Розглянуто вплив концентраційних неоднорідностей у <$E beta sub 1 >-твердому розчині на мартенситне перетворення в сплавах систем Сu - Аl - Мn і Сu - Аl - Мn - Co. Установлено, що після охолодження з піччю від 600 <$E symbol Р >С до l50 <$E symbol Р >C зі швидкістю 0,02 <$E symbol Р > С/с тільки в сплавах, які містять від 3 ваг. % (Мn + Со), мартенситне перетворення може проходити в двох температурних інтервалах. Припущено, що цей ефект пов'язаний з утворенням двох типів областей: збіднілих на марганець і збагачених кобальтом та збагачених марганцем і збіднілих на кобальт. Таким чином, у сплавах Си - Аl - Мn - Со часткове заміщення атомів марганцю на кобальт не є перешкодою для ізоструктурного розпаду <$E beta sub 1 >-фази, що є причиною проходження мартенситного перетворення в двох температурних інтервалах після відповідного старіння.

Синтезовано нові координаційні сполуки Аl, Zn і La з 3-феніл-1-метилпіразоло[3,4-b]квіноліно-6-карбоксиліновою кислотою. Структура та термічний розклад досліджено за допомогою інфрачервоної спектроскопії, термогравіметричних вимірювань та порошкової дифрактоскопії. Для всіх сполук, які розглядали, ліганд виявився не ідентифікованим. Після термічного розкладу виявлено залишки твердотільних оксидів. Виведено формули досліджуваних сполук.

New coordination compounds of La, Mg, Zn and Al with 3-phenyl-1-methylpyrazolo[3,4-b] quinolino-6-carboxylic acid (PQH) were prepared. IR,TG,DSC and powder X-ray measurements were done to the structure and thermal decomposition paths. For all the compounds under consideration the ligand was found to be an unidentate one. Thermal decomposition proceeds to oxides solid remnants. Formulas of the investigated compounds were established to be <$Eroman {[Mg(PQ) sub 2 (H sub 2 O) sub 2 ]~ cdot ~3H sub 2 O}>, <$Eroman [Zn(PQ) sub 2 (H sub 2 O) sub 2 ]~ cdot ~4H sub 2 O}>, <$Eroman {[Al(PQ) sub 3 (H sub 2 O) sub 3 ]~ cdot ~3H sub 2 O}>, <$Eroman {[La(PQ) sub 3 (H sub 2 O) sub 3 ]~ cdot ~7H sub 2 O}>.

Досліджено вплив швидкості сканувальної обробки на мікроструктуру, мікротвердість, зношування та корозію композиту Ti-6Al-4V/TiC, отриманого лазерним осадженням. Для приготування зразків застосовано лазер компанії Rofin Sinar Md-YAG потужністю 2,5 kW зі швидкістю заповнення порошком 2 g/min та швидкістю газового потоку 2 l/min. Швидкість напилювання змінювалася від 0,005 до 0,050 m/s. Для мікроструктурних досліджень використано оптичну та сканівну електронну мікроскопію. Мікротвердість виміряно давачем Вікерса за навантаження 500 g та часу витримки 5 s. Зношування композиту за сухого тертя досліджено методом потенціодинамічного поляризаційного вимірювання за принципом "кулька по диску" за навантаження 25 N. Корозійну поведінку вивчено у 3,5 % NaCl потенціодинамічним поляризаційним методом. Використано нерозплавлені частинки карбіду, а також дендритні частинки ТiС. Процентний склад та розподіл цих частинок змінювався зі швидкістю напилення, зокрема мікротвердість зростала, а об'єм зношування зменшувався. Крім того, з її підвищенням корозійний потенціал та швидкість корозії композитів зменшуються.

Спеціальні технології виробництва дозволяють економічно обгрунтовано виготовляти деталі складної конфігурації з мінімізацією циклу від розробки до виробництва. Для використання цієї технології до високонавантажених відповідальних елементів конструкцій необхідно вивчити специфіку її впливу на характеристики утоми отриманих матеріалів на мікро-, макро- і мезорівні. Досліджено міцність від утомленості плоских зразків (гладкі і з двосторонніми напівкруглими вирізами) зі сплаву Тi - 6Аl - 4V, які виготовлено за технологією вибірної лазерної плавки. Для ідентифікації місця зародження тріщини від утомленості та механізму руйнування фрактограми зруйнованих зразків досліджувались методом сканувальної електронної мікроскопії. Установлено, що міцність від утомленості зразків із концентратором напружень у вигляді двосторонніх напівкруглих вирізів трохи нижча, аніж гладких зразків. Показано, що чутливість даного матеріалу до концентрації напружень дуже низька через специфіку гексагональної кристалічної решітки загартованих первинних альфа-зерен і технологічних поверхневих дефектів, характерних для вибірної лазерної плавки.

