Поланалізовано сучасні літературні дані про створення трансгенних рослин для виробництва вакцин. Трансгенні рослини є дуже привабливою та дешевою альтернативою існуючим мікробіологічним системам виробництва білків для фармацевтики. Успіхи сучасної біотехнології відкрили можливість експресувати у рослинах різні антигени, що використовуються для вакцинації, з метою використання їстівних частин рослин для транспорту оральних вакцин. Було продемонстровано, що гени, котрі кодують антигени бактеріальних та вірусних патогенів, можуть бути експресовані у рослинах із збереженням їх природних імунологічних властивостей. Так, бульби трансгенної картоплі, що експресували бактеріальні антигени, стимулювали гуморальну та мукозну імунні відповіді при використанні їх у їжу. Хоча використання їстівних вакцин для запобігання хвороб ще не доведено, подальшій розвиток цього напряму може стати першим кроком на шляху до вакцин нової генерації.

Досліджено 3 види полістів, що мешкають у Херсонській обл.: Polistes dominulus Christ, P. nimpha Christ та P. chinensis F. Проведено аналіз ланцюгів актів поведінки при будівництві гнізда та годівлі личинок. Порівнювалися 3 типи маніпулювання з принесеним вантажем: 1. Фуражир сам використовує всю порцію для годівлі личинок; 2. Віддає частину порції іншій особині; 3. Віддає всю порцію. У всіх видів співвідношення цих типів маніпулювання було різним в 1997 та 1998 рр. Робочі особини передавали одна одній тільки їжу. Всі випадки передачі паперової пульпи були пов'язані з агресивними діями самки-засновниці. Зареєстровано також міжвидові відмінності у співвідношенні форм маніпулювання та в характері будівельної поведінки. Ці дані можуть бути використані при аналізі еволюції поліетизму в суспільних ос.

Установлено, що у харчуванні Зарафшанського фазана, поряд з насінням, ягодами та плодами, зустрічаються і різноманітні комахи. Особливе місце займають наземні молюски із родини Succineidae - Oxyloma elegans (Risso), Ariophantidae - Macrochlamys sogdiana Martens і Hygromiidae - Xeropicta candaharica (L. Pff.). У разі вживання їх у їжу, фазан виконує роль санітара, тому що ці молюски є проміжними хазяями паразитів тварин і людини.

Установлено, что в питании Зарафшанского фазана, наряду с семенами, ягодами и плодами, встречаются и разнообразные насекомые. Особое место занимают наземные моллюски из семейства Succineidae - Oxyloma elegans (Risso), Ariophantidae - Macrochlamys sogdiana Martens и Hygromiidae - Xeropicta candaharica (L. Pff.). Употребляя их в пищу, фазан выполняет роль санитара, так как эти моллюски являются промежуточными хозяевами паразитов животных и человека.

In nourishment of Phasianus conchicus zeratchanicus alongside seeds, berries and fruits a certain share is given to insects and mollusks. Among the latter Succineidae-Pxyloma elegans (Risso), Ariophantidae-Macrochlamys sogdiana Martens and Hydromiidae-Xeropicta candaharica (L.Pff) families are especially important. By eating these mollusks Phasianus colchicus fulfils sanitary fanctions and kills dangerous intermediate hosts of parasites which affect people and animals.

Вивчено рівень інформованості жіночого населення Північного регіону України щодо проблеми йодного дефіциту, а також обсяг споживання йодованої солі й інших продуктів харчування з профілактичною метою. Відсоток осіб, обізнаних про існування проблеми, становив 69,5 %. Зазначено, що 29,5 % домашніх господарств використовують в їжу йодовану сіль. Не застосовують заходів щодо запобігання йоддефіцитних захворювань 67 % жінок і 59 % дітей молодшого віку. На підставі дослідження екскреції йоду з сечею йодну недостатність серед населення регіону можна оцінити як легку (медіана йодурії склала 69,83 мкг/л), проте 7,3 % жінок перебували у стані гострого йодного дефіциту, 23,9 % мали недостатність йодного забезпечення середнього та 34 % - легкого ступеня. Кількісний аналіз вмісту йоду в солі показав, що тільки 17,3 % проб йодовані, з них 8,2 % відповідали ДОСТу.

Представлено результати морфологічного дослідження слизової оболонки порожнини рота піддослідних тварин, які вживали їжу пом'якшеної консистенції. Одержані результати свідчать про наявність змін в епітелії, які проявляються зміною співвідношень між шарами епітелію, потоншенням рогового шару і наявністю явищ паракератозу, та мають значення для подальшого вивчення впливу консистенції їжі на фізіологію багатошарового плоского, частково зроговілого епітелію слизової оболонки порожнини рота та ясен.

