Проведено зондування желатинового шару фотоплівки гідроксиксантеновими барвниками еозином, етилеозином, децилеозином, децилфлуоресцеїном і досліджено модифікуючий вплив желатинового середовища на оптичні та кислотно-основні властивості іммобілізованих реагентів. Уточнено значення рН в ізоелектричній точці отверділого желатинового гелю. Обрано умови іммобілізації комплексоутворюючих реагентів нітрозо-Р-солі, еріохромціаніну R, пірокатехінового фіолетового (ПКФ), алізаринового червоного S і нітхромазо в отверділому желатиновому гелі та одержано нові індикаторні плівки на їх основі. Одержано кількісні характеристики процесу вилучення твердофазними реагентами іонів металів із розчинів: ступінь вилучення, коефіцієнт розподілу, склад і стійкість металокомплексів у середовищі желатинового гелю; Аl(ІІІ), Со(ІІ), Fe(ІІІ), Сu(ІІ), Ni(II), Ва(ІІ), Sr(ІІ) у водних розчинах з використанням індикаторних плівок. Розроблено способи спектрофотометричного та візуально-тестового визначення АІ(ІІІ) в водних середовищах з еріохромціаніном R, ПКФ, алізариновим червоним S, іммобілізованими в желатиновій плівці; Со(ІІ), Fе(ІІІ), Сu(ІІ), Ni(II) з іммобілізованою в плівці нітрозо-Р-сіллю та спосіб визначення сумарного вмісту Ва(ІІ) та Sr(ІІ) в підземних водах високої мінералізації з використанням нітхромазо-плівок. Оцінено метрологічні характеристики аналітичних визначень з використанням запропонованих індикаторних плівок.

Досліджено структури і властивості наноструктурних матеріалів на основі оксиду алюмінію, одержаних електронно-променевим осадженням залежно від температури конденсації 100 - 1 100°С та концентрації металевих домішок. Розглянуто технологічні прийоми іонізації та застосування домішки, що видаляється. Наведено результати дослідження структури товстих конденсатів оксиду алюмінію на нано- і мікророзмірному рівні залежно від температури конденсації, одержані за допомогою скануючої, просвічувальної електронної мікроскопії та рентгеноструктурного аналізу. Встановлено, що використання домішок, що видаляються, дозволяє варіювати морфологію, розмір та орієнтацію структурних елементів оксиду алюмінію. Визначено найбільш ефективні домішки - NаСІ і Іn. Показано, що наноструктурний оксид алюмінію є пористим, сорбційно-активним щодо іонів металів і неметалів та перспективним матеріалом для очищення води. Встановлено особливості формування нанокомпозитів Аl{\dn\fs9 2}O{\dn\fs9 3} - Со залежно від температури конденсації. Показано, що розмір металевих наночастинок контролюється технологічно від 2...4 до 20 нм. Представлено електричні та магнітні характеристики феромагнітних нанокомпозитів Аl{\dn\fs9 2}O{\dn\fs9 3} - Со. Визначено поріг перколяції електричних властивостей при 70 мас. % Со. Запропоновано режими одержання твердих (НV=20-22 ГПа) нанокомпозитів Аl{\dn\fs9 2}O{\dn\fs9 3} - Nb i Аl{\dn\fs9 2}O{\dn\fs9 3} - Mо.

