Розглянуто динаміку тематичної групи їжі та напоїв у буковинських говірках. У межах тематичної групи лексики "назви їжі" та тематичної групи лексики "назви напоїв" виокремлено тематичні групи та номінативні ряди різночасної структури. З'ясовано теоретико-методологічні засади дослідження народної кулінарної термінології. Проаналізовано динамічні процеси у буковинській кулінарній термінології, спричинені екстралінгвальними чинниками. Визначено систему змін у буковинській кулінарній номенклатурі, зумовлену інтралінгвальними чинниками. Охарактеризовано когнітивні, етнолінгвістичні та структурно-семантичні особливості кулінарної термінології буковинських говірок. Виокремлено основні мотиваційні моделі та охарактеризовано способи номінації кулінарної номенклатури. Виявлено міжмовні та міждіалектні зв'язки народної кулінарної номенклатури.

Розкрито зв'язок між гастрономічним виміром суспільного життя та соціальними процесами і відносинами в ретроспективному та сучасному контекстах. Виявлено евристичність гастрономічного насамперед для розкриття особливостей організації окремих суспільних систем, їх ментальності, архетипів колективного несвідомого, характерних ознак інституціоналізації владного дискурсу тощо. В контексті глобальних процесів поширення "індустріальної їжі" визначено комплекс можливостей для покращання практик харчування масової особи, зокрема, в українському суспільстві. Зазначено, що саме в контексті самобутніх гастрономічних культур (кулінарного порядку, практик харчування, гастрономічного дискурсу як продовження соціокультурного контексту), починаючи від європейського суспільства старого ладу та закінчуючи сучасним глобальним гастрономічним простором з відповідними національними культурними формами прояву, розкрито секрети "живого" спадку минулого в процесах реального сьогодення. Увагу приділено проблемам, пов'язаним з поширенням ГМО-їжі, БАДів, продовольчих підробок, деструктивних практик харчування у вигляді харчових компенсацій, одноманітного раціону харчування, необгрунтованого дотримання дієт для схуднення. На підставі застосування соціологічного підходу гастрономічні детермінанти (кулінарний порядок, практики харчування, гастрономічний дискурс) досліджено як продовження суспільного контексту. Виокремлено найбільш симптоматичні форми прояву гастрономічної культури в контексті соціально-диференціювальних чинників (гендерних, освітніх, майнових). Зафіксовано стратифікаційну логіку виникнення гастрономічної культури, її функції (фізіологічну, дисциплінарну, соціального контролю, інтегративну, освітню, соціалізаційну, комунікативну, релаксаційну, статусну, психологічного захисту). Особливу увагу приділено синтетичній, або маркувальній, функції - об'єднання людей навколо трапези за значущою соціокультурною ознакою. За підсумками соціологічного аналізу вітчизняної гастрономії зроблено висновок про необхідність приділення уваги процесам організації харчування середньостатистичної людини на всіх рівнях (державному, науковому, повсякденному).

На основі широкого кола джерел (експедиційних, архівних, опублікованих, музейних) і наукової літератури проведено комплексне дослідження розвитку деревообробних ремесел Східного Поділля кінця XIX - початку XXI ст. Основну увагу звернуто на регіональні особливості деревообробних ремесел: вироби, сировину, технологію виготовлення, інструментарій і їх місце в системі традиційно-побутової культури. Простежено зміну ролі виробів з дерева в житті людини протягом кінця XIX - початку XXI ст. Встановлено, що вони мали широке функціональне призначення: створювали житлове середовище подільського селянина, допомагали в приготуванні, зберіганні та споживанні їжі, використовувались для транспортування різноманітних вантажів і як знаряддя в сільському господарстві, застосовувались у багатьох обрядах та звичаях тощо. Розглянуто еволюцію деревообробних ремесел Східного Поділля в історичній ретроспективі трьох основних періодів: кінець XIX - початок XX ст., 1920 - 1930-ті рр. та друга половина XX - початок XXI ст. Визначено кількісні та якісні параметри розвитку ремесла, динаміку та причини змін.

Досліджено тематичні групи назв одягу, взуття, кухонного начиння та їжі в говірках Підгаєччини. У межах кожної тематичної групи виділено й охарактеризовано лексико-семантичні групи. Для кожної виявленої номінації відзначено семантичні особливості, з'ясовано етимологію, внутрішню форму або слово, від якого вона походить, визначено способи й засоби найменування. Висвітлено відношення досліджуваної побутової лексики до відповідної лексики інших українських говорів та української літературної мови, виявлено лексичні паралелі в слов'янських мовах. Здійснено лінгвістичне картографування ареально-релевантної підгаєцької побутової лексики, за результатами якого окреслено мікроареали в межах наддністрянського діалекту.

