Мета дослідження - встановлення механізмів процесу формування високоміцних нанокомпозитних структурних станів в аморфних сплавах на основі АІ і факторів, що визначають термічну стійкість металевих стекол, схильних до нанокристалізації. Вивчено вплив перехідних елементів на термічну стійкість і мікротвердість аморфних фаз і механізм їх кристалізації. Визначено температурні залежності ефективних коефіцієнтів дифузії, що контролюють ріст нанокристалів в аморфних сплавах на основі АІ та Fe i встановити їх зв'язок з термічною стійкістю аморфних фаз. Оцінено швидкість зародження нанокристалів АІ в аморфній фазі за постійної температури та нагріві з постійною швидкістю й механізм цього процесу. Досліджено вплив попереднього нагріву на термічну стійкість аморфної фази та параметри нанокомпозитної структури у зв'язку з рівнем мікротвердості.

Встановлено закономірності формування кальцій фосфатних покриттів заданого складу та морфології на Ті-6 %АІ-4 %V та Мg-субстратах з використанням методів занурення та термодепозиції у водних розчинах при варіюванні параметрів експерименту (температури, впливу магнітного поля, іонного складу розчину). Визначено режими та параметри низькотемпературного нанесення покриттів на основі гідроксиапатиту (ГА) методом термодепозиції на Ті-6 %АІ-4 %V-субстрати. Розроблено метод занурення для біоміметичного формування покриттів на основі ГА на магнієвих субстратах. Встановлено залежності морфології та фазового складу одержаних покриттів від фізико-хімічних параметрів експерименту. Розроблено методи модифікування поверхні (іонна імплантація, хімічна обробка) титанових та магнієвих імплантатів з метою оптимізації характеристик одержаних покриттів. Оцінено вплив дії слабкого магнітного поля (0,3 Т) на кристалізацію кальцій фосфатних покриттів та їх морфологію. Визначено умови введення срібла (Аg⁺) та хітозану до складу покриттів та оцінено їх вплив на антибактеріальні властивості одержаних композитів. Оцінено антикорозійні властивості одержаних покриттів (зокрема для субстратів) та їх поведінку в розчинах, мінеральний склад яких відповідає плазмі крові (SBF).

Вперше, виходячи з умов рівності щільностей вуглецевих нанотрубок та алюмінієвої матриці, а також вільної енергії утворення карбідів в системах \i АІ - С - метал покриття \i0 (W, Мо, Zr, Ni, V, Ті, La, Sc, Hf) визначено масу захисного покриття. Розвинено уявлення про процеси структуроутворення, ефект і механізм зміцнення у процесі введення вуглецевих нанотрубок (з покриттям вольфраму та без нього) в композити на основі алюмінію. Вперше встановлено закономірності зародкоутворювальної дії вуглецевих нанотрубок з покриттям вольфраму та без нього під час формування литих композитів на основі алюмінію та його сплавів, що виявляється в утворенні структури об'ємної кристалізації злитку. Встановлено відсутність утворення карбідів алюмінію за введення вуглецевих нанотрубок в розплав та за умов твердо- і рідкофазного спікання композитів на основі алюмінію. Вперше встановлено, що домішка вуглецевих нанотрубок забезпечує збереження форми порошкового композиту за спікання вторинного алюмінієвого сплаву за температури, що є вищою за температуру його плавлення.

