Досліджено побут населення містечок Чернігово-Сіверщини (другої половини XVIII - середини XIX ст.) як сферу соціокультурного самовираження українців, його вияви, що увиразнилися у комплексі звичаїв та обрядів, пов'язаних із задоволенням потреб людини. Універсальним кодом, за допомогою якого твориться побут і здійснюється передача культурного досвіду різних народів є мова. Всебічно охарактеризовано особливості предметно-просторового середовища містечок Чернігово-Сіверщини, вияви традиційної культури представників різних верств населення. Розглянуто побут містян та його складові: мову, одяг, їжу, відпочинок, традиційне житло та його інтер'єр. Охарактеризовано особливості зайнятості населення, що безпосередньо впливало на побут містян.

Висвітлено особливості становлення та розвитку матеріальної культури України, зокрема, виробничої сфери, промислів і ремесел, житлобудування, одягу та народного харчування. Реалії культури життєзабезпечення розкрито в тісному функціональному взаємозв'язку матеріальних пам'яток і пов'язаних з їх виготовленням навиків, знань і народних прийомів високої естетизації побутового середовища. Подано інформацію про історичні форми сільських поселень, степовий регіональний підтип житла, печерно-скельні та наземні монастирі, традиційний український одяг, харчові заборони й обмеження, святкову й обрядову їжу українців.

Вивчено використання міцелію 17 видів мікроміцетів в їжу кліщами видів T. confusus Coor., 1941, T. myceliophagus Hussey, 1963, T. pennisetus Wainst., 1979. Показано, що Trichoderma viridae, Fusarium moniliforme, Alternaria alternata, Cladosporium resinae, Penicillium funiculosum є преферентними об'єктами живлення для цих кліщів. Міцелій мікроміцетів Aspergillus terreus, Aureobasidium pullulans та Chaetomium globosum не використовується для живлення кліщами T. confusus, T. myceliophagus і T. pennisetus. Безпосереднього живлення кліщів тарсонемід T. confusus, T. myceliophagus і T. рennisetus міцелієм гливи та печериць не зареєстровано. Зроблено висновок, що знаходження тарсонемід на шапинкових грибах у грибівних господарствах пов'язано з їх живленням міцелієм мікроміцетів, які виростають на субстраті у разі його забруднення та недотримання технологічних параметрів.

На вибірці екземплярів досліджено мінливість зубного апарата 9-ти видів нічниць ( Myotis) фауни України. Відмінності в розмірах і пропорціях зубів у цілому відображають спеціалізацію тварин до вживання в їжу комах з покривами різного ступеня твердості. Визначено, що зі збільшенням твердості покривів здобичі найкраще пов'язані збільшення загальних розмірів черепа та відносних розмірів короноїдного відростка й інших молярів. Встановлено, що рудиментарні зуби характеризуються підвищеним рівнем мінливості, зв'язок між їх розміром і твердістю раціону не виявлено. Розроблено методики ідентифікації видів нічниць за промірами зубів та уточнено дані щодо поширення нічниць на території України.

Вивчено морфофункціональні зміни в тимусі, які є результатом хронічного впливу на організм іонізуючого випромінювання й харчових домішок. Уперше показано, що тривале додавання в їжу глутамату натрію в поєднанні з іонізуючим випромінюванням призводить до різкого зменшення маси тимуса на 40,6 % на 1-шу добу реадаптаційного періоду. Виявлено порушення співвідношення шарів кіркової та мозкової речовин тимуса й різку трикратну депресію кірково-медулярного індексу. Виявлено ознаки посилення процесу загибелі тимоцитів шляхом апоптозу, із паралельним зростанням чисельності макрофагів, що містять фагоцитовані залишки їх ядер, особливо в кірковій речовині тимуса. Встановлено, що пересування щурів за умов експериментального дослідження протягом 60-ти діб призвело до того, що абсолютна маса тимуса тварин, що вживали разом із кормом глутамат натрію як харчову домішку, зменшилася на 19,6 % - 27,6 % на 1-му і 30-ту добу реадаптації відповідно. Доведено, що перебування піддослідних тварин за умов додавання в харчовий раціон мікроводорості спіруліни не призвело до зміни маси тіла щурів. Виявлено збільшення кількості лімфобластів з "фігурами мітозу" в субкапсулярній зоні кіркової речовини тимуса.

