Розглянуто вплив концентраційних неоднорідностей у <$E beta sub 1 >-твердому розчині на мартенситне перетворення в сплавах систем Сu - Аl - Мn і Сu - Аl - Мn - Co. Установлено, що після охолодження з піччю від 600 <$E symbol Р >С до l50 <$E symbol Р >C зі швидкістю 0,02 <$E symbol Р > С/с тільки в сплавах, які містять від 3 ваг. % (Мn + Со), мартенситне перетворення може проходити в двох температурних інтервалах. Припущено, що цей ефект пов'язаний з утворенням двох типів областей: збіднілих на марганець і збагачених кобальтом та збагачених марганцем і збіднілих на кобальт. Таким чином, у сплавах Си - Аl - Мn - Со часткове заміщення атомів марганцю на кобальт не є перешкодою для ізоструктурного розпаду <$E beta sub 1 >-фази, що є причиною проходження мартенситного перетворення в двох температурних інтервалах після відповідного старіння.

Мета роботи - дослідити антирадикальну дію екстрактів рослин Galega officinalis L. та G. orientalis Lam. залежно від фази розвитку за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС). Рослинний матеріал дослідження - два види роду Galega L. (G. officinalis та G. orientalis), зібрані з експериментальної колекції відділу культурної флори НБС: GOF-SV (G. officinalis, весняне відростання/, GOF-B (G. officinalis, бутонізація), GOF-F (G. officinalis, цвітіння), GOF-SR (G. officinalis, дозрівання насіння), GOR-SV (G. orientalis, весняне відростання), GOR-B (G. orientalis, бутонізація), GOR-F (G. orientalis, цвітіння), GOR-SR (G. orientalis, дозрівання насіння). Антирадикальну активність метанольних, етанольних та водних екстрактів, яка грунтується на реакції знебарвлення розчину ДФПГ (2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил вільний радикал), визначали за допомогою спектрофотометричного методу за W. Brandt-Williams et аl. Біохімічний аналіз проведено в Інституті збереження біорізноманіття та біологічної безпеки Словацького аграрного університету в Нітрі (Словацька Республіка) та НБС. Загальний вміст дубильних речовин визначено за допомогою методу титрування за В. П. Крищенком (водні екстракти з індигокарміном титрували розчином перманганату). Визначено, що метанольні екстракти рослин Galega officinalis виявляли антирадикальну активність від 19,39 % (GOF-B) до 95,18 % (GOF-SR), етанольні екстракти - від 11,24 % (GOF-B) до 92,87 % (GOF-F), водні екстракти - від 28,64 % (GOF-SR) до 74,63 % (GOF-F), метанольні екстракти рослин Galega orientalis - від 20,20 % (GOR-SR) до 91,72 % (GOR-B), етанольні екстракти - від 11,74 % (GOR-SR) до 84,74 % (GOR-F), водні екстракти - від 22,90 % (GOR-SV) до 77,72 % (GOR-F). Загальний вміст дубильних речовин для G. officinalis становив від 1,22 до 4,17 %, для G. orientalis - від 1,55 до 4,42 % протягом вегетації. Висновки: рослинна сировина двох видів роду Galega - потенційне джерело антиоксидантів. Протягом вегетації рослинні екстракти Galega officinalis виявляли антирадикальну активність від 11,24 до 95,18 %, Galega orientalis - від 11,74 до 91,72 % залежно від екстракту та фази розвитку в умовах НБС. Генеративні органи характеризувалися нижчим вмістом дубильних речовин, ніж вегетативні.

