Наведено результати вивчення характеристик точкових дефектів у напівізолювальних плівках сполук А₂В₆, (CdTe, ZnTe, ZnS, CdS) методом інжекційної спектроскопії. Викладено основи цього методу, встановлено межі його застосування, обмеження та роздільну здатність. Проаналізовано вплив експериментальних факторів, а також спрощень робочих співвідношень на похибку визначення параметрів пасток безпосередньо з вольтамперних характеристик (ВАХ) зразків. Описано самоузгоджене й високотемпературне наближення методу інжекційної спектроскопії. Розглянуто вплив неоднорідності розподілу пасток за товщиною зразків на точність визначення їх параметрів із ВАХ струмів, обмежених просторовим зарядом (СОПЗ). Наведено результати дослідження ансамблю точкових дефектів у плівках сполук А₂В₆ у межах квазіхімічного формалізму та визначено їх параметри із ВАХ СОПЗ.

Досліджено алгебрично-аналітичні властивості моногенних функцій в тривимірній гармонічній алгебрі А ₃ з двовимірним радикалом. Встановлено конструктивний опис усіх моногенних функцій зі значеннями в алгебрі А ₃ за допомогою моногенних функцій комплексної змінної та встановлено ізоморфізм між алгебрами моногенних функцій в різних гармонічних базисах алгебри А ₃. Доведено аналоги інтегральних теорем Коші для поверхневого і криволінійного інтегралів від моногенних функцій, а також одержано аналог інтегральної формули Коші для цих функцій. Доведено аналоги теорем Морера, Тейлора та Лорана для моногенних функцій зі значеннями в алгебрі А ₃ та проведено класифікацію особливостей цих функцій. Встановлено достатні умови існування граничних значень гіперкомплексного аналога інтеграла типу Коші й аналоги формул Сохоцького для них.

Розроблено нанокомпозитні конденсатори на основі структури GaSe 3, в яких процеси акумуляції та переносу заряду обумовлені квантово-розмірними ефектами. На базі структури GaSe 3>, яка складається з шарів монокристала селеніду галію та включеннями інтеркалянту KNO ₃, які знаходяться у Ван-дер-ваальсових щілинах цього кристала вперше розроблено інтеркаляційний нагромаджувальний конденсатор, де як інтеркалянт викоритовується сегнетоелектричний матеріал KNO ₃, який у розплавленому стані впроваджується в міжшарові щілини селеніду галію та володіє рекордним значенням питомої електричної ємності 2 148 Ф/г. Вперше розроблено інтеркаляційний фільтрувальний конденсатор для застосування в діапазоні до З кГц, в якому нагромадження заряду відбувається між шарами GaSe та нанорозмірними квантовими ЗD включеннями сегнетоелектрика KNO ₃, який володіє високою питомою електричною ємністю, максимальне значення якої складає ~0,5 Ф/г. Вперше розроблено новий нанокомпозитний фотоконденсатор, що містить прозорий для оптичного випромінювання фронтальний шар металу Pb-Sb, фоточутливий напівпровідниковий матеріал GaSe 3> і розташовані на металевому шарі та на напівпровідниковому матеріалі контактні електроди (нікелеві). Встановлено, що збільшення ємності фотоконденсаторів на основі нанокомпозитного матеріалу GaSe 3> пов'язано з ефектом Максвелла-Вагнера та з вертикальним переносом носіїв між багаточисловими квантовими ямами, розташованими вздовж осі С кристала.

В дисертації подано результати досліджень адсорбційної чутливості напівпровідникових матеріалів групи A₂B₆, оксидів важких металів і пористого кремнію. Встановлено, що високу адсорбційну чутливість мають зразки, що леговані і містять на поверхні кластери, одержані методом поверхневого легування та іонної імплантації атомів важких металів і спеціально обробленої поверхні пористого кремнію. Розроблено фізичні моделі адсорбційної чутливості матеріалів, на основі якої проводився цілеспрямований пошук технології виготовлення газових сенсорів.