Висвітлено хімічний склад і харчову цінність плодоовочевих товарів, що доповнено таблицями додатків. Увагу приділено трактуванню якості плодоовочевої продукції, її формуванню і визначенню на всіх етапах товароруху. Наведено товарознавчу класифікацію свіжих овочів і плодів, їх групування за ботанічними ознаками, тривалістю життя, частинами, які споживаються в їжу. Охарактеризовано товарознавчі властивості овочів, плодів і ягід згідно з їх класифікаційними ознаками. Наведено способи перероблення плодоовочевої продукції та їх товарознавчу характеристику.

Наведено останні дані щодо актуальності дотримання дієти за наявності проявів алергії на шкірі. Наголошено на важливості екологічної безпечності їжі для дітей.

Наведено відомості про формування та розвиток української нації, етнічну територію та етнографічне районування. Висвітлено багатовіковий досвід та традиції духовної та матеріальної культури українського народу. Розглянуто світоглядні уявлення та вірування українців, викладено матеріали про їх релігійне життя, звичаї та обряди, народні знання, шлюб, історичні типи та форми сім'ї, сімейний і громадський побут, традиційне хліборобство, тваринництво, допоміжні заняття та промисли, ремесла, традиційний транспорт, сільські поселення, селянський двір, народну архітектуру та національне вбрання. Охарактеризовано структуру та жанровий склад українського фольклору, проаналізовано побутування та розвиток народної творчості у сучасний період. Представлено матеріали про українську національну кухню, зокрема щоденну їжу та святкові страви.

Приведены сведения о формировании и развитии украинской нации, этнической территории и этнографическом районировании. Освещен многовековой опыт и традиции духовной и материальной культуры украинского народа. Раскрыты мировоззренческие представления и верования украинцев, изложены материалы об их религии, традициях и обрядах, народных знаниях, браке, исторических типах семей, семейном и общественном быте, традиционном хлеборобстве, животноводстве, вспомогательных занятиях и промыслах, ремеслах, традиционном траспорте, сельских поселениях, крестьянском подворье, народной архитектуре и национальном убранстве. Охарактеризованы структура и жанровой состав украинского фольклора, проанализировано развитие народного творчества в современный период. Представлены материалы об украинской народной кухне, в частности об ежедневных и праздничных блюдах.

Висвітлено питання використання електромагнітних полів (ЕМП) у технологіях продуктів харчування. Розглянуто вплив ЕМП різного діапазону на біологічні системи: воду, мікроорганізми, продукти харчування. Розкрито сутність одного з різновидів електромагнітного поля - вихрового шару феромагнітних частинок (ВШФЧ). Проаналізовано експериментальні дані впливу ВШФЧ і ЕМП на воду та мікроорганізми пшеничного борошна, а також результати біологічного дослідження даного впливу на органи щурів, що вживали в їжу такі продукти. Запропоновано технології виробництва продуктів з використанням ВШФЧ і ЕМП.

Освещены вопросы использования электромагнитных полей (ЭМП) в технологиях продуктов питания. Рассмотрено влияние ЭМП разного диапазона на биологические системы: воду, микроорганизмы, продукты питания. Раскрыта сущность одной из разновидностей электромагнитного поля - вихревого слоя ферромагнитных частиц (ВСФЧ). Проанализированы экспериментальные данные влияния ВСФЧ и ЭМП на воду и микроорганизмы пшеничной муки, а также результаты биологического исследования данного влияния на органы крыс, употреблявших в пищу такие продукты. Предложены технологии производства продуктов с использованием ВСФЧ и ЭМП.

