Вперше розкрито еволюцію ідеї соборності в Галичині в контексті якісних (а не лише кількісних) змін, процес самоусвідомлення русинів як частини загальноукраїнського простору. Показано розвиток уявлень українських діячів Наддніпрянщини про Галичину та її населення. З'ясовано в історичній ретроспективі взаємини галичан із наддніпрянцями й їх роль в українському національному самоусвідомленні. Вдосконалено аналіз поглядів про внесок галичан у кристалізацію новочасної української національно-політичної свідомості; загальну схему українського руху в підавстрійській Галичині, що розглядається не лінійно, як наперед задана реальність, а в контексті перехресної дії національно-політичних орієнтацій; періодизацію українського національного відродження. Набули подальшого розвитку сучасні оцінки русо- (москво-) та полонофільства як складової частини національного руху в XIX ст.; висвітлення інституційного розвитку українофільської течії; проблема утвердження етноніму "Україна" / "український" у Галичині.