Поланалізовано сучасні літературні дані про створення трансгенних рослин для виробництва вакцин. Трансгенні рослини є дуже привабливою та дешевою альтернативою існуючим мікробіологічним системам виробництва білків для фармацевтики. Успіхи сучасної біотехнології відкрили можливість експресувати у рослинах різні антигени, що використовуються для вакцинації, з метою використання їстівних частин рослин для транспорту оральних вакцин. Було продемонстровано, що гени, котрі кодують антигени бактеріальних та вірусних патогенів, можуть бути експресовані у рослинах із збереженням їх природних імунологічних властивостей. Так, бульби трансгенної картоплі, що експресували бактеріальні антигени, стимулювали гуморальну та мукозну імунні відповіді при використанні їх у їжу. Хоча використання їстівних вакцин для запобігання хвороб ще не доведено, подальшій розвиток цього напряму може стати першим кроком на шляху до вакцин нової генерації.

Зазначено, що можливість вирощувати рослини в оранжереях є необхідною умовою для забезпечення досконалою системою життєзабезпечення для людей, які чергують на місячній базі. Рослини надаватимуть свіжу їжу, кисень і чисту воду для дослідників, які живуть на місячній базі. Концепція 1-го покоління рослин, вирощених на місячній базі, передбачає, що рослини будуть відігравати основну роль у формуванні протогрунту належної родючості, необхідної для вирощування рослин наступних поколінь (пшениця, рис тощо) за низьких витрат. У циклі регенеративних систем життєзабезпечення залишки рослини 1-го покоління мікроорганізми можуть перетворювати в компост. Для зниження витрат у ранніх місіях на Місяць на рослинництво було б доцільно в місячних оранжереях використовувати місцевий матеріал, місячний реголіт. Використання мікроорганізмів для інокуляції рослин з метою вилучення елементів з реголіту для живлення рослин, послаблення дії місячних стресових умов, компостування рослин і силікатних порід, необхідного для формування протогрунту, є ключовою ідеєю у попередньому сценарії вирощування рослин-піонерів для місячної бази.

Висвітлено особливості становлення та розвитку матеріальної культури України, зокрема, виробничої сфери, промислів і ремесел, житлобудування, одягу та народного харчування. Реалії культури життєзабезпечення розкрито в тісному функціональному взаємозв'язку матеріальних пам'яток і пов'язаних з їх виготовленням навиків, знань і народних прийомів високої естетизації побутового середовища. Подано інформацію про історичні форми сільських поселень, степовий регіональний підтип житла, печерно-скельні та наземні монастирі, традиційний український одяг, харчові заборони й обмеження, святкову й обрядову їжу українців.

Вивчено морфофункціональні зміни в тимусі, які є результатом хронічного впливу на організм іонізуючого випромінювання й харчових домішок. Уперше показано, що тривале додавання в їжу глутамату натрію в поєднанні з іонізуючим випромінюванням призводить до різкого зменшення маси тимуса на 40,6 % на 1-шу добу реадаптаційного періоду. Виявлено порушення співвідношення шарів кіркової та мозкової речовин тимуса й різку трикратну депресію кірково-медулярного індексу. Виявлено ознаки посилення процесу загибелі тимоцитів шляхом апоптозу, із паралельним зростанням чисельності макрофагів, що містять фагоцитовані залишки їх ядер, особливо в кірковій речовині тимуса. Встановлено, що пересування щурів за умов експериментального дослідження протягом 60-ти діб призвело до того, що абсолютна маса тимуса тварин, що вживали разом із кормом глутамат натрію як харчову домішку, зменшилася на 19,6 % - 27,6 % на 1-му і 30-ту добу реадаптації відповідно. Доведено, що перебування піддослідних тварин за умов додавання в харчовий раціон мікроводорості спіруліни не призвело до зміни маси тіла щурів. Виявлено збільшення кількості лімфобластів з "фігурами мітозу" в субкапсулярній зоні кіркової речовини тимуса.