Вивчено патогенез, клінічні ознаки, а також розроблено засоби профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу у птиці. Проведено ретроспективний аналіз частоти виділення ешерихій в птахогосподарствах Сумщини, Харківщини, Чернігівщини, Київщини, що є неблагополучні стосовно зеараленонтоксикозу. Показано взаємодію токсинів ешерихій і зеараленону in vivo, їх вплив на живу масу, збереженість, несучість і репродуктивні якості птиці. Визначено негативний вплив перебігу ешихіозу на фоні зеараленонтоксикозу на якість і біологічну цінність м'яса птиці. З'ясовано негативний вплив на ссавців за умов вживання такої продукції в їжу. Розроблено та науково обгрунтовано за результатами економічної оцінки комплекс заходів щодо профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу. Відзначено, що застосування комплексу препаратів "Мікосорб", а також "Кормотокс" і "Біо-Мос" є ефективним для профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу в птахогосподарствах.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.361.97-5

Рубрики:

Колі-інфекція птахів

Шифр НБУВ: РА341225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зважаючи на те, що через 28 років після аварії на ЧАЕС жителі ще багатьох населених пунктів вимушені споживати в їжу продукти харчування, у яких вміст радіоцезію перевищує державні гігієнічні нормативи, їх забезпечення радіоактивно чистими продуктами харчування продовжує залишатися актуальним. Дослідження включали аналіз відомостей щодо постачання основних груп радіоактивно чистих продуктів харчування (молоко і молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, а також риба та рибопродукти) для продажу населенню, яке постраждало внаслідок катастрофи. Джерелом інформації були дані Державного комітету статистики України, які узагальнювалися в Довідниках. Показано, що передбачене національним законодавством забезпечення радіоактивно чистими продуктами харчування жителів радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій у період 1991 - 2003 рр. проводилось незадовільно і було неповним. Обсяги постачання продуктів були нижче потреб для забезпечення фізіологічних норм харчування постраждалих (за винятком 1991 р. за молоком й молочними продуктами). За цими даними визнано, що реальний стан надходження основних продуктів для продажу населенню, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, не сприяв зниженню внутрішнього опромінення й знижував ефективність протирадіаційного захисту від післяаварійного опромінення.

Визначено підходи до оцінки мікробіологічних ризиків під час використання в їжу свинини, одержаної від уражених саркоцистозом тварин. Проведено аналіз мікробіологічного ризику м'яса свиней, уражених саркоцистозом, включено кількісну та якісну інформацію мікробіологічних небезпек у дослідженому матеріалі. Встановлено, що в зразках з різним ступенем ураження саркоцистами підвищується не тільки кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у м'ясі, але й кількість патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів.

Мета роботи - вивчення способу життя та поширеності серед дорослого населення м. Київ факторів ризику цереброваскулярних хвороб (ЦВХ), в тому числі, гіпертонічної хвороби та тютюнопаління. Вивчено дані статистичних звітів закладів охорони здоров'я м. Київ (ф. 20/з), рівень розповсюдженості ЦВХ серед організованих груп дорослого населення. Крім того, з метою вивчення об'єктивності статистичних даних, проведено експертну оцінку "Карт амбулаторного хворого" (ф. 25) на предмет повноти статистичного обліку захворювань. Розглянуто 1000 анкет, статистичній обробці підлягало 827 (96,5 %). Встановлено, що до свого здоров'я як до найвищої цінності відносилися <$E34,9~symbol С~1,7~%> респондентів, при цьому своє здоров'я на "добре" оцінили <$E18,5~symbol С~1,4~%>, на "задовільно" - <$E46,4~symbol С~1,7~%> і на "незадовільно" - <$E35,1~symbol С~1,7~%>. <$E35,5~symbol С~1,7~%> респондентів вказали на наявність у них гіпертонічної хвороби, <$E25,5~symbol С~1,5~%> - ІХС, <$E23,8~symbol С~1,5~%> - ЦВХ, <$E7,1~symbol С~0,9~%> - інших хвороб системи кровообігу. У <$E41,5~symbol С~1,7~%> респондентів мали обтяжену спадковість стосовно ЦВХ. <$E40~symbol С~1,2~%> опитаних мали постійну емоційну напругу, причому <$E49,4~symbol С~1,7~%> цю напругу відчували на роботі і <$E50,3~symbol С~1,7~%> - вдома. <$E84,3~symbol С~1,3~%> опитаних вважали, що економічний стан негативно впливає на здоров'я. <$E79,9~symbol С~1,4~%> респондентів вважали, що умови праці негативно впливають на здоров'я. Важливо, що більшість респондентів мали певні шкідливі звички. Так <$E31,3~symbol С~1,6~%> палили, <$E41,0~symbol С~1,7~%> - регулярно вживають спиртні напої, <$E35,7~symbol~С~1,7> - переїдали, <$E28,7~symbol С~1,6~%> - надмірно вживали солону їжу, <$E79,9~symbol С~1,4~%> - мали надлишкову масу тіла. Висновки: за результатами соціологічного дослідження встановлено, що тільки <$E73,9~symbol С~2,0~%> хворих ЦВХ знаходились під диспансерним наглядом, при цьому <$E58,6~symbol С~2,2~%> - порушували режим харчування, <$E44,2~symbol С~2,6~%> - мали шкідливі звички, <$E87,3~symbol С~1,6~%> - регулярно переносили стреси і тільки <$E61,4~symbol С~2,2~%> - виконували рекомендації лікарів, <$E25,0~symbol С~1,2~%> - становили групу ризику розвитку повторного церебрального інсульту, при цьому тільки <$E34,9~symbol С~1,7~%> опитаного населення відносились до свого здоров'я як до найвищої цінності.