Встановлено закономірності формування термодифузійних оксидованих шарів на поверхні ніобій-титанового сплаву типу ВН для підвищення його зносостійкості. Проаналізовано вплив температури експозиції сплаву ВН-10 у повітрі на його структуру, фізико-механічні та трибологічні властивості. Встановлено, що з підвищенням температури хіміко-термічної обробки від 300 до 900 °С товщина оксидованого шару зростає від 30 до 70 мкм, а його максимальна мікротвердість збільшується від 4,2 до 7 ГПа внаслідок поетапного формування дисперсних фаз оксидів NbO, NbO₂, Nb_xTi_yAl_zO_k, TiNb₂O₇, Ti_0,4Al_0,3Nb_0,3O₂, які армують поверхневий шар сплаву. Вперше запропоновано спосіб поверхневого зміцнення таких ніобієтитанових сплавів, який полягає у їх комбінованій хіміко-термічній обробці із формуванням поверхневого насиченого киснем композиційного шару, що складається з включень складних оксидів типу рутилу Ti(Nb, Аl, V)О₂ у матриці. При цьому формується газонасичений шар з вмістом оксидних включень 40 - 50 об. %, який забезпечує підвищення зносостійкості сплаву приблизно в 5 разів. Вперше виявлено, що композиційний оксидний шар захищає поверхню сплаву від зношування за присутності водню. Як після електролітичного наводнювання, так і в газоподібному водні коефіцієнт тертя оксидованого сплаву знижується у 2,5 - 4 рази. Описано механізм зношування оксидованого шару за водневого впливу та встановлено, що поверхня тертя характеризується почерговою зміною крихкого руйнування оксидних включень і пластичної деформації матриці.

Вивчено фізичні закономірності пластичної деформації полікристалів після інтенсивної пластичної деформації (ІПД) і деформованих розтягом в інтервалі температур 0,5 - 350 К. Встановлено, що низькотемпературна пластична деформація ультрадрібнозернистих (УДЗ) полікристалів Аl і Al-Li із зростанням температури визначається послідовною активацією механізмів перетину дислокацій "лісу", поперечного ковзання дислокацій і зернограничного проковзування. Порогові температури активації поперечного ковзання дислокацій (77 К) і зернограничного проковзування (140 К) в УДЗ Аl в 1,5 - 2 рази нижче, ніж в крупнозернистих полікристалах. Показано, що напруження плинності УДЗ полікристалів з ГЦК (Al-Li) і ГЩП (Mg - Al - Zn), решітками визначається середнім розміром зерна, середньою щільністю дислокацій і текстурою. Вперше вивчено вплив мікроструктури та температури на локалізацію пластичної деформації за розтягання полікристалів Аl і Al-Li. Показано, що температурна залежність рівномірної пластичної деформації крупнозернистих полікристалів визначається температурною залежністю коефіцієнта анігіляції дислокацій. Зменшення пластичності УДЗ полікристалів порівняно з крупнозернистими зумовлено збільшенням плинності їх напруження та зменшенням швидкості деформаційного зміцнення внаслідок збільшення щільності границь зерен і дислокацій в результаті ІПД. Вперше вивчено вплив мікроструктури на нестійкість пластичної деформації (стрибкоподібну деформацію) полікристалів Al-Li за температури 0,5 К. Встановлено, що зі зменшенням середньої щільності дислокацій і збільшенням розміру зерна в результаті відпалу УДЗ полікристалів зменшується середня амплітуда стрибків напруження та змінюється характер розподілу стрибків за амплітудою. Виявлена кореляція між середньою амплітудою стрибка напруження, середнім коефіцієнтом деформаційного зміцнення полікристала і середньою щільністю дислокацій вказує на дислокаційну природу стрибкоподібної деформації: колективний рух дислокаційних лавин, масштаб яких визначається мікроструктурою кристала.

Підтверджено доцільність та ефективність використання гідроксиду алюмінію в нанорозмірному стані як додаткового реагенту для очищення дифузійного соку. Вивчено фізико-хімічні властивості препарату гідроксиду алюмінію в нанорозмірному стані. Визначено, що ефективна кількість препарату гідроксиду алюмінію в нанорозмірному стані для додаткового очищення дифузійного соку становить 0,0002...0,0004 % Аl(ОН)₃ до маси соку, яку раціонально вводити на стадії попереднього прогресивного вапнування в зону з рН₂₀ 9,0...9,5. Встановлено ефективність впливу гідроксиду алюмінію в нанорозмірному стані на якість соків попереднього вапнування, основного вапнування, очищеного соку та підвищену стійкість одержаного на попередньому вапнуванні осаду до умов високої лужності основного вапнування. З'ясовано більш ефективну дію гідроксиду алюмінію в нанорозмірному стані на якість очищених соків в порівнянні з дією сульфату алюмінію. Виявлено механізм фізико-хімічної дії гідроксиду алюмінію в наноформі на представників основних груп нецукрів дифузійного соку. Розроблено спосіб очищення дифузійного соку з використанням гідроксиду алюмінію в нанорозмірному стані та відокремленням осаду нецукрів до основного вапнування із застосуванням вапнокарбонізації.

