У обстежених робітників хімічного виробництва інтенсивність карієсу зубів у 20 - 40 років була вдвічі вище, ускладнення - в 5,5 раза вище, а показники патологічного кармана - в 26 разів вище, ніж в середньому по Україні. З ростом тривалості роботи в хімічному виробництві, в першу чергу, спостерігали порушення структури кісткової тканини, а не її мінералізацію. Крім того, у них спостерігали 100 % порушення в генах другої фази детоксикації NAT2 (С481Т) і гена СТR (С1377Т), що входить до генної мережі метаболізму кісткової тканини, які необхідно враховувати при розробці лікувально-профілактичних заходів. В експерименті на щурах за умов надлишкового надходження перекисів ліпідів з їжею показано високу ефективність лікувально-профілактичного комплексу, що складався з адаптогенів, вітамінів, мінералів і високоякісного білка. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс дозволив в основній групі робітників суттєво покращити показники стоматологічного статусу, нормалізувати біохімічні параметри ротової рідини, сироватки крові, зарядовий стан клітин букального епітелію, функціональний стан мікрокапілярного русла ясен і їх бар'єрний захист від мікробного фактора.

Уперше проведено комплексний порівняльний аналіз підкіркових та кіркових відділів нюхового та зорового аналізаторів у представників різних екологічних груп класу ссавців. Виявлено, якому з дистантних аналізаторів належить основна роль у життєдіяльності видів, що живуть за різних екологічних умов. На підставі порівняння макро- та мікроморфологічних показників встановлено тенденції розвитку центральних відділів дистантних аналізаторів, риси подібності та відмінності даних структур у видів різних екологічних груп класу Mammalia. Виявлено, що індекс енцефалізації досліджуваних видів залежить не лише від систематичної ієрархії виду, але й від ступеня розвитку сенсорних органів, локомоторних та трофічних спеціалізацій. Встановлено, що особливості цитоархітектоніки додаткової нюхової цибулини пов'язані з характером їжі, оскільки її організація ускладнюється у видів, які живляться тваринною їжею. На підставі досліджень будови різних ланок зорового аналізатора у ссавців, що ведуть підземний спосіб життя та зоровий аналізатор яких втрачає своє значення, встановлено редукцію у них лише периферичних відділів аналізатора, центральні відділи не мають слідів "редукції", що може свідчити про підпорядкування їх іншим функціям (наприклад, контролю добових ритмів).

Вивчено частоту ендемічного зоба та інших захворювань, спричинених дефіцитом йоду, у різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат. У 77,4 % обстежених школярів, що проживають у високогір'ї Карпат і у 71,6 % школярів, що проживають за умов середньогірського ярусу, діагностовано дифузійний нетоксичний зоб. Установлено, що серед школярів регіону прояви зобної ендемії залежали від висоти розміщення населеного пункту над рівнем моря: середній об'єм щитовидної залози та частота зоба збільшувалися від низькогір'я до високогір'я. У високогірному районі виявлено субклінічний гіпотиреоз у 8,9 %, а у низькогірному - у 5,2 % обстежених школярів. Відзначено: хворим на дифузний нетоксичний зоб, дітям, що проживають у йододефіцитному регіоні, притаманні інертність психічної діяльності, швидка втомлюваність, зниження концентрації уваги та розумової працездатності. Показано, що прийом 100 мкг йодиду калію нормалізує показники екскреції йоду з сечею у дітей, що проживають в районах з помірним дефіцитом йоду, продовж усього періоду його введення, не спричиняючи побічних ефектів. За умови усунення порушень мікробіоценозу кишечнику та здійснення лікування дифузного нетоксичного зоба йодидом калію у 42,5 % випадків відзначається зменшення об'єму щитовидної залози. Доведено, що нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи поліпшенню всмоктування йоду, що надходить з їжею, призводить до збільшення показників його секреції з сечею, що характеризує зменшення ступеня йодної недостатності.

Дисертацію присвячено питанням вмісту металів у навколишньому середовищі та їх впливу на здоров'я населення в умовах промислового регіону. Розвиваються методичні підходи у комплексній гігієнічній оцінці розповсюдження металів-токсикантів та мікроелементів у об'єктів довкілля та особливостей вивчення їх впливу на репродуктивну функцію жінок. Встановлено, що важкі метали при комплексному їх надходженні в організм практично здорових жінок з водою, повітрям та їжею підвищують ризик ускладнень вагітності та пологів, сприяють розвитку патології і вроджених аномалій новонароджених. Запропоновано та обгрунтовано заходи загальної профілактики та індивідуальної металокорекції щодо запобігання відповідним специфічним ускладненням і зміцнення репродуктивного здоров'я жінок.