Проведено зондування желатинового шару фотоплівки гідроксиксантеновими барвниками еозином, етилеозином, децилеозином, децилфлуоресцеїном і досліджено модифікуючий вплив желатинового середовища на оптичні та кислотно-основні властивості іммобілізованих реагентів. Уточнено значення рН в ізоелектричній точці отверділого желатинового гелю. Обрано умови іммобілізації комплексоутворюючих реагентів нітрозо-Р-солі, еріохромціаніну R, пірокатехінового фіолетового (ПКФ), алізаринового червоного S і нітхромазо в отверділому желатиновому гелі та одержано нові індикаторні плівки на їх основі. Одержано кількісні характеристики процесу вилучення твердофазними реагентами іонів металів із розчинів: ступінь вилучення, коефіцієнт розподілу, склад і стійкість металокомплексів у середовищі желатинового гелю; Аl(ІІІ), Со(ІІ), Fe(ІІІ), Сu(ІІ), Ni(II), Ва(ІІ), Sr(ІІ) у водних розчинах з використанням індикаторних плівок. Розроблено способи спектрофотометричного та візуально-тестового визначення АІ(ІІІ) в водних середовищах з еріохромціаніном R, ПКФ, алізариновим червоним S, іммобілізованими в желатиновій плівці; Со(ІІ), Fе(ІІІ), Сu(ІІ), Ni(II) з іммобілізованою в плівці нітрозо-Р-сіллю та спосіб визначення сумарного вмісту Ва(ІІ) та Sr(ІІ) в підземних водах високої мінералізації з використанням нітхромазо-плівок. Оцінено метрологічні характеристики аналітичних визначень з використанням запропонованих індикаторних плівок.

Розроблено метрологічне забезпечення потенціометричних методів (ПММ) та засобів вимірювання активності іонів (АІ), вдосконалено ПММ вимірювання АІ та розробки нових потенціометричних засобів вимірювання АІ, що надають змогу підвищити точність і забезпечити єдність вимірювань. Розроблено методи оцінювання точності вимірювань і калібрування засобів вимірювань АІ, що відповідають вимогам міжнародних стандартів до оцінювання якості вимірювань. Одержано аналітичні вирази основних статичних характеристик засобу вимірювання АІ, що дозволяють досліджувати їх зміну за умов відхилення впливних величин від номінального значення. На основі аналітичних виразів статичних характеристик запропоновано метод корекції інструментальних похибок. Розроблено методику метрологічної атестації засобів вимірювання АІ з урахуванням концепції невизначеності вимірювань, що надає змогу навести одержані результати у вигляді комбінованої та розширеної невизначеності, а також порівнювати їх з результатами, що досягнуті провідними країнами світу.

Розроблено й апробовано дослідні зразки тонкоплівкових ємнісних перетворювачів на основі гетеросистеми АІ/ІТО/поліімід/Аl₂О₃ для проведення ємнісного акустичного контролю у металевих виробах за режимів одночасного прийому та генерації акустичного сигналу ємнісними перетворювачами і за окремих режимів генерації або прийому акустичного сигналу, які дозволяють реалізувати контроль об'єктів з чутливістю на рівні п'єзоелектричних перетворювачів. Розроблено дослідний зразок тонкоплівкового ємнісного перетворювача для проведення контролю трубопроводів довгохвильовим ємнісним методом, що дозволяє збільшити максимальну відстань між ємнісними перетворювачами за контролю до 10 метрів. Створено тонкоплівкові ємнісні перетворювачі, які дозволяють за рахунок використання поліімідної плівки товщиною 15 мкм та плівки оксиду алюмінію товщиною 1 мкм збільшити чутливість методу у 7 - 8 разів. Показано, що використання технології магнетронного розпилення, яка забезпечує високу адгезію шарів до поліімідної підкладки, дозволяє одержувати ємнісні перетворювачі для виробів різноманітної форми. Запропоновано та запатентовано конденсаторний спосіб прийому акустичних сигналів за неруйнівного контролю та перетворювач збудження і прийому ультразвукових акустичних хвиль.