Досліджено вплив швидкості сканувальної обробки на мікроструктуру, мікротвердість, зношування та корозію композиту Ti-6Al-4V/TiC, отриманого лазерним осадженням. Для приготування зразків застосовано лазер компанії Rofin Sinar Md-YAG потужністю 2,5 kW зі швидкістю заповнення порошком 2 g/min та швидкістю газового потоку 2 l/min. Швидкість напилювання змінювалася від 0,005 до 0,050 m/s. Для мікроструктурних досліджень використано оптичну та сканівну електронну мікроскопію. Мікротвердість виміряно давачем Вікерса за навантаження 500 g та часу витримки 5 s. Зношування композиту за сухого тертя досліджено методом потенціодинамічного поляризаційного вимірювання за принципом "кулька по диску" за навантаження 25 N. Корозійну поведінку вивчено у 3,5 % NaCl потенціодинамічним поляризаційним методом. Використано нерозплавлені частинки карбіду, а також дендритні частинки ТiС. Процентний склад та розподіл цих частинок змінювався зі швидкістю напилення, зокрема мікротвердість зростала, а об'єм зношування зменшувався. Крім того, з її підвищенням корозійний потенціал та швидкість корозії композитів зменшуються.

Досліджено корозійну поведінку азотованого та оксинітрованого титанового сплаву Ti-6Al-4V у розчині Рінгера за температури 37 <$E symbol Р>С, який моделює тканинну рідину людського організму. Встановлено, що в обох випадках підвищується корозійна тривкість сплаву: густина струму корозії знижується, поляризаційний опір зростає, а потенціал корозії ушляхетнюється.

Спеціальні технології виробництва дозволяють економічно обгрунтовано виготовляти деталі складної конфігурації з мінімізацією циклу від розробки до виробництва. Для використання цієї технології до високонавантажених відповідальних елементів конструкцій необхідно вивчити специфіку її впливу на характеристики утоми отриманих матеріалів на мікро-, макро- і мезорівні. Досліджено міцність від утомленості плоских зразків (гладкі і з двосторонніми напівкруглими вирізами) зі сплаву Тi - 6Аl - 4V, які виготовлено за технологією вибірної лазерної плавки. Для ідентифікації місця зародження тріщини від утомленості та механізму руйнування фрактограми зруйнованих зразків досліджувались методом сканувальної електронної мікроскопії. Установлено, що міцність від утомленості зразків із концентратором напружень у вигляді двосторонніх напівкруглих вирізів трохи нижча, аніж гладких зразків. Показано, що чутливість даного матеріалу до концентрації напружень дуже низька через специфіку гексагональної кристалічної решітки загартованих первинних альфа-зерен і технологічних поверхневих дефектів, характерних для вибірної лазерної плавки.

Синтезовано нові координаційні сполуки Аl, Zn і La з 3-феніл-1-метилпіразоло[3,4-b]квіноліно-6-карбоксиліновою кислотою. Структура та термічний розклад досліджено за допомогою інфрачервоної спектроскопії, термогравіметричних вимірювань та порошкової дифрактоскопії. Для всіх сполук, які розглядали, ліганд виявився не ідентифікованим. Після термічного розкладу виявлено залишки твердотільних оксидів. Виведено формули досліджуваних сполук.

New coordination compounds of La, Mg, Zn and Al with 3-phenyl-1-methylpyrazolo[3,4-b] quinolino-6-carboxylic acid (PQH) were prepared. IR,TG,DSC and powder X-ray measurements were done to the structure and thermal decomposition paths. For all the compounds under consideration the ligand was found to be an unidentate one. Thermal decomposition proceeds to oxides solid remnants. Formulas of the investigated compounds were established to be <$Eroman {[Mg(PQ) sub 2 (H sub 2 O) sub 2 ]~ cdot ~3H sub 2 O}>, <$Eroman [Zn(PQ) sub 2 (H sub 2 O) sub 2 ]~ cdot ~4H sub 2 O}>, <$Eroman {[Al(PQ) sub 3 (H sub 2 O) sub 3 ]~ cdot ~3H sub 2 O}>, <$Eroman {[La(PQ) sub 3 (H sub 2 O) sub 3 ]~ cdot ~7H sub 2 O}>.

