Вивчено ефект наночастинок дисиліциду хрому (ДСХ) і нітриду титану (НТ) на рівень експресії генів, що кодують важливі регуляторні ензими та фактори (NAMPT, UPS7, E2F8, FAS/TNFSF6, TBX3 і IL13RA2) у печінці мишей для виявлення можливого токсичного впливу цих наночастинок. Встановлено, що за дії на мишей наночастинок НТ (20 нм; 20 мг з їжею кожен день, крім суботи і неділі, протягом 2 міс) у клітинах печінки посилювалась експресія генів NAMPT, FAS, TBX3 і IL13RA2 і знижувалась - USP7 та E2F8, причому вираженіші зміни виявлено для генів TBX3 і IL13RA2. За дії на мишей наночастинок ДСХ (45 нм; 20 мг з їжею кожен день, крім суботи і неділі, протягом 2 міс) спостерігалися більш виражені зміни в експресії генів USP7, E2F8, FAS і TBX3 у порівнянні з ефектом наночастинок НТ. В той самий час вплив наночастинок НТ на експресію гена NAMPT у тканині печінки був вираженішим у порівнянні з дією наночастинок ДСХ. Проте експресія гена IL13RA2 істотно не змінювалася в печінці мишей за дії на них наночастинок ДСХ. Показано, що наночастинки ДСХ і НТ проявляли різні ефекти на експресію більшості досліджених генів гено-специфічно, які відображають можливу генотоксичну активність досліджених наночастинок, але молекулярні механізми цих змін в експресії генів потребують подальшого вивчення.

Мікроорганізми роду Wolbachia - це облігатні внутрішньоклітинні ендосимбіонти у понад 60 % усіх відомих видів комах, які передаються за материнською лінією та можуть спричиняти репродуктивні зміни у різних представників типу Arthropoda. Однак відомо, що різні штами Wolbachia можуть мати різний вплив на онтогенез і виживаність організму-господаря. Так, зокрема, бактерії роду Wolbachia WMelPop генотипом можуть стати причиною нейродегенеративних процесів у різних тканинах дрозофіли, у тому числі нервовій тканині мозку. Виявлено мікроорганізми роду Wolbachia у лабораторних лініях Х-зчеплених нейродегенеративних мутантів D. melanogaster. Лікування від бактерій роду Wolbachia проводили шляхом личинкового згодовування тетрацикліну з їжею протягом 2 - 3 поколінь. Порівняльний аналіз нейродегенеративного фенотипу дорослих мух показав помітне зниження проявів нейродегенеративного фенотипу у мутантів після виліковування від бактерії. Також виявлено зростання тривалості життя у досліджуваних ліній D. melanogaster після виведення бактерії. Одержані результати можуть бути свідченням модифікуючого впливу вольбахії на формування нейродегенеративного фенотипу в мутантів D. melanogaster.

Мета роботи - вивчення характеру ураження судин серця, легенів і нирок у щурів із моделлю системного автоімунного захворювання, проведення зіставлення одержаних результатів з екстравазальними морфологічними проявами патологічного процесу, станом ендотеліальної судинної функції та активністю у крові прозапальних цитокінів. Експеримент проведено на 40 нелінійних щурах. Задля моделювання захворювання тваринам неодноразово уводили повний ад'ювант Фрейнда, розчин селезінкової дезоксирибонуклеїнової кислоти великої рогатої худоби, меркаптопурин, метилурацил, а з їжею щури постійно одержували сульфат кадмію, оксибутират літію й молібдат амонію. За 2 місяці від початку дослідження на тлі внутрішньочеревного нембуталового наркозу тварин виводили з експерименту. Гістологічні зрізи тканин серця, легенів і нирок забарвлювали гематоксиліном-еозином, альціановим синім та за методом Ван-Гізон, ставилася PAS-реакція. У тварин із запропонованою експериментальною моделлю системного автоімунного захворювання спостерігалися морфологічні ознаки ураження судин серця, легенів і нирок, характер проявів яких між собою був взаємопов'язаний, що підтверджує спільність патогенетичних побудов ангіопатії за різних таких хвороб у клінічній практиці. У генезі уражень серцевих, легеневих та ниркових судин відіграють роль активація прозапальних цитокінів і порушення ендотеліальної судинної функції, що має певну практичну значущість. У клінічній практиці не лише суто системні васкуліти, а й інші автоімунні захворювання мають розглядатися як ангіопатії.