Визначено підходи до оцінки мікробіологічних ризиків під час використання в їжу свинини, одержаної від уражених саркоцистозом тварин. Проведено аналіз мікробіологічного ризику м'яса свиней, уражених саркоцистозом, включено кількісну та якісну інформацію мікробіологічних небезпек у дослідженому матеріалі. Встановлено, що в зразках з різним ступенем ураження саркоцистами підвищується не тільки кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у м'ясі, але й кількість патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів.

Досліджено побут населення містечок Чернігово-Сіверщини (другої половини XVIII - середини XIX ст.) як сферу соціокультурного самовираження українців, його вияви, що увиразнилися у комплексі звичаїв та обрядів, пов'язаних із задоволенням потреб людини. Універсальним кодом, за допомогою якого твориться побут і здійснюється передача культурного досвіду різних народів є мова. Всебічно охарактеризовано особливості предметно-просторового середовища містечок Чернігово-Сіверщини, вияви традиційної культури представників різних верств населення. Розглянуто побут містян та його складові: мову, одяг, їжу, відпочинок, традиційне житло та його інтер'єр. Охарактеризовано особливості зайнятості населення, що безпосередньо впливало на побут містян.

На вибірці екземплярів досліджено мінливість зубного апарата 9-ти видів нічниць ( Myotis) фауни України. Відмінності в розмірах і пропорціях зубів у цілому відображають спеціалізацію тварин до вживання в їжу комах з покривами різного ступеня твердості. Визначено, що зі збільшенням твердості покривів здобичі найкраще пов'язані збільшення загальних розмірів черепа та відносних розмірів короноїдного відростка й інших молярів. Встановлено, що рудиментарні зуби характеризуються підвищеним рівнем мінливості, зв'язок між їх розміром і твердістю раціону не виявлено. Розроблено методики ідентифікації видів нічниць за промірами зубів та уточнено дані щодо поширення нічниць на території України.

Представлено результати морфологічного дослідження слизової оболонки порожнини рота піддослідних тварин, які вживали їжу пом'якшеної консистенції. Одержані результати свідчать про наявність змін в епітелії, які проявляються зміною співвідношень між шарами епітелію, потоншенням рогового шару і наявністю явищ паракератозу, та мають значення для подальшого вивчення впливу консистенції їжі на фізіологію багатошарового плоского, частково зроговілого епітелію слизової оболонки порожнини рота та ясен.

Досліджували як можливий імуномодулятор кореневище скорцонери з комплексним складом полісахаридів, а також безпечність вживання кореневища в їжу і вплив його на мікро- і макроелементний вміст органів тварин. Виявили, що вживання кореневища не має токсичного впливу на організм щурів, збільшує вміст цинку, міді та магнію в органах, підвищує активність мієлопероксидази і знижує в периферичній крові рівень еозинофілів. Такі дані опосередковано вказують на зміцнення імунітету.

Изучали как возможный иммуномодулятор корневище скорцонеры с комплексным составом полисахаридов, а также безопасность употребления его в пищу и влияние на микро- и макроэлементное содержание органов животных. Выявили, что употребление корневища не оказывает токсического воздействия на организм крыс, увеличивает содержание цинка, меди и магния в органах, повышает активность миелопероксидазы и снижает в периферической крови уровень эозинофилов. Эти данные опосредовано указывают на укрепление иммунитета.

Реабілітація беззубих пацієнтів незнімними зубними протезами з опорою на імплантатах має численні переваги над ортопедичним лікуванням повними знімними протезами. 82,1 % літніх людей з повною відсутністю зубів відзначили недостатню фіксацію знімних протезів у ротовій порожнині. 73,2 % людей, які користуються повними знімними протезами, не здатні повноцінно жувати і вживати їжу, яку б бажали. 37,5 % опитаних відчували психологічний дискомфорт під час спілкування з іншими людьми, зокрема страх перед випадінням протеза під час розмови. Тільки 3,6 % опитаних пацієнтів раніше інформували про інші методи лікування повної відсутності зубів, окрім повних знімних протезів. Основним причинами відмови від проведення стоматологічної імплантації літнім людям з повною відсутністю зубів за умови надання соціальної допомоги для оплати такого лікування стало небажання і страх перед хірургічним втручанням, а також загальносоматичні порушення. Особливо важливу роль варто відводити просвітницькій роботі з пацієнтами.

