<$E alpha>-Ліпоєва кислота (ЛК) - внутрішньомолекулярний дисульфід, який легко ендогенно перетворюється в дитіолдигідроліпоєву кислоту (ДЛК). Обидві речовини - біоантиоксиданти, що синтезуються ендогенно, або в організм потрапляють з їжею. Розчинні у воді і ліпідах, високоефективні у порівнянні з усіма активними формами кисню, захищають біомембрани (мітохондрії) від окислювальних стресів різного походження. ЛК, ДЛК і ліпоамід - кофактори поліферментних комплексів мітохондрій - дегідрогеназ 2-оксикислот і гліциндекарбоксилази, низки інших ферментів, реактиватори і синергісти вітамінів A, C, E, убіхінону. ЛК оптимізує метаболізм глюкози, ефективна за інсулінрезистентного діабету та його ускладнень, невропатій і нейродегенеративних хвороб, уповільнює процеси старіння.

Вивчено ефект наночастинок дисиліциду хрому (ДСХ) і нітриду титану (НТ) на рівень експресії генів, що кодують важливі регуляторні ензими та фактори (NAMPT, UPS7, E2F8, FAS/TNFSF6, TBX3 і IL13RA2) у печінці мишей для виявлення можливого токсичного впливу цих наночастинок. Встановлено, що за дії на мишей наночастинок НТ (20 нм; 20 мг з їжею кожен день, крім суботи і неділі, протягом 2 міс) у клітинах печінки посилювалась експресія генів NAMPT, FAS, TBX3 і IL13RA2 і знижувалась - USP7 та E2F8, причому вираженіші зміни виявлено для генів TBX3 і IL13RA2. За дії на мишей наночастинок ДСХ (45 нм; 20 мг з їжею кожен день, крім суботи і неділі, протягом 2 міс) спостерігалися більш виражені зміни в експресії генів USP7, E2F8, FAS і TBX3 у порівнянні з ефектом наночастинок НТ. В той самий час вплив наночастинок НТ на експресію гена NAMPT у тканині печінки був вираженішим у порівнянні з дією наночастинок ДСХ. Проте експресія гена IL13RA2 істотно не змінювалася в печінці мишей за дії на них наночастинок ДСХ. Показано, що наночастинки ДСХ і НТ проявляли різні ефекти на експресію більшості досліджених генів гено-специфічно, які відображають можливу генотоксичну активність досліджених наночастинок, але молекулярні механізми цих змін в експресії генів потребують подальшого вивчення.

Мікроорганізми роду Wolbachia - це облігатні внутрішньоклітинні ендосимбіонти у понад 60 % усіх відомих видів комах, які передаються за материнською лінією та можуть спричиняти репродуктивні зміни у різних представників типу Arthropoda. Однак відомо, що різні штами Wolbachia можуть мати різний вплив на онтогенез і виживаність організму-господаря. Так, зокрема, бактерії роду Wolbachia WMelPop генотипом можуть стати причиною нейродегенеративних процесів у різних тканинах дрозофіли, у тому числі нервовій тканині мозку. Виявлено мікроорганізми роду Wolbachia у лабораторних лініях Х-зчеплених нейродегенеративних мутантів D. melanogaster. Лікування від бактерій роду Wolbachia проводили шляхом личинкового згодовування тетрацикліну з їжею протягом 2 - 3 поколінь. Порівняльний аналіз нейродегенеративного фенотипу дорослих мух показав помітне зниження проявів нейродегенеративного фенотипу у мутантів після виліковування від бактерії. Також виявлено зростання тривалості життя у досліджуваних ліній D. melanogaster після виведення бактерії. Одержані результати можуть бути свідченням модифікуючого впливу вольбахії на формування нейродегенеративного фенотипу в мутантів D. melanogaster.