У обстежених робітників хімічного виробництва інтенсивність карієсу зубів у 20 - 40 років була вдвічі вище, ускладнення - в 5,5 раза вище, а показники патологічного кармана - в 26 разів вище, ніж в середньому по Україні. З ростом тривалості роботи в хімічному виробництві, в першу чергу, спостерігали порушення структури кісткової тканини, а не її мінералізацію. Крім того, у них спостерігали 100 % порушення в генах другої фази детоксикації NAT2 (С481Т) і гена СТR (С1377Т), що входить до генної мережі метаболізму кісткової тканини, які необхідно враховувати при розробці лікувально-профілактичних заходів. В експерименті на щурах за умов надлишкового надходження перекисів ліпідів з їжею показано високу ефективність лікувально-профілактичного комплексу, що складався з адаптогенів, вітамінів, мінералів і високоякісного білка. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс дозволив в основній групі робітників суттєво покращити показники стоматологічного статусу, нормалізувати біохімічні параметри ротової рідини, сироватки крові, зарядовий стан клітин букального епітелію, функціональний стан мікрокапілярного русла ясен і їх бар'єрний захист від мікробного фактора.

Розглянуто аліментарні мотиви як допоміжний засіб літературного аналізу. Зроблено висновок: символіка страв, життєдайна сила їжі, трапеза як засіб характеристики персонажів та їх стосунків , "конфліктні" відносини між їжею й організмом героїв - вся ця аліментарна лінія у романі є важливою і визначальною у провідній темі твору - родового занепаду Будденброків.

Обстежено 136 хворих на цукровий діабет II типу у поєднанні з гіпертонічною хворобою віком від 23-х до 65-ти років, серед яких жінок - 65,4 %, чоловіків - 44,6 %. За результатами дослідження зроблено висновок, що дані хворі одержували з їжею більшу кількість енергії, ніж їм було потрібно для задоволення потреб організму в енергетичних субстратах. Порушення харчування у кожного хворого мали індивідуальну особливість. Переважно вуглеводне харчування, особливо багаторічна звичка вживати солодощі, формує більш виражену харчову залежність і низьку комплаентність хворих до дієти. На підставі отриманих даних розроблено диференційовані дієтичні рекомендації.

Обследованы 136 больных сахарным диабетом II типа в сочетании с гипертонической болезнью в возрасте от 23-х до 65-ти лет, среди которых женщин - 65,4 %, мужчин - 44,6 %. На основе результатов исследования сделан вывод, что данные больные получали с едой большее количество энергии, чем им было необходимо для удовлетворения потребностей организма в энергетических субстратах. Нарушения питания у каждого больного имели индивидуальную особенность. Преимущественно углеводное питание, особенно многолетняя привычка употреблять сладости, формирует более выраженную пищевую зависимость и низкую комплаентность больных к диете. Полученные данные послужили основой для разработки дифференцированных диетических рекоментаций.

Дисертацію присвячено питанням вмісту металів у навколишньому середовищі та їх впливу на здоров'я населення в умовах промислового регіону. Розвиваються методичні підходи у комплексній гігієнічній оцінці розповсюдження металів-токсикантів та мікроелементів у об'єктів довкілля та особливостей вивчення їх впливу на репродуктивну функцію жінок. Встановлено, що важкі метали при комплексному їх надходженні в організм практично здорових жінок з водою, повітрям та їжею підвищують ризик ускладнень вагітності та пологів, сприяють розвитку патології і вроджених аномалій новонароджених. Запропоновано та обгрунтовано заходи загальної профілактики та індивідуальної металокорекції щодо запобігання відповідним специфічним ускладненням і зміцнення репродуктивного здоров'я жінок.