Розглянуто результати системного опису динамічних процесів у складі традиційної предметної лексики українських східнослобожанських говірок, які належать до новостворених, отже, усебічне вивчення яких залишається вкрай актуальним завданням. З метою виявлення змін у лексиці як рухомого складника мови зафіксовані номени проаналізовано на предмет визначення статичного та динамічного. Проаналізовано виявлені маніфести з давніми етнографічними розвідками та лексикографічними працями, що надало можливість відстежити просторову поведінку лексем на двох часових зрізах - син- та діахронійному. В процесі лексико-семантичного аналізу назв їжі, посуду та кухонного начиння виявлено такі типи змін у лексичній системі говірок: збільшення кількості репрезентантів семи за рахунок виникнення найменувань нових реалій чи модифікації (зміни) назв загальновживаних денотатів; зникнення окремих номенів; архаїзація назв, використовуваних для денотатів, які виходять з ужитку. Проте найчастіше зміни полягають у розширенні чи звуженні семантичної структури загальновживаних лексем; побутуванні назв, утворених від однієї основи за допомогою різних формантів; запозичення назв з російської мови. Про рух у системі говірок свідчить також активне функціонування фонетичних, акцентологічних і граматичних варіантів лексем. У досліджені констатовано етимологію назв, установлено мотиви номінації, кількісний склад і функційну активність виявлених репрезентантів.

Розроблено математичні моделі для здійснення просторового аналізу емісій парникових газів у житловому секторі, які надають можливість враховувати енергетичні потреби населення, зокрема на опалювання житлових приміщень, підігрів води та приготування їжі, а також враховувати регіональні відмінності, кліматичні умови та дані щодо стану житлового фонду. Розроблено геоінформаційну технологію моделювання та просторового аналізу емісії парникових газів у житловому секторі, яка використовує бази геопросторових даних та надає можливість будувати просторові кадастри емісій у цьому секторі. Здійснено обчислювальні експерименти, одержано цифрові карти та відповідні набори геопросторових даних, які містять інформацію щодо джерел та кількісного оцінювання емісій двоокису вуглецю, метану та закису азоту у житловому секторі України та Польщі. Оцінено невизначеність результатів інвентаризації парникових газів у житловому секторі з урахуванням невизначеностей статистичних даних, нетто теплотвірних значень палив та коефіцієнтів емісії парникових газів.

Розглянуто організаційно-методичні аспекти аудиту нематеріальних активів підприємств роздрібної торгівлі. Розкрито теоретичні основи визначення витрат як економічної категорії. Проаналізовано проблемні аспекти впровадження систем бюджетування. Проведено оцінювання ступеня ефективності використання трудового потенціалу готелів. Охарактеризовано проблеми під час визначення кредитоспроможності позичальників. Досліджено економічні та господарські відносини в розрізі кримінального законодавства. Викладено тенденції роздрібної торгівлі в контексті економічного та соціального розвитку України. Запропоновано напрями розвитку інноваційних процесів у закладах ресторанного господарства. Висвітлено проблематику та перспективи традиції філософського осмислення феноменів їжі та харчування.

Розглянуто гігієнічні вимоги до сучасних технологічних процесів виробництва основних харчових продуктів. Значну увагу приділено теорії та методології нормування контамінантів різної природи в харчових продуктах. Описано особливості визначення аліментарних ризиків захворюваності, розкрито підходи до регламентації трансгенних продуктів. Проаналізовано питання безпеки їжі за вмістом у ній хімічних, радіоактивних і мікробіологічних забруднювачів. Наведено інформацію про харчові отруєння мікробної природи, охарактеризовано властивості мікроорганізмів, умови їх розмноженя та токсиноутворення у харчових продуктах, можливі шляхи їх забруднення та систему заходів профілактики. Подано класифікацію харчових отруєнь, описано методику їх розслідування.

Рассмотрены гигиенические требования к современным технологическим процессам производства основных пищевых продуктов. Значительное внимание уделено теории и методологии нормирования контаминантов разной прироры в пищевых продуктах. Описаны особенности определения алиментарных рисков заболеваемости, раскрыты подходы к регламентации трансгенных продуктов. Проанализированы вопросы безопасности еды по содержанию в ней химических, радиоактивных и микробиологических загрязнителей. Приведена информация о пищевых отравлениях микробной природы, охарактеризованы свойства микроорганизмов, условия их размножения и токсикообразования в пищевых продуктах, возможных путях их загрязнения и системе профилактических мероприятий. Дана классификация пищевых отравлений, детально описана методика их расследования.

