Проведено порівняльний аналіз ефективності 52 лапаротомних і 75 ендоскопічних декомпресивних оперативних втручань з приводу обтурації пухлиною дистального відділу загальної жовчної протоки. Доведено, що ендоскопічні декомпресивні втручання є ефективним мініінвазивним методом біліарної декомпресії під час підготовки хворих до радикальної операції, а також оптимальним методом остаточного паліативного лікування хворих з приводу нерезектабельних пухлин. За наявності доброякісних пухлин великого сосочка дванадцятипалої кишки ендоскопічна папілектомія є ефективною та безпечною альтернативою лапаротомному втручанню. Розроблено, впроваджено й оцінено способи транспапілярної декомпресії жовчних проток, ендобіліарний стент, пристрій для встановлення ендобіліарного стента, а також показання до виконання ендоскопічної папілектомії з приводу аденоми великого сосочка дванадцятипалої кишки. Застосування розробленого та впровадженого в клінічну практику діагностично-лікувального алгоритму у хворих за механічній жовтяниці надало можливість раціонально використовувати діагностичні методики й обрати вірні способи оперативних декомпресивних втручань з приводу обтурації пухлиною дистального відділу загальної жовчної протоки.