Bивчено частоти та чинники дефіциту вітаміну D серед населення України, механізмів його впливу на структурно-функціональний стан кісткової тканини та розробці комплексної системи діагностики, профілактики та корекції вітамін D-дефіцитних станів, направлених на покращання якості життя населення. Проведено одномоментні епідеміологічні дослідження встановили, що частота дефіциту вітаміну D серед дорослого населення України реєструється в 81,8 %, а недостатність - 13,6 %. Зазначено, що частота дефіциту вітаміну D серед дитячого населення складає 88,5 %, недостатність - 6,4 %. Підкреслено що чинниками ризику розвитку дефіциту вітаміну D є жіноча стать, дефіцит маси тіла, ожиріння, зимовий період року, географічне положення місця проживання населення. Доведено, що у дітей із тяжким дефіцитом вітаміну D реєструється сповільнення формування піку кісткової маси проти обстежених із рівнем 25(ОH)D у сироватці крові вище 50 нмоль/л. Встановлено, що недостатнє надходження кальцію та вітаміну D з їжею виступає як додатковий чинник ініціації та прогресування метаболічних порушень, кісткової тканини (остеомаляція, остеопороз) за тривалого дефіциту вітаміну D. З'ясовано, що інтенсивність больового синдрому та показники якості життя пацієнтів із системним остеопорозом та первинним остеоартрозом великих суглобів є достовірно гіршими порівняно із групою обстежених із рівнем 25(ОH)D у сироватці крові в межах норми. Розроблено та апробовано комплексну систему діагностики, профілактики та корекції вітамін D-дефіцитних станів, направлених на покращання якості життя пацієнтів із захворюваннями кістково-м'язової системи (системний остеопороз, остеоартроз).

<$E alpha>-Ліпоєва кислота (ЛК) - внутрішньомолекулярний дисульфід, який легко ендогенно перетворюється в дитіолдигідроліпоєву кислоту (ДЛК). Обидві речовини - біоантиоксиданти, що синтезуються ендогенно, або в організм потрапляють з їжею. Розчинні у воді і ліпідах, високоефективні у порівнянні з усіма активними формами кисню, захищають біомембрани (мітохондрії) від окислювальних стресів різного походження. ЛК, ДЛК і ліпоамід - кофактори поліферментних комплексів мітохондрій - дегідрогеназ 2-оксикислот і гліциндекарбоксилази, низки інших ферментів, реактиватори і синергісти вітамінів A, C, E, убіхінону. ЛК оптимізує метаболізм глюкози, ефективна за інсулінрезистентного діабету та його ускладнень, невропатій і нейродегенеративних хвороб, уповільнює процеси старіння.

Висвітлено питання стосовно організації виробничої практики в контексті кредитно-модульної системи навчання. Акцентовано на важливості зазначеної форми навчальної діяльності у процесі підготовки провізорів. Наведено досвід проведення виробничої практики на кафедрі клінічної фармакології та фармакотерапії у ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", спрямований на розвиток навичок здійснення фармацевтичної опіки різних категорій пацієнтів, клінічного мислення для відбору хворих, яким обов'язково необхідна консультація лікаря, розв'язання питань адекватної заміни лікарських препаратів, взаємодії ліків між собою і з їжею, шляхів усунення поліпрагмазії, зниження ризику розвитку побічних реакцій, комунікативних умінь майбутніх провізорів. Наведено особливості оцінювання поточної успішності студентів та підсумкового модульного контролю.

Розглянуто організацію проведення підсумкового модульного контролю з дисципліни "Клінічна фармакологія". Акцентовано важливість даної форми навчальної діяльності у процесі підготовки майбутніх лікарів, особливо в контексті Болонського процесу. Представлений досвід проведення підсумкового модульного контролю на кафедрі клінічної фармакології і фармакотерапії у ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", спрямований на розвиток навичок клінічного мислення, вирішення питань індивідуальної фармакотерапії, взаємодії ліків між собою і з їжею, шляхів усунення поліпрагмазії, зниження ризику розвитку побічних реакцій, комунікативних умінь майбутніх лікарів. Висвітлено методику проведення модульного контролю, проаналізовано види контролю теоретичних і практичних знань студентів, наведено особливості оцінювання.

Розглянуто організації написання "Протоколу ефективності і безпечності лікарського препарату" як виду самостійної роботи студентів, що є одним із шляхів інтенсифікації навчання. Акцентовано важливість даної форми навчальної діяльності у процесі підготовки майбутніх лікарів, особливо в контексті Болонського процесу. Представлений досвід даного виду самостійної роботи студентів на кафедрі клінічної фармакології і фармакотерапії у ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", спрямований на розвиток навичок клінічного мислення, вирішення питань індивідуальної фармакотерапії, взаємодії ліків між собою і з їжею, шляхів усунення поліпрагмазії, зниження ризику розвитку побічних реакцій, комунікативних умінь майбутніх лікарів. Висвітлено методику оформлення роботи, проаналізовано типові студентські помилки в процесі її виконання. Наведено особливості оцінювання даного виду самостійної роботи.