Проведено зондування желатинового шару фотоплівки гідроксиксантеновими барвниками еозином, етилеозином, децилеозином, децилфлуоресцеїном і досліджено модифікуючий вплив желатинового середовища на оптичні та кислотно-основні властивості іммобілізованих реагентів. Уточнено значення рН в ізоелектричній точці отверділого желатинового гелю. Обрано умови іммобілізації комплексоутворюючих реагентів нітрозо-Р-солі, еріохромціаніну R, пірокатехінового фіолетового (ПКФ), алізаринового червоного S і нітхромазо в отверділому желатиновому гелі та одержано нові індикаторні плівки на їх основі. Одержано кількісні характеристики процесу вилучення твердофазними реагентами іонів металів із розчинів: ступінь вилучення, коефіцієнт розподілу, склад і стійкість металокомплексів у середовищі желатинового гелю; Аl(ІІІ), Со(ІІ), Fe(ІІІ), Сu(ІІ), Ni(II), Ва(ІІ), Sr(ІІ) у водних розчинах з використанням індикаторних плівок. Розроблено способи спектрофотометричного та візуально-тестового визначення АІ(ІІІ) в водних середовищах з еріохромціаніном R, ПКФ, алізариновим червоним S, іммобілізованими в желатиновій плівці; Со(ІІ), Fе(ІІІ), Сu(ІІ), Ni(II) з іммобілізованою в плівці нітрозо-Р-сіллю та спосіб визначення сумарного вмісту Ва(ІІ) та Sr(ІІ) в підземних водах високої мінералізації з використанням нітхромазо-плівок. Оцінено метрологічні характеристики аналітичних визначень з використанням запропонованих індикаторних плівок.

Изучена адсорбционная способность гидрофобного органокремнезема диметилхлорсиланаэросила (ДМХСА), предварительно гидрофилизированного ацетоном, по отношению к ионам металлов, гидролизующимся при рН 6 - 8 (<$E roman Zn sup 2+ ,~roman Cо sup 2+ ,~roman Cu sup 2+ ,~roman Ni sup 2+> - (группа I)), а также к легкогидролизующимся в кислых областях: рН 0 - 2 (<$E roman Sb sup 3+ ,~roman Ві sup 3+ ,~roman Ті sup 4+> - (группа II)) и pН 3 - 6 (<$E roman Аl sup 3+ ,~roman Ga sup 3+ ,~roman In sup 3+ ,~ roman Fe sup 3+ ,~roman Cr sup 3+> - (группа III)). Установлено, что гидрофобно закрепленный слой молекул ацетона активно участвует в экстракционно-сорбционных процессах в организованной системе органокремнеземный сорбент - органический слой гидрофилизатора - водный раствор сорбата. Показано, что механизм переноса вещества из водной фазы в сольватный слой гидрофилизатора и далее на поверхность ДМХСА определяется преимущественным вкладом молекулярной хемосорбции нейтральных гидроксокомплексов ионов металлов с участием остаточных силанольных групп органокремнезема.

Розглянуто результати комплексних фізико-хімічних досліджень шлаку алюмінотермічного виробництва феротитану (АВФ). Встановлено високий вміст оксидів алюмінію і титану (разом близько 90 мас. %), що традиційно використовуються для синтезу керамічних пігментів шпінельного типу з широким спектром забарвлення. Рентгенофазовими та ІК-спектроскопічними дослідженнями шлаку АВФ встановлено, що оксид алюмінію переважно представлений корундом (alpha-Аl2O3) і лужноземельним beta-глиноземом (<$E roman {СаO~cdot~6Аl sub 2 O sub 3}>), а оксид титану знаходиться у двовалентній формі (ТіО). Високий вміст гексаалюмінату кальцію в фазовому складі шлаку, сприятиме суттєвому зниженню температури формування заданного кристалофазового складу пігментів.