Вперше встановлено, що введення до складу шихти порошкових дротів (ПД) базових систем легування Fe - Cr - C та Fe - Cr - B ферофосфору, феросиліцію або самофлюсу ПГ-10Н-01, які утворюють легкоплавкі евтектики з компонентами шихти та зі сталевою оболонкою, забезпечує розплавлення тугоплавких компонентів шихти ПД за час перебування їх у зоні горіння електричної дуги та суттєво підвищує хімічну гомогенність покриття. Показано, що за наявності у шихті ПД Аl, Ті та Si, вільна енергія Гіббса оксидоутворення яких від'ємніша по відношенню до хромвмісних оксидів, випереджає їх утворення та зумовлює перебіг алюмо- та силікотермічних реакцій відновлення Cr з оксидів, що забезпечує перехід практично всього Cr з шихти ПД у твердий розчин покриттів. Вперше експериментально встановлено, що корозійна тривкість покриттів у нейтральних і слабокислих середовищах обернено пропорційна коефіцієнту хімічної мікрогетерогенності покриття (зі зменшенням його від 0,2 до 0,05 густина струмів корозії електродугового напилення з ПД, які містять > 12 мас. % Cr у 3 %-му водному розчині NaCl знижується на порядок - від 0,014 до 0,001 мА/см²). Запропоновано розрахункові формули для визначення вмісту Cr у ПД систем легування Fe - Cr - C та Fe - Cr - B, щоб забезпечити в ламелях покриття концентрацію хрому не меншу за 12 мас. %. Формули враховують нерівномірний розподіл Cr у ламелях покриттів внаслідок їх мікрогетерогенності та збіднення твердого розчину за вмістом у ньому Cr через утворення на його основі оксидів, карбідів і боридів.

Вперше встановлено, що у разі зменшення розміру характерних елементів мікро- та субструктури матеріалів до нанометрового масштабу їх дисипативні властивості якісно змінюються - суттєво зменшується залежність демпфірувальної здатності від амплітуди коливань, а її величина у разі підвищення температури зростає рівномірно в інтервалі амплітуд деформації від ~10{\up\fs9 -5} до 10{\up\fs9 -3}. Вперше показано, що температурна залежність характеристик розсіяння енергії визначається типом границь між характерними елементами мікроструктури - для нанострктурованих конденсатів з некогерентними границями між зернами або субзернами залежність має пороговий характер, тоді як у випадку когерентних границь між двійниковими доменами ця залежність є лінійно зростаючою. Показано, що тривалі знакозмінні навантаження високодемпфірувальних наноструктурованих конденсатів до 10{\up\fs9 7} циклів при амплітудах деформації до 10{\up\fs9 -3} і температурах 20...350 °С не впливають на їх характеристики розсіяння механічної енергії. Показано, що покриття на основі наноструктурованих сплавів Аl - Сr - Fе з вмістом алюмінію 57 - 65 мас.% і за співвідношення хрому і заліза, рівному 1:4, характеризуються підвищеною твердістю (до 10 ГПа) і високою демпфірувальною здатністю (ψ=20...30 %) у температурному інтервалі 20...350 °С.