Наведено результати вирішення важливої для України проблеми створення і доведення високоефективних двигунів для навчально-бойових літаків (НБЛ). Обгрунтовано нову концепцію створення параметричного вигляду високоефективних турбореактивних двоконтурних двигунів і ТРДДФ для НБЛ за умов обмежених матеріальних і часових ресурсів, яка базується на застосуванні запропонованого показника вартості розробки виробу та критерію його модифікованості з метою визначення припустимого балансу між можливим бюджетом розробки двигуна, терміном створення і техніко-економічною досконалістю нового двигуна та сімейства на його основі. Формування паливної системи розглянуто як завдання структурно-параметричної оптимізації сумарної питомої потужності із обмеженням підігріву палива. Вироблено концепцію проектування форсажних камер згоряння, яка обгрунтовує вибір структури та параметрів основних елементів. Розроблено та верифіковано на основі експериментальних даних математичну модель течії газу та повітря в ежекторному соплі, яка забезпечує визначення розподілу параметрів. Доведено, що відома концепція вирішення інженерно-конструкторського завдання доведення може бути розповсюджена на двигуни для НБЛ. Запропоновані концепції реалізовано під час створення сімейства двигунів АІ-222-25 і АІ-222К-25Ф для літаків Як-130 і L-15 та ін.

Комплексно досліджено правове регулювання здійснення державних аграрних інтервенцій (АІ) в Україні. Проаналізовано правове регулювання АІ як одного з засобів підтримки державою вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника. Визначено поняття, ознаки та зміст державних АІ. Виявлено особливості формування інтервенційного фонду та здійснення фінансових інтервенцій, а також встановлено співвідношення останніх із способами формування інтервенційного фонду. Проаналізовано господарські договори, за допомогою яких здійснюються АІ. Досліджено співвідношення державного резерву та інтервенційного фонду. Розроблено пропозиції з удосконалення законодавства щодо здійснення державою АІ.

Вперше встановлено, що для ефективного демпфірування різального інструмента необхідно використовувати демпфірувальні вставки, виготовлені з матеріалів, що мають значення декремента згасання коливань 5 не менше 1,4 %, що забезпечує зниження віброприскорень в процесі точіння в 1,9 - 2,1 раза. Вперше встановлено, що за рахунок використання демпфірувальних вставок інтенсивність зношування різального інструмента зменшується до величини зносу h₃ = 0,1 мм за чистового точіння загартованих сталей внаслідок зниження амплітуди віброприскорень, на відміну від точіння стандартним інструментом, за якого виникають інтенсивні коливання та мікровикришування частинок кубічного нітриду бору (КНБ), що призводить до інтенсивного зносу на аналогічному етапі зношування. Встановлено, що підвищення стійкості інструмента з КНБ в 1,5 - 2,4 раза за точіння загартованих сталей з ударом, де виникають значні коливання, досягається за рахунок використання в конструкції інструмента демпфірувальних елементів з ТіNi та Ті - Аl - С, за умов застосування яких амплітуда віброприскорень зменшується вдвічі. Встановлено, що використання в різальному інструменті демпфірувальних вставок з матеріалів з високими демпфірувальними властивостями (ТіNi, Ті - АІ - С, Ті - Sі - С) на відміну від стандартних матеріалів (сталі, твердого сплаву, чавуну) дозволяє зменшити ймовірність руйнування різального інструменту з КНБ за чистового точіння загартованих сталей та доведено перевагу застосування за швидкостей різання більше 2 м/с трифазних керамік систем Ті - АІ - С та ТІ - SІ - С, які не втрачають демпфірувальні властивості за високих швидкостей різання на відміну від ТiNi.

Акцентовано увагу на розвиток методів розрахунку параметрів технології гарячого деформування з протитиском в газовому середовищі листів з алюмінієвих та магнієвих сплавів і вдосконалення на цій основі технології листового штампування з метою одержання підвищених значень витяжки. Визначено характеристики формозміни металу та силові параметри процесу деформації листових заготовок з алюмінієвих і магнієвих сплавів. Проведено експериментальні дослідження комплексного впливу параметрів процесу гарячої деформації газом листових заготовок зі сплавів системи Аі - Mg і Mg - Al - Zn на формозміну, граничну витяжку та механічні властивості деталей. Запропоновано й обгрунтовано вдосконалений експериментально-розрахунковий метод визначення параметрів процесу, що забезпечує необхідний рівень механічних властивостей одержаних деталей, та розроблено рекомендації щодо зміни технологічної схеми процесу гарячої деформації газом листів з алюмінієвих і магнієвих сплавів.