Мета роботи - дослідити антирадикальну дію екстрактів рослин Galega officinalis L. та G. orientalis Lam. залежно від фази розвитку за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС). Рослинний матеріал дослідження - два види роду Galega L. (G. officinalis та G. orientalis), зібрані з експериментальної колекції відділу культурної флори НБС: GOF-SV (G. officinalis, весняне відростання/, GOF-B (G. officinalis, бутонізація), GOF-F (G. officinalis, цвітіння), GOF-SR (G. officinalis, дозрівання насіння), GOR-SV (G. orientalis, весняне відростання), GOR-B (G. orientalis, бутонізація), GOR-F (G. orientalis, цвітіння), GOR-SR (G. orientalis, дозрівання насіння). Антирадикальну активність метанольних, етанольних та водних екстрактів, яка грунтується на реакції знебарвлення розчину ДФПГ (2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил вільний радикал), визначали за допомогою спектрофотометричного методу за W. Brandt-Williams et аl. Біохімічний аналіз проведено в Інституті збереження біорізноманіття та біологічної безпеки Словацького аграрного університету в Нітрі (Словацька Республіка) та НБС. Загальний вміст дубильних речовин визначено за допомогою методу титрування за В. П. Крищенком (водні екстракти з індигокарміном титрували розчином перманганату). Визначено, що метанольні екстракти рослин Galega officinalis виявляли антирадикальну активність від 19,39 % (GOF-B) до 95,18 % (GOF-SR), етанольні екстракти - від 11,24 % (GOF-B) до 92,87 % (GOF-F), водні екстракти - від 28,64 % (GOF-SR) до 74,63 % (GOF-F), метанольні екстракти рослин Galega orientalis - від 20,20 % (GOR-SR) до 91,72 % (GOR-B), етанольні екстракти - від 11,74 % (GOR-SR) до 84,74 % (GOR-F), водні екстракти - від 22,90 % (GOR-SV) до 77,72 % (GOR-F). Загальний вміст дубильних речовин для G. officinalis становив від 1,22 до 4,17 %, для G. orientalis - від 1,55 до 4,42 % протягом вегетації. Висновки: рослинна сировина двох видів роду Galega - потенційне джерело антиоксидантів. Протягом вегетації рослинні екстракти Galega officinalis виявляли антирадикальну активність від 11,24 до 95,18 %, Galega orientalis - від 11,74 до 91,72 % залежно від екстракту та фази розвитку в умовах НБС. Генеративні органи характеризувалися нижчим вмістом дубильних речовин, ніж вегетативні.

Досліджено корозійну поведінку азотованого та оксинітрованого титанового сплаву Ti-6Al-4V у розчині Рінгера за температури 37 <$E symbol Р>С, який моделює тканинну рідину людського організму. Встановлено, що в обох випадках підвищується корозійна тривкість сплаву: густина струму корозії знижується, поляризаційний опір зростає, а потенціал корозії ушляхетнюється.

Проведено зондування желатинового шару фотоплівки гідроксиксантеновими барвниками еозином, етилеозином, децилеозином, децилфлуоресцеїном і досліджено модифікуючий вплив желатинового середовища на оптичні та кислотно-основні властивості іммобілізованих реагентів. Уточнено значення рН в ізоелектричній точці отверділого желатинового гелю. Обрано умови іммобілізації комплексоутворюючих реагентів нітрозо-Р-солі, еріохромціаніну R, пірокатехінового фіолетового (ПКФ), алізаринового червоного S і нітхромазо в отверділому желатиновому гелі та одержано нові індикаторні плівки на їх основі. Одержано кількісні характеристики процесу вилучення твердофазними реагентами іонів металів із розчинів: ступінь вилучення, коефіцієнт розподілу, склад і стійкість металокомплексів у середовищі желатинового гелю; Аl(ІІІ), Со(ІІ), Fe(ІІІ), Сu(ІІ), Ni(II), Ва(ІІ), Sr(ІІ) у водних розчинах з використанням індикаторних плівок. Розроблено способи спектрофотометричного та візуально-тестового визначення АІ(ІІІ) в водних середовищах з еріохромціаніном R, ПКФ, алізариновим червоним S, іммобілізованими в желатиновій плівці; Со(ІІ), Fе(ІІІ), Сu(ІІ), Ni(II) з іммобілізованою в плівці нітрозо-Р-сіллю та спосіб визначення сумарного вмісту Ва(ІІ) та Sr(ІІ) в підземних водах високої мінералізації з використанням нітхромазо-плівок. Оцінено метрологічні характеристики аналітичних визначень з використанням запропонованих індикаторних плівок.