Досліджено вплив хімічного складу та розміру частинок газорозпилених порошків (ГРП) воденьсорбуючих сплавів чотирьох складів на їх морфологію, структуру та хімічний стан поверхні. Детально проаналізовано одночасний вплив складу та температурних умов одержання ГРП сплавів типу AB{\dn\fs8 5} на воденьсорбційні та електрохімічні характеристики електродів із них. Показано, що активація, кінетика реакцій і воденьсорбційні властивості ГРП сплавів на основі LaNi{\dn\fs8 5} покращуються зі збільшенням розміру частинок, що пов'язано зі зниженням опору переносу заряду, а для сплавів, що містять кобальт, також зі зміною механізму контролю електродної реакції з кінетично-дифузійного на кінетичний. Ємність сплавів, що не містять кобальт, є найвищою, однак, кількість циклів до втрати електродами 50 % від С{\dn\fs8 макс} збільшується в наступній послідовності: LaNi{\dn\fs8 4.5}Al{\dn\fs8 0.5}(135) < MmNi{\dn\fs8 4.3}Al{\dn\fs8 0.2}Mn{\dn\fs8 0.5}(185) < (La+Mm)Ni{\dn\fs8 3.5}Co{\dn\fs8 0.7}Al{\dn\fs8 0.35}Mn{\dn\fs8 0.4}Zr{\dn\fs8 0.05}(400) < LaNi{\dn\fs8 2.5}Co{\dn\fs8 2.4}Al{\dn\fs8 0.1}(450). Запропоновано механізм деградації ГРП сплавів на основі LaNi{\dn\fs8 5} за умов багатоциклового насичення воднем у лужному електроліті, який полягає у механічно-корозійному руйнуванні частинок сплаву за гідрування, при чому у випадку кобальтових сплавів переважає механічний аспект, а для інших сплавів - корозійний, який полягає у селективному розчиненні певних складових сплаву, головним чином Аl. Продемонстровано успішні варіанти практичного використання ГРП сплавів, наприклад, як негативних електродів нікель-металогідридних акумуляторів і катодів фотоелектрохімічних комірок.

Теоретично досліджено залежності енергії електрона, дірки та екситону в напівпровідникових наноплівках (НП) GaAs від їх товщини та концентрації х атомів Аl у бар'єрному середовищі Аl_хGa_1-хАs. Досліджено роль різних типів оптичних фононів у формуванні енергетичного спектра вказаних квазічастинок у НП різної товщини та різного складу оточуючого середовища, а також встановлення характеру викликаних ними температурних змін. Здійснено розрахунок спектральних характеристик смуг міжзонного й екситонного поглинання світла різної поляризації у цих наногетероструктурах. Встановлено характер і визначено величини температурних змін спектрів оптичного поглинання, зумовлених взаємодією з фононами у НП різної товщини.

Уперше створено ефективний та самодостатній програмний пакет для проектування, розрахунку й оптимізації реберних систем для магнітоелектричних фільтрів вакуумно-дугових джерел плазми. Виявлено залежності, що характеризують вплив геометрії реберних пасток на фільтрувальні властивості сепараторів, завдяки чому спроектовано та виготовлено високоефективну та конструктивно просту реберну систему для Т-подібного фільтра. Модернізовано багатоканальний зонд і створено на його основі програмно-апаратний комплекс для діагностики й оптимізації транспортувальних властивостей плазмових фільтрів у режимі реального часу. Вивчено вплив індукції магнітного поля на різних ділянках Т-подібного фільтра на ефективність транспортування плазми та просторовий розподіл густини її іонного компонента на виході системи. Показано можливість одержання багатокомпонентних ТіАl1N- і ТіАlVSiN-покриттів з однорідним розподілом складу та товщини по підкладці діаметром до 200 мм шляхом змішування потоків плазми від, відповідно, однокомпонентних Ті і Аl та багатокомпонентних ТіSi- и ТіАlV-катодів у зустрічнопослабленому магнітному полі. На прикладі ТіАlN-покриттів вперше показано можливість регулювання складу багатокомпонентних покриттів завдяки асиметрії магнітних полів і розрядних струмів у вхідних секціях Т-подібного фільтра.

