, що дозволило виявити такі загальні суспільно-політичні закономірності: істотною ознакою правлячої еліти є не стільки вплив на формування державної політики, скільки наявність формальних владних повноважень; сучасна українська еліта - це декілька згуртованих або "розмитих" груп, а правляча еліта є лише одним із багатьох елітних угруповань, що функціонують в Україні.