Вперше застосовано метод тонкошарової хроматографії на поліамідному сорбенті для дослідження складу вторинних метаболітів у листі дубу, що дозволило суттєво підняти роздільну здатність на відміну від методу хроматографії, застосованого раніше. Для двох видів дубу - Q. petraea і Q. pubescens - хроматографічно показана участь 39 індивідуальних сполук, які можуть відігравати роль потенційних алелохіміків щодо фітофагів. Одержано дані про зміни складу цих сполук у процесі весняного розвитку листя дубу, у комплексі вторинних речовин природного корму, які відбувались під час його проходження у кишечнику гусениць монофага - зеленої дубової листовійки і поліфага - непарного шовкопряду. Хроматографічно підтверджено дані про принципову відмінність у функціонуванні детоксикаційних захисних систем комах-фітофагів, які відрізняються за ступенем спеціалізації до їжі. Показано відмінності у спроможності до утилізації деяких вторинних метаболітів гусеницями різної вікової стадії. Для T. viridana одержано експериментальні дані, що підтверджують гіпотезу можливої участі ферментів естеразного комплексу в захисних детоксикаційних системах комах-монофагів.

Вперше проведено вивчення тривалості функціонування пародонта зубів протягом доби, характеру та відсоткового співвідношення вживаних продуктів харчування в осіб з частковими дефектами зубних рядів (ЧДЗР) і протезованих незнімними мостоподібними протезами (НМП). Проведено комп'ютерне моделювання математичної моделі зубо-щелепного сегмента (ЗЩС), протезованого мостоподібним протезом, у нормальному стані та за резорбції кісткової тканини на 1/4 довжини коренів, яка вивчає характер напружень, що виникають у твердих тканинах зубів і кістковій тканині альвеолярних відростків під час жувального навантаження. Вперше морфологічно вивчено вплив консистенції їжі на стан слизової оболонки порожнини рота (СОПР) піддослідних тварин, як однієї зі складових зубо-щелепної системи. Запропоновано методики та розроблено алгоритми тренінгу пародонта опорних зубів після ортопедичного лікування, які залежать від ступеня важкості хронічного генералізованого пародонтиту, та включають крім традиційних методів лікування (раціонального протезування, створення стійких оклюзійних співвідношень, тимчасового або постійного шинування) тренінг пародонта за допомогою жувальної гумки та вживання їжі твердої та середньої консистенції у рекоменодованих співвідношеннях, що дозволяють визначити умови раціонального функціонування ортопедичних конструкцій у порожнині рота для подовження терміну їх використання та профілактики захворювань пародонта опорних зубів.

Представлено результати досліджень підвищення ефективності цукробурякового виробництва шляхом вдосконалення наявної технології очищення дифузійного соку, розроблення апарата попередньої дефекації, позбавленого недоліків діючого обладнання, формування нового напряму у промисловості - отримання з цукрових буряків та іншої вуглеводомісткої сировини сублімованих харчових добавок оздоровчого і профілактичного призначення. Обгрунтовано доцільність використання на дефекосатурації механоактивованих природних карбонатів, в тому числі дрібнофракційних відходів вапняку; встановлено оптимальні значення параметрів механоактивації матеріалів, визначено спосіб їх використання. Для коригування структури харчування населення України і зменшення споживання рафінованої їжі створено нову низькотемпературну технологію перероблення цукрових буряків на цукромісткі продукти та харчові добавки підвищеної біологічної дії. Наведено результати промислових досліджень, обгрунтовано соціальне значення та економічну ефективність впровадження нових технологій у народне господарство.

Обгрунтовано систему підготовки майбутніх учителів трудового навчання до естетичного виховання учнів, основою якої є соціальні вимоги до підготовки відповідних фахівців, педагогічне керівництво, формування готовності студентів до естетичного виховання учнів. На підставі аналізу структури та змісту готовності визначено складові компоненти готовності майбутніх учителів трудового навчання до естетичного виховання учнів. Доведено, що розроблена експериментальна програма курсу "Технологія приготування їжі" має естетико-розвиваючі можливості, у процесі вивчення якої здійснюється естетичне виховання студентів і формується їх готовність до естетичного виховання учнів на заняттях зі шкільного курсу з технології обробки харчових продуктів, основ кулінарії.