Вперше розроблено композиційні керамічні матеріали системи SiC - Al₂O₃ - ZrO₂, співвідношення оксидів у якій відповідає евтектичній концентрації, що приводить до суттєвого зниження температури гарячого пресування, а отже, дозволяє одержати високощільну дрібнозернисту структуру, яка забезпечує високі триботехнічні характеристики цих матеріалів під час тертя без мастильних матеріалів у парі як зі сталевим, так і з керамічним контртілом. Матеріал системи SiC - Al₂O₃ - ZrO₂ має високі триботехнічні характеристики (І = 4,7 - 5,8 мкм/км, ƒ = 0,20 - 0,21). Вперше на основі вивчення контактної взаємодії в системах (SiC - Al₂O₃) - Ni i (SiC - Al₂O₃) - (Ni-Al) було підібрано металеву зв'язку на основі Ni - Al. в якій домішки алюмінію як поверхнево-активного елемента забезпечують задовільні контактні кути змочування до 20 ˚ і знижують хімічну активність нікелю за відношенням до карбіду кремнію за рахунок утворення інтерметалідів Ni₃-Al. Встановлено, що сплав Ni-15 %Аl (% масові, тут і далі за текстом) є перспективною металевою зв'язкою для покриттів на основі SiC - Al₂O₃. Вперше одержано керамічні високощільні і зносостійкі покриття з керамічною зносостійкою складовою SiC - Al₂O₃ на сталі методом високошвидкісного повітряно-паливного напилення. Досліджено їх триботехнічні характеристики і встановлено, що в процесі тертя на трибоповерхнях утворюються оксиди NiO₂, Al₂O₃, Fe₂О₃, що підтверджує реалізацію окиснювального механізму зношування. Величина зносу цих покриттів становить І = 30 мкм/км. Вперше були одержані композиційні матеріали на основі системи SiC - Al₂O₃, що містять фази на основі заліза в кількості до 19 %, введені не в вихідну шихту, а одержані в результаті намелу заліза, що дозволило одержати структуру з залізовмісними фазами, рівномірно розподіленими по всьому об'єму. Це привело до зниження температури гарячого пресування, запобігання витисканню металевої фази за умови гарячого пресування, одержання дрібнодисперсної структури з високим рівнем триботехнічних властивостей (І = 4,0 мкм/км).

Вперше встановлено, що для ефективного демпфірування різального інструмента необхідно використовувати демпфірувальні вставки, виготовлені з матеріалів, що мають значення декремента згасання коливань 5 не менше 1,4 %, що забезпечує зниження віброприскорень в процесі точіння в 1,9 - 2,1 раза. Вперше встановлено, що за рахунок використання демпфірувальних вставок інтенсивність зношування різального інструмента зменшується до величини зносу h₃ = 0,1 мм за чистового точіння загартованих сталей внаслідок зниження амплітуди віброприскорень, на відміну від точіння стандартним інструментом, за якого виникають інтенсивні коливання та мікровикришування частинок кубічного нітриду бору (КНБ), що призводить до інтенсивного зносу на аналогічному етапі зношування. Встановлено, що підвищення стійкості інструмента з КНБ в 1,5 - 2,4 раза за точіння загартованих сталей з ударом, де виникають значні коливання, досягається за рахунок використання в конструкції інструмента демпфірувальних елементів з ТіNi та Ті - Аl - С, за умов застосування яких амплітуда віброприскорень зменшується вдвічі. Встановлено, що використання в різальному інструменті демпфірувальних вставок з матеріалів з високими демпфірувальними властивостями (ТіNi, Ті - АІ - С, Ті - Sі - С) на відміну від стандартних матеріалів (сталі, твердого сплаву, чавуну) дозволяє зменшити ймовірність руйнування різального інструменту з КНБ за чистового точіння загартованих сталей та доведено перевагу застосування за швидкостей різання більше 2 м/с трифазних керамік систем Ті - АІ - С та ТІ - SІ - С, які не втрачають демпфірувальні властивості за високих швидкостей різання на відміну від ТiNi.