56 індійських студентів II - VI курсів ІФНМУ були опитані письмово. Мета роботи - визначення харчового статусу студента-медика. Традиційна індійська кухня насичена гострими спеціями. Різний клімат наших країн передбачає різний водний режим пиття. Студентське життя не сприяє дотриманню режиму харчування та дієти. Результат - 35 респондентів (62,5 %) вживають багато гострих приправ із їжею. Гострі страви визнані найчастішою причиною шлунково-кишкових розладів у 16-ти студентів (28,57 %), 17 (30,36 %) респондентів мають звичну печію, 6 (10,71 %) - епігастральний біль, 3 (5,36 %) регургітацію шлунковим вмістом, пізній епігастральний біль - 4 (7,14 %). Тупий біль, важкість у верхній половині живота - виявлено у 3-х студентів (5,36 %), метеоризм - у 9-ти (16,07 %), 9 (16,07 %) мали хронічні захворювання ШКТ в минулому.

На основі офіційних норм фізіологічних потреб і відомих допустимих добових доз міді та цинку при надходженні з їжею розраховано їх фізіологічні рівні (0,4 - 0,67 й 4,0 мг/л відповідно) та максимальні безпечні концентрації (3,3 та 6,7 мг/л відповідно) в грудному молоці. Проведено дослідження металів у 45 пробах грудного молока жінок міста Львова та області. У значній частині проб (37,8 %) спостерігається відхилення вмісту міді від нормативів: у 22,2 % жінок - нижче мінімального фізіологічного рівня, у 15,6 % - вище офіційного рівня безпечності для коров'ячого молока. У 100 % жінок рівень цинку в грудному молоці нижчий фізіологічної норми, що може призвести до розвитку цинк-дефіцитного стану у дитини.

Досліджено поведінкову активність самців білих щурів у тесті "відкритого поля" в межах раннього періоду (до 30 діб) після тотального гамма-опромінення в дозі 5 Гр. Опромінені щури відрізнялись істотно зниженою інтенсивністю всіх видів рухової та орієнтувально-дослідницької активності; одночасно відмічалися помітні порушення емоційного стану тварин. У щурів, що одержували з їжею перед опроміненням та після нього каротино-токофероловий комплекс (КТК), пригнічення поведінкової активності було менш значним; проявлялися виразні тенденції до відновлення її показників на 30-ту добу після опромінення. Отже, застосування КТК, що вміщує антиоксидантні агенти, перешкоджало негативним змінам поведінкової моторної активності та емоційного стану тварин, індукованим опроміненням.

Наведено експериментальні дані спостереження за лабораторними щурами лінії Wistar на тлі годування їх незбалансованою їжею. Відмічено патологічну втрату маси тіла, затримку росту та зниження фізіологічних процесів в організмі.

Наведено сучасні дані про надходження енергії і поживних речовин в організм тварин з їжею; висвітлено наукові підходи до визначення енергетичної оцінки поживності раціонів. На підставі наукових досліджень і літературних даних висвітлено питання впливу рівня енергетичного живлення на ріст та розвиток телиць української чорно-рябої породи, їх м'ясну продуктивність, перетравність поживних речовин раціону та на формування молочної продуктивності залежно від даного фактора.

Дисертацію присвячено питанням вмісту металів у навколишньому середовищі та їх впливу на здоров'я населення в умовах промислового регіону. Розвиваються методичні підходи у комплексній гігієнічній оцінці розповсюдження металів-токсикантів та мікроелементів у об'єктів довкілля та особливостей вивчення їх впливу на репродуктивну функцію жінок. Встановлено, що важкі метали при комплексному їх надходженні в організм практично здорових жінок з водою, повітрям та їжею підвищують ризик ускладнень вагітності та пологів, сприяють розвитку патології і вроджених аномалій новонароджених. Запропоновано та обгрунтовано заходи загальної профілактики та індивідуальної металокорекції щодо запобігання відповідним специфічним ускладненням і зміцнення репродуктивного здоров'я жінок.

