Зазначено, що можливість вирощувати рослини в оранжереях є необхідною умовою для забезпечення досконалою системою життєзабезпечення для людей, які чергують на місячній базі. Рослини надаватимуть свіжу їжу, кисень і чисту воду для дослідників, які живуть на місячній базі. Концепція 1-го покоління рослин, вирощених на місячній базі, передбачає, що рослини будуть відігравати основну роль у формуванні протогрунту належної родючості, необхідної для вирощування рослин наступних поколінь (пшениця, рис тощо) за низьких витрат. У циклі регенеративних систем життєзабезпечення залишки рослини 1-го покоління мікроорганізми можуть перетворювати в компост. Для зниження витрат у ранніх місіях на Місяць на рослинництво було б доцільно в місячних оранжереях використовувати місцевий матеріал, місячний реголіт. Використання мікроорганізмів для інокуляції рослин з метою вилучення елементів з реголіту для живлення рослин, послаблення дії місячних стресових умов, компостування рослин і силікатних порід, необхідного для формування протогрунту, є ключовою ідеєю у попередньому сценарії вирощування рослин-піонерів для місячної бази.

Поланалізовано сучасні літературні дані про створення трансгенних рослин для виробництва вакцин. Трансгенні рослини є дуже привабливою та дешевою альтернативою існуючим мікробіологічним системам виробництва білків для фармацевтики. Успіхи сучасної біотехнології відкрили можливість експресувати у рослинах різні антигени, що використовуються для вакцинації, з метою використання їстівних частин рослин для транспорту оральних вакцин. Було продемонстровано, що гени, котрі кодують антигени бактеріальних та вірусних патогенів, можуть бути експресовані у рослинах із збереженням їх природних імунологічних властивостей. Так, бульби трансгенної картоплі, що експресували бактеріальні антигени, стимулювали гуморальну та мукозну імунні відповіді при використанні їх у їжу. Хоча використання їстівних вакцин для запобігання хвороб ще не доведено, подальшій розвиток цього напряму може стати першим кроком на шляху до вакцин нової генерації.

Висвітлено результати досліджень накопичення <^>137Cs і <^>90Sr різними видами макроміцетів у радіоактивно забруднених лісових екосистемах Полісся. Серед досліджених трофічних груп грибів значними є рівні акумуляції цих радіонуклідів представниками симбіотрофних видів з родин Cortinariaceae, Russulaceae, Boletaceae і Paxillaceae. Коефіцієнти накопичення <^>137Cs симбіотрофними видами варіюють у межах 1,4 - 64,4, а лігнотрофними - на рівень нижчі. У гумусових сапротрофів, що зростають у зоні Полісся, цей показник є мінімальним - менше одиниці, що характеризує їстівні види макроміцетів з цих родів як доволі безпечні для вживання в їжу та з лікарською метою. Максимальну накопичувальну здатність <^>90Sr також мають симбіотрофні види - Amanita pantherina, Amanita muscaria і Amanita rubescens. Але коефіцієнти накопичення <^>90Sr макроміцетами на 1 - 2 математичних рівні нижчі від коефіцієнтів <^>137Cs. Для біологічної індикації і довгострокового моніторингу забруднення лісових екосистем Полісся <^>137Cs найпридатнішими тест-об'єктами, окрім Boletus badius, є види з високою частотою трапляння - неїстівний гірчак (Lactarius rufus) і токсична свинуха тонка (Paxillus involutus).

Розкрито сутність поняття "діти вулиці", безпритульні та бездоглядні діти, як і коли вони з'явилися в нашому суспільстві. Замість того, аби жити і розвиватися під опікою та наглядом сім'ї та школи, діти вимушені знаходити собі їжу та здобувати освіту навулиці, кожну хвилину наражаючись на небезпеку. Висвітлено причини, процедуру і недосконалість підходу виявлення та вилучення дітей з вулиці, забезпечення їх соціально-правового захисту.

Раскрыты сущность понятий "дети улицы", безпризорные и безнадзорные дети, как и когда они появились в нашем обществе. Вместо того, чтобы жить и развиваться под опекой и присмотром семьи и школы, дети вынуждены находить себе пищу и приобретать образование на улице, каждую минуту сталкиваясь с опасностью. Освещены причины, процедура и несовершенство подхода выявления и изъятия детей из жизни на улице, обеспечение их социально-правовой защиты.