Энтальпии смешения жидких сплазов системы Al - Се определены с помощью метода калориметрии при 1870 К в интервале концентраций <$E 0~<<~х sub roman Al ~<<~0,3>. Термодинамические свойства жидких сплавов рассчитаны в полном концентрационном интервале с использованием модели идеального ассоциированного раствора. Термодинамические активности компонентов расплавов Аl - Ce проявляют большие отрицательные отклонения от идеального поведения; энтальпии смешения указывают на значительные экзотермические эффекты. Минимум энтальпии смешения составляет <$E -41,1~symbol С~2,2> кДж/моль при xCe = 0,39.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г534.511

Рубрики:

Системи метал-метал

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Встановлено, що підвищення температури (1 400 - 1 850 °С) з одночасною дією тиску (6 - 8ГПа) не збільшує розчинність вуглецю в упорядкованій фазі Fe₃AlC_x. За одночасної дії температури та тиску в сплавах системи Fе-АІ-С відбувається утворення нової фази - кубічного алмазу, за суттєво нижчої температури (1 400 °С) і тиску (6 ГПа) в порівнянні зі стандартними значеннями (Р = 13 ГПа, Т = 2 500 °С). Уточнено схему фазових співвідношень в сплавах системи Fе-АІ-С за 6 ГПа з урахуванням нестехіометричності фази Fe_4-yAl_yC_x. Показано, що нагрівання сплавів Fе-АІ-С, в яких концентрація Аl < 20 ат. %, під дією тиску 6 - 8 ГПа призводить до утворення цементиту, упорядкованої нестехіометричної фази Fe_4-yAl_yC_x перовськітного типу та кристалів алмазу, а за вмісту Аl > 20 ат. %, можливо, замість Fe₃C утворюється карбід алюмінію Аl₄C₃, згідно схеми фазових співвідношень. За допомогою пакета програм Wien2k перше розраховано електронну структуру впорядкованої нестехіометричної фази Fe_4-yAl_yC_x. Проаналізовано вплив упорядкованого заміщення в фазі Fe_4-yAl_yC_x атомів алюмінію на атоми заліза, а також - атомів вуглецю на вакансії. На основі моделювання атомної будови та результатів розрахунків електронної структури вперше встановлено енергетичну вигідність формування упорядкованої фази нестехіометричного складу Fe_4-yAl_yC_x (y = 0,5 ÷ 1; x = 0,5 ÷ 0,66) порівняно зі стехіометричною фазою Fe₃AlC. Показано, що в ГЦК кристалічній гратці нестехіометричної упорядкованої фази Fe_4-yAl_yC_x стійкість каркасу з октаедрів атомів Fе в широких температурному та концентраційному інтервалах забезпечує гібридизація р електронів атомів Аl і С з d електронами атомів Fе, а також р електронів атомів С з s-електронами атомів Аl. Порівняльні розрахунки електронної структури перовськітоподібних сполук на основі перехідних металів в системах Ме-АІ-С (Ме = Мn, Fе, Со, Nі) показали, що магнітні моменти елементарних комірок, які сформовані моментами атомів перехідних металів, зменшуються за наявності в їх найближчому кристалічному оточенні атомів С. Розрахунки магнітних моментів у середині МТ-сфер атомів для структур Fe₃AlC_0,5 і Fe_3,5Al_0,5C_0,5 показали, що зменшення в сплаві кількості алюмінію веде до збільшення локальних магнітних моментів на атомах Fе і Аl. Показано, що за допомогою лазерної дії не можливо одержати фазу стехіометричного складу Fе₃АlС. Встановлено, що за умов потужності лазерних імпульсів 10 Дж та часу дії одного імпульсу 8 мс наявність алмазних кристалів у сплаві призводить до диференційного осадження з плазми на поверхню високовуглецевих Fе-АІ-сплавів ультрадисперсних частинок оксидів металів Fе і Аl та поверх них сферичних угруповань розміром 100 - 300 мкм, структура яких складається з нанометрових частинок вуглецю. На периферії лазерної плями алмазні кристали не руйнуються.