Досліджено вплив трофічної стратегії на такі показники жувального апарату куницевих, як сила м'язів і сила укусу. Вони визначені з використанням методу сухого черепа. Найбільші значення сили м'язів і сили укусу у видів, що розгризають тверду їжу (калан, росомаха). У куницевих розміри жувального м'яза збільшуються щодо скроневого з переходом до всеїдного способу життя. Скроневий м'яз дуже розвинений у справжніх хижаків. Максимальна сила укусу має найбільші значення також у великих куницевих.

Установлено, що у харчуванні Зарафшанського фазана, поряд з насінням, ягодами та плодами, зустрічаються і різноманітні комахи. Особливе місце займають наземні молюски із родини Succineidae - Oxyloma elegans (Risso), Ariophantidae - Macrochlamys sogdiana Martens і Hygromiidae - Xeropicta candaharica (L. Pff.). У разі вживання їх у їжу, фазан виконує роль санітара, тому що ці молюски є проміжними хазяями паразитів тварин і людини.

Установлено, что в питании Зарафшанского фазана, наряду с семенами, ягодами и плодами, встречаются и разнообразные насекомые. Особое место занимают наземные моллюски из семейства Succineidae - Oxyloma elegans (Risso), Ariophantidae - Macrochlamys sogdiana Martens и Hygromiidae - Xeropicta candaharica (L. Pff.). Употребляя их в пищу, фазан выполняет роль санитара, так как эти моллюски являются промежуточными хозяевами паразитов животных и человека.

In nourishment of Phasianus conchicus zeratchanicus alongside seeds, berries and fruits a certain share is given to insects and mollusks. Among the latter Succineidae-Pxyloma elegans (Risso), Ariophantidae-Macrochlamys sogdiana Martens and Hydromiidae-Xeropicta candaharica (L.Pff) families are especially important. By eating these mollusks Phasianus colchicus fulfils sanitary fanctions and kills dangerous intermediate hosts of parasites which affect people and animals.

Харчові токсикоінфекції - це широка група гострих кишкових інфекцій, які розвиваються після вживання в їжу продуктів, інфікованих патогенними чи умовно-патогенними мікроорганізмами. Клінічно ці хвороби характеризуються раптовим початком, поєднанням синдромів інтоксикації, гастроентерита і обезводнення. Кампілобактеріоз (Сampylobacteriosis) - одна з найбільш актуальних задач гігієни харчування. Ця задача диктується необхідністю включення мікробіологічних досліджень в систему профілактики ГКІ, а також проведення моніторингу патогенних мікроорганізмів у харчових продуктах. У розвинених країнах світу пік захворюваності на Сampylobacter jejuni припадає на дитячий вік, але може спостерігатись у дорослішому віці. В організм людини кампілобактерії потрапляють частіше з контамінованими продуктами харчування тваринного походження. Забруднення води і їжі бактеріями роду Campylobacter, прямий контакт з інфікованими тваринами може бути причиною виникнення гострих кишкових інфекцій.