Досліджено орієнтування мартенситу в дебаївських монокристалічних зразках загартованих аустенітних та аустеніто-карбідних високовуглецевих сплавів системи Fе - Аl - С після імпульсного лазерного впливу. Встановлено, що симетрія орієнтувань alpha-мартенситу та їх кількість змінюються в зразках у разі віддалення від обробленої поверхні. Порушення симетрії та зменшення кількості дифракційних відбиттів пояснено впливом залишкових стискальних та розтягальних напружень в зразках.

Представлены данные по влиянию кремния и железа на электропроводность сплавов системы Cu - Zn - Al в литом и термообработанном состояниях. Показано, что увеличение концентрации кремния от 0,02 до 0,87 % (мас. дол.) в сплаве CuZn10Аl0,5 снижает электропроводность с 22,5 до 13,7 % IACS, а в сплаве CuZn24Al0,5 - с 27,4 до 17,0 % IACS. Добавка железа в сплав до 0,40 % (мас. дол.) уменьшает эту характеристику приблизительно на 27 %.

Приведена микроструктура и химическая неоднородность паяных соединений алюминидов никеля и титана. С использованием математической модели изучена кинетика диффузионного насыщения припоя алюминием. Приведены результаты микрорентгеноспектральных исследований особенностей структурообразования соединений алюминидов никеля и титана, полученных высокотемпературной вакуумной пайкой с использованием припоев на основе систем Рd-Ni и Тi-Zr. Показано, что при пайке алюминидов никеля и титана наблюдается диффузия алюминия из основного материала в паяный шов и галтельный участок, что приводит к образованию фаз, соответственно, на основе палладия и титана, обогащенных алюминием. При пайке алюминидов никеля припоем системы Рd-Ni-Сr-(Ме) паяный шов состоит из твердого раствора на основе никеля, в галтельном участке на основе твердого раствора образуется фаза Рd-Аl (Ме).

За допомогою капілярного методу досліджено дифузію радіоізотопів <$E roman { nothing sup 108m Ag,~ nothing sup 125 Sb}> в розплавах In, насичених неметалевими домішками О, N <$E <<> 0,1 % ат., у температурному інтервалі 473 - 1 120 К (за умови насичення домішками О, N <$E <<> 0,1 % ат. радіоактивних міток, виготовлених на основі In з домішкою 1 % ат. Аl). Виявлено, що <$E roman { nothing sup 108m Ag}> і <$E nothing sup 125 roman Sb> дифундують в розплавах In як в атомарному вигляді, так і у вигляді комплексів (наноугруповань) типу Ag(O або N)Aly та відповідно Sb(Ox або Nx)Aly. Показано, що температурна залежність концентрації цих комплексів у дифузійному потоці описується у флуктуаційній моделі дисоціації комплексів, за умови, що комплекси, утворені <$E roman {nothing sup 108m Ag}>, складаються з 3 - 4 атомів, а комплекси, утворені <$E nothing sup 125 roman Sb>, складаються з 5 - 7 атомів (найімовірніше, це комплекси AgOAl, AgNAl2 та SbO3Al3). Визначено температури дисоціації та ефективні діаметри цих комплексів.

Исследовано влияние стеклообразующих катионов фторфлогопита (Si<^>4+, Аl<^>3+), выраженных посредством алюмосиликатного модуля (М) и анионной части (F<^>1-) на свойства литого фторфлогопитового материала. Установлено, что для изученных материалов характерно зональное строение, которое зависит от химического состава и чистоты шихтовых компонентов. Мелкокристаллическое строение и оптимальный набор свойств имеет фторфлогопитовый материал с алюмосиликатным модулем М = 4 при содержании фтора 9 - 11 % мас.