Уперше створено ефективний та самодостатній програмний пакет для проектування, розрахунку й оптимізації реберних систем для магнітоелектричних фільтрів вакуумно-дугових джерел плазми. Виявлено залежності, що характеризують вплив геометрії реберних пасток на фільтрувальні властивості сепараторів, завдяки чому спроектовано та виготовлено високоефективну та конструктивно просту реберну систему для Т-подібного фільтра. Модернізовано багатоканальний зонд і створено на його основі програмно-апаратний комплекс для діагностики й оптимізації транспортувальних властивостей плазмових фільтрів у режимі реального часу. Вивчено вплив індукції магнітного поля на різних ділянках Т-подібного фільтра на ефективність транспортування плазми та просторовий розподіл густини її іонного компонента на виході системи. Показано можливість одержання багатокомпонентних ТіАl1N- і ТіАlVSiN-покриттів з однорідним розподілом складу та товщини по підкладці діаметром до 200 мм шляхом змішування потоків плазми від, відповідно, однокомпонентних Ті і Аl та багатокомпонентних ТіSi- и ТіАlV-катодів у зустрічнопослабленому магнітному полі. На прикладі ТіАlN-покриттів вперше показано можливість регулювання складу багатокомпонентних покриттів завдяки асиметрії магнітних полів і розрядних струмів у вхідних секціях Т-подібного фільтра.

Виявлено закономірності формозміни металу й енергосилових параметрів залежно від технологічних параметрів процесу пресування труб на оправці з малопластичного легованого скандієм сплаву Аl - 6 % Mg, описано технології виробництва цих виробів. Із врахуванням реологічних властивостей цього сплаву визначено характеристики напружено-деформованого стану і температуру за умов гарячого пресування труб на оправці. Встановлено максимальні граничні значення температури й ступеня деформації під час його гарячої обробки тиском. Розкрито комплексний вплив температуро-швидкісних параметрів процесу пресування труб на оправці з обраного сплаву на енергосилові параметри процесу. Обгрунтовано регресійну залежність для розрахунків сили й напруження на прес-шайбі під час прямого гарячого пресування труб на оправці. Запропоновано технологічні схеми виробництва труб у процесі гарячого пресування на оправці, а також пристрій для "Т"-подібного пресування труб.

Досліджено орієнтування мартенситу в дебаївських монокристалічних зразках загартованих аустенітних та аустеніто-карбідних високовуглецевих сплавів системи Fе - Аl - С після імпульсного лазерного впливу. Встановлено, що симетрія орієнтувань alpha-мартенситу та їх кількість змінюються в зразках у разі віддалення від обробленої поверхні. Порушення симетрії та зменшення кількості дифракційних відбиттів пояснено впливом залишкових стискальних та розтягальних напружень в зразках.

