Розглянуто аліментарні мотиви як допоміжний засіб літературного аналізу. Зроблено висновок: символіка страв, життєдайна сила їжі, трапеза як засіб характеристики персонажів та їх стосунків , "конфліктні" відносини між їжею й організмом героїв - вся ця аліментарна лінія у романі є важливою і визначальною у провідній темі твору - родового занепаду Будденброків.

Дисертацію присвячено питанням вмісту металів у навколишньому середовищі та їх впливу на здоров'я населення в умовах промислового регіону. Розвиваються методичні підходи у комплексній гігієнічній оцінці розповсюдження металів-токсикантів та мікроелементів у об'єктів довкілля та особливостей вивчення їх впливу на репродуктивну функцію жінок. Встановлено, що важкі метали при комплексному їх надходженні в організм практично здорових жінок з водою, повітрям та їжею підвищують ризик ускладнень вагітності та пологів, сприяють розвитку патології і вроджених аномалій новонароджених. Запропоновано та обгрунтовано заходи загальної профілактики та індивідуальної металокорекції щодо запобігання відповідним специфічним ускладненням і зміцнення репродуктивного здоров'я жінок.

З використанням результатів експериментальних та клінічних випробувань проаналізовано значення флавоноїдів, антрахінонів, стероїдів та інших циклічних сполук як фізіологічних аналогів нейромодуляторів та гормонів тваринного організму, що надходять з рослинною їжею. Висвітлено їх роль у нейроендокринних механізмах адаптації та здатність внаслідок "економії" систем біосинтезу ендогенних регуляторів знижувати ризик розвитку хвороб старіння.

Продукти харчування відіграють важливу роль у повсякденному житті кожного народу. Щоденною їжею пересічного єврея в часи Ісуса Христа був хліб. У грецькому тексті Нового Заповіту лексико-семантичну групу назв хліба та його компонентів представлено 8-ма лексичними одиницями. Більшість з них походять з індоєвропейського мовного джерела. В цілому назви на позначення хліба та його компонентів у грецькій мові Нового Заповіту характеризуються високим рівнем динаміки розвитку нових значень. Майже у кожному іменнику спостережено тенденцію до використання переносних значень.

Наведено сучасні дані про надходження енергії і поживних речовин в організм тварин з їжею; висвітлено наукові підходи до визначення енергетичної оцінки поживності раціонів. На підставі наукових досліджень і літературних даних висвітлено питання впливу рівня енергетичного живлення на ріст та розвиток телиць української чорно-рябої породи, їх м'ясну продуктивність, перетравність поживних речовин раціону та на формування молочної продуктивності залежно від даного фактора.

Досліджено харчовий раціон мідій Чорного моря, зокрема, екземплярів довжиною 20-45 мм. Однак, у живленні кожної групи мідій переважають 2 - 3 види їжі, а інші мають підлегле значення. Для мідії Одеської затоки характерні сезонні особливості складу їжі. Це явище пов'язане зі зміною біологічних сезонів фітоценозу та з періодом масового розмноження безхребетних, особливо у простіших. Так, у весняний період головною їжею є фітопланктон, здебільшого діатомові (57,6 % за кількістю та 84,8 % за вагою) та перидінієві водорості (66,7 % за кількістю та 88,5 % за вагою). Зоопланктон у живленні мідій весною відіграє другорядну роль (0,1 - 5 %), у той час як у літній період - одне з провідних місць у раціоні молюсків (40 - 70 %) належить тінтінам, копеподам. Другорядну роль у живленні мідій відіграють залишки та фрагменти організмів, цілі тварини (мшанки, коловертки, личинки турбелярій, яйця ізопод, ноктілюка та інших). Таким чином, у літній період головна роль у живленні мідій належить зоопланктону, а у весняний - фітопланктону.