Уперше здійснено опис угорської лексики, пов'язаної з їжею й кухонним начинням у досліджуваних угорських говірках Закарпаття. Зазначено: ця лексика є багатою та своєрідною, що пояснюється багатовіковим контактуванням цих говорів з українськими та словацькими говорами. Відзначено, що зібраний лексичний і семантичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення даного регіону, його історію та взаємозв'язки з іншими угорськими, а також українськими та словацькими говорами. З'ясовано, що значна частина лексем успадкована від фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському грунті та засвоєно чи запозичено з інших мов. Уперше введено до наукового обігу назви, які дотепер не були відомі мовознавцям. Здійснено спробу охарактеризувати зміни у лексичному складі назв їжі та кухонного начиння, значну увагу приділено словам-архаїзмам та новим назвам, що не фіксуються словниками угорської та інших мов.

Bивчено частоти та чинники дефіциту вітаміну D серед населення України, механізмів його впливу на структурно-функціональний стан кісткової тканини та розробці комплексної системи діагностики, профілактики та корекції вітамін D-дефіцитних станів, направлених на покращання якості життя населення. Проведено одномоментні епідеміологічні дослідження встановили, що частота дефіциту вітаміну D серед дорослого населення України реєструється в 81,8 %, а недостатність - 13,6 %. Зазначено, що частота дефіциту вітаміну D серед дитячого населення складає 88,5 %, недостатність - 6,4 %. Підкреслено що чинниками ризику розвитку дефіциту вітаміну D є жіноча стать, дефіцит маси тіла, ожиріння, зимовий період року, географічне положення місця проживання населення. Доведено, що у дітей із тяжким дефіцитом вітаміну D реєструється сповільнення формування піку кісткової маси проти обстежених із рівнем 25(ОH)D у сироватці крові вище 50 нмоль/л. Встановлено, що недостатнє надходження кальцію та вітаміну D з їжею виступає як додатковий чинник ініціації та прогресування метаболічних порушень, кісткової тканини (остеомаляція, остеопороз) за тривалого дефіциту вітаміну D. З'ясовано, що інтенсивність больового синдрому та показники якості життя пацієнтів із системним остеопорозом та первинним остеоартрозом великих суглобів є достовірно гіршими порівняно із групою обстежених із рівнем 25(ОH)D у сироватці крові в межах норми. Розроблено та апробовано комплексну систему діагностики, профілактики та корекції вітамін D-дефіцитних станів, направлених на покращання якості життя пацієнтів із захворюваннями кістково-м'язової системи (системний остеопороз, остеоартроз).

Досліджено поведінкову активність самців білих щурів у тесті "відкритого поля" в межах раннього періоду (до 30 діб) після тотального гамма-опромінення в дозі 5 Гр. Опромінені щури відрізнялись істотно зниженою інтенсивністю всіх видів рухової та орієнтувально-дослідницької активності; одночасно відмічалися помітні порушення емоційного стану тварин. У щурів, що одержували з їжею перед опроміненням та після нього каротино-токофероловий комплекс (КТК), пригнічення поведінкової активності було менш значним; проявлялися виразні тенденції до відновлення її показників на 30-ту добу після опромінення. Отже, застосування КТК, що вміщує антиоксидантні агенти, перешкоджало негативним змінам поведінкової моторної активності та емоційного стану тварин, індукованим опроміненням.

Висвітлено питання фармацевтичної опіки хворих і лікарів у разі застудних захворювань (під час застосування засобів для лікування болю в горлі, ОТС-засобів для лікування риніту та кашлю, а також лікарських засобів для лікування підвищеної температури тіла), порушення функції травневого каналу (діареї, метеоризму та дисбіозу кишечника), алергійних захворювань, суглобового та м'язового болю, опіків та відморожень, кон'юнктивіту, окремих порушень діяльності нервової системи, залізодефіцитної анемії, під час застосування лікарських засобів різних груп у вагітних та лактуючих жінок і гормональних контрацептивів. Особливу увагу приділено клініко-фармацевтичним аспектам взаємодії лікарських засобів з їжею.

З використанням результатів експериментальних та клінічних випробувань проаналізовано значення флавоноїдів, антрахінонів, стероїдів та інших циклічних сполук як фізіологічних аналогів нейромодуляторів та гормонів тваринного організму, що надходять з рослинною їжею. Висвітлено їх роль у нейроендокринних механізмах адаптації та здатність внаслідок "економії" систем біосинтезу ендогенних регуляторів знижувати ризик розвитку хвороб старіння.