Виявлено, що комбінування мілдронату з фізичними навантаженнями в осіб з низьким рівнем соматичного здоров'я сприяє потенціюванню ерготропного ефекту, що забезпечує розширення аеробної ланки енергозабезпечення організму. Показано роль мілдронату в удосконалюванні механізмів довгострокової адаптації, взаємопов'язаних з проявом ефекту економізації киснево-транспортної системи організму. З'ясовано значення мілдронату у формуванні резервів системи зовнішнього дихання. Виявлено закономірності, які зумовлюють підвищення неспецифічної резистентності організму і пов'язані з комбінуванням мілдронату та фізичних навантажень. Показано дію препарату як інгібітора процесів ліпопероксидації й активізації механізмів антиоксидантного захисту організму за умов м'язової діяльності в осіб з низьким рівнем соматичного здоров'я. Уперше виявлено кардіопротекторний ефект біологічно активних харчових домішок "Чаванпраш" і "Стресском" за умов повсякденних підвищених фізичних навантажень. Показано, що застосування біологічно активних домішок (БАД) до раціону сприє росту аеробного потенціалу організму. Відзначено розширення функціональних резервів системи кисневого постачання організму. Відзначено розширення функціональних резервів системи кисневого постачання організму, активізації процесів еритропоезу під впливом курсового застосування харчових домішок в осіб з високим рівнем повсякденної рухової активності. Визначено, що адаптогенні властивості біологічно активних домішок до їжі виявляються у підвищенні рівня неспецифічної резистентності організму внаслідок посилення антиоксидантної ланки його захисту.

Розглянуто проблему складання карти українських діалектів Росії, питання дослідження українських говірок на Волгоградщині. Наведено матеріали до словника українських острівних говірок у даному регіоні (родові назви осіб за спорідненістю та назви житлових споруд), лексико-семантичну характеристику деяких назв їжі в говірках українців.

Рассмотрены проблема составления карты украинских диалектов России, вопросы исследования украинских говоров в Волгоградской области. Приведены материалы к словарю украинских островных говоров в данном регионе (родовые названия лиц по родственности и названия жилищных сооружений), лексико-семантическая характеристика некоторых названий пищи в говорах украинцев.

Вперше довготривалі (1960 - 2008 pp.) зміни живлення личинок масових видів риб родини \i Blenniidaei Gobiidae \i0 у прибережних водах Севастополя проаналізовано за допомогою електронної бази даних "Живлення личинок риб Чорного моря". Виявлено, що виборність у живленні обумовлена фізіологічними особливостями личинок риб і доступністю їжі. Перевага жертв в кишечниках личинок залежить від їх чисельності у морі. Виявлено, що личинки морських бичків і собачок мають схожий стереотип живлення стосовно як видового складу жертв, так і довжини жертви. Відмінності в живленні між родинами виявлено лише в кількісному споживанні жертв. Відзначено, що збіг термінів появи мнеміопсиса та личинок риб в планктоні, а також його тривале знаходження у відсутність бероє як і раніше негативно впливає на кормову базу личинок і, як наслідок, на їх виживання. Показано, що схожа харчова поведінка личинок морських бичків і собачок спостерігалася в 1960-ті та 2000-і pp. (рівень схожості 69 %). У періоди 1990 - 2000-х pp. відзначено зниження цього значення до 59 %, проте цей показник був досить високим і відображав значний рівень збігу харчової поведінки личинок. У 1960-ті і 1990-ті pp. даний показник становив 40 %. Дуже низька чисельність личинок риб, що спостерігається з 1990-х pp. і до цього часу, наявність істотної частки личинок з порожніми кишечниками, значне (у 2 - 4 рази) зниження кількості жертв у кишечниках личинок у порівнянні з 1960-ми pp. на тлі загального зниження чисельності кормового зоопланктону в морі дозволяє дійти висновку про пряму залежність чисельності личинок риб від концентрації кормових організмів у морі.

Узагальнено існуючі літературні джерела з проблем видового складу, характеру перебування та біотопічної приуроченості птахів Верхнього та Середнього Побужжя як фізико-географічного регіону. Досліджено сучасну видову структуру та чисельність орнітонаселення антропогенних ландшафтів, подано кількісне співвідношення видів за типом фауністичного походження, складом їжі, що домінує у раціоні, за місцем гніздування та характером перебування різних видів птахів на досліджуваній території. Виявлено особливості біотопічного розподілу та терміни міграцій. Досліджено закономірності формування та функціонування орнітоценозів штучних ландшафтів Верхнього та Середнього Побужжя за умов зростання антропогенного навантаження. Проведено порівняння орнітопопуляцій основних типів антропогенних ландшафтів Верхнього та Середнього Побужжя. Виявлено причини та характер змін в авіфауні регіону протягом минулого та початку поточного століття та запропоновано шляхи зниження антропічного тиску на штучні екосистеми.