Установлено, что для мидии Черного моря характерны широкие пищевые спектры. Особенно четко это прослеживается у особей длиной 20-45 мм. Однако в питании каждой группы мидий преобладают 2-3 вида, а остальные имеют подчиненное значение. Для мидии Одесского залива характерны сезонные изменения состава пищи. Это явление связано сменой биологических сезонов фитоценоза и с периодом массового размножения беспозвоночных, особенно простейших. Так, в весенний период преобладающей пищей является фитопланктон, в основном диатомовые (57,6 % по количеству и 84,4 % по массе) и перидиниевые водоросли (66,7 % по количеству и 88,5 % по массе). Зоопланктон в питании мидий весной играет второстепенную роль (0,1-5 %), в то время как в летний период это одно из ведущих мест пищевого комка моллюсков (40-70 %) (тинтинны, копеподы). Второстепенную роль в питании мидий играли остатки, фрагменты организмов и целые животные (мшанки, коловратки, личинки турбеллярий, яйца изопод, ночесветки и др.). Таким образом, в летний период основная роль в питании мидий принадлежит зоопланктону, а в весенний - фитопланктону.

The Black Sea mussels have a broad food spectrum which is especially noted in 20-45 mm specimens. However, in each group 2-3 species dominate. For the Odessa Bay mussels there is a seasonal trend in food composition which is connected with charges in the biological seasons of the phytocoenosis and with the period of mass reproduction of invertebrata, especially protozoa. In the spring, diatoms (57,6 % in a abundance, 84,8 % in mass) and peridineans (66,7 % - in abundance and 88,5 % in mass) predominate. In spring, zooplankton plays a secondary role (0,1-5 %) in mussel nutrition. In summer it makes up 40-70 % of the food pellet consisting of tintiniids and copepods. Remnants and fragments of organisms and whole animal bodies (bryophytes, rotatoria, turbellarian larvae, eggs of isopods, noctiluca and oth.) are also secondary. Zooplankton in summer and phytoplankton in the spring are the main component in mussel nutrition.

Приблизно 5 - 20 % популяції хворіють на атопічний дерматит (АД). Захворювання може бути спровоковане їжею, мікроорганізмами, грибами. АД частково характеризується високим системним рівнем IgЕ. В основі АД лежить взаємодія генетичних, імунних факторів та факторів навколишнього середовища. Дослідження патогенезу та пошук раціональної терапії АД становлять важливу проблему дерматології.

Вивчено частоту ендемічного зоба та інших захворювань, спричинених дефіцитом йоду, у різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат. У 77,4 % обстежених школярів, що проживають у високогір'ї Карпат і у 71,6 % школярів, що проживають за умов середньогірського ярусу, діагностовано дифузійний нетоксичний зоб. Установлено, що серед школярів регіону прояви зобної ендемії залежали від висоти розміщення населеного пункту над рівнем моря: середній об'єм щитовидної залози та частота зоба збільшувалися від низькогір'я до високогір'я. У високогірному районі виявлено субклінічний гіпотиреоз у 8,9 %, а у низькогірному - у 5,2 % обстежених школярів. Відзначено: хворим на дифузний нетоксичний зоб, дітям, що проживають у йододефіцитному регіоні, притаманні інертність психічної діяльності, швидка втомлюваність, зниження концентрації уваги та розумової працездатності. Показано, що прийом 100 мкг йодиду калію нормалізує показники екскреції йоду з сечею у дітей, що проживають в районах з помірним дефіцитом йоду, продовж усього періоду його введення, не спричиняючи побічних ефектів. За умови усунення порушень мікробіоценозу кишечнику та здійснення лікування дифузного нетоксичного зоба йодидом калію у 42,5 % випадків відзначається зменшення об'єму щитовидної залози. Доведено, що нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи поліпшенню всмоктування йоду, що надходить з їжею, призводить до збільшення показників його секреції з сечею, що характеризує зменшення ступеня йодної недостатності.