Исследовано влияние стеклообразующих катионов фторфлогопита (Si<^>4+, Аl<^>3+), выраженных посредством алюмосиликатного модуля (М) и анионной части (F<^>1-) на свойства литого фторфлогопитового материала. Установлено, что для изученных материалов характерно зональное строение, которое зависит от химического состава и чистоты шихтовых компонентов. Мелкокристаллическое строение и оптимальный набор свойств имеет фторфлогопитовый материал с алюмосиликатным модулем М = 4 при содержании фтора 9 - 11 % мас.

За допомогою методів термографічного аналізу та ДСК встановлено гомогенний механізм кристалізації <$E alpha>-твердого розчину магнію з розплаву магнієвого сплаву системи Mg - Al - Ca - Mn - Ті, підданого електрогідроімпульсній обробці. Зміна фазового складу сплаву корелює зі змінами його твердості. Виявлений ефект пояснюється 7-разовим зменшенням об'ємної частки фази Mg17Аl12 і 13-разовим зменшенням евтектичної компоненти сплаву в результаті пересичення <$E alpha>-твердого розчину магнію атомами алюмінію.

Вперше встановлено, що у разі зменшення розміру характерних елементів мікро- та субструктури матеріалів до нанометрового масштабу їх дисипативні властивості якісно змінюються - суттєво зменшується залежність демпфірувальної здатності від амплітуди коливань, а її величина у разі підвищення температури зростає рівномірно в інтервалі амплітуд деформації від ~10{\up\fs9 -5} до 10{\up\fs9 -3}. Вперше показано, що температурна залежність характеристик розсіяння енергії визначається типом границь між характерними елементами мікроструктури - для нанострктурованих конденсатів з некогерентними границями між зернами або субзернами залежність має пороговий характер, тоді як у випадку когерентних границь між двійниковими доменами ця залежність є лінійно зростаючою. Показано, що тривалі знакозмінні навантаження високодемпфірувальних наноструктурованих конденсатів до 10{\up\fs9 7} циклів при амплітудах деформації до 10{\up\fs9 -3} і температурах 20...350 °С не впливають на їх характеристики розсіяння механічної енергії. Показано, що покриття на основі наноструктурованих сплавів Аl - Сr - Fе з вмістом алюмінію 57 - 65 мас.% і за співвідношення хрому і заліза, рівному 1:4, характеризуються підвищеною твердістю (до 10 ГПа) і високою демпфірувальною здатністю (ψ=20...30 %) у температурному інтервалі 20...350 °С.

Теоретично досліджено залежності енергії електрона, дірки та екситону в напівпровідникових наноплівках (НП) GaAs від їх товщини та концентрації х атомів Аl у бар'єрному середовищі Аl_хGa_1-хАs. Досліджено роль різних типів оптичних фононів у формуванні енергетичного спектра вказаних квазічастинок у НП різної товщини та різного складу оточуючого середовища, а також встановлення характеру викликаних ними температурних змін. Здійснено розрахунок спектральних характеристик смуг міжзонного й екситонного поглинання світла різної поляризації у цих наногетероструктурах. Встановлено характер і визначено величини температурних змін спектрів оптичного поглинання, зумовлених взаємодією з фононами у НП різної товщини.