Розкрито властивості ферменту фосфоліпази A₂, необхідного для забезпечення функціональних здатностей органів і систем організму. Доведено патогенетичну роль фосфоліпази A₂, як одного з ключових медіаторів патологічного процесу, що безпосередньо призводить до деструктивних змін тканин, зокрема мембран клітин, і опосередковано впливає на його перебіг через вивільнення в навколишнє середовище біологічно активних речовин. Описано механізми регуляції активності ферменту і шляхи її фармакологічної корекції.

В роботі подано результати вивчення ендотелій-залежних чинників розвитку ішемічної хвороби серця: рівня ендотеліну-1, простацикліну та стану тромбоцитарного гемостазу: у хворих на ішемічну хворобу серця, а також вплив на їх рівень блокатора рецепторів до ангіотензину П, лозартану та інгібітора ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), еналаприлу. Обстежено 135 хворих на ішемічну хворобу серця, стабільну і нестабільну стенокардію та гострий інфаркт міокарда. Встановлено, що поява дисфункції ендотелію у вигляді збільшення утворення ендотеліну-1 та відносне зниження простацикліну має місце у хворих починаючи з I функціонального класу стабільної стенокардії та досягає значного рівня у хворих з II функціональним класом та при дестабілізації перебігу стенокардії. Поява дисфункції ендотелію супроводжується посиленням активності тромбоцитарної ланки гемостазу з підвищеним утворенням тромбоксану А₂, проагрегантними морфофункціональними змінами тромбоцитів та посиленням їх чутливості до проагрегантних впливів. Максимального значення ці зміни досягають при гострому інфаркті міокарда. Медикаментозна антиангінальна терапія з додатковим використанням блокаторів рецепторів до ангіотензину II (БРА) та інгібіторів ангіотензин-перетворюючих ферментів (ІАПФ) характеризується посиленням клінічної ефективності антиангінальних засобів, а також нормалізацією ендотеліально-тромбоцитарних чинників, що проявляються збільшенням рівня простацикліну та зменшенням тромбоксану і ендотеліну-1. Разом з тим виявляється тенденція до збільшення утворення ендотелін-зв'язаного релаксуючого фактора, про що свідчить підвищення вмісту циклічного

Установлено, что alpha-токоферол, токоферилхинон в комплексе с токоферолсвязывающими белками из цитозоля ингибируют активность 5-липоксигеназы, а, следовательно, синтез лейкотриена А₄ на ранних этапах. Активируя лейкотриен А₄-гидролазу и лейкотриен С₄-синтетазу, они ускоряют синтез лейкотриенов В₄ и С₄ на последующих этапах, соответственно меняя конечный спектр лейкотриенов в тканях организма. Впервые установлена ключевая роль комплексов белков с alpha-токоферолом и токоферилхиноном, усиливающих их воздействие на окислительный метаболизм арахидоновой кислоты.

Дисертацію присвячено експериментальному встановленню кореляції між будовою та геометрією координаційного оточення іону Me²⁺ у кристалах [NH_n(C_mH_2m+1)_4-n]₂MeX₄ (Me = Cu, Co; X = Cl, Br) і послідовністю фаз та їх властивостями. Вивчено природа термохромних властивостей у деяких представників даного ряду і вплив на них іонізуючого випромінювання. Досліджено спектри поглинання кристалів даного ряду у видимій, ближніх ультрафіолетових та інфрачервоних областях. Деякі з досліджуваних термохромних матеріалів завдяки своїм унікальним властивостям запропоновано використовувати у сенсорах іонізуючого випромінювання. Показано, що невиконання правила Урбаха на довгохвильовому краю оптичного поглинання може бути додатковим доказом існування несумірної типу "re-enter" і триклінної фаз.

Вивчено активність супероксиддисмутази (СОД) вологи передньої камери ока після призначення препаратів, що пригнічують активність фосфоліпази А₂ циклооксигенази або 5-ліпоксигенази, а також за локального застосування простагландинів (ПГ) Е₁, Е₂ та F_{2 alpha} у 35 кроликів з проникним пораненням склери. Встановлено вірогідне підвищення активності СОД до 60 доби спостережень під впливом всіх препаратів, крім ПГЕ₂, який пригнічував активність СОД протягом усього періоду досліджень.