It is devoted about nature of the phenomenon Уhomeless childrenФ, his essence and reasons, procedure and imperfection of direction of these children in childrenТs establishments and also suggestion in relation to the ways of decision of problem of homeless children.

Мета роботи - вивчити вікові особливості харчової поведінки школярів 1 - 11 класів м. Львів. Обстежено 193 школярів віком від 7 до 17 років у загальноосвітніх школах м. Львова. Серед них 51 % - дівчатка, 49 % - хлопчики. За групами класів: 14 класи - 31,1 % (60 учнів), 5 - 8 класи - 34,7 % (67 учнів), 9 - 11 класи - 34,2 % (66 учнів). Дослідження характеру харчування було проведено шляхом анкетування дітей та їх батьків за спеціально розробленими анкетами. Загальний аналіз одержаних даних показав, що харчова поведінка учнів молодших класів і старшокласників відрізняється. Зокрема, учні 1 - 4 класів переважно споживали їжу 4 - 5 разів на. день, частіше мали повноцінний обід у шкільній їдальні чи вдома, не завжди повністю з'їдали виділену їм порцію їжі, у перервах між основними прийомами їжі часто перекушували, поведінка підчас прийому їжі неспокійна. Харчова поведінка учнів 5 - 8 класів у більшості аналізованих випадків нагадувала поведінкові звички старшокласників з різницею у частоті приймання їжі та підвищеній рухливості під час цього процесу. Особливостями харчування учнів 9 - 11 класів було приймання їжі лише 3 рази на день, перекуси вночі, сконцентрована поведінка під час процесу прийом їжі. Висновки: харчова поведінка переважної більшості школярів м. Львова різних вікових груп характеризується розладами режиму харчування та ілюструє неадеквагний підхід до розуміння важливості раціонального харчування для подальшого формування фізичного та психічного розвитку молодого організму. Школярі різних вікових груп (класів) мають вірогідні особливості харчової поведінки, однак жодна з них не відповідає моделі раціонального харчування. Необхідними завданнями є розроблення програм корекції харчової поведінки школярів, введенням у навчальний процес спеціальних лекцій (для старшокласників), рольових ігор і ситуаційних завдань (для учнів молодших класів), випуск санітарно-просвітних бюлетенів та іншої наочної літератури щодо правильних підходів до харчової поведінки, а також освітня робота з батьками тощо.

Визначено підходи до оцінки мікробіологічних ризиків під час використання в їжу свинини, одержаної від уражених саркоцистозом тварин. Проведено аналіз мікробіологічного ризику м'яса свиней, уражених саркоцистозом, включено кількісну та якісну інформацію мікробіологічних небезпек у дослідженому матеріалі. Встановлено, що в зразках з різним ступенем ураження саркоцистами підвищується не тільки кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у м'ясі, але й кількість патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів.

Наведено результати розрахунків вкладу в дозу опромінення людини від <$E nothing sup 137 roman Cs> у разі вживання в їжу 1 кг грибів різних видів. Дослідження вмісту <$E nothing sup 137 roman Cs> у грибах проведено на території Київської області, включаючи зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення.

Питання здорового харчування є однією з актуальних проблем сьогодення. Обізнаність з переліком антиаліментарних чинників їжі необхідна у виборі раціонів харчування та технологічної обробки харчових продуктів для різних груп населення. Мета дослідження - визначити перелік шкідливих речовин їжі та шляхи контамінації харчових продуктів чужорідними речовинами. Проаналізовано наукову літературу щодо наявності та механізму дії шкідливих речовин їжі на організм людини. Встановлено шкідливі сполуки неаліментарного походження, які потрапляють у їжу із навколишнього середовища, природні компоненти їжі, що здатні негативно впливати на організм людини, вроджені порушення ферментоутворення з виключенням відповідних етапів обміну речовин (вітамінів, мінералів, білків тощо). Висновок: під час складання раціонів харчування, виборі кулінарної обробки та технологій виробництва харчових продуктів необхідно враховувати можливість забруднення їх шкідливими речовинами природного або штучного походження та особливості обмінних процесів в організмі споживача.