Bивчено частоти та чинники дефіциту вітаміну D серед населення України, механізмів його впливу на структурно-функціональний стан кісткової тканини та розробці комплексної системи діагностики, профілактики та корекції вітамін D-дефіцитних станів, направлених на покращання якості життя населення. Проведено одномоментні епідеміологічні дослідження встановили, що частота дефіциту вітаміну D серед дорослого населення України реєструється в 81,8 %, а недостатність - 13,6 %. Зазначено, що частота дефіциту вітаміну D серед дитячого населення складає 88,5 %, недостатність - 6,4 %. Підкреслено що чинниками ризику розвитку дефіциту вітаміну D є жіноча стать, дефіцит маси тіла, ожиріння, зимовий період року, географічне положення місця проживання населення. Доведено, що у дітей із тяжким дефіцитом вітаміну D реєструється сповільнення формування піку кісткової маси проти обстежених із рівнем 25(ОH)D у сироватці крові вище 50 нмоль/л. Встановлено, що недостатнє надходження кальцію та вітаміну D з їжею виступає як додатковий чинник ініціації та прогресування метаболічних порушень, кісткової тканини (остеомаляція, остеопороз) за тривалого дефіциту вітаміну D. З'ясовано, що інтенсивність больового синдрому та показники якості життя пацієнтів із системним остеопорозом та первинним остеоартрозом великих суглобів є достовірно гіршими порівняно із групою обстежених із рівнем 25(ОH)D у сироватці крові в межах норми. Розроблено та апробовано комплексну систему діагностики, профілактики та корекції вітамін D-дефіцитних станів, направлених на покращання якості життя пацієнтів із захворюваннями кістково-м'язової системи (системний остеопороз, остеоартроз).

Продукти харчування відіграють важливу роль у повсякденному житті кожного народу. Щоденною їжею пересічного єврея в часи Ісуса Христа був хліб. У грецькому тексті Нового Заповіту лексико-семантичну групу назв хліба та його компонентів представлено 8-ма лексичними одиницями. Більшість з них походять з індоєвропейського мовного джерела. В цілому назви на позначення хліба та його компонентів у грецькій мові Нового Заповіту характеризуються високим рівнем динаміки розвитку нових значень. Майже у кожному іменнику спостережено тенденцію до використання переносних значень.

Досліджено вплив вітамінно-мінерального комплексу "Вітрум з каротином" разом з препаратом "Йод активний" і збалансованого меню на зміну деяких біохімічних показників крові у групи юних спортсменів різних спеціалізацій. Вивчено взаємозв'язок між змістом гемоглобіну в крові, концентрацією вітаміну С і заліза, що поступають з їжею, в тижневому раціоні харчування.

Исследовано влияние витаминно-минерального комплекса "Витрум с каротином" совокупно с препаратом "Йод активный" и сбалансированного питания на изменение некоторых биохимических показателей крови у группы юных спортсменов разных специализаций. Изучена взаимосвязь между содержанием гемоглобина в крови, концентрацией витамина С и железа, поступающих с пищей, в недельном рационе питания.

The impact of vitamin-mineral complex УVitrum with ?-caroteneФ in combination with the preparation УIodine-activeФ and balanced diet on the change of some blood indices in the group of young athletes of different sports specializations has been studied. The interconnection between the content of hemoglobin in blood, concentration of vitamin C and iron, entering the body together with food within a weekТs food allowance has been investigated.