Наведено сучасні дані про надходження енергії і поживних речовин в організм тварин з їжею; висвітлено наукові підходи до визначення енергетичної оцінки поживності раціонів. На підставі наукових досліджень і літературних даних висвітлено питання впливу рівня енергетичного живлення на ріст та розвиток телиць української чорно-рябої породи, їх м'ясну продуктивність, перетравність поживних речовин раціону та на формування молочної продуктивності залежно від даного фактора.

Вивчено ефект наночастинок дисиліциду хрому (ДСХ) і нітриду титану (НТ) на рівень експресії генів, що кодують важливі регуляторні ензими та фактори (NAMPT, UPS7, E2F8, FAS/TNFSF6, TBX3 і IL13RA2) у печінці мишей для виявлення можливого токсичного впливу цих наночастинок. Встановлено, що за дії на мишей наночастинок НТ (20 нм; 20 мг з їжею кожен день, крім суботи і неділі, протягом 2 міс) у клітинах печінки посилювалась експресія генів NAMPT, FAS, TBX3 і IL13RA2 і знижувалась - USP7 та E2F8, причому вираженіші зміни виявлено для генів TBX3 і IL13RA2. За дії на мишей наночастинок ДСХ (45 нм; 20 мг з їжею кожен день, крім суботи і неділі, протягом 2 міс) спостерігалися більш виражені зміни в експресії генів USP7, E2F8, FAS і TBX3 у порівнянні з ефектом наночастинок НТ. В той самий час вплив наночастинок НТ на експресію гена NAMPT у тканині печінки був вираженішим у порівнянні з дією наночастинок ДСХ. Проте експресія гена IL13RA2 істотно не змінювалася в печінці мишей за дії на них наночастинок ДСХ. Показано, що наночастинки ДСХ і НТ проявляли різні ефекти на експресію більшості досліджених генів гено-специфічно, які відображають можливу генотоксичну активність досліджених наночастинок, але молекулярні механізми цих змін в експресії генів потребують подальшого вивчення.

Предмет дослідження - студенти ПНУ в яких виявлена залізодефіцитної анемії (ЗДА). Тема - "Характеристика ЗДА серед студенток Прикарпатського національного університету (ПНУ) та її профілактика". Мета роботи - на основі аналізу причин ЗДА у студенток рекомендувати первинну та вторинну профілактику ЗДА. Амбулаторні карточки денток, які знаходились на диспансерному обліку. Виявлено наступні причини ЗДА серед студенток: хронічні крововтрати (гіперполіменорея), підвищена потреба в залізі (вагітність, період статевого дозрівання та росту), недостатнє надходження заліза з їжею, гельмінтози. Висновки: причини ЗДА у студенток, які знаходились на диспансерному обліку у ПНУ є наступні: хронічні крововтрати (гіперполіменорея), підвищена потреба в залізі (вагітність, період статевого дозрівання та росту), недостатнє надходження заліза з їжею, гель мінтози. Основними проявами ЗДА серед студенток є анемічний та сидеропенічний синдроми. Рекомендовано первинну та вторинну профілактику ЗДА серед студенток ПНУ.

Актуальність дослідження обумовлена збільшенням кількості неінфекційних хвороб, що пов'язані з нераціональним способом життя. Мета роботи - визначити структуру чинників життєдіяльності, що впливають на розвиток вегетосудинної дисфункції (ВСД) у підлітків 14 - 17 років; запропонувати систему оцінювання й інтегральний показник дії факторів способу життя на ризик виникнення ВСД; проаналізувати результати дослідження за допомогою бальної оцінки впливу факторів способу життя на ризик виникнення ВСД. Проведено анкетування та аналіз функціональних можливостей серцево-судинної системи (ССС) за пробою Руф'є 569 дітей загальноосвітніх закладів м. Суми. Виявлено 7,13 % школярів із низьким рівнем імовірності ризику виникнення ВСД, 23,34 % учнів із нижчим за середній рівнем, 38,82 % школярів 14 - 17 років із середнім рівнем імовірності ризику виникнення ВСД, 24,32 % підлітків - із вищим за середній рівнем імовірності, 6,39 % учнів із високим рівнем імовірності ризику виникнення ВСД. Установлено статистично достовірні кореляційні зв'язки між низьким рівнем функціональних можливостей ССС за пробою Руф'є та недостатнім рівнем спеціально організованої рухової активності (p << 0,05), нестачею фруктів, соків у харчовому раціоні (p << 0,05), зловживанням вуглеводною їжею (p << 0,01), недотриманням щоденної норми перебування на свіжому повітрі (p << 0,01), уживанням алкоголю школярами (p << 0,05).