Уперше здійснено опис угорської лексики, пов'язаної з їжею й кухонним начинням у досліджуваних угорських говірках Закарпаття. Зазначено: ця лексика є багатою та своєрідною, що пояснюється багатовіковим контактуванням цих говорів з українськими та словацькими говорами. Відзначено, що зібраний лексичний і семантичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення даного регіону, його історію та взаємозв'язки з іншими угорськими, а також українськими та словацькими говорами. З'ясовано, що значна частина лексем успадкована від фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському грунті та засвоєно чи запозичено з інших мов. Уперше введено до наукового обігу назви, які дотепер не були відомі мовознавцям. Здійснено спробу охарактеризувати зміни у лексичному складі назв їжі та кухонного начиння, значну увагу приділено словам-архаїзмам та новим назвам, що не фіксуються словниками угорської та інших мов.

Уперше проведено комплексний порівняльний аналіз підкіркових та кіркових відділів нюхового та зорового аналізаторів у представників різних екологічних груп класу ссавців. Виявлено, якому з дистантних аналізаторів належить основна роль у життєдіяльності видів, що живуть за різних екологічних умов. На підставі порівняння макро- та мікроморфологічних показників встановлено тенденції розвитку центральних відділів дистантних аналізаторів, риси подібності та відмінності даних структур у видів різних екологічних груп класу Mammalia. Виявлено, що індекс енцефалізації досліджуваних видів залежить не лише від систематичної ієрархії виду, але й від ступеня розвитку сенсорних органів, локомоторних та трофічних спеціалізацій. Встановлено, що особливості цитоархітектоніки додаткової нюхової цибулини пов'язані з характером їжі, оскільки її організація ускладнюється у видів, які живляться тваринною їжею. На підставі досліджень будови різних ланок зорового аналізатора у ссавців, що ведуть підземний спосіб життя та зоровий аналізатор яких втрачає своє значення, встановлено редукцію у них лише периферичних відділів аналізатора, центральні відділи не мають слідів "редукції", що може свідчити про підпорядкування їх іншим функціям (наприклад, контролю добових ритмів).

Наведено сучасні оригінальні уявлення про етіологію, патогенез, клінічні прояви харчової токсикоінфекції, лікування хворих, профілактичні заходи. Харчова токсикоінфекція розглядається як окреме нозологічно самостійне захворювання з унікальним патогенезом, тому не може бути ні харчовим отруєнням, ні кишковою інфекцією, ані будь-яким іншим захворюванням, крім харчової токсикоінфекції. Продемонстрована непридатність для захворювань, пов'язаних з їжею, Міжнародної статистичної класифікації хвороб 10-го перегляду. Запропоновано доповнити зазначену статистичну класифікацію клінічною класифікацією, щоб діагностика "захворювань, пов'язаних з їжею" відповідала сучасним науковим уявленням.

Приведены современные оригинальные представления об этиологии, патогенезе, клинических проявлениях пищевой токсикоинфекции, лечении больных, профилактических мероприятий. Пищевая токсикоинфекция рассматривается как отдельное нозологически самостоятельное заболевание с уникальным патогенезом, поэтому не может быть ни пищевым отравлением, ни кишечной инфекцией, ни каким-либо другим заболеванием, кроме пищевой токсикоинфекции. Продемонстрирована неприспособленность Международной статистической классификации болезней 10-го пересмотра для заболеваний, связанных с едой. Предложено дополнить названную статистическую классификацию клинической, чтобы диагностика "заболеваний, связанных с едой" соответствовала современным научным представлениям.

