Здійснено комплексний компаративний аналіз, узагальнено особливості та тенденції політики українських урядів періоду визвольних змагань 1917 - 1921 pp. щодо національних меншин. На основі комплексного використання сукупності загальних принципів наукового пізнання, діалектичного підходу, а також спеціальних методів дослідження висвітлено основні теоретичні підходи до визначення сутності, передумов зародження та моделей державної етнополітики. Простежено генезу світової традиції політико-правового забезпечення прав національних меншин, охарактеризовано джерельну базу проблеми. Досліджено процес формування поліетнічного складу населення України, його соціальної структурованості, виробничої зайнятості та суспільного поділу праці, рівня урбанізованості й освіченості, політико-правового становища напередодні Української революції. Проведено порівняльний аналіз політики українських державних формувань зазначеного періоду щодо забезпечення громадянських прав і свобод, умов етнокультурної самобутності та політичного розвитку іноетнічного населення. Простежено еволюцію ідеї національно-персональної автономії, досліджено основні нормотворчі та інституційні заходи, які здійснювали урядові структури для забезпечення фізичних прав. Зіставлено рівень політичної мобілізації окремих національних меншин, їх ставлення до українського державотворення та участь у представницьких і виконавчих органах влади, а також розбудови етнічними спільнотами національно-персональних автономій та їх досягнень, насамперед у законодавчій, інституційній, етнокультурній сферах, набутті досвіду державотворення.