Наведено результати розрахунків вкладу в дозу опромінення людини від <$E nothing sup 137 roman Cs> у разі вживання в їжу 1 кг грибів різних видів. Дослідження вмісту <$E nothing sup 137 roman Cs> у грибах проведено на території Київської області, включаючи зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення.

Мета роботи - вивчення способу життя та поширеності серед дорослого населення м. Київ факторів ризику цереброваскулярних хвороб (ЦВХ), в тому числі, гіпертонічної хвороби та тютюнопаління. Вивчено дані статистичних звітів закладів охорони здоров'я м. Київ (ф. 20/з), рівень розповсюдженості ЦВХ серед організованих груп дорослого населення. Крім того, з метою вивчення об'єктивності статистичних даних, проведено експертну оцінку "Карт амбулаторного хворого" (ф. 25) на предмет повноти статистичного обліку захворювань. Розглянуто 1000 анкет, статистичній обробці підлягало 827 (96,5 %). Встановлено, що до свого здоров'я як до найвищої цінності відносилися <$E34,9~symbol С~1,7~%> респондентів, при цьому своє здоров'я на "добре" оцінили <$E18,5~symbol С~1,4~%>, на "задовільно" - <$E46,4~symbol С~1,7~%> і на "незадовільно" - <$E35,1~symbol С~1,7~%>. <$E35,5~symbol С~1,7~%> респондентів вказали на наявність у них гіпертонічної хвороби, <$E25,5~symbol С~1,5~%> - ІХС, <$E23,8~symbol С~1,5~%> - ЦВХ, <$E7,1~symbol С~0,9~%> - інших хвороб системи кровообігу. У <$E41,5~symbol С~1,7~%> респондентів мали обтяжену спадковість стосовно ЦВХ. <$E40~symbol С~1,2~%> опитаних мали постійну емоційну напругу, причому <$E49,4~symbol С~1,7~%> цю напругу відчували на роботі і <$E50,3~symbol С~1,7~%> - вдома. <$E84,3~symbol С~1,3~%> опитаних вважали, що економічний стан негативно впливає на здоров'я. <$E79,9~symbol С~1,4~%> респондентів вважали, що умови праці негативно впливають на здоров'я. Важливо, що більшість респондентів мали певні шкідливі звички. Так <$E31,3~symbol С~1,6~%> палили, <$E41,0~symbol С~1,7~%> - регулярно вживають спиртні напої, <$E35,7~symbol~С~1,7> - переїдали, <$E28,7~symbol С~1,6~%> - надмірно вживали солону їжу, <$E79,9~symbol С~1,4~%> - мали надлишкову масу тіла. Висновки: за результатами соціологічного дослідження встановлено, що тільки <$E73,9~symbol С~2,0~%> хворих ЦВХ знаходились під диспансерним наглядом, при цьому <$E58,6~symbol С~2,2~%> - порушували режим харчування, <$E44,2~symbol С~2,6~%> - мали шкідливі звички, <$E87,3~symbol С~1,6~%> - регулярно переносили стреси і тільки <$E61,4~symbol С~2,2~%> - виконували рекомендації лікарів, <$E25,0~symbol С~1,2~%> - становили групу ризику розвитку повторного церебрального інсульту, при цьому тільки <$E34,9~symbol С~1,7~%> опитаного населення відносились до свого здоров'я як до найвищої цінності.

Висвітлено питання використання електромагнітних полів (ЕМП) у технологіях продуктів харчування. Розглянуто вплив ЕМП різного діапазону на біологічні системи: воду, мікроорганізми, продукти харчування. Розкрито сутність одного з різновидів електромагнітного поля - вихрового шару феромагнітних частинок (ВШФЧ). Проаналізовано експериментальні дані впливу ВШФЧ і ЕМП на воду та мікроорганізми пшеничного борошна, а також результати біологічного дослідження даного впливу на органи щурів, що вживали в їжу такі продукти. Запропоновано технології виробництва продуктів з використанням ВШФЧ і ЕМП.