Досліджено залежність механізмів структуроутворення конденсату від основних параметрів технологічного процесу: часу конденсації, тиску робочого газу та потужності розряду. Проаналізовано фізичні процеси, що відбуваються під час роботи накопичувальних систем плазма-конденсат. Для цих систем розроблено математичну модель самоорганізації критично малих стаціонарних пересичень, яка вивчена за допомогою фазової площини. Досліджено вплив на кінетику формування мікро- та наносистем АІ, Кі, Ті та Sі взаємозв'язаних ефекту Гіббса-Томсона та польової селективності. Розроблено й апробовано за допомогою побудови фазових траєкторій математичні моделі, які описують процес самозбірки низькорозмірних систем. Встановлено, що за близько-рівноважних умов можна реалізувати різні структурно-морфологічні форми конденсатів.

Вивчено процеси комплексоутворення катіонів (АІ(ІІІ), Сr(Ш), Ir(ІІІ), Rh(III), Ga(III), Іn(ІІІ), Мn(II, III), Со(II, III), Fe(I III), Hg(II), Cd(II), Pb(II), Cu(II), Zn(II), Ni(II) та інших) з органічними похідними гідразину, в тому числі в присутності симетричних ціанінових барвників (ЦБ), з метою пошуку нових аналітичних форм для визначення металів у природних технічних об'єктах методами спектрофотометрії, флуориметрії й атомно-абсорбційної спектрометрії. Встановлено загальні закономірності утворення комплексів металів з даними реагентами, шляхи досягнення селективності й утворення, а також обгрунтовано ефективність використання комплексів з йонних асоціатів (ЙА) металів з органічними похідними гідразину та ЦБ у ході вирішення різноманітних аналітичних завдань. Запропоновано як критерії оцінювання ефективності ЙА металів з органічними похідними гідразину з ЦБ для екстракційно-фотометричного визначення металів використовувати величину дипольного моменту утворюваних сполук, що дозволяє прогнозувати властивості та поведінку органічних реагентів і проводити цілеспрямований пошук нових ефективних аналітичних форм для визначення металів. Встановлено, що органічні похідні гідразину є ефективними модифікаторами матриці в методі електротермічної атомно-абсорбційної спектрометрії. Розроблено нові методи визначення металів з використанням їх комплексів з органічними похідним гідразину, які вигідно відрізняються від відомих у літературі.