Одним із найнебезпечніших проявів загальнотоксичної дії різних за походженням наночастинок (НЧ) незалежно від джерел та шляхів надходження до організму (з повітрям, водою, їжею, ліками, з одягу) є їх транслокація до внутрішнього середовища і розподіл між органами, включаючи легені, серце, печінку, селезінку, сіменники та мозок. Стосовно механізму проникнення НЧ до мозку обговорено два можливі шляхи: безпосередньо через гематоенцефалічний барієр; через назальні нерви. Мета дослідження - вивчити особливості токсикодинамічного впливу НЧ високодисперсного аморфного кремнезему різних розмірів на морфофункціональний стан нейроцитів головного мозку щурів після одноразової інтратрахеальної інстиляції у вигляді суспензій. Дослідження проведено на 128 щурах-самцях Вістар з вихідною масою тіла 190 - 200 г, яких розподілено на контрольну та три дослідні групи. Досліджено морфофункціональний стан нейроцитів глибоких шарів кори великих півкуль головного мозку щурів після одноразової інтратрахеальної інстиляції під етаміналовим наркозом (3,0 мг/200 г маси тіла) НЧ високодисперсного аморфного кремнезему трьох розмірів (А300 - 9 нм, А100 - 38 нм, А50 - 87 нм) у дозах, стандартизованих за питомою площею поверхні (0,25 м<^>2), що забезпечило контакт НЧ з 25 % поверхні альвеол (серія Б); їх кількістю (1000 НЧ/1 клітину альвеолярної поверхні легень, <$E3,0~cdot~10 sup 11>щура, серія N); масою речовини (25 мг/щура, серія M). Зрізи глибоких шарів великих півкуль головного мозку щурів забарвлено гематоксиліном і еозином та тіоніном по Нісслю. Встановлено, що всі НЧ, незалежно від їх розміру та концентрацій, що досліджено, спричиняють структурні зміни в нейроцитах та окремих зонах їх цитоплазми, які можна звести до трьох типів: підвищення функціональної активності нейроцитів, яке підтверджувалося частковим хроматолізом базофільної речовини і краєвою та перинуклеарною вакуолізацією цитоплазми та частковим її гіперхроматозом зі збереженням структури ядра та ядерця (НЧ усіх кремнеземів, серії S, N, M); гальмування, зниження, або часткове припинення функціональної активності нейроцитів, про що свідчили краєвий або центральний хроматоліз базофільної речовини цитоплазми з частковим лізисом хроматину ядра, або різке гіперхромне забарвлення цитоплазми (НЧ усіх кремнеземів, серії S, N, M); дистрофічні та некробіотичні зміни, які проявлялися тотальним хроматолізом базофільної речовини в цитоплазмі з пікнозом ядра, яке розташоване ектопічно (через 4 міс., НЧ кремнеземів A100S, A300S, A100N), перинуклеарним набряком, появою в цитоплазмі нейроцитів крупних вакуолів, що призводило до ектопії ядра (через 4 міс., НЧ кремнезему A100M), зморщеними нейроцитами та нейроцитами-"тінями", як свідченням незворотності їх ушкодження (через 1 міс., НЧ кремнеземів A50S, A100S, A300S, A300N, через 4 міс. НЧ кремнеземів A50V, A50S, A300M). Перші два типи зміни функціонального стану нейроцитів супроводжувалися проліферацією нейрогліальних клітин, що, виходячи з їх фізіологічної ролі відносно нейроцитів, свідчить, з одного боку, за наявність несприятливого хімічного впливу, а з іншого, за розвиток компенсаторно-пристосувальних процесів у центральній нервовій системі. Другий та третій типи структурних змін у нейроцитах поєднувалися зі зменшенням відносної кількості нейрогліальних клітин.

Вивчено частоту ендемічного зоба та інших захворювань, спричинених дефіцитом йоду, у різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат. У 77,4 % обстежених школярів, що проживають у високогір'ї Карпат і у 71,6 % школярів, що проживають за умов середньогірського ярусу, діагностовано дифузійний нетоксичний зоб. Установлено, що серед школярів регіону прояви зобної ендемії залежали від висоти розміщення населеного пункту над рівнем моря: середній об'єм щитовидної залози та частота зоба збільшувалися від низькогір'я до високогір'я. У високогірному районі виявлено субклінічний гіпотиреоз у 8,9 %, а у низькогірному - у 5,2 % обстежених школярів. Відзначено: хворим на дифузний нетоксичний зоб, дітям, що проживають у йододефіцитному регіоні, притаманні інертність психічної діяльності, швидка втомлюваність, зниження концентрації уваги та розумової працездатності. Показано, що прийом 100 мкг йодиду калію нормалізує показники екскреції йоду з сечею у дітей, що проживають в районах з помірним дефіцитом йоду, продовж усього періоду його введення, не спричиняючи побічних ефектів. За умови усунення порушень мікробіоценозу кишечнику та здійснення лікування дифузного нетоксичного зоба йодидом калію у 42,5 % випадків відзначається зменшення об'єму щитовидної залози. Доведено, що нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи поліпшенню всмоктування йоду, що надходить з їжею, призводить до збільшення показників його секреції з сечею, що характеризує зменшення ступеня йодної недостатності.