Вивчено патогенез, клінічні ознаки, а також розроблено засоби профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу у птиці. Проведено ретроспективний аналіз частоти виділення ешерихій в птахогосподарствах Сумщини, Харківщини, Чернігівщини, Київщини, що є неблагополучні стосовно зеараленонтоксикозу. Показано взаємодію токсинів ешерихій і зеараленону in vivo, їх вплив на живу масу, збереженість, несучість і репродуктивні якості птиці. Визначено негативний вплив перебігу ешихіозу на фоні зеараленонтоксикозу на якість і біологічну цінність м'яса птиці. З'ясовано негативний вплив на ссавців за умов вживання такої продукції в їжу. Розроблено та науково обгрунтовано за результатами економічної оцінки комплекс заходів щодо профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу. Відзначено, що застосування комплексу препаратів "Мікосорб", а також "Кормотокс" і "Біо-Мос" є ефективним для профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу в птахогосподарствах.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.361.97-5

Рубрики:

Колі-інфекція птахів

Шифр НБУВ: РА341225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання впливу опромінення та дефіциту мікроелементів на ріст йододефіцитних захворювань у населення північних регіонів України. Встановлено, що в основних овочах та добових раціонах харчування вміст йоду, селену, заліза, міді, цинку, кобальту значно менший, ніж в інших регіонах. Населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях, не одержує збалансованого за мікроелементним складом харчування. Спільна дія радіаційного та ендемічного чинників може бути однією з причин погіршення стану здоров'я. Зроблено аналіз ефективності різних засобів профілактики йододефіцитних захворювань. Показано, що кращим методом групової та індивідуальної профілактики таких хвороб є використання в їжу бурих водоростей, а для масової профілактики - йодованої солі.

Рассмотрены вопросы влияния облучения и дефицита микроэлементов на рост йоддефицитных заболеваний у населения. Установлено, что в суточных рационах питания жителей северных областей Украины содержание йода, селена, железа, кобальта, меди, цинка значительно ниже, чем в других регионах. Население, которое проживает на загрязненных радиацией территориях, не получает сбалансированного по содержанию микроэлементов питания. Сочетанное воздействие радиационного и эндемического факторов может быть одной из причин ухудшения состояния здоровья. Дан анализ эффективности различных средств профилактики йоддефицитных заболеваний. Показано, что лучшим методом групповой и индивидуальной профилактики таких заболеваний является использование в питании продуктов из бурых водорослей (ламинарии, цистозиры, фукуса), а для массовой профилактики - йодированной соли.

The issues of the irradiation effect and microelements deficiency on the increase of iodine deficiency diseases were examined. It was established that in a daily food intake the content of iodine, selenium, iron, cobalt, copper, zinc is significantly lower in the North regions of Ukraine than in other ones. The people who live on the territories that were radioactively contaminated do not get food, balanced by microelements. Joint effect of radiation and endemic factors can be one of the reasons of health deterioration. Analysis of the efficiency of different preventive measures is made. It is shown, that the use of grey seaweeds (Laminaria, Cystoseira, Fucus) is the best method for group and individual prophylaxis, for mass prophylaxis iodated salt recommended

Наведено відомості про формування та розвиток української нації, етнічну територію та етнографічне районування. Висвітлено багатовіковий досвід та традиції духовної та матеріальної культури українського народу. Розглянуто світоглядні уявлення та вірування українців, викладено матеріали про їх релігійне життя, звичаї та обряди, народні знання, шлюб, історичні типи та форми сім'ї, сімейний і громадський побут, традиційне хліборобство, тваринництво, допоміжні заняття та промисли, ремесла, традиційний транспорт, сільські поселення, селянський двір, народну архітектуру та національне вбрання. Охарактеризовано структуру та жанровий склад українського фольклору, проаналізовано побутування та розвиток народної творчості у сучасний період. Представлено матеріали про українську національну кухню, зокрема щоденну їжу та святкові страви.

Приведены сведения о формировании и развитии украинской нации, этнической территории и этнографическом районировании. Освещен многовековой опыт и традиции духовной и материальной культуры украинского народа. Раскрыты мировоззренческие представления и верования украинцев, изложены материалы об их религии, традициях и обрядах, народных знаниях, браке, исторических типах семей, семейном и общественном быте, традиционном хлеборобстве, животноводстве, вспомогательных занятиях и промыслах, ремеслах, традиционном траспорте, сельских поселениях, крестьянском подворье, народной архитектуре и национальном убранстве. Охарактеризованы структура и жанровой состав украинского фольклора, проанализировано развитие народного творчества в современный период. Представлены материалы об украинской народной кухне, в частности об ежедневных и праздничных блюдах.

