Розроблено нову методику, яка дозволяє одержувати фрагменти гранальної системи хлоропластів в найменш пошкодженому стані. Вперше показано трансверсальну гетерогенність грани, в якій виділено 4 характерні ділянки, що відрізняються пігмент-білковим складом і просторовим розташуванням. Вперше за допомогою хімічної дезінтеграції хлоропластів одержано мембранні фракції, які відповідають різним частинам грани (грана-core, грана-margin та кінцеві ділянки). Вперше показано, що співвідношення грана-core/грана-margin не стале, а динамічне та залежить від умов навколишнього середовища. Виявлено ряд нових особливостей розташування ПБК у грані, зокрема наявність ФСІ в усіх ділянках гранальних тилакоїдів, від'ємний градієнт розташування ФСІ від краєвих ділянок до центру грани та зворотний градієнт розташування комплексів ФСІІ. Вперше показано існування в грані особливих "нетипових" тилакоїдів, які відрізняються від суто гранальних за пігмент-білковим складом і щільністю стиковки з іншими гранальними тилакоїдами. На основі оригінальних даних запропоновано модель організації гранальних тилакоїдів, в якій враховані структурні та функціональні особливості різних ділянок гран. Вперше виявлено явище зменшення розмірів хлоропластів у відповідь на короткочасний прогрів, яке обумовлене перебудовою крупних ділянок гран хлоропластів та утворенням багатотилакоїдних гран. Вперше встановлено захисний ефект світла низької інтенсивності за короткочасного високотемпературного прогріву щодо зміни розмірів хлоропластів і збереження функціональної активності.