Наведені головні підходи та методи опису й аналізу структурної організації лісових екосистем. Проведено аналіз сучасних поглядів на проблему структури екологічних систем, методологічних аспектів збору і статистичної обробки даних. Особливу увагу приділено геостатистичним підходам як засобам оцінки та моделювання просторових закономірностей. Обговорюються питання вивчення динаміки показників просторового складу лісових біогеоценозів. Наведені методи проілюстровано на прикладі дібров степової зони України в еталонних варіантах (Присамарський біосферний стаціонар) та в умовах техногенезу (регіони вуглевидобутку Західного Донбасу).