Широке використання лікарських препаратів спричинило появу такого захворювання, як "медикаментозна хвороба". Розглянуто основні клінічні прояви медикаментозної хвороби, патофізіологічні основи її розвитку та вплив різноманітних факторів, таких як взаємодія ліків між собою, з їжею та організмом хворого, особливості дитячого організму, які здатні вплинути на розвиток небажаних реакцій на прийом ліків і спричинити медикаментозну хворобу.

Продукти харчування відіграють важливу роль у повсякденному житті кожного народу. Щоденною їжею пересічного єврея в часи Ісуса Христа був хліб. У грецькому тексті Нового Заповіту лексико-семантичну групу назв хліба та його компонентів представлено 8-ма лексичними одиницями. Більшість з них походять з індоєвропейського мовного джерела. В цілому назви на позначення хліба та його компонентів у грецькій мові Нового Заповіту характеризуються високим рівнем динаміки розвитку нових значень. Майже у кожному іменнику спостережено тенденцію до використання переносних значень.

Виявлено фактори ризику розвитку мозкових інсультів на Закарпатті. У дослідженні взяли участь 216 хворих на мозкові інсульти, з них 160 - на ішемічні і 56 - на геморагічний інсульт. Чоловіків було 133, жінок - 83. Проаналізовано етіологічні та провокуючі фактори виникнення мозкових інсультів. Встановлено, що на Закарпатті ішемічний інсульт частіше виникає у осіб віком 59 - 69-ти років, геморагічний - 26 - 47-ми років. Причиною ішемічного інсульту в більшості хворих (84 пацієнти) був мозковий атеросклероз, геморагічного (44 пацієнти) - артеріальна гіпертензія. Основним провокуючим фактором ішемічного інсульту було зловживання гострою їжею (22 хворих) та алкоголем (72 хворих), а геморагічного - зловживання вином (21 хворий). Ішемічний інсульт виникав частіше вдома (31 хворий), геморагічний - на вулиці (9 хворих). Висновки: ішемічний інсульт на Закарпатті частіше виникає у осіб старшого віку, геморагічний - середнього. Етіологічним фактором ризику виникнення ішемічного інсульту є мозковий атеросклероз, геморагічного - артеріальна гіпертензія. В низинних районах Закарпаття спостерігається більше випадків мозкового інсульту, ніж у гірських.

Проаналізовано залежність здоров'я людини від стану хребта, передумови порушення функції хребта та причини дистрофічних процесів у кістковій і хрящовій тканинах. Звернено увагу на профілактику остеохондрозу, оздоровлення хребта засобами лікувальної фізкультури. Зазначено, що остеохондроз, особливо шийного відділу, є найрозповсюдженішим захворюванням людей. За цієї хвороби страждають різні системи організму, але найуразливішими є обмінні порушення в шийному та поперековому відділах хребта. Указано на залежність деяких факторів, що можуть зумовлювати остеохондроз хребта: недостаній рівень добової рухливості, що знижує інтенсивність дифузії та живлення хребта, тому що виникають застійні явища в дисках. Крім того, важливий наслідок - утрата тренованості скелетних м'язів та еластичної властивості в сухожилків і зв'язок. Важливе значення має переохолодження структур хребта з розвитком захворювань під загальною назвою - "ревматизм м'яких ткани". Безпосередній ефект переохолодження полягає у звуженні судин і порушенні кровообігу в капілярах. Це погіршує живлення клітин, викликає їх руйнування, а продукти їх розпаду зумовлюють активізацію імунної системи, яка розглядає їх як антигени. Тому виникають автоімунні ушкодження м'язів і сполучної тканини. Порушення гомеостазу внаслідок накопичення продуктів обміну речовин, токсинів, недоокислених речовин у разі нераціонального харчування, надходження з їжею та водою токсинів екзогенного походження, хронічних закрепів, дисбактеріозу. Усе це спричиняє розвиток уражень хребта: хронічний психоемоційний стрес, який викликає тонічні судоми, спазми скелетних м'язів, а тому впливає на живлення м'язових і сполучнотканинних структур; тривалі перевантаження хребта у випадку надлишкової маси тіла, перенесення вантажів, довгого сидіння порушують дифузію в хребцях; постійна мікротравматизація хребта і навколишніх тканин за місцевих надмірних рухів, вібрації, ударів, падіння, зіскоків. Захоплення розтяжками та вправами на гнучкість із перевищенням фізіологічних меж еластичності та рухливості суглобів, часті процедури мануальної терапії з корекції хребта, що може зумовити надлишкову рухливість хребта (особливо за недостатнього розвитку м'язів навколо нього), виникнення значного суглобового підвивиху. Зазначено, що основними стратегічними напрямами оздоровлення хребта є спеціальна рухлива активність; корекція поведінки з урахуванням принципів безпеки щодо хребта; здоровий спосіб життя; профілактика хронічних інфекційних захворювань та їх лікування; організація раціонального режиму харчування, спрямованого на боротьбу з надлишковою масою тіла. Систематичне застосування лікувальних фізичних вправ набагато підвищує ефективність медикаментозних лікувальних засобів, скорочує термін лікування, зменшує перебування хворого на лікувальному ліжку, скорочує розрив між клінічним і функціональним одужанням.