Розглянуто організацію проведення підсумкового модульного контролю з дисципліни "Клінічна фармакологія". Акцентовано важливість даної форми навчальної діяльності у процесі підготовки майбутніх лікарів, особливо в контексті Болонського процесу. Представлений досвід проведення підсумкового модульного контролю на кафедрі клінічної фармакології і фармакотерапії у ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", спрямований на розвиток навичок клінічного мислення, вирішення питань індивідуальної фармакотерапії, взаємодії ліків між собою і з їжею, шляхів усунення поліпрагмазії, зниження ризику розвитку побічних реакцій, комунікативних умінь майбутніх лікарів. Висвітлено методику проведення модульного контролю, проаналізовано види контролю теоретичних і практичних знань студентів, наведено особливості оцінювання.

Розглянуто організації написання "Протоколу ефективності і безпечності лікарського препарату" як виду самостійної роботи студентів, що є одним із шляхів інтенсифікації навчання. Акцентовано важливість даної форми навчальної діяльності у процесі підготовки майбутніх лікарів, особливо в контексті Болонського процесу. Представлений досвід даного виду самостійної роботи студентів на кафедрі клінічної фармакології і фармакотерапії у ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", спрямований на розвиток навичок клінічного мислення, вирішення питань індивідуальної фармакотерапії, взаємодії ліків між собою і з їжею, шляхів усунення поліпрагмазії, зниження ризику розвитку побічних реакцій, комунікативних умінь майбутніх лікарів. Висвітлено методику оформлення роботи, проаналізовано типові студентські помилки в процесі її виконання. Наведено особливості оцінювання даного виду самостійної роботи.

56 індійських студентів II - VI курсів ІФНМУ були опитані письмово. Мета роботи - визначення харчового статусу студента-медика. Традиційна індійська кухня насичена гострими спеціями. Різний клімат наших країн передбачає різний водний режим пиття. Студентське життя не сприяє дотриманню режиму харчування та дієти. Результат - 35 респондентів (62,5 %) вживають багато гострих приправ із їжею. Гострі страви визнані найчастішою причиною шлунково-кишкових розладів у 16-ти студентів (28,57 %), 17 (30,36 %) респондентів мають звичну печію, 6 (10,71 %) - епігастральний біль, 3 (5,36 %) регургітацію шлунковим вмістом, пізній епігастральний біль - 4 (7,14 %). Тупий біль, важкість у верхній половині живота - виявлено у 3-х студентів (5,36 %), метеоризм - у 9-ти (16,07 %), 9 (16,07 %) мали хронічні захворювання ШКТ в минулому.

Мета роботи - вивчити взаємозв'язок між недостатнім споживанням з їжею вітаміну P у дитинстві та підлітковому віці й ризиком розвитку множинного склерозу (МС) у популяції Вінницької області. Проведено популяційне дослідження за методом "випадок - контроль" у Вінницькій області. Здійснено анкетування 109-ти пацієнтів із МС (середній вік - (<$E37,2~symbol С~8,9>) року; 72,5 % жінок) та 109-ти здорових респондентів. Для розрахунку відношення шансів (ВШ) та 95 % довірчого інтервалу (Ді) використано логістичний регресійний аналіз. Більша тривалість експозиції сонячних променів у дитинстві та підлітковому віці асоціюється зі зменшенням ризику МС (ВШ 0,32; 95 % ДІ 0,19 - 0,56 - для зв'язку між впливом сонця влітку та МС; ВШ 2,94; 95 % ДІ 1,62 - 5,34 - для зв'язку між впливом сонця взимку і МС). Споживання риби, яєчного жовтка та молока двічі на тиждень чи частіше і сиру частіше ніж 4 рази на тиждень також асоціюється зі зниженням ризику розвитку МС (відповідно ВШ 3,82, 95 % ДІ 1,99 - 7,32; ВШ 3,2, 95 % ДІ 1,69 - 6,05; ВШ 7,86, 95 % ДІ 3,6 - 17,16; ВШ 8,33, 95 % ДІ 4,27 - 16,3; p << 0,001, з поправкою на тривалість сонячної інсоляції влітку). Протективний ефект харчових домішок з вітаміном D виявлено у підгрупі респондентів, котрі повідомили про малу тривалість експозиції сонячних променів влітку та/або взимку в дитячому та підлітковому віці. Висновки: більша тривалість сонячної експозиції та адекватне споживання вітаміну й з їжею в дитячому і підлітковому віці асоціюються зі зниженням ризику розвитку МС у дорослому віці.