Встановлено, що підвищення температури (1 400 - 1 850 °С) з одночасною дією тиску (6 - 8ГПа) не збільшує розчинність вуглецю в упорядкованій фазі Fe₃AlC_x. За одночасної дії температури та тиску в сплавах системи Fе-АІ-С відбувається утворення нової фази - кубічного алмазу, за суттєво нижчої температури (1 400 °С) і тиску (6 ГПа) в порівнянні зі стандартними значеннями (Р = 13 ГПа, Т = 2 500 °С). Уточнено схему фазових співвідношень в сплавах системи Fе-АІ-С за 6 ГПа з урахуванням нестехіометричності фази Fe_4-yAl_yC_x. Показано, що нагрівання сплавів Fе-АІ-С, в яких концентрація Аl < 20 ат. %, під дією тиску 6 - 8 ГПа призводить до утворення цементиту, упорядкованої нестехіометричної фази Fe_4-yAl_yC_x перовськітного типу та кристалів алмазу, а за вмісту Аl > 20 ат. %, можливо, замість Fe₃C утворюється карбід алюмінію Аl₄C₃, згідно схеми фазових співвідношень. За допомогою пакета програм Wien2k перше розраховано електронну структуру впорядкованої нестехіометричної фази Fe_4-yAl_yC_x. Проаналізовано вплив упорядкованого заміщення в фазі Fe_4-yAl_yC_x атомів алюмінію на атоми заліза, а також - атомів вуглецю на вакансії. На основі моделювання атомної будови та результатів розрахунків електронної структури вперше встановлено енергетичну вигідність формування упорядкованої фази нестехіометричного складу Fe_4-yAl_yC_x (y = 0,5 ÷ 1; x = 0,5 ÷ 0,66) порівняно зі стехіометричною фазою Fe₃AlC. Показано, що в ГЦК кристалічній гратці нестехіометричної упорядкованої фази Fe_4-yAl_yC_x стійкість каркасу з октаедрів атомів Fе в широких температурному та концентраційному інтервалах забезпечує гібридизація р електронів атомів Аl і С з d електронами атомів Fе, а також р електронів атомів С з s-електронами атомів Аl. Порівняльні розрахунки електронної структури перовськітоподібних сполук на основі перехідних металів в системах Ме-АІ-С (Ме = Мn, Fе, Со, Nі) показали, що магнітні моменти елементарних комірок, які сформовані моментами атомів перехідних металів, зменшуються за наявності в їх найближчому кристалічному оточенні атомів С. Розрахунки магнітних моментів у середині МТ-сфер атомів для структур Fe₃AlC_0,5 і Fe_3,5Al_0,5C_0,5 показали, що зменшення в сплаві кількості алюмінію веде до збільшення локальних магнітних моментів на атомах Fе і Аl. Показано, що за допомогою лазерної дії не можливо одержати фазу стехіометричного складу Fе₃АlС. Встановлено, що за умов потужності лазерних імпульсів 10 Дж та часу дії одного імпульсу 8 мс наявність алмазних кристалів у сплаві призводить до диференційного осадження з плазми на поверхню високовуглецевих Fе-АІ-сплавів ультрадисперсних частинок оксидів металів Fе і Аl та поверх них сферичних угруповань розміром 100 - 300 мкм, структура яких складається з нанометрових частинок вуглецю. На периферії лазерної плями алмазні кристали не руйнуються.

Наведено результати як теоретичних, так і експериментальних досліджень електрофізичних властивостей (питомої провідності та температурного коефіцієнта опору (ТКО)), які характеризують електронний транспорт у металевих полікристалічних плівках. Показано, що числові значення зазначених кінетичних коефіцієнтів у тонких провідниках суттєво відрізняються від відповідних транспортних коефіцієнтів у масивних провідниках. Причина цієї відмінності полягає у тому, що у тонких полікристалічних плівках одночасно реалізується як внутрішній розмірний ефект (релаксація носіїв заряду на міжкристалітних межах), так і зовнішній розмірний ефект (розсіяння електронів на зовнішніх межах зразка), що призводить до суттєвої залежності кінетичних коефіцієнтів від внутрішньої структури, товщини та ступеня шорсткостей зовнішніх меж провідника. Розглянуті моделі розмірних ефектів використані для аналізу транспортних ефектів в полікристалічних плівках, а наведені асимптотичні вирази для розрахунку параметрів електроперенесення у моноблочних плівках Аl і Ni. Показано, що узгодження експериментальних і розрахункових значень питомої провідності і ТКО у кожному конкретному випадку досягається під час використання коефіцієнта зерномежового розсіювання, як підгоночного параметра. Значення цього коефіцієнта складає: при розрахунках питомої провідності <$E 0,37~symbol Ш~0,46> (плівки Ni) і <$E 0,09~symbol Ш~0,30> (плівки Аl) та під час розрахунків ТКО <$E 0,37~symbol Ш~0,40> (плівки Ni) і <$E 0,15~symbol Ш~0,36> (плівки Аl).

Исследовано влияние Аl и Zr на морфологию, субструктуру и механические свойства продуктов мартенситного превращения в сплавах системы Ti - Si. Исследованы структура, фазовый состав и твердость сплавов Ti - 2,4 Si, Ti - 2,3 Si - 7,5 Zr, Ti - 2,5 Si - 3,0 Al и Ti - 2,3 Si - 3,0 Al - 5,2 Zr (вес. %), закаленных с 1300 <$E symbol Р>C. Исследование структур закаленных образцов с помощью методов оптической и электронной микроскопии показало, что структура сплавов после закалки состоит из мартенсита различной морфологии. Проведен фазовый анализ закаленных образцов, который показал наличие в структуре всех сплавов, кроме Ti - 2,3 Si - 7,5 Zr, только <$E alpha prime>-фазы; структура последнего состояла из <$E alpha symbol Т>-фазы. Установлено, что измеренная твердость закаленных образцов коррелирует с отмеченными различиями в структуре.