З 17.11.11 до 19.02.14 проведено опитування пацієнтів у віком від 22-х до 89-ти років за допомогою анкети. Анкета складалася з дев'яти питань про використання молока, кефіру, сиру, м'яса, кави, чорного та зеленого чаю, води. За результатами вивчення впливу продуктів харчування на утворення каменів в сечових міхурах встановлено відсутність зв'язку між прийомом продуктів, що містять кальцій (молока, сиру, кефіру) і сечокам'яною хворобою, в той час як споживання в їжу великої кількості м'яса, кави та чорного чаю призводять до утворення каменів у сечовому тракті.

С 17.11.11 по 19.02.14 был проведен опрос пациентов в возрасте от 22-х до 89-ти лет с помощью анкеты. Анкета состояла из девяти вопросов об использовании молока, кефира, творога\сыра, мяса, кофе, черного и зеленого чая, воды. По результатам изучения влияния продуктов питания на образование камней в мочевых пузырях установлено отсутствие связи между приемом кальций содержащих продуктов ( молока, сыра\творога, кефира) и мочекаменной болезнью, в то время как употребление в пищу в большом количестве мяса, кофе и черного чая способствует образованию камней в мочевом тракте.

Зважаючи на те, що через 28 років після аварії на ЧАЕС жителі ще багатьох населених пунктів вимушені споживати в їжу продукти харчування, у яких вміст радіоцезію перевищує державні гігієнічні нормативи, їх забезпечення радіоактивно чистими продуктами харчування продовжує залишатися актуальним. Дослідження включали аналіз відомостей щодо постачання основних груп радіоактивно чистих продуктів харчування (молоко і молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, а також риба та рибопродукти) для продажу населенню, яке постраждало внаслідок катастрофи. Джерелом інформації були дані Державного комітету статистики України, які узагальнювалися в Довідниках. Показано, що передбачене національним законодавством забезпечення радіоактивно чистими продуктами харчування жителів радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій у період 1991 - 2003 рр. проводилось незадовільно і було неповним. Обсяги постачання продуктів були нижче потреб для забезпечення фізіологічних норм харчування постраждалих (за винятком 1991 р. за молоком й молочними продуктами). За цими даними визнано, що реальний стан надходження основних продуктів для продажу населенню, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, не сприяв зниженню внутрішнього опромінення й знижував ефективність протирадіаційного захисту від післяаварійного опромінення.

Представлено результати морфологічного дослідження слизової оболонки порожнини рота піддослідних тварин, які вживали їжу пом'якшеної консистенції. Одержані результати свідчать про наявність змін в епітелії, які проявляються зміною співвідношень між шарами епітелію, потоншенням рогового шару і наявністю явищ паракератозу, та мають значення для подальшого вивчення впливу консистенції їжі на фізіологію багатошарового плоского, частково зроговілого епітелію слизової оболонки порожнини рота та ясен.

Висвітлено особливості становлення та розвитку матеріальної культури України, зокрема, виробничої сфери, промислів і ремесел, житлобудування, одягу та народного харчування. Реалії культури життєзабезпечення розкрито в тісному функціональному взаємозв'язку матеріальних пам'яток і пов'язаних з їх виготовленням навиків, знань і народних прийомів високої естетизації побутового середовища. Подано інформацію про історичні форми сільських поселень, степовий регіональний підтип житла, печерно-скельні та наземні монастирі, традиційний український одяг, харчові заборони й обмеження, святкову й обрядову їжу українців.

Вивчено рівень інформованості жіночого населення Північного регіону України щодо проблеми йодного дефіциту, а також обсяг споживання йодованої солі й інших продуктів харчування з профілактичною метою. Відсоток осіб, обізнаних про існування проблеми, становив 69,5 %. Зазначено, що 29,5 % домашніх господарств використовують в їжу йодовану сіль. Не застосовують заходів щодо запобігання йоддефіцитних захворювань 67 % жінок і 59 % дітей молодшого віку. На підставі дослідження екскреції йоду з сечею йодну недостатність серед населення регіону можна оцінити як легку (медіана йодурії склала 69,83 мкг/л), проте 7,3 % жінок перебували у стані гострого йодного дефіциту, 23,9 % мали недостатність йодного забезпечення середнього та 34 % - легкого ступеня. Кількісний аналіз вмісту йоду в солі показав, що тільки 17,3 % проб йодовані, з них 8,2 % відповідали ДОСТу.