Виявлено фактори ризику розвитку мозкових інсультів на Закарпатті. У дослідженні взяли участь 216 хворих на мозкові інсульти, з них 160 - на ішемічні і 56 - на геморагічний інсульт. Чоловіків було 133, жінок - 83. Проаналізовано етіологічні та провокуючі фактори виникнення мозкових інсультів. Встановлено, що на Закарпатті ішемічний інсульт частіше виникає у осіб віком 59 - 69-ти років, геморагічний - 26 - 47-ми років. Причиною ішемічного інсульту в більшості хворих (84 пацієнти) був мозковий атеросклероз, геморагічного (44 пацієнти) - артеріальна гіпертензія. Основним провокуючим фактором ішемічного інсульту було зловживання гострою їжею (22 хворих) та алкоголем (72 хворих), а геморагічного - зловживання вином (21 хворий). Ішемічний інсульт виникав частіше вдома (31 хворий), геморагічний - на вулиці (9 хворих). Висновки: ішемічний інсульт на Закарпатті частіше виникає у осіб старшого віку, геморагічний - середнього. Етіологічним фактором ризику виникнення ішемічного інсульту є мозковий атеросклероз, геморагічного - артеріальна гіпертензія. В низинних районах Закарпаття спостерігається більше випадків мозкового інсульту, ніж у гірських.

Мета дослідження - з'ясувати основні характеристики фонової електричної активності кори головного мозку за умов хронічної кофеїнової аліментації (ХКА). Експерименти проведено на нелінійних білих щурах-самцях масою 125 - 140 г на початку дослідження. Тваринам створювали загальноприйняті санітарно-гігієнічні умови зі стандартним режимом харчування. До першої групи увійшли контрольні тварини (n = 22), які під час усього експерименту жили за стандартних умов. Друга група (n = 24) була представлена тваринами, які одержували з їжею "Кофеїн-бензоат натрію" (Дарниця) - 150 мг/кг/добу (LD₅₀). Електрокортикограму (ЕКоГ) реєстрували за умов гострого експерименту в підгрупі з 3 - 4 тварин через кожних 2 тижні впродовж усього дослідження (12 тиж). Хірургічну підготовку до відведення ЕКоГ здійснювали після внутрішньочеревного введення 20 мг/кг кетаміну та 50 мг/кг тіопенталу натрію. Висновки: вплив кофеїну на нейрофізіологічні характеристики неокортексу щурів має двофазний характер. Головним проявом специфічності кофеїнового впливу на неокортекс тварин є пролонговане зростання потужності усіх ритмів кортикограми, що утримується до 6-го тижня експерименту, а також суттєве зростання представництва її низькопотужних високочастотних ритмів у другій половині експерименту. Найбільш імовірним механізмом "кофеїнової" кортикограми щурів є потужна реакція медіаторсинтетичної системи пресинаптичних нейронів і високий рівень рецепторного диференціювання постсинаптичних нейронів неокортексу. Значний рівень десинхронізації ЕКоГ щурів у другій половині експерименту найімовірніше зумовлений енергетичним виснаженням нейротрансмітерного синтезу і переходом на режим медіаторного мікроквантування за умов глутаматергічної модуляції.