Встановлено, що підвищення температури (1 400 - 1 850 °С) з одночасною дією тиску (6 - 8ГПа) не збільшує розчинність вуглецю в упорядкованій фазі Fe₃AlC_x. За одночасної дії температури та тиску в сплавах системи Fе-АІ-С відбувається утворення нової фази - кубічного алмазу, за суттєво нижчої температури (1 400 °С) і тиску (6 ГПа) в порівнянні зі стандартними значеннями (Р = 13 ГПа, Т = 2 500 °С). Уточнено схему фазових співвідношень в сплавах системи Fе-АІ-С за 6 ГПа з урахуванням нестехіометричності фази Fe_4-yAl_yC_x. Показано, що нагрівання сплавів Fе-АІ-С, в яких концентрація Аl < 20 ат. %, під дією тиску 6 - 8 ГПа призводить до утворення цементиту, упорядкованої нестехіометричної фази Fe_4-yAl_yC_x перовськітного типу та кристалів алмазу, а за вмісту Аl > 20 ат. %, можливо, замість Fe₃C утворюється карбід алюмінію Аl₄C₃, згідно схеми фазових співвідношень. За допомогою пакета програм Wien2k перше розраховано електронну структуру впорядкованої нестехіометричної фази Fe_4-yAl_yC_x. Проаналізовано вплив упорядкованого заміщення в фазі Fe_4-yAl_yC_x атомів алюмінію на атоми заліза, а також - атомів вуглецю на вакансії. На основі моделювання атомної будови та результатів розрахунків електронної структури вперше встановлено енергетичну вигідність формування упорядкованої фази нестехіометричного складу Fe_4-yAl_yC_x (y = 0,5 ÷ 1; x = 0,5 ÷ 0,66) порівняно зі стехіометричною фазою Fe₃AlC. Показано, що в ГЦК кристалічній гратці нестехіометричної упорядкованої фази Fe_4-yAl_yC_x стійкість каркасу з октаедрів атомів Fе в широких температурному та концентраційному інтервалах забезпечує гібридизація р електронів атомів Аl і С з d електронами атомів Fе, а також р електронів атомів С з s-електронами атомів Аl. Порівняльні розрахунки електронної структури перовськітоподібних сполук на основі перехідних металів в системах Ме-АІ-С (Ме = Мn, Fе, Со, Nі) показали, що магнітні моменти елементарних комірок, які сформовані моментами атомів перехідних металів, зменшуються за наявності в їх найближчому кристалічному оточенні атомів С. Розрахунки магнітних моментів у середині МТ-сфер атомів для структур Fe₃AlC_0,5 і Fe_3,5Al_0,5C_0,5 показали, що зменшення в сплаві кількості алюмінію веде до збільшення локальних магнітних моментів на атомах Fе і Аl. Показано, що за допомогою лазерної дії не можливо одержати фазу стехіометричного складу Fе₃АlС. Встановлено, що за умов потужності лазерних імпульсів 10 Дж та часу дії одного імпульсу 8 мс наявність алмазних кристалів у сплаві призводить до диференційного осадження з плазми на поверхню високовуглецевих Fе-АІ-сплавів ультрадисперсних частинок оксидів металів Fе і Аl та поверх них сферичних угруповань розміром 100 - 300 мкм, структура яких складається з нанометрових частинок вуглецю. На периферії лазерної плями алмазні кристали не руйнуються.

Вперше показано, що у разі збільшення концентрації Al до 8 % у плівці ZnO формується композит, який складається з нанокристалітів ZnO та Al. Визначено, що у разі збільшення температури підкладки за осадження плівок ZnO від 623 до 773 К методом CVD розміри зерна збільшуються, що пов'язано зі зміною характеру механізму росту плівок від пошарового до стовпчастого. Показано, що в плівках ZnO : Al коефіцієнт пропускання зменшується зі зменшенням довжини хвилі від 900 до 350 нм та зростає зі збільшенням концентрації домішки АІ до 8 % за однакової температури осадження, що надає можливість використовувати плівки ZnO з різною концентрацією домішки алюмінію в оптоелектроніці. Вперше одержано вольт-амперні характеристики та квантовий вихід гетеросистем n-ZnO/p-Si з різною концентрацією домішки в шарах p-Si і n-ZnO та різною товщиною абсорбуючого (поглинаючого) шару в гетеропереходах n-ZnO/p-Si. Показано, що зростання к.к.д. сонячних елементів спостерігається у разі досягнення товщини поглинаючого шару в 600 нм. Встановлено вплив фізико-технологічних режимів одержання оксидних і нітридних матеріалів на морфологію поверхні, значення ємності, їх мікротвердість.

Вивчено технологічні системи як узагальнені об'єкти аграрної інженерії (АІ). Досліджено систему професійних цінностей в АІ. Обгрунтовано цілі та критерії, встановлено пріоритети, вибір критеріїв АІ. Встановлено пріоритети у цілях і критеріях, а також структуру задач АІ. Досліджено процес і методи обгрунтування рішень. Проаналізовано виробничі ситуації та системи. Описано види аналізу ситуацій та технологічні системи. Досліджено властивості аграрних систем та аналітичні показники.