Харчові токсикоінфекції - це широка група гострих кишкових інфекцій, які розвиваються після вживання в їжу продуктів, інфікованих патогенними чи умовно-патогенними мікроорганізмами. Клінічно ці хвороби характеризуються раптовим початком, поєднанням синдромів інтоксикації, гастроентерита і обезводнення. Кампілобактеріоз (Сampylobacteriosis) - одна з найбільш актуальних задач гігієни харчування. Ця задача диктується необхідністю включення мікробіологічних досліджень в систему профілактики ГКІ, а також проведення моніторингу патогенних мікроорганізмів у харчових продуктах. У розвинених країнах світу пік захворюваності на Сampylobacter jejuni припадає на дитячий вік, але може спостерігатись у дорослішому віці. В організм людини кампілобактерії потрапляють частіше з контамінованими продуктами харчування тваринного походження. Забруднення води і їжі бактеріями роду Campylobacter, прямий контакт з інфікованими тваринами може бути причиною виникнення гострих кишкових інфекцій.

Розроблена ортопедична апаратура для перманентної реабілітації пацієнтів після резекції верхньої щелепи попереджує втрату природних зубів або імплантатів, виникнення виразок тканин протезного ложа, появу рецидивів ятрогенного походження, поломку і лагодження, дозволяє безпроблемно споживати будь-яку їжу, ліки, відновлює втрачені функції, запобігає прогресуючій асиметрії обличчя.

Вивчено використання міцелію 17 видів мікроміцетів в їжу кліщами видів T. confusus Coor., 1941, T. myceliophagus Hussey, 1963, T. pennisetus Wainst., 1979. Показано, що Trichoderma viridae, Fusarium moniliforme, Alternaria alternata, Cladosporium resinae, Penicillium funiculosum є преферентними об'єктами живлення для цих кліщів. Міцелій мікроміцетів Aspergillus terreus, Aureobasidium pullulans та Chaetomium globosum не використовується для живлення кліщами T. confusus, T. myceliophagus і T. pennisetus. Безпосереднього живлення кліщів тарсонемід T. confusus, T. myceliophagus і T. рennisetus міцелієм гливи та печериць не зареєстровано. Зроблено висновок, що знаходження тарсонемід на шапинкових грибах у грибівних господарствах пов'язано з їх живленням міцелієм мікроміцетів, які виростають на субстраті у разі його забруднення та недотримання технологічних параметрів.

Досліджено 3 види полістів, що мешкають у Херсонській обл.: Polistes dominulus Christ, P. nimpha Christ та P. chinensis F. Проведено аналіз ланцюгів актів поведінки при будівництві гнізда та годівлі личинок. Порівнювалися 3 типи маніпулювання з принесеним вантажем: 1. Фуражир сам використовує всю порцію для годівлі личинок; 2. Віддає частину порції іншій особині; 3. Віддає всю порцію. У всіх видів співвідношення цих типів маніпулювання було різним в 1997 та 1998 рр. Робочі особини передавали одна одній тільки їжу. Всі випадки передачі паперової пульпи були пов'язані з агресивними діями самки-засновниці. Зареєстровано також міжвидові відмінності у співвідношенні форм маніпулювання та в характері будівельної поведінки. Ці дані можуть бути використані при аналізі еволюції поліетизму в суспільних ос.