Уперше у хворих на множинні хронічні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки (МХВШД) вивчено особливості клінічних проявів виразкової хвороби та їх вплив на функціональний стан органів травлення та гомеостаз організму. Розроблено нові способи оперативного лікування, відповідні тяжкості та характеру МХВШД, які дозволяють зберегти природний пасаж їжі через дванадцятипалу кишку. Вивчено характер морфофункціональних порушень інтрамурального нервового апарату у вилучених ділянках шлунка хворих на МХВШД, показано наявність порушень показників гомеостазу організму (імунореактивності, екскреції холецистокініну). Досліджено індивідуальні характеристики імунофізіологічних реакцій у хворих на множинні виразки у різні періоди після операцій залежно від обсягу хірургічного втручання. Виявлено найбільш значимі показники неспецифічної резистентності та імунної відповіді для пацієнтів, хворих на МХВШД.

Акцентовано увагу на актуалізації архетипів води, землі, вогню та повітря в творах Фленнері О'Коннор. Серед архетипів води вивчено "комплекс Харона" (сугестію фігури міфологічного перевізника душ), "комплекс Офелії" (акт добровільного втоплення невинної жертви), архаїку струмка вічної молодості, мотив крові. Виявлено художні імплікації архетипу землі, досліджено "комплекс Іони" (черево, проковтування, поїдання їжі), образ труни, архетипи дому, матері, сходів, гроту, печери (природної могили), архаїку скелі, павича, ока (слабкозорість, сліпоту, самозасліплення). Наведено трактування архетипу вогню в художній прозі авторки (пожежі, мотиву шалу, гніву, насильства), здійснено колористичний дискурс (опозиція "світло - темрява"). Серед архетипів повітря проаналізовано образ дерева (вертикальна вісь) і неба. Творчість Фленнері О'Коннер розглянуто і в аспекті "літературної теології", яка інтегрує, парадоксально синтезує в собі відомі тенденції католицтва (релігійний еволюціонізм Тейяра де Шардена) та протестантизму. О'Коннорівські імплікації феномену віри охарактеризовано, зважаючи на теології К.Барта (віру як незнання, напружене очікування, ствердження та заперечення) та неопротестантизм П.Тілліха та братів Нібурів (одкровення, епіфанію). Здійснено інтерпретацію символічних імен персонажів.

Дисертацію присвячено розробці методичних підходів та вивченню теплового балансу органів черевної порожнини за фізіологічних умов, під час океанічного рейсу, в процесі доброякісних новоутвореннях шкіри передньої черевної стінки та під час їх кріодеструкції методом дистанційної радіаційної динамічної теплометрії (ДРДТ). Вивчено щільність теплового потоку із глибоких структур органів черевної порожнини на передню черевну стінку відповідно до конституції, статі, віку, сезонів року, часу доби, вживання їжі, професії, географічної довготи, широти, хвилювання океану у практично здорових людей - працівників морського транспорту і жителів берегової зони; доброякісних новоутворень шкіри передньої черевної стінки (бородавки, папіломи, пігментного невусу, гемангіоми) з метою вивчення теплового балансу, діагностики і контролю перебігу післяопераційного періоду при їх кріодеструкції. Визначено можливості використання ДРДТ у фізіологічних дослідженнях морської медицини та діагностичному алгоритмі при доброякісних новоутвореннях шкіри передньої черевної стінки.

Досліджено питання підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного товстокишкового стазу у випадку гастродуоденальної патології у дітей. Виявлено, що основними факторами його формування є аліментарні (порушення режиму прийому та характеру їжі, низька рухова активність, дефекти догляду та виховання в ранньому віці), органічні (природжена патологія товстої кишки) і порушення регуляції кишкової моторики внаслідок ваготонії. Показано, що хронічний товстокишковий стаз у разі гастродуоденальної патології у дітей супроводжується переважно запальними змінами слизової оболонки товстої кишки, одним із факторів розвитку яких є порушення мікроциркуляції та регіонального кровообігу в стінці кишки внаслідок хронічного запору. Розроблено концепцію формування хронічного товстокишового стазу у разі гастродуоденальної патології у дітей і принципи його корекції.