Проаналізовано залежність здоров'я людини від стану хребта, передумови порушення функції хребта та причини дистрофічних процесів у кістковій і хрящовій тканинах. Звернено увагу на профілактику остеохондрозу, оздоровлення хребта засобами лікувальної фізкультури. Зазначено, що остеохондроз, особливо шийного відділу, є найрозповсюдженішим захворюванням людей. За цієї хвороби страждають різні системи організму, але найуразливішими є обмінні порушення в шийному та поперековому відділах хребта. Указано на залежність деяких факторів, що можуть зумовлювати остеохондроз хребта: недостаній рівень добової рухливості, що знижує інтенсивність дифузії та живлення хребта, тому що виникають застійні явища в дисках. Крім того, важливий наслідок - утрата тренованості скелетних м'язів та еластичної властивості в сухожилків і зв'язок. Важливе значення має переохолодження структур хребта з розвитком захворювань під загальною назвою - "ревматизм м'яких ткани". Безпосередній ефект переохолодження полягає у звуженні судин і порушенні кровообігу в капілярах. Це погіршує живлення клітин, викликає їх руйнування, а продукти їх розпаду зумовлюють активізацію імунної системи, яка розглядає їх як антигени. Тому виникають автоімунні ушкодження м'язів і сполучної тканини. Порушення гомеостазу внаслідок накопичення продуктів обміну речовин, токсинів, недоокислених речовин у разі нераціонального харчування, надходження з їжею та водою токсинів екзогенного походження, хронічних закрепів, дисбактеріозу. Усе це спричиняє розвиток уражень хребта: хронічний психоемоційний стрес, який викликає тонічні судоми, спазми скелетних м'язів, а тому впливає на живлення м'язових і сполучнотканинних структур; тривалі перевантаження хребта у випадку надлишкової маси тіла, перенесення вантажів, довгого сидіння порушують дифузію в хребцях; постійна мікротравматизація хребта і навколишніх тканин за місцевих надмірних рухів, вібрації, ударів, падіння, зіскоків. Захоплення розтяжками та вправами на гнучкість із перевищенням фізіологічних меж еластичності та рухливості суглобів, часті процедури мануальної терапії з корекції хребта, що може зумовити надлишкову рухливість хребта (особливо за недостатнього розвитку м'язів навколо нього), виникнення значного суглобового підвивиху. Зазначено, що основними стратегічними напрямами оздоровлення хребта є спеціальна рухлива активність; корекція поведінки з урахуванням принципів безпеки щодо хребта; здоровий спосіб життя; профілактика хронічних інфекційних захворювань та їх лікування; організація раціонального режиму харчування, спрямованого на боротьбу з надлишковою масою тіла. Систематичне застосування лікувальних фізичних вправ набагато підвищує ефективність медикаментозних лікувальних засобів, скорочує термін лікування, зменшує перебування хворого на лікувальному ліжку, скорочує розрив між клінічним і функціональним одужанням.

Висвітлено питання стосовно організації виробничої практики в контексті кредитно-модульної системи навчання. Акцентовано на важливості зазначеної форми навчальної діяльності у процесі підготовки провізорів. Наведено досвід проведення виробничої практики на кафедрі клінічної фармакології та фармакотерапії у ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", спрямований на розвиток навичок здійснення фармацевтичної опіки різних категорій пацієнтів, клінічного мислення для відбору хворих, яким обов'язково необхідна консультація лікаря, розв'язання питань адекватної заміни лікарських препаратів, взаємодії ліків між собою і з їжею, шляхів усунення поліпрагмазії, зниження ризику розвитку побічних реакцій, комунікативних умінь майбутніх провізорів. Наведено особливості оцінювання поточної успішності студентів та підсумкового модульного контролю.

Широке використання лікарських препаратів спричинило появу такого захворювання, як "медикаментозна хвороба". Розглянуто основні клінічні прояви медикаментозної хвороби, патофізіологічні основи її розвитку та вплив різноманітних факторів, таких як взаємодія ліків між собою, з їжею та організмом хворого, особливості дитячого організму, які здатні вплинути на розвиток небажаних реакцій на прийом ліків і спричинити медикаментозну хворобу.