Підкреслено, що у потрійних системах Eu-Mg-Al, {Y,Gd,Tb}-Ge-Al, {Sm,Gd,Tb} -Co-Al, {Y,Gd-Lu}-Ni-Al, {Sm,Tb}-Pd-Al, Sm-Os-Al, {Gd,Tb}-Ir-Al і {Sm,Gd,Tb}-Pt-Al синтезовано 27 нових сполук. Визначено кристалічну структуру всіх нових тернарних алюмінідів і вперше уточнено структуру чотирьох раніше відомих сполук. Знайдено п'ять нових структурних типів: Tb₂Ge₃Al₃, Yb_0,67Ni₂Al₆, Dy₄Ni₉Al₂₄, Tb_0,67PdAl₃, Sm₂Os₃Al₁₅. Встановлено, що сполукам систем R-Mg-Al притаманне утворення статистичних сумішей атомів Mg та Аl, а сполукам систем R-{Ge,T}-Al з високим вмістом Аl - взаємозаміщення атомів R і трикутників з атомів Аl. Вперше сформульовано правила укладки щільноупакованих шарів атомів у структурах алюмінідів d- та ƒ-елементів і, зокрема, побудовано гіпотетичну структуру R₂T₆Al₁₅, експериментально підтверджену іншими науковцями. Виведено гомологічну серію структур із загальною формулою R_0,67T_nAl_n+m. Встановлено, що у структурах R_2-xT₃Al_15+2x атоми R та частина атомів Аl невпорядковано розміщуються у каналах. Показано, що структура Тb₂Ge₃Al₃ побудована з моноатомних шарів, аналогічно алюмінідам d- та ƒ-елементів: шари атомів Ge є аналогами шарів атомів d-елементів. Визначено фазові рівноваги в системі Tb-Ge-Al за 600, 650 та 800 °С в області ≥ 33,3 ат. %. Аl. Виміряно магнітні та електричні властивості сполук R_0,67Ni₂Al₆ (R = Tb, Er - Lu).

Уперше на підставі термодинамічного аналізу процесів розкиснення підшипникової сталі одержано грунтовні знання щодо особливостей процесів формування продуктів розкиснення металу окремо феромарганцем і феросиліцієм (раніше діюча технологія). Сформульовано нові наукові підходи до використання комплексного розкиснювача – феросилікомарганцю, поглиблено положення щодо ефективності його впливу на склад гетерофазних оксидних га глобулярних немета-левих включень. Проаналізовано закономірності рівноваги фаз у системі Fe - C - O - Al - Ca, встановлено ефект синергії залишкових концентрацій Са і Аl в сталі ШХ15СГ-В і визначенo концентраційні межі вмісту [Са], [Аl], [О], що призводить до утворення в підшипниковій сталі продуктів реакцій розкиснення - алюмінатів кальцію. Здійснено термодинамічний аналіз процесів і механізму формування неметалевих включень за спільної взаємодії оксидних фаз у системі Са - Mg - Аl - Si - O, визначенo типи гетерофазних неметалевих включень і вперше в підшипниковій сталі із застосуванням методу фракційного газового аналізу встановлено розподіл кисню між розчиненими у сталі, алюмінатами кальцію та корундом. Уперше виконано комп'ютерне моделювання термодинаміки масообмінних реакцій у системах CaF₂ - Ме_xО_y(Ме - Аl, Sі) з використанням електронної бази даних НSС Сhemistry ® 7.01 Outokumpu Research Оу. Встановлено, що в дослідженому інтервалі температур 1 300 - 1 800 °С переважними сполуками газової фази є СaF₂, ОАlF₂ і AlF.