Освещены вопросы использования электромагнитных полей (ЭМП) в технологиях продуктов питания. Рассмотрено влияние ЭМП разного диапазона на биологические системы: воду, микроорганизмы, продукты питания. Раскрыта сущность одной из разновидностей электромагнитного поля - вихревого слоя ферромагнитных частиц (ВСФЧ). Проанализированы экспериментальные данные влияния ВСФЧ и ЭМП на воду и микроорганизмы пшеничной муки, а также результаты биологического исследования данного влияния на органы крыс, употреблявших в пищу такие продукты. Предложены технологии производства продуктов с использованием ВСФЧ и ЭМП.

Питання здорового харчування є однією з актуальних проблем сьогодення. Обізнаність з переліком антиаліментарних чинників їжі необхідна у виборі раціонів харчування та технологічної обробки харчових продуктів для різних груп населення. Мета дослідження - визначити перелік шкідливих речовин їжі та шляхи контамінації харчових продуктів чужорідними речовинами. Проаналізовано наукову літературу щодо наявності та механізму дії шкідливих речовин їжі на організм людини. Встановлено шкідливі сполуки неаліментарного походження, які потрапляють у їжу із навколишнього середовища, природні компоненти їжі, що здатні негативно впливати на організм людини, вроджені порушення ферментоутворення з виключенням відповідних етапів обміну речовин (вітамінів, мінералів, білків тощо). Висновок: під час складання раціонів харчування, виборі кулінарної обробки та технологій виробництва харчових продуктів необхідно враховувати можливість забруднення їх шкідливими речовинами природного або штучного походження та особливості обмінних процесів в організмі споживача.

Висвітлено хімічний склад і харчову цінність плодоовочевих товарів, що доповнено таблицями додатків. Увагу приділено трактуванню якості плодоовочевої продукції, її формуванню і визначенню на всіх етапах товароруху. Наведено товарознавчу класифікацію свіжих овочів і плодів, їх групування за ботанічними ознаками, тривалістю життя, частинами, які споживаються в їжу. Охарактеризовано товарознавчі властивості овочів, плодів і ягід згідно з їх класифікаційними ознаками. Наведено способи перероблення плодоовочевої продукції та їх товарознавчу характеристику.

Розглянуто питання впливу опромінення та дефіциту мікроелементів на ріст йододефіцитних захворювань у населення північних регіонів України. Встановлено, що в основних овочах та добових раціонах харчування вміст йоду, селену, заліза, міді, цинку, кобальту значно менший, ніж в інших регіонах. Населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях, не одержує збалансованого за мікроелементним складом харчування. Спільна дія радіаційного та ендемічного чинників може бути однією з причин погіршення стану здоров'я. Зроблено аналіз ефективності різних засобів профілактики йододефіцитних захворювань. Показано, що кращим методом групової та індивідуальної профілактики таких хвороб є використання в їжу бурих водоростей, а для масової профілактики - йодованої солі.

Рассмотрены вопросы влияния облучения и дефицита микроэлементов на рост йоддефицитных заболеваний у населения. Установлено, что в суточных рационах питания жителей северных областей Украины содержание йода, селена, железа, кобальта, меди, цинка значительно ниже, чем в других регионах. Население, которое проживает на загрязненных радиацией территориях, не получает сбалансированного по содержанию микроэлементов питания. Сочетанное воздействие радиационного и эндемического факторов может быть одной из причин ухудшения состояния здоровья. Дан анализ эффективности различных средств профилактики йоддефицитных заболеваний. Показано, что лучшим методом групповой и индивидуальной профилактики таких заболеваний является использование в питании продуктов из бурых водорослей (ламинарии, цистозиры, фукуса), а для массовой профилактики - йодированной соли.