Для виявлення зв'язків між строками першої появи птахів навесні та зацвітання рослин проведено кореляційний аналіз, що грунтувався на феноданих, зібраних поблизу м. Суми та м. Житомир (Україна), які розташовані в лісостеповій смузі, та в м. Йигева (Естонія), що знаходиться в лісовій смузі Східної Європи. Проаналізовано розподіл одержаних достовірних значень кореляції між близькими та далекими птахами-мігрантами, а також між чотирма трофічними групами птахів, у живленні яких трапляються головним чином або хребетні, або безхребетні тварини, або рослини, або як рослини, так і безхребетні. Встановлено, що близькі мігранти значно переважають далеких за наявністю достовірних кореляцій зі строками зацвітання рослин, причому частота таких зв'язків у близьких мігрантів, у порівнянні з далекими, більша поблизу м. Суми - в 2,3 рази, біля м. Житомир - у 1,5 рази, а в м. Йигева - в 1,3 рази. Серед трофічних груп мігрантів найчастіше достовірні кореляції зі строками зацвітання рослин спостерігаються у птахів, у живленні яких переважають рослинні корми, а також у птахів, для яких характерне живлення рослинною їжею і безхребетними тваринами в рівних частках.

<$E alpha>-Ліпоєва кислота (ЛК) - внутрішньомолекулярний дисульфід, який легко ендогенно перетворюється в дитіолдигідроліпоєву кислоту (ДЛК). Обидві речовини - біоантиоксиданти, що синтезуються ендогенно, або в організм потрапляють з їжею. Розчинні у воді і ліпідах, високоефективні у порівнянні з усіма активними формами кисню, захищають біомембрани (мітохондрії) від окислювальних стресів різного походження. ЛК, ДЛК і ліпоамід - кофактори поліферментних комплексів мітохондрій - дегідрогеназ 2-оксикислот і гліциндекарбоксилази, низки інших ферментів, реактиватори і синергісти вітамінів A, C, E, убіхінону. ЛК оптимізує метаболізм глюкози, ефективна за інсулінрезистентного діабету та його ускладнень, невропатій і нейродегенеративних хвороб, уповільнює процеси старіння.

У дослідах на щурах двох вікових груп (п'ятитижневих і статевозрілих - п'ятимісячних) лінії Вістар вивчено вміст і поліпептидний склад гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ) у корі великих півкуль, гіпокампі, таламусі та стовбурі мозку за умов експериментальної гіперфункції щитовидної залози, а також за поєднання гіпертиреозу з моделлю больового впливу (наслідки лапаротомії). Гіпертиреоїдний стан формували за допомогою введення з їжею L-тироксину (10 мкг/добу) впродовж двох тижнів, збільшуючи щоденно дозу на 10 мкг. У кінці дослідження визначено рівень тироксину в сироватці крові з використанням імуноферментного методу. Встановлено, що гіпертиреоїдний стан викликав у щурят істотне підвищення вмісту філаментної фракції ГФКБ у гіпокампі, а в поєднанні з післяопераційним больовим синдромом - у стовбурі мозку (на 18 - 27 %). Результати досліджень з використанням імуноблотингу показали наявність за цих умов деградованих поліпептидів з молекулярною масою 47 - 45 кДа, що свідчить про інтенсифікацію цитоскелетних перебудов астроглії. У статевозрілих щурів за таких умов спостерігалося зниження рівня нерозчинних поліпептидів проміжних філаментів астроцитів у таламусі, гіпокампі та корі мозку.

На основі офіційних норм фізіологічних потреб і відомих допустимих добових доз міді та цинку при надходженні з їжею розраховано їх фізіологічні рівні (0,4 - 0,67 й 4,0 мг/л відповідно) та максимальні безпечні концентрації (3,3 та 6,7 мг/л відповідно) в грудному молоці. Проведено дослідження металів у 45 пробах грудного молока жінок міста Львова та області. У значній частині проб (37,8 %) спостерігається відхилення вмісту міді від нормативів: у 22,2 % жінок - нижче мінімального фізіологічного рівня, у 15,6 % - вище офіційного рівня безпечності для коров'ячого молока. У 100 % жінок рівень цинку в грудному молоці нижчий фізіологічної норми, що може призвести до розвитку цинк-дефіцитного стану у дитини.

Вивчено й оцінено вплив додаткового споживання вітаміно- мінерального комплексу "Вітрум з каротином" у поєднанні з препаратом "Йод активний" на зміну окремих біохімічних показників крові у групи юних спортсменів. Досліджено зв'язок між вмістом гемоглобіну крові, концентрацією вітаміну С і залізом, що надходили з їжею у тижневому харчовому раціоні.