Вивчено частоту ендемічного зоба та інших захворювань, спричинених дефіцитом йоду, у різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат. У 77,4 % обстежених школярів, що проживають у високогір'ї Карпат і у 71,6 % школярів, що проживають за умов середньогірського ярусу, діагностовано дифузійний нетоксичний зоб. Установлено, що серед школярів регіону прояви зобної ендемії залежали від висоти розміщення населеного пункту над рівнем моря: середній об'єм щитовидної залози та частота зоба збільшувалися від низькогір'я до високогір'я. У високогірному районі виявлено субклінічний гіпотиреоз у 8,9 %, а у низькогірному - у 5,2 % обстежених школярів. Відзначено: хворим на дифузний нетоксичний зоб, дітям, що проживають у йододефіцитному регіоні, притаманні інертність психічної діяльності, швидка втомлюваність, зниження концентрації уваги та розумової працездатності. Показано, що прийом 100 мкг йодиду калію нормалізує показники екскреції йоду з сечею у дітей, що проживають в районах з помірним дефіцитом йоду, продовж усього періоду його введення, не спричиняючи побічних ефектів. За умови усунення порушень мікробіоценозу кишечнику та здійснення лікування дифузного нетоксичного зоба йодидом калію у 42,5 % випадків відзначається зменшення об'єму щитовидної залози. Доведено, що нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи поліпшенню всмоктування йоду, що надходить з їжею, призводить до збільшення показників його секреції з сечею, що характеризує зменшення ступеня йодної недостатності.

Предмет дослідження - студенти ПНУ в яких виявлена залізодефіцитної анемії (ЗДА). Тема - "Характеристика ЗДА серед студенток Прикарпатського національного університету (ПНУ) та її профілактика". Мета роботи - на основі аналізу причин ЗДА у студенток рекомендувати первинну та вторинну профілактику ЗДА. Амбулаторні карточки денток, які знаходились на диспансерному обліку. Виявлено наступні причини ЗДА серед студенток: хронічні крововтрати (гіперполіменорея), підвищена потреба в залізі (вагітність, період статевого дозрівання та росту), недостатнє надходження заліза з їжею, гельмінтози. Висновки: причини ЗДА у студенток, які знаходились на диспансерному обліку у ПНУ є наступні: хронічні крововтрати (гіперполіменорея), підвищена потреба в залізі (вагітність, період статевого дозрівання та росту), недостатнє надходження заліза з їжею, гель мінтози. Основними проявами ЗДА серед студенток є анемічний та сидеропенічний синдроми. Рекомендовано первинну та вторинну профілактику ЗДА серед студенток ПНУ.

56 індійських студентів II - VI курсів ІФНМУ були опитані письмово. Мета роботи - визначення харчового статусу студента-медика. Традиційна індійська кухня насичена гострими спеціями. Різний клімат наших країн передбачає різний водний режим пиття. Студентське життя не сприяє дотриманню режиму харчування та дієти. Результат - 35 респондентів (62,5 %) вживають багато гострих приправ із їжею. Гострі страви визнані найчастішою причиною шлунково-кишкових розладів у 16-ти студентів (28,57 %), 17 (30,36 %) респондентів мають звичну печію, 6 (10,71 %) - епігастральний біль, 3 (5,36 %) регургітацію шлунковим вмістом, пізній епігастральний біль - 4 (7,14 %). Тупий біль, важкість у верхній половині живота - виявлено у 3-х студентів (5,36 %), метеоризм - у 9-ти (16,07 %), 9 (16,07 %) мали хронічні захворювання ШКТ в минулому.