The issues of the irradiation effect and microelements deficiency on the increase of iodine deficiency diseases were examined. It was established that in a daily food intake the content of iodine, selenium, iron, cobalt, copper, zinc is significantly lower in the North regions of Ukraine than in other ones. The people who live on the territories that were radioactively contaminated do not get food, balanced by microelements. Joint effect of radiation and endemic factors can be one of the reasons of health deterioration. Analysis of the efficiency of different preventive measures is made. It is shown, that the use of grey seaweeds (Laminaria, Cystoseira, Fucus) is the best method for group and individual prophylaxis, for mass prophylaxis iodated salt recommended

Трансгенні рослини є багатообіцяючим і безпечним інструментом для створення їстівних вакцин. Імунізація, що відбувається внаслідок вживання в їжу рослин, у яких проходить експресія туберкульозних антигенів, є перспективним підходом у боротьбі з туберкульозом. Повідомлено про створення трансгенних рослин салату (Lactuca sativa), що містять ген зшитого білка антигенів Mycobacterium tuberculosis ESAT6:Ag85B. Трансгенні рослини одержано за допомогою методу трансформації Agrobacterium tumefaciens. Використано вектори, що містять ген esx A, зшитий з геном fbpB. Вектори містили селективні гени: ген неоміцинфосфотрансферази (npt II) або фосфінотрицин ацетилтрансферази (bar). На селективному середовищі відібрано трансгенні рослини салату. Наявність селективного та цільового генів у геномі цих рослин підтверджено за допомогою ПЛР. Трансгенні рослини салату висаджено в грунт за умов теплиці для проведення наступних досліджень.

Розкрито сутність поняття "діти вулиці", безпритульні та бездоглядні діти, як і коли вони з'явилися в нашому суспільстві. Замість того, аби жити і розвиватися під опікою та наглядом сім'ї та школи, діти вимушені знаходити собі їжу та здобувати освіту навулиці, кожну хвилину наражаючись на небезпеку. Висвітлено причини, процедуру і недосконалість підходу виявлення та вилучення дітей з вулиці, забезпечення їх соціально-правового захисту.

Раскрыты сущность понятий "дети улицы", безпризорные и безнадзорные дети, как и когда они появились в нашем обществе. Вместо того, чтобы жить и развиваться под опекой и присмотром семьи и школы, дети вынуждены находить себе пищу и приобретать образование на улице, каждую минуту сталкиваясь с опасностью. Освещены причины, процедура и несовершенство подхода выявления и изъятия детей из жизни на улице, обеспечение их социально-правовой защиты.

It is devoted about nature of the phenomenon Уhomeless childrenФ, his essence and reasons, procedure and imperfection of direction of these children in childrenТs establishments and also suggestion in relation to the ways of decision of problem of homeless children.

Висвітлено результати досліджень накопичення <^>137Cs і <^>90Sr різними видами макроміцетів у радіоактивно забруднених лісових екосистемах Полісся. Серед досліджених трофічних груп грибів значними є рівні акумуляції цих радіонуклідів представниками симбіотрофних видів з родин Cortinariaceae, Russulaceae, Boletaceae і Paxillaceae. Коефіцієнти накопичення <^>137Cs симбіотрофними видами варіюють у межах 1,4 - 64,4, а лігнотрофними - на рівень нижчі. У гумусових сапротрофів, що зростають у зоні Полісся, цей показник є мінімальним - менше одиниці, що характеризує їстівні види макроміцетів з цих родів як доволі безпечні для вживання в їжу та з лікарською метою. Максимальну накопичувальну здатність <^>90Sr також мають симбіотрофні види - Amanita pantherina, Amanita muscaria і Amanita rubescens. Але коефіцієнти накопичення <^>90Sr макроміцетами на 1 - 2 математичних рівні нижчі від коефіцієнтів <^>137Cs. Для біологічної індикації і довгострокового моніторингу забруднення лісових екосистем Полісся <^>137Cs найпридатнішими тест-об'єктами, окрім Boletus badius, є види з високою частотою трапляння - неїстівний гірчак (Lactarius rufus) і токсична свинуха тонка (Paxillus involutus).

Розроблена ортопедична апаратура для перманентної реабілітації пацієнтів після резекції верхньої щелепи попереджує втрату природних зубів або імплантатів, виникнення виразок тканин протезного ложа, появу рецидивів ятрогенного походження, поломку і лагодження, дозволяє безпроблемно споживати будь-яку їжу, ліки, відновлює втрачені функції, запобігає прогресуючій асиметрії обличчя.