Виявлено закономірності формозміни металу й енергосилових параметрів залежно від технологічних параметрів процесу пресування труб на оправці з малопластичного легованого скандієм сплаву Аl - 6 % Mg, описано технології виробництва цих виробів. Із врахуванням реологічних властивостей цього сплаву визначено характеристики напружено-деформованого стану і температуру за умов гарячого пресування труб на оправці. Встановлено максимальні граничні значення температури й ступеня деформації під час його гарячої обробки тиском. Розкрито комплексний вплив температуро-швидкісних параметрів процесу пресування труб на оправці з обраного сплаву на енергосилові параметри процесу. Обгрунтовано регресійну залежність для розрахунків сили й напруження на прес-шайбі під час прямого гарячого пресування труб на оправці. Запропоновано технологічні схеми виробництва труб у процесі гарячого пресування на оправці, а також пристрій для "Т"-подібного пресування труб.

Проаналізовано особливості структуроутворення, характер розподілу дефектів кристалічної будови і фазовий склад діелектричних шарів з MgO, ТІО{\dn\fs9 2}, Аl{\dn\fs9 2}O{\dn\fs9 3}, AlN на підкладках із сталі 40X13, сплаву АМг2 залежно від режимів їх формування. Обгрунтовано доцільність використання іонно-плазмового напилювання. Встановлено взаємозв'язок між хімічним складом, структурою діелектричних шарів, їх адгезією до поверхні, мікромеханічними, тепловими і електрофізичними властивостями. Надано оптимальну комбінацію в системі підкладка - діелектричний шар - сталь 40X13 - AlN. Для досліджуваних систем встановлено оптимальні режими нанесення діелектричних шарів. Зазначено, що вони забезпечують формування таких структурно-геометричних параметрів і фазового складу, що надають можливість одержати необхідні експлуатаційні властивості. Для керування режимами нанесення та контролю якості діелектричних шарів (за параметрами мікроструктури, рівнем дефектності, адгезії та електричними властивостями) вперше конфігуровано і адаптовано програмний нейромережевий контролер нечіткої логіки Т - Controller Workshop та розроблено програмний нейромережевий предиктор "ДБ/Градієнт 1.1". На основі проведених досліджень виготовлено дослідний зразок, який увійшов у конструкцію калорифера КЕП 2-10-4-220/380.

Подано результати 40-ка наукових праць, в яких наведено матеріали досліджень вмісту ряду хімічних елементів у зоряних атмосферах з використанням термодинамічно нерівноважного синтезу спектрів. Розроблено методики моделювання спектрів зірок з урахуванням відхилень від локальної термодинамічної рівноваги (ЛTP) і підібрано відповідні параметри для ряду атомів і іонів (N I, Mg І, Аl I, S І, К І, Са І і Са II, Sr II, Ва II). Модифіковано програмний комплекс “Multi” для більш реалістичного урахування джерел непрозорості в зоряних фотосферах під час моделювання спектрів зірок. Визначено вміст елементів для декількох вибірок зірок, що належать різним типам населення Галактики і мають різний вік. Аналіз вмісту ряду елементів з урахуванням НЛТР ефектів був проведений для понад 1 000 зірок.

За допомогою методів термографічного аналізу та ДСК встановлено гомогенний механізм кристалізації <$E alpha>-твердого розчину магнію з розплаву магнієвого сплаву системи Mg - Al - Ca - Mn - Ті, підданого електрогідроімпульсній обробці. Зміна фазового складу сплаву корелює зі змінами його твердості. Виявлений ефект пояснюється 7-разовим зменшенням об'ємної частки фази Mg17Аl12 і 13-разовим зменшенням евтектичної компоненти сплаву в результаті пересичення <$E alpha>-твердого розчину магнію атомами алюмінію.