Висвітлено результати досліджень накопичення <^>137Cs і <^>90Sr різними видами макроміцетів у радіоактивно забруднених лісових екосистемах Полісся. Серед досліджених трофічних груп грибів значними є рівні акумуляції цих радіонуклідів представниками симбіотрофних видів з родин Cortinariaceae, Russulaceae, Boletaceae і Paxillaceae. Коефіцієнти накопичення <^>137Cs симбіотрофними видами варіюють у межах 1,4 - 64,4, а лігнотрофними - на рівень нижчі. У гумусових сапротрофів, що зростають у зоні Полісся, цей показник є мінімальним - менше одиниці, що характеризує їстівні види макроміцетів з цих родів як доволі безпечні для вживання в їжу та з лікарською метою. Максимальну накопичувальну здатність <^>90Sr також мають симбіотрофні види - Amanita pantherina, Amanita muscaria і Amanita rubescens. Але коефіцієнти накопичення <^>90Sr макроміцетами на 1 - 2 математичних рівні нижчі від коефіцієнтів <^>137Cs. Для біологічної індикації і довгострокового моніторингу забруднення лісових екосистем Полісся <^>137Cs найпридатнішими тест-об'єктами, окрім Boletus badius, є види з високою частотою трапляння - неїстівний гірчак (Lactarius rufus) і токсична свинуха тонка (Paxillus involutus).

З 17.11.11 до 19.02.14 проведено опитування пацієнтів у віком від 22-х до 89-ти років за допомогою анкети. Анкета складалася з дев'яти питань про використання молока, кефіру, сиру, м'яса, кави, чорного та зеленого чаю, води. За результатами вивчення впливу продуктів харчування на утворення каменів в сечових міхурах встановлено відсутність зв'язку між прийомом продуктів, що містять кальцій (молока, сиру, кефіру) і сечокам'яною хворобою, в той час як споживання в їжу великої кількості м'яса, кави та чорного чаю призводять до утворення каменів у сечовому тракті.

С 17.11.11 по 19.02.14 был проведен опрос пациентов в возрасте от 22-х до 89-ти лет с помощью анкеты. Анкета состояла из девяти вопросов об использовании молока, кефира, творога\сыра, мяса, кофе, черного и зеленого чая, воды. По результатам изучения влияния продуктов питания на образование камней в мочевых пузырях установлено отсутствие связи между приемом кальций содержащих продуктов ( молока, сыра\творога, кефира) и мочекаменной болезнью, в то время как употребление в пищу в большом количестве мяса, кофе и черного чая способствует образованию камней в мочевом тракте.

Мета роботи - вивчити вікові особливості харчової поведінки школярів 1 - 11 класів м. Львів. Обстежено 193 школярів віком від 7 до 17 років у загальноосвітніх школах м. Львова. Серед них 51 % - дівчатка, 49 % - хлопчики. За групами класів: 14 класи - 31,1 % (60 учнів), 5 - 8 класи - 34,7 % (67 учнів), 9 - 11 класи - 34,2 % (66 учнів). Дослідження характеру харчування було проведено шляхом анкетування дітей та їх батьків за спеціально розробленими анкетами. Загальний аналіз одержаних даних показав, що харчова поведінка учнів молодших класів і старшокласників відрізняється. Зокрема, учні 1 - 4 класів переважно споживали їжу 4 - 5 разів на. день, частіше мали повноцінний обід у шкільній їдальні чи вдома, не завжди повністю з'їдали виділену їм порцію їжі, у перервах між основними прийомами їжі часто перекушували, поведінка підчас прийому їжі неспокійна. Харчова поведінка учнів 5 - 8 класів у більшості аналізованих випадків нагадувала поведінкові звички старшокласників з різницею у частоті приймання їжі та підвищеній рухливості під час цього процесу. Особливостями харчування учнів 9 - 11 класів було приймання їжі лише 3 рази на день, перекуси вночі, сконцентрована поведінка під час процесу прийом їжі. Висновки: харчова поведінка переважної більшості школярів м. Львова різних вікових груп характеризується розладами режиму харчування та ілюструє неадеквагний підхід до розуміння важливості раціонального харчування для подальшого формування фізичного та психічного розвитку молодого організму. Школярі різних вікових груп (класів) мають вірогідні особливості харчової поведінки, однак жодна з них не відповідає моделі раціонального харчування. Необхідними завданнями є розроблення програм корекції харчової поведінки школярів, введенням у навчальний процес спеціальних лекцій (для старшокласників), рольових ігор і ситуаційних завдань (для учнів молодших класів), випуск санітарно-просвітних бюлетенів та іншої наочної літератури щодо правильних підходів до харчової поведінки, а також освітня робота з батьками тощо.