Досліджували як можливий імуномодулятор кореневище скорцонери з комплексним складом полісахаридів, а також безпечність вживання кореневища в їжу і вплив його на мікро- і макроелементний вміст органів тварин. Виявили, що вживання кореневища не має токсичного впливу на організм щурів, збільшує вміст цинку, міді та магнію в органах, підвищує активність мієлопероксидази і знижує в периферичній крові рівень еозинофілів. Такі дані опосередковано вказують на зміцнення імунітету.

Изучали как возможный иммуномодулятор корневище скорцонеры с комплексным составом полисахаридов, а также безопасность употребления его в пищу и влияние на микро- и макроэлементное содержание органов животных. Выявили, что употребление корневища не оказывает токсического воздействия на организм крыс, увеличивает содержание цинка, меди и магния в органах, повышает активность миелопероксидазы и снижает в периферической крови уровень эозинофилов. Эти данные опосредовано указывают на укрепление иммунитета.

Висвітлено питання використання електромагнітних полів (ЕМП) у технологіях продуктів харчування. Розглянуто вплив ЕМП різного діапазону на біологічні системи: воду, мікроорганізми, продукти харчування. Розкрито сутність одного з різновидів електромагнітного поля - вихрового шару феромагнітних частинок (ВШФЧ). Проаналізовано експериментальні дані впливу ВШФЧ і ЕМП на воду та мікроорганізми пшеничного борошна, а також результати біологічного дослідження даного впливу на органи щурів, що вживали в їжу такі продукти. Запропоновано технології виробництва продуктів з використанням ВШФЧ і ЕМП.

Освещены вопросы использования электромагнитных полей (ЭМП) в технологиях продуктов питания. Рассмотрено влияние ЭМП разного диапазона на биологические системы: воду, микроорганизмы, продукты питания. Раскрыта сущность одной из разновидностей электромагнитного поля - вихревого слоя ферромагнитных частиц (ВСФЧ). Проанализированы экспериментальные данные влияния ВСФЧ и ЭМП на воду и микроорганизмы пшеничной муки, а также результаты биологического исследования данного влияния на органы крыс, употреблявших в пищу такие продукты. Предложены технологии производства продуктов с использованием ВСФЧ и ЭМП.

Наведено результати оцінки індивідуального способу життя та його впливу на стан здоров'я репрезентативної групи 685 жінок, старших 20 років, що проживають в Івано-Франківській області. Серед обстежених - 173 здорових, 412 з передраковими станами і 100 онкогінекологічних хворих. Встановлено, що звички вживання тютюну та алкоголю не мають значного поширення серед жінок Прикарпаття - курять трохи більше 13 % і зловживають алкоголем - 5 %. Найвищі рівні частоти шкідливих звичок виявлено у 35 - 39 років. Третина опитаних, особливо жительки сільської місцевості, звично вживають нездорову їжу. Рівень фізичної активності незадовільний у всіх вікових групах обстежених контингентів жінок. Близько третини респонденток вказують на постійні дистреси. Індивідуальний спосіб життя у жодній із груп спостереження суттєво не відрізнявся, проте його корекція є необхідною складовою профілактичних програм, особливо орієнтованих на первинну ланку охорони здоров'я.

Розкрито сутність поняття "діти вулиці", безпритульні та бездоглядні діти, як і коли вони з'явилися в нашому суспільстві. Замість того, аби жити і розвиватися під опікою та наглядом сім'ї та школи, діти вимушені знаходити собі їжу та здобувати освіту навулиці, кожну хвилину наражаючись на небезпеку. Висвітлено причини, процедуру і недосконалість підходу виявлення та вилучення дітей з вулиці, забезпечення їх соціально-правового захисту.

Раскрыты сущность понятий "дети улицы", безпризорные и безнадзорные дети, как и когда они появились в нашем обществе. Вместо того, чтобы жить и развиваться под опекой и присмотром семьи и школы, дети вынуждены находить себе пищу и приобретать образование на улице, каждую минуту сталкиваясь с опасностью. Освещены причины, процедура и несовершенство подхода выявления и изъятия детей из жизни на улице, обеспечение их социально-правовой защиты.

It is devoted about nature of the phenomenon Уhomeless childrenФ, his essence and reasons, procedure and imperfection of direction of these children in childrenТs establishments and also suggestion in relation to the ways of decision of problem of homeless children.

Зазначено, що можливість вирощувати рослини в оранжереях є необхідною умовою для забезпечення досконалою системою життєзабезпечення для людей, які чергують на місячній базі. Рослини надаватимуть свіжу їжу, кисень і чисту воду для дослідників, які живуть на місячній базі. Концепція 1-го покоління рослин, вирощених на місячній базі, передбачає, що рослини будуть відігравати основну роль у формуванні протогрунту належної родючості, необхідної для вирощування рослин наступних поколінь (пшениця, рис тощо) за низьких витрат. У циклі регенеративних систем життєзабезпечення залишки рослини 1-го покоління мікроорганізми можуть перетворювати в компост. Для зниження витрат у ранніх місіях на Місяць на рослинництво було б доцільно в місячних оранжереях використовувати місцевий матеріал, місячний реголіт. Використання мікроорганізмів для інокуляції рослин з метою вилучення елементів з реголіту для живлення рослин, послаблення дії місячних стресових умов, компостування рослин і силікатних порід, необхідного для формування протогрунту, є ключовою ідеєю у попередньому сценарії вирощування рослин-піонерів для місячної бази.