Мета роботи - вивчення способу життя та поширеності серед дорослого населення м. Київ факторів ризику цереброваскулярних хвороб (ЦВХ), в тому числі, гіпертонічної хвороби та тютюнопаління. Вивчено дані статистичних звітів закладів охорони здоров'я м. Київ (ф. 20/з), рівень розповсюдженості ЦВХ серед організованих груп дорослого населення. Крім того, з метою вивчення об'єктивності статистичних даних, проведено експертну оцінку "Карт амбулаторного хворого" (ф. 25) на предмет повноти статистичного обліку захворювань. Розглянуто 1000 анкет, статистичній обробці підлягало 827 (96,5 %). Встановлено, що до свого здоров'я як до найвищої цінності відносилися <$E34,9~symbol С~1,7~%> респондентів, при цьому своє здоров'я на "добре" оцінили <$E18,5~symbol С~1,4~%>, на "задовільно" - <$E46,4~symbol С~1,7~%> і на "незадовільно" - <$E35,1~symbol С~1,7~%>. <$E35,5~symbol С~1,7~%> респондентів вказали на наявність у них гіпертонічної хвороби, <$E25,5~symbol С~1,5~%> - ІХС, <$E23,8~symbol С~1,5~%> - ЦВХ, <$E7,1~symbol С~0,9~%> - інших хвороб системи кровообігу. У <$E41,5~symbol С~1,7~%> респондентів мали обтяжену спадковість стосовно ЦВХ. <$E40~symbol С~1,2~%> опитаних мали постійну емоційну напругу, причому <$E49,4~symbol С~1,7~%> цю напругу відчували на роботі і <$E50,3~symbol С~1,7~%> - вдома. <$E84,3~symbol С~1,3~%> опитаних вважали, що економічний стан негативно впливає на здоров'я. <$E79,9~symbol С~1,4~%> респондентів вважали, що умови праці негативно впливають на здоров'я. Важливо, що більшість респондентів мали певні шкідливі звички. Так <$E31,3~symbol С~1,6~%> палили, <$E41,0~symbol С~1,7~%> - регулярно вживають спиртні напої, <$E35,7~symbol~С~1,7> - переїдали, <$E28,7~symbol С~1,6~%> - надмірно вживали солону їжу, <$E79,9~symbol С~1,4~%> - мали надлишкову масу тіла. Висновки: за результатами соціологічного дослідження встановлено, що тільки <$E73,9~symbol С~2,0~%> хворих ЦВХ знаходились під диспансерним наглядом, при цьому <$E58,6~symbol С~2,2~%> - порушували режим харчування, <$E44,2~symbol С~2,6~%> - мали шкідливі звички, <$E87,3~symbol С~1,6~%> - регулярно переносили стреси і тільки <$E61,4~symbol С~2,2~%> - виконували рекомендації лікарів, <$E25,0~symbol С~1,2~%> - становили групу ризику розвитку повторного церебрального інсульту, при цьому тільки <$E34,9~symbol С~1,7~%> опитаного населення відносились до свого здоров'я як до найвищої цінності.

Установлено, що у харчуванні Зарафшанського фазана, поряд з насінням, ягодами та плодами, зустрічаються і різноманітні комахи. Особливе місце займають наземні молюски із родини Succineidae - Oxyloma elegans (Risso), Ariophantidae - Macrochlamys sogdiana Martens і Hygromiidae - Xeropicta candaharica (L. Pff.). У разі вживання їх у їжу, фазан виконує роль санітара, тому що ці молюски є проміжними хазяями паразитів тварин і людини.

Установлено, что в питании Зарафшанского фазана, наряду с семенами, ягодами и плодами, встречаются и разнообразные насекомые. Особое место занимают наземные моллюски из семейства Succineidae - Oxyloma elegans (Risso), Ariophantidae - Macrochlamys sogdiana Martens и Hygromiidae - Xeropicta candaharica (L. Pff.). Употребляя их в пищу, фазан выполняет роль санитара, так как эти моллюски являются промежуточными хозяевами паразитов животных и человека.

In nourishment of Phasianus conchicus zeratchanicus alongside seeds, berries and fruits a certain share is given to insects and mollusks. Among the latter Succineidae-Pxyloma elegans (Risso), Ariophantidae-Macrochlamys sogdiana Martens and Hydromiidae-Xeropicta candaharica (L.Pff) families are especially important. By eating these mollusks Phasianus colchicus fulfils sanitary fanctions and kills dangerous intermediate hosts of parasites which affect people and animals.

На вибірці екземплярів досліджено мінливість зубного апарата 9-ти видів нічниць ( Myotis) фауни України. Відмінності в розмірах і пропорціях зубів у цілому відображають спеціалізацію тварин до вживання в їжу комах з покривами різного ступеня твердості. Визначено, що зі збільшенням твердості покривів здобичі найкраще пов'язані збільшення загальних розмірів черепа та відносних розмірів короноїдного відростка й інших молярів. Встановлено, що рудиментарні зуби характеризуються підвищеним рівнем мінливості, зв'язок між їх розміром і твердістю раціону не виявлено. Розроблено методики ідентифікації видів нічниць за промірами зубів та уточнено дані щодо поширення нічниць на території України.