Встановлено, що підвищення температури (1 400 - 1 850 °С) з одночасною дією тиску (6 - 8ГПа) не збільшує розчинність вуглецю в упорядкованій фазі Fe₃AlC_x. За одночасної дії температури та тиску в сплавах системи Fе-АІ-С відбувається утворення нової фази - кубічного алмазу, за суттєво нижчої температури (1 400 °С) і тиску (6 ГПа) в порівнянні зі стандартними значеннями (Р = 13 ГПа, Т = 2 500 °С). Уточнено схему фазових співвідношень в сплавах системи Fе-АІ-С за 6 ГПа з урахуванням нестехіометричності фази Fe_4-yAl_yC_x. Показано, що нагрівання сплавів Fе-АІ-С, в яких концентрація Аl < 20 ат. %, під дією тиску 6 - 8 ГПа призводить до утворення цементиту, упорядкованої нестехіометричної фази Fe_4-yAl_yC_x перовськітного типу та кристалів алмазу, а за вмісту Аl > 20 ат. %, можливо, замість Fe₃C утворюється карбід алюмінію Аl₄C₃, згідно схеми фазових співвідношень. За допомогою пакета програм Wien2k перше розраховано електронну структуру впорядкованої нестехіометричної фази Fe_4-yAl_yC_x. Проаналізовано вплив упорядкованого заміщення в фазі Fe_4-yAl_yC_x атомів алюмінію на атоми заліза, а також - атомів вуглецю на вакансії. На основі моделювання атомної будови та результатів розрахунків електронної структури вперше встановлено енергетичну вигідність формування упорядкованої фази нестехіометричного складу Fe_4-yAl_yC_x (y = 0,5 ÷ 1; x = 0,5 ÷ 0,66) порівняно зі стехіометричною фазою Fe₃AlC. Показано, що в ГЦК кристалічній гратці нестехіометричної упорядкованої фази Fe_4-yAl_yC_x стійкість каркасу з октаедрів атомів Fе в широких температурному та концентраційному інтервалах забезпечує гібридизація р електронів атомів Аl і С з d електронами атомів Fе, а також р електронів атомів С з s-електронами атомів Аl. Порівняльні розрахунки електронної структури перовськітоподібних сполук на основі перехідних металів в системах Ме-АІ-С (Ме = Мn, Fе, Со, Nі) показали, що магнітні моменти елементарних комірок, які сформовані моментами атомів перехідних металів, зменшуються за наявності в їх найближчому кристалічному оточенні атомів С. Розрахунки магнітних моментів у середині МТ-сфер атомів для структур Fe₃AlC_0,5 і Fe_3,5Al_0,5C_0,5 показали, що зменшення в сплаві кількості алюмінію веде до збільшення локальних магнітних моментів на атомах Fе і Аl. Показано, що за допомогою лазерної дії не можливо одержати фазу стехіометричного складу Fе₃АlС. Встановлено, що за умов потужності лазерних імпульсів 10 Дж та часу дії одного імпульсу 8 мс наявність алмазних кристалів у сплаві призводить до диференційного осадження з плазми на поверхню високовуглецевих Fе-АІ-сплавів ультрадисперсних частинок оксидів металів Fе і Аl та поверх них сферичних угруповань розміром 100 - 300 мкм, структура яких складається з нанометрових частинок вуглецю. На периферії лазерної плями алмазні кристали не руйнуються.

Установлено, що окалина, яка утворюється під час окиснення керамічних композитів системи AlN - SiC у повітрі за температур до 1 550 <$E symbol Р>C, містить муліт <$E roman {3Аl sub 2 O sub 3 ~cdot~2SiO} sub 2> як основну фазу зовнішнього шару. Це й забезпечує її високі захисні властивості. У внутрішньому шарі окалини міститься певна кількість кристобаліту <$E beta - roman {SiO sub 2 ,~ alpha - Al sub 2 O sub 3}> та незначна кількість оксинітриду Al10N8O2. У сухому повітрі навіть за температури 1 500 <$E symbol Р>С і тривалої витримки (50 год) зберігається надзвичайно високий опір корозії матеріалу 50 % (мас.) AlN - 50 % (мас.) SiC. Показано, що під час тривалого (до 240 год) окиснення вказаної кераміки у середовищі згоряння S- та Na-містких промислових палив (керосина та морського дизельного палива) за умов 1 200 - 1 300 <$E symbol Р>C поряд з мулітом в окалині (внаслідок взаємодії <$E beta>-кристобаліту з Al2O3 та газоподібними сполуками Na2O та NaOH) утворюється силікатне скло Na2SiO3 і NaAlSiO4 з малою в'язкістю. Разом з домішковим Fe2O3 та газоподібним Na2SO4 воно частково руйнує захисний мулітний шар й спричинює погіршення захисних властивостей окалини.