Уперше проведено систематичне дослідження фазових рівноваг у трикомпонентних системах Al - Pd - Ir, Al - Pd - Ru (в інтервалі температур від 790 до 1 100 °С) в області складів від ∼50 до 100 % (ат.) Al і Al - Pd - Fе (від 700 °С до плавлення) в області складів від ∼40 до 100 % (ат.) Al, побудовано діаграми стану цих систем. Уперше знайдено стабільну квазікристалічну фазу в потрійній системі Al - Pd - Fе, утвореній алюмінієм з двома 3d-металами, а саме - декагональний квазікристал типу D₃ системі Al - Pd - Fе. Визначено концентраційну область його існування та показано, що він кристалізується із розплаву за перитектичною реакцією. Уперше знайдені нові апроксиманти ікосаедральних та декагональних квазікристалів: С, С₁, F₄₀, Р₄₀ та Е в системі Al - Pd - Ru; С₂ і С₃ - в системі АІ - Рd - Іr; ε і Н - в системі Al - Pd - Fе. Уперше визначено концентраційно-температурні межі існування ікосаедральної квазікристалічної фази І та її апроксимантів Р₂₀ і С₂ у системі Al - Pd - Ru.

Дисертацію присвячено дослідженню характеристик затверділого желатинового гелю як реакційного середовища і створенню на цій основі принципів одержання нових оптично прозорих індикаторних плівок з іммобілізованими комплексотвірними реагентами (КТР) нітрозо-Р-сіллю (НРС), еріохроціаніном R (ЕХЦ), пірокатехіновим фіолетовим (ПКФ), алізариновим червоним S (АЧ) і нітхромазо для спектрофотометричного та візуально-тестового визначення металів у водних розчинах. Зондування желатинової матриці фотоплівки гідроксиксантеновими барвниками еозином, етилеозином, н-децилеозином, н-децилфлуоресцеїном за pH до та після ізоелектричної точки виявило такі ж за знаком ефекти середовища, що і в ультрамікрогетерогенних розчинах ПАР відповідного зарядного типу. Сформульовано принципи іммобілізації КТР (ЕХЦ, ПКФ, АЧ, НРС, нітхромазо) в затверділому желатиновому гелі комерційної фотоплівки. Встановлено кількісні характеристики вилучення АІ(ІІІ), Fе(ІІІ), Сu(ІІ), Со(ІІ) і Ni(II) дослідженими твердофазними реагентами. Високі значення "умовних" констант стійкості забарвлених іммобілізованих в плівці металокомплексів свідчать про значну реакційну здатність твердофазних КТР за обраних умов. Встановлено можливість використання індикаторних плівок з ЕХЦ, ПКФ, AЧ для твердофазно-спектрофотометричного та візуально-тестового визначення АІ(ІІІ), плівок з НРС - для визначення Со(ІІ), Fe(III), Cu(II), Ni(II) та їх суми у водних середовищах. Індикаторні плівки з нітхромазо можуть бути застосовані для фотометричного визначення сумарного вмісту Ва(ІІ) і Sr(II) і непрямого визначення SO₄^2- в природних водах.

Дослідження присвячено розробці технологічних засад дифузійного зварювання у вакуумі аллюмінидів титану через проміжні наношаруваті прошарки Ті/АІ. Встановлено, що для забезпечення повного проходження реакції високотемпературного синтезу, що самопоширюється (ВСС) в наношаруватих фольгах Ті/АІ за умов їх затиснення в стику необхідно проводити попередній підігрів до 600 °С. Показано, що у разі зварювання алюміниду титану між собою та зі сплавом титану ВТ8 з використанням наношаруватих прошарків в зоні з'єднання спостерігається утворення спільних зерен, відсутні пори, оксидні включення та тріщини. Виявлено, що застосування наношаруватого прошарку під час зварювання інтерметаліду γ-ТіАІ призводить до підвищення рухливості атомів у зоні з'єднання на два порядки. Визначено величину напружень, які виникають під час проходження реакції ВСС. Дані напруження поряд з пластичною деформацією приконтактних шарів можуть внести додатковий внесок у активацію дифузійних процесів. На основі проведених досліджень розроблено технологічні засади дифузійного захворювання у вакуумі алюміниду титану між собою та зі сплавом титану ВТ8 через проміжні наношаруваті прошарки.