Наведено результати розрахунків вкладу в дозу опромінення людини від <$E nothing sup 137 roman Cs> у разі вживання в їжу 1 кг грибів різних видів. Дослідження вмісту <$E nothing sup 137 roman Cs> у грибах проведено на території Київської області, включаючи зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення.

Реабілітація беззубих пацієнтів незнімними зубними протезами з опорою на імплантатах має численні переваги над ортопедичним лікуванням повними знімними протезами. 82,1 % літніх людей з повною відсутністю зубів відзначили недостатню фіксацію знімних протезів у ротовій порожнині. 73,2 % людей, які користуються повними знімними протезами, не здатні повноцінно жувати і вживати їжу, яку б бажали. 37,5 % опитаних відчували психологічний дискомфорт під час спілкування з іншими людьми, зокрема страх перед випадінням протеза під час розмови. Тільки 3,6 % опитаних пацієнтів раніше інформували про інші методи лікування повної відсутності зубів, окрім повних знімних протезів. Основним причинами відмови від проведення стоматологічної імплантації літнім людям з повною відсутністю зубів за умови надання соціальної допомоги для оплати такого лікування стало небажання і страх перед хірургічним втручанням, а також загальносоматичні порушення. Особливо важливу роль варто відводити просвітницькій роботі з пацієнтами.

На вибірці екземплярів досліджено мінливість зубного апарата 9-ти видів нічниць ( Myotis) фауни України. Відмінності в розмірах і пропорціях зубів у цілому відображають спеціалізацію тварин до вживання в їжу комах з покривами різного ступеня твердості. Визначено, що зі збільшенням твердості покривів здобичі найкраще пов'язані збільшення загальних розмірів черепа та відносних розмірів короноїдного відростка й інших молярів. Встановлено, що рудиментарні зуби характеризуються підвищеним рівнем мінливості, зв'язок між їх розміром і твердістю раціону не виявлено. Розроблено методики ідентифікації видів нічниць за промірами зубів та уточнено дані щодо поширення нічниць на території України.

Досліджено вплив трофічної стратегії на такі показники жувального апарату куницевих, як сила м'язів і сила укусу. Вони визначені з використанням методу сухого черепа. Найбільші значення сили м'язів і сили укусу у видів, що розгризають тверду їжу (калан, росомаха). У куницевих розміри жувального м'яза збільшуються щодо скроневого з переходом до всеїдного способу життя. Скроневий м'яз дуже розвинений у справжніх хижаків. Максимальна сила укусу має найбільші значення також у великих куницевих.

Висвітлено особливості становлення та розвитку матеріальної культури України, зокрема, виробничої сфери, промислів і ремесел, житлобудування, одягу та народного харчування. Реалії культури життєзабезпечення розкрито в тісному функціональному взаємозв'язку матеріальних пам'яток і пов'язаних з їх виготовленням навиків, знань і народних прийомів високої естетизації побутового середовища. Подано інформацію про історичні форми сільських поселень, степовий регіональний підтип житла, печерно-скельні та наземні монастирі, традиційний український одяг, харчові заборони й обмеження, святкову й обрядову їжу українців.

Наведено останні дані щодо актуальності дотримання дієти за наявності проявів алергії на шкірі. Наголошено на важливості екологічної безпечності їжі для дітей.

Вивчено використання міцелію 17 видів мікроміцетів в їжу кліщами видів T. confusus Coor., 1941, T. myceliophagus Hussey, 1963, T. pennisetus Wainst., 1979. Показано, що Trichoderma viridae, Fusarium moniliforme, Alternaria alternata, Cladosporium resinae, Penicillium funiculosum є преферентними об'єктами живлення для цих кліщів. Міцелій мікроміцетів Aspergillus terreus, Aureobasidium pullulans та Chaetomium globosum не використовується для живлення кліщами T. confusus, T. myceliophagus і T. pennisetus. Безпосереднього живлення кліщів тарсонемід T. confusus, T. myceliophagus і T. рennisetus міцелієм гливи та печериць не зареєстровано. Зроблено висновок, що знаходження тарсонемід на шапинкових грибах у грибівних господарствах пов'язано з їх живленням міцелієм мікроміцетів, які виростають на субстраті у разі його забруднення та недотримання технологічних параметрів.