Мета дослідження - висвітлити особливості та перспективи використання у виробництві нових форм кукурудзи харчового призначення, створених спільно науковцями Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН та Устимівської дослідної станції рослинництва за допомогою екологічно безпечного методу використання біохімічного ефекту природних мутацій структури ендосперму зерна кукурудзи. Методи - польовий, лабораторний, математико-статистичний. Результати. Одержано серію оригінальних інбредних ліній, а також перспективні сорти та гібриди цукрової й восковидної кукурудзи. Сорти та гібриди мають універсальне призначення – як для одержання свіжої, так і консервованої продукції, відрізняються добрими смаковими якостями, забезпечують урожай до 10 т/га товарної продукції та орієнтовані для вирощування за різних грунтово-кліматичних умов. Наведено стислі господарські й морфологічні характеристики сортів і гібридів кукурудзи, створених спільно науковцями Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН та Устимівської дослідної станції рослинництва. Висновки. Економічно вигідним і екологічно безпечним методом створення ліній, сортів і гібридів кукурудзи для безпосереднього вживання в їжу й переробки на продукти харчування є використання біохімічного ефекту природних мутацій структури ендосперму. Створені за допомогою цього методу сорти 'Білявка', 'Ніка' та гібриди 'Соло F1', 'Біном F1', 'Твістер F1' є перспективними для комерційного використання.

Цель исследования - осветить особенности, и перспективы использования в производстве новых форм кукурузы пищевого назначения, созданных совместно учеными Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН и Устимовской опытной станции растениеводства с помощью экологически безопасного способа использования биохимического эффекта естественных мутаций структуры эндосперма зерна кукурузы. Методы - полевой, лабораторный, математико-статистический. Результаты. Получена серия оригинальных инбредных линий, а также перспективные сорта и гибриды сахарной и восковидной кукурузы. Сорта и гибриды имеют универсальное назначение – как для получения свежей, так и консервированной продукции, отличаются хорошими вкусовыми качествами, обеспечивают урожаи до 10 т/га товарной продукции и ориентированы для выращивания в различных почвенно-климатических условиях. Приведены краткие хозяйственные и морфологические характеристики сортов и гибридов кукурузы, созданных совместно учеными Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН и Устимовской опытной станции растениеводства. Выводы. Экономически выгодным и экологически безопасным методом создания линий, сортов и гибридов кукурузы для непосредственного употребления в пищу и переработки на продукты питания является использование биохимического эффекта естественных мутаций структуры эндосперма. Созданные с помощью этого способа сорта 'Билявка', 'Ника' и гибриды 'Соло F1', 'Бином F1', 'Твистер F1' являются перспективными для коммерческого использования.

Purpose. Reporting peculiarities of new forms of edible corn and prospects for their use in food production that have been created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymivka Experimental Station for Plant Production on the base of the environmentally friendly method that uses biochemical effects of natural mutations of corn grain endosperm structure. Methods. Field study, laboratory analysis, mathematical and statistical evaluation. Results. Original series of inbred lines as well as promising varieties and hyb­rids of sugar and waxy corns were obtained. Varieties and hybrids are universally usable for obtaining both fresh and canned products, characterized by good taste, provide yields of upto 10 tons per hectare of commercial products and aimed to grow in various soil and climatic conditions. Brief economic and morphological characteristics of corn varieties and hybrids created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymivka Experimental Station for Plant Production were given. Conclusions. The use of biochemical effect of natural mutations of endosperm structure is cost-effective and environmentally friendly method for creating lines, varieties and hybrids of corn for direct consumption and processing into food products. 'Biliavka', 'Nika' varieties and 'Binom F1', 'Solo F1', 'Twister F1' hybrids created with the help of this method are promising for commercial use.