Створено теоретичні передумови для одержання нових композиційних покриттів триботехнічного призначення, що мають необхідні градієнти складу та структури для запобігання втраті стійкості за критичних умов тертя. Досліджено напружено-деформований стан (НДС), що виникає в результаті взаємодії між поверхневими шарами та їх складовими за дифузійного легування чи евтектичного плавлення композиційних електролітичних покриттів (КЕП). Зазначено, що методом хіміко-термічної обробки (ХТО) КЕП можна зміцнювати форму, розміри та розташування складових трибоспряжень і результати їх взаємодіії. Розглянуто моделі НДС КЕП, що визначають в них локальні концентрації напружень в місцях, що є більш готовими протистояти триборуйнуванню. Розроблено технології одержання композиційних покриттів методом градієнтного зміцнення гальванопорошкових ХТО КЕП, призначених для роботи за дії екстремальних трибонавантажень, визначено прикладні сфери їх застосування, створено обладнання для практичної реалізації. На основі промислових випробувань показано основні переваги розроблених градієнтних нашарувань перед іншими відомими методами зміцнення, захисту та відновлення деталей (хромуванням, боруванням, евтектичним наплавленням, дифузійним насиченням). Наведено рекомендації щодо практичного використання створених технологій ХТО КЕП у виробництві для підвищення ефективності функціонування: сітки катодної електролізерів виробництва хлору; втулки захисної вала сальникового ущільнення; втулки опор ковзання шарошкових доліт; покриттів всередині циліндрів аксіально поршневої помпи гідромашини, відновлення деталей з легких сплавів АІ, Мg, Ті, плунжерних пар паливної апаратури. Зазначено, що вказані вироби зі стійкими проти спрацювання градієнтними ХТО КЕП успішно пройшли випробування. Виготовлено установлювальні партії базових виробів і створено нормативно-технічну документацію з нанесення захисних і відновлювальних градієнтних покриттів на Калуському концерні "ОРІАНА" Івано-Франківської області, Збаразькому ВАТ "Квантор" Тернопільської області, "НДІ КБ бурового інструменту" АТ Укр. НДІ та державному підприємстві "ДП завод 410 Цивільної Авіації" м. Київ, на заводі "Пневмостроймашина" м. Єкатеринбург.

Запропоновано метод розрахунку теплового стану лопаток газотурбінних двигунів (ГТД), який базується на розв'язанні задач теплообміну в спряженій постановці. Показано принципову можливість одержання критеріальних залежностей за допомогою Computational Fluid Dynamics (CFD)-моделей і обчислювального експерименту. Розроблено тривимірну CFD-модель теплового стану робочої охолоджуваної лопатки ГТД АІ-450 у двосторонній спряженій постановці. Запропоновано методику верифікації CFD-моделей теплового стану у спряженій постановці за допомогою даних теплообміну, представлених у науковій літературі. Проведено верифікацію CFD-моделей теплового стану лопатки ГТД за теплообміном у міжлопатковому каналі й каналі охолодження, а також гідравлічного опору каналу охолодження. Проаналізовано гідродинаміку в каналі охолодження та міжлопатковому каналі лопатки ГТД, досліджено поля температур і коефіцієнтів теплообміну на їх поверхнях. Розроблено методику одержання критеріальних залежностей для розрахунку теплооміну за допомогою CFD-моделей теплового стану в спряженій постановці й обчислювального експерименту. Створено CFD-модель теплового стану циліндричного каналу з інтенсифікаторами теплообміну в спряженій постановці, яка емітує канал охолодження досліджуваної лопатки, з метою ідентифікації параметрів даної моделі й CFD-моделі лопатки ГТД. Одержано нову критеріальну залежність за допомогою обчилювального експерименту.