За допомогою методів електронної мікроскопії досліджено структуру композитів системи cBN - Al - ZrN, одержаних спіканням у разі високого тиску. На основі аналізу морфологічних особливостей складових композита - продуктів хімічної взаємодії в системі, показано, що така взаємодія може відбуватись як за участю рідкої фази (кристалізація з розплаву Аl), так і за безпосереднього контакту тугоплавких складових системи.

ПДС-методом построена базовая диаграмма <$E roman {FеО~-~Аl sub 2 О sub 3}> тройной системы <$E roman {FeO~-~SiO sub 2~-~Al sub 2 O sub 3}> и выполнены физико-химический и микронаноструктурный анализы (СХС-анализ) исходных компонентов (вюстит, глинозем) и промежуточных фаз - алюминатов железа, определяющих природу неметаллических включений при раскислении алюминием железоуглеродистых расплавов.

Проведено электронно-микроскопическое и рентгенодифракционное исследование структурного состояния сплавов Al - 0,67 ат. % Sc, Al - (0,33 - 1,2) ат. % Zr, закаленных из жидкого состояния со скоростью ~ <$E 10 sup 5 ~-~10 sup 6~symbol Р>С/с. Определены фазовый состав, размеры зерен, средние размеры областей когерентного рассеяния и величины внутренних напряжений лент в зависимости от состава сплавов и температуры закалки. Показано, что при закалке от 1400 <$E symbol Р>С сплава Аl - 1,2 ат. % Zr образуется нанокристаллическое состояние, для которого характерно совпадение размеров зерен и областей когерентного рассеяния ~ 20 - 50 нм. Величина внутренних напряжений достигает ~ 400 МПа.

С помощью методов рентгеноструктурного анализа и магнитных измерений проведено исследование особенностей образования фазы Cu2MnAl в сплавах Cu - Al - Mn - Co, содержащих 12 - 15 % по массе Аl и 8 - 16 % по массе (Mn + Co). Показано, что процесс выделения изоморфной фазы в сплавах, легированных кобальтом, идет с меньшей скоростью. Это может быть обусловлено тем, что выделившиеся частицы стабильной кристаллической фазы CoAl затрудняют возможность выделения фазы Cu2MnAl в процессе закалки.

Представлены данные по влиянию кремния и железа на электропроводность сплавов системы Cu - Zn - Al в литом и термообработанном состояниях. Показано, что увеличение концентрации кремния от 0,02 до 0,87 % (мас. дол.) в сплаве CuZn10Аl0,5 снижает электропроводность с 22,5 до 13,7 % IACS, а в сплаве CuZn24Al0,5 - с 27,4 до 17,0 % IACS. Добавка железа в сплав до 0,40 % (мас. дол.) уменьшает эту характеристику приблизительно на 27 %.

Розглянуто хімічний і фазовий склад, структуру, термофізичні характеристики перспективних модифікаторів на основі систем Аl - Zr, Al - Cu - Zr, Al - Cu - Ni - Zr для алюмінієвих розплавів. Розроблено технологічні параметри їх одержання в аморфному та дрібнокристалічному станах, досліджено процес взаємодії з алюмінієвими розплавами.

Моделированием с помощью методов молекулярной динамики качественно показана смена механизма пластической деформации нанокристаллов Аl двух ориентаций <<011>>{011} и <<010>>{010} в условиях развитой пластической деформации: от однородного ламинарного (на основе легкого скольжения дислокаций) до неоднородного локализованного (гидродинамического) механизма (на основе коррелированного перемещения групп атомно-вакансионных или сильно возбужденных состояний). Эти результаты дополняются количественным анализом общих параметров (температуры, энергии парного взаимодействия, давления) и сравниваются с результатами для других ГЦК-металлов (Al, Cu, Ag, Au, Ni, Pt, Pd). С помощью новой методики массовых вычислений на основе грид-инфраструктуры "сервисный грид" (Service Grid) и "настольный грид" (Desktop Grid) выполнено компьютерное моделирование процессов пластической деформации для сверхбольшого количества нанокристаллов Аl. Статистическим анализом (а также моментным анализом и бутстрепинг-анализом) распределения концентраций дефектов по ансамблю всех нанокристаллов для определенных уровней деформации количественно подтверждено, что такая качественная смена механизма пластической деформации сопровождается сменой типа распределения по ансамблю. Это свидетельствует о возникновении в нанокристалле связанных локальных зон (звеньев цепи согласно модели "цепи со слабым звеном") коррелированного (гидродинамического) пластического течения, которое происходит, как коллективное движение точечных дефектов и их агрегатов в "слабом звене" со степенным (масштабно-инвариантным или фрактальным) законом базового распределения концентрации дефектов по звеньям

цепи.