Thinopyrum intermedium является полезным источником генов устойчивости к вирусу желтой карликовости ячменя (BYDV), одного из наиболее серьезных заболеваний пшеницы. В настоящей работе транслокационные линии пшеница/Th. intermedium с геном устойчивости BYDV получены с использованием 7Аi-1 хромосомы Th. intermedium. Геномная гибридизация in situ (GISH) с использованием тотальной ДНК Th. intermedium в качестве зонда дала возможность показать наличие небольшого фрагмента хромосомы, происходящего от хромосомы 7Аi-1 и содержащего ген устойчивости BYDV, который транслоцировался в терминальный участок одной из пшеничных хромосом в каждой из линий Y95011 и Y960843. RAPD-анализ был проведен с использованием 120 случайных 10-нуклеотидных праймеров для сравнения BYDV-устойчивых транслокационных линий с восприимчивыми линиями. Два праймера амплифицировали фрагменты ДНК, специфичные для устойчивой линии, и они могут быть использованы как молекулярные маркеры для идентификации в геноме пшеницы хроматина, транслоцированного от 7Аi-1. Кроме того, выделенная Th. intermedium-специфичная ретротранспозон-подобная последовательность рТi28 может быть использована для идентификации хроматина Th. intermedium, перенесенного в геном пшеницы.

Вивчено біологічні, фізико-хімічні і культуральні властивості епізоотичних ізолятів метапневмовірусу птиці, виділених на території України. Вперше в Україні доведено видову чутливість перепелиних ембріонів і фібробластів перепелиних ембріонів до метапневмовірусу птиці, що сприяє використанню цих біологічних об'єктів на рівні з курячими ембріонами для виділення та культивування збудника, завдяки чому зменшується собівартість і час проведення діагностичних досліджень. Вивчено гістоморфологічні зміни в трахеї та бурсі Фабриціуса перепелиних і курячих ембріонів за інфікування метапневмовірусом птиці. Розроблено ефективні схеми гіперімунізації кролів для одержання специфічних сироваток, які передбачають застосування оптимальних комбінацій антигенів збудника в комплексі з імунокоректорами РАПК-60 та АI-1. Запропоновано використання реакції дифузної преципітації з гіперімунною сироваткою для виявлення антигену метапневмовірусу та специфічних антитіл. Наукова новизна розробок підтверджена трьома патентами України на корисні моделі: "Спосіб підвищення ефективності вакцинації проти метапневмовірусної інфекції, параміксовірусу птиці 2-го серотипу, інфекційного енцефаломієліту птиці" (№ 84981, 2013 р.), "Спосіб отримання діагностичної гіперімунної сироватки крові до метапневмовірусу птиці" (№83484, 2013 р.), "Спосіб отримання діагностичної гіперімунної сироватки крові до метапневмовірусу в птахівництві" (№ 83752, 2013 p.).

Оцінено зв'язок змін параметрів стегнової, тазової кісток і дії м'язів тазостегнового суглоба (ТСС) на двох математичних моделях: I - відхилення у шийко-діафізарному куті (ШДК) та варіювання ацетабулярного індексу (АI); II - зміни кутів антеторсії проксимального відділу стегнової кістки і фронтальної інклінації вертлюгової западини (КФІВВ) з урахуванням дії м'язів ТСС. Встановлено, що у разі змін декількох анатомічних параметрів ТСС виникає силовий дисбаланс, який викликає в подальшому нестабільність суглоба у вигляді його деаксації, децентрації або дисартикуляції. Відхилення від норми двох параметрів призводить до більшої нестабільності в ТСС, ніж відхилення одного. Найбільш дестабілізують суглоб у разі змін ШДК і АI такі м'язи: m. pectineus, m. adductor longus, m. adductor brevis, m. adductor magnus, m. biceps femoris, за змін кута антеторсії і КФІВВ - m. gluteus medius, m. gluteus minimus і m. tensor fasciae latae. Зміни анатомічних параметрів ТСС і дестабілізувальну дію м'язів необхідно враховувати у хірургічному лікуванні.

Проаналізовано досвід експлуатації авіаційної техніки (АТ) в гірсько-пустельних регіонах Сирії. Розглянуто основні фактори природно-кліматичних умов Сирії та їх вплив на організацію та проведення технічної експлуатації АТ, вплив на технічний стан авіаційних газотурбінних двигунів (ГТД), методи експлуатації та ремонту АТ. Викладено основні рекомендації щодо ефективного використання АТ з метою забезпечення БП у гірсько-пустельній місцевості, надійності, попередженню передчасного виходу з ладу АТ. Розглянуто основні методи і засоби оцінки технічного стану (ТС) авіаційних двигунів у цівільній авіації (ЦА) Сирії. Розроблено універсальну нелінійну математичну модель термогазодинамічного процесу авіаційного ГТД, яка дозволяє з прийнятною для практичної реалізації точністю, за параметрами роботи двигуна, що заміряються за умов експлуатації, розраховувати параметри робочого тіла у характерних перерізах проточної частини. Побудовано граф-моделі ТВлД і ТРДД як теплових машин з метою використання даних, одержуваних під час розрахунку термогазодинамічних параметрів робочого тіла в проточній частині двигуна за допомогою універсальної нелінійної математичної моделі, для розпізнавання зміни ТС проточної частини двигуна за умов впливу основних експлуатаційних факторів. Модернізовано автоматизований експериментальний комплекс кафедри авіадвигунів НАУ на базі серійних ГТД РУ19А-300 і АI-25 і розроблено методики проведення на них експериментальних досліджень для моделювання найбільш характерних несправностей проточної частини ГТД і апробації програмного забезпечення з їх виявлення

Розглянуто питання діагностування турбореактивного двоконтурного двигуна (ТРДД) підвищеної контролепридатності на перехідних режимах роботи (на прикладі АI-25). Розвинуто новий напрямок параметричних методів діагностування, який грунтується на математичному моделюванні динаміки робочого процесу ТРДД. Встановлено, що перехідні режими є більш інформативними та дозволяють визначати ряд несправностей, які не можна виявити за сталих режимів. Запропоновано динамічну багаторежимну математичну модель двигуна, інваріантні до зовнішніх умов комплекси параметрів і методику ідентифікації несправностей проточної частини ТРДД на перехідних режимах його роботи, ефективність якої обгрунтовано теоретично та підтверджено практично.

Дослідженням було охоплено 107 осіб - 53 хворих з ізольованою аортальною недостатністю - 25 чоловіків і 28 жінок, та 54 здорові особи - 25 чоловіків і 29 жінок. Діастолічну функцію лівого шлуночка вивчено за допомогою доплеркардіографії в пульсовому режимі. В основній групі в цілому спостережено збільшення швидкості (А), інтеграла швидкості (Аi) пізнього діастолічного наповнення та помірне сповільнення спаду швидкості раннього діастолічного наповнення. При цьому суттєвої відмінності в такому важливому параметрі діастолічної функції як співвідношення швидкостей та інтегралів раннього та пізнього наповнення (E/A та Ei/Ai) не було зареєстровано. У 14 пацієнтів (26,4 %) діагностовано рестриктивний варіант діастолічної дисфункції. Коли цих пацієнтів було виділено в окрему підгрупу, проявилася чітка, класична відмінність між основною та контрольною групами, яка полягала в змінах, характерних для порушення розслаблення лівого шлуночка. Під час проведення множинного кореляційного аналізу встановлено, що найбільш суттєво параметри діастолічної функції корелювали з віком (але не тривалістю захворювання) та розміром лівого передсердя.