На сьогоднішній день, маючи величезний арсенал ефективних лікувальних засобів, необхідно підтримання мотиваційного впливу на пацієнтів з метою посилення прихильності їх до лікувального процесу. Мета роботи - визначення ефективності лікування артеріальної гіпертензії (АГ) у поєднанні зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) у хворих коморбідністю з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) за різної прихильності до лікування шляхом оцінки клінічної симптоматики ГЕРХ та показників артеріального тиску (АТ) під впливом поєднаної терапії. Обстежено 37 осіб з АГ та ІХС на фоні не ерозивної рефлюксної хвороби (НЕРХ). Шкала оцінки прихильності до лікування D. Morisky, опитувальника GerdQ, візуальна аналогова шкала (ВАШ) оцінки виразності больового синдрому в грудній кліці, добове моніторування АТ з визначенням характеристик варіабельності ритму серця (ВРС), ЕГДС. Застосування ініціальних немедикаментозних засобів корекції клінічних проявів НЕРХ у пацієнтів з високою прихильністю до лікування призвели до рідшого виявлення частих симптомів печії з 50,0 % до 30,0 % (p << 0,05) та повної ліквідації симптомів печії у 35 % (p << 0,001) хворих, збільшення пацієнтів з відсутністю симптомів нічної печії з 20,0 до 45,0 % (p << 0,05). Результати 12-тижневого застосування поєднаної терапії у пацієнтів з НЕРХ були кращими за високої прихильності ніж за низької прихильності до лікування стосовно симптомів частої відрижки їжею (5,0 % проти 11,8 % відповідно; p << 0,05) та щодо частого болю у верхній частині живота (0 проти 5,0 %; p << 0,05). Повна відсутність больового синдрому в грудній клітці після 12-тижневого лікування мали 13 (92,8 %) пацієнтів з високою прихильністю проти 6 (60,0 %) пацієнтів з низькою прихильністю до лікування (p << 0,05). Після курсового лікування пацієнти з високою прихильністю до лікування продемонстрували менше навантаження високим АТ протягом доби як САТ ( Чі САТ 43,09і 3,32 проти 45,12і 2,26 у хворих з низькою прихильністю до лікування;p 0,01), так і ДАТ в денний період часу (ЧІ ДАТ 24,12 +- 2,16 проти 26,21 +- 1,86; p << 0,05). Крім того, за високої прихильності до лікування пацієнти мали менші показники варіабельності САТ як в денний період, так і за добу в цілому (14,18 +- 0,36 та 14,80 +- 0,32) проти (15,12 +- 0,40 та 15,42 +- 0,36; p << 0,01).

Мета роботи - вивчення клінічної ефективності та профілю безпеки препарату "Біонорм" у комплексному лікуванні атопічного дерматиту (АД) у дітей. Під спостереженням знаходилося 60 дітей з АД віком від трьох до шести років. Тривалість перебігу АД - від 6 місяців до трьох років. Діти основної групи крім базисної терапії одержували препарат "Біонорм" по 1 таблетці 3 рази на добу між їжею протягом 10 днів. Контрольну групу склали 30 дітей, що отримували тільки базисну терапію АД, яка включала гіпоалергенну дієту, елімінаційний режим, антигістамінні препарати, мембраностабілізатори, місцеву терапію. Включення до складу комплексної терапії АД препарату "Біонорм" сприяло швидшому покращанню клінічної картини, нормалізації лабораторних показників і підвищенню якості життя хворих. Застосування препарату мало не лише короткочасний позитивний ефект, але й добрі довгострокові результати. Висока ефективність, безпечність, добрі органолептичні властивості надають можливість рекомендувати "Біонорм" для застосування у комплексній терапії АД у дітей.

Приблизно 5 - 20 % популяції хворіють на атопічний дерматит (АД). Захворювання може бути спровоковане їжею, мікроорганізмами, грибами. АД частково характеризується високим системним рівнем IgЕ. В основі АД лежить взаємодія генетичних, імунних факторів та факторів навколишнього середовища. Дослідження патогенезу та пошук раціональної терапії АД становлять важливу проблему дерматології.

Для виявлення зв'язків між строками першої появи птахів навесні та зацвітання рослин проведено кореляційний аналіз, що грунтувався на феноданих, зібраних поблизу м. Суми та м. Житомир (Україна), які розташовані в лісостеповій смузі, та в м. Йигева (Естонія), що знаходиться в лісовій смузі Східної Європи. Проаналізовано розподіл одержаних достовірних значень кореляції між близькими та далекими птахами-мігрантами, а також між чотирма трофічними групами птахів, у живленні яких трапляються головним чином або хребетні, або безхребетні тварини, або рослини, або як рослини, так і безхребетні. Встановлено, що близькі мігранти значно переважають далеких за наявністю достовірних кореляцій зі строками зацвітання рослин, причому частота таких зв'язків у близьких мігрантів, у порівнянні з далекими, більша поблизу м. Суми - в 2,3 рази, біля м. Житомир - у 1,5 рази, а в м. Йигева - в 1,3 рази. Серед трофічних груп мігрантів найчастіше достовірні кореляції зі строками зацвітання рослин спостерігаються у птахів, у живленні яких переважають рослинні корми, а також у птахів, для яких характерне живлення рослинною їжею і безхребетними тваринами в рівних частках.