Исследовано и оценено влияние дополнительного употребления витаминно-минерального комплекса "Витрум с каротином" совокупно с препаратом "Йод активный" на изменение некоторых биохимических показателей крови у группы юных спортсменов. Исследвана связь между содержанием гемоглобина в крови, концентрацией витамина С и железа, поступающих с едой в недельном рационе питания.

This research carried out in group of the young football-players (n=9) in the age of 16- 17 years during a month at 15.05.-13.06.2006 and how influence the complex of multivitamin-mineral лVitrum with ?-carotene » with mean лIodine-active» on some biochemical indexes of blood at young football-players the students of IF CFE. This research the indicate what receive during on month this drugs influence on the such is index of blood Ц promote contain the Hb (133,56 -137) at IЦgroups. The endurance promotes at young football-players a later supplementary consumption this means.

Вивчено стан фактичного харчування дітей пре- та пубертатного віку, які проживають у місцевості з підвищеним вмістом фтору у питній воді. Встановлено відносно достатній, хоча і незбалансований, рівень вживання основних мінеральних елементів, які беруть участь у кістковому ремоделюванні. Надмірне надходження фтору з їжею на тлі недостатнього вживання кальцію та фосфору може призводити до підвищення агресивності сполук фтору та негативно впливати на формування піку кісткової маси та адекватної мінералізації скелета.

Досліджено вплив вітамінно-мінерального комплексу "Вітрум з каротином" разом з препаратом "Йод активний" і збалансованого меню на зміну деяких біохімічних показників крові у групи юних спортсменів різних спеціалізацій. Вивчено взаємозв'язок між змістом гемоглобіну в крові, концентрацією вітаміну С і заліза, що поступають з їжею, в тижневому раціоні харчування.

Исследовано влияние витаминно-минерального комплекса "Витрум с каротином" совокупно с препаратом "Йод активный" и сбалансированного питания на изменение некоторых биохимических показателей крови у группы юных спортсменов разных специализаций. Изучена взаимосвязь между содержанием гемоглобина в крови, концентрацией витамина С и железа, поступающих с пищей, в недельном рационе питания.

The impact of vitamin-mineral complex УVitrum with ?-caroteneФ in combination with the preparation УIodine-activeФ and balanced diet on the change of some blood indices in the group of young athletes of different sports specializations has been studied. The interconnection between the content of hemoglobin in blood, concentration of vitamin C and iron, entering the body together with food within a weekТs food allowance has been investigated.

Виявлено фактори ризику розвитку мозкових інсультів на Закарпатті. У дослідженні взяли участь 216 хворих на мозкові інсульти, з них 160 - на ішемічні і 56 - на геморагічний інсульт. Чоловіків було 133, жінок - 83. Проаналізовано етіологічні та провокуючі фактори виникнення мозкових інсультів. Встановлено, що на Закарпатті ішемічний інсульт частіше виникає у осіб віком 59 - 69-ти років, геморагічний - 26 - 47-ми років. Причиною ішемічного інсульту в більшості хворих (84 пацієнти) був мозковий атеросклероз, геморагічного (44 пацієнти) - артеріальна гіпертензія. Основним провокуючим фактором ішемічного інсульту було зловживання гострою їжею (22 хворих) та алкоголем (72 хворих), а геморагічного - зловживання вином (21 хворий). Ішемічний інсульт виникав частіше вдома (31 хворий), геморагічний - на вулиці (9 хворих). Висновки: ішемічний інсульт на Закарпатті частіше виникає у осіб старшого віку, геморагічний - середнього. Етіологічним фактором ризику виникнення ішемічного інсульту є мозковий атеросклероз, геморагічного - артеріальна гіпертензія. В низинних районах Закарпаття спостерігається більше випадків мозкового інсульту, ніж у гірських.