Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання - вивчення інституту автономії в системі територіальної організації влади за кордоном. На основі аналізу світового досвіду розвитку автономій доведено, що особливості кожної автономії породжені неповторним конкретними умовами громадського та політичного життя. Встановлено, що автономія є окремим видом публічної влади, що доповнює два інші - державну владу та місцеве самоврядування й є наслідком процесу децентралізації та деволюції державної влади. Визначено, що автономії можуть утворюватися з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій регіонів. Досліджено автономії країн Європи - Аланди, Фарери, Гренландії, Корсики, Азори, Мадейри та екстериторіальну автономію саамів. Обгрунтовано, що інституційна основа й організаційний механізм здійснення публічної влади на рівні автономій є системою, що поєднує суб'єкти влади й управління автономних утворень, їх цілі, завдання, функції, методи управління й організаційні структури, а також результати їх функціонування з метою реалізації інтересів жителів автономій.