Розглянуто вплив стану міжфазної поверхні на властивості гетероструктур типу p-Cu_1,8S / n-A₂B₆ за умов збудження ультрафіолетовим та бета-випромінюванням. Досліджено генераційно-рекомбінаційні процеси і механізми переносу струму та залежність ефективності перетворення від модифікації міжфазних поверхонь за рахунок вирощування перехідних наномікронних прошарків змінного хімічного складу та вбудування в область просторового заряду проміжних малодефектних сполук субмікронних товщин. Вперше з метою зменшення рекомбінаційних втрат фотогенерованих носіїв і конструювання нових типів перетворювачів створено полікристилічні поверхнево-бар'єрні гетероструктури p-Cu_1,8S/n-A₂B₆ / n-A₂B₆, відмінною особливістю яких є наявність на міжфазній поверхні додаткових потенційних бар'єрів DELTAE_v для дірок. Обгрунтовано перспективність досліджених тонкоплівкових поверхнево-бар'єрних гетероструктур для створення "сліпих" до видимого світла сенсорів ультрафіолетової радіації, сонячних елементів, детекторів бета-випромінювання, радіоізотопних джерел електричного живлення.

Дисертацію присвячено дослідженню ефектів вібронної взаємодії у чистих і активованих галоїдних перовскітоподібних (типу АВХ₃ і А₂ВХ₄) та шаруватих (ZnI₂) кристалах. Розроблено технологію синтезу і вирощування кристалів ZnI₂, TI₂ZnI₄ і Cs₂ZnI₄, а також вперше досліджено їх оптико-спектральні та спектрально-кінетичні характеристики в діапазоні 77 - 300 К. Визначено параметри екситонів в TICdI₃ і ZnI₂ та встановлено, що в останньому реалізуються екситони проміжного типу. У кристалах TI₂ZnI₄ і Rb₂CdI₄ присутність свічення лише аніонних автолокалізованих екситонів вказує на сильну екситон-фононну взаємодію. Співіснування свічення локалізованих катіонних екситонів і автолокалізованих аніонних екситонів у TICdI₃ (77 К) і твердих розчинах CsPbCI_3(1-x)I_3x (x = 0...1,5 - 20 К) свідчить про проміжний характер екситон-фононної взаємодії. Кристали ZnI₂:Mn і Cs₂ZnI₄:Mn є високоефективними люмінофорами при кімнатній, а TI₂ZnI₄ і TICdI₃ при низьких температурах. Кристали Cs₂ZnI₄:TI і Rb₂ZnCI₄:TI є перспективними модельними об'єктами для дослідження динамічного ефекту Яна-Теллера.

Розвинуто фізичні основи формування просторово неоднорідних варизонних структур твердих розчинів А ₂В ₆ та поруватого кремнію і його модифікацій спряженими полімерами, фулереном, ВНТ з прогнозованою фізичною та топологічною неоднорідністю. На підставі теоретичного аналізу створено нові фізичні моделі стимульованого внутрішніми електричними полями масопереносу заряджених домішок у просторово неоднорідних варизонних структурах і в сильнолегованих напівпровідникових структурах, і одержано аналітичні вирази для дифузійних параметрів, що характеризують масоперенос у просторово неоднорідних структурах твердих розчинів А ₂В ₆ та кремнію. Показано, що концентраційна залежність коефіцієнта дифузії носить немонотонний характер і має локальний мінімум. Встановлено вплив неоднорідності зонної структури на дифузію заряджених домішок у варизонному та сильнолегованому напівпровіднику. Одержано аналітичні вирази концентраційних залежностей коефіцієнтів дифузії для цих випадків. Вдосконаленою методикою неявних триточкових різницевих схем досліджено особливості кінетики процесів дифузії заряджених домішок у низці просторово неоднорідних структур твердих розчинів А ₂В ₆ і кремнію на підставі нових запропонованих фізичних моделей і встановлено їх кількісне співпадіння з експериментальними результатами. Теоретично передбачено структурну кластеризацію домішок у ділянці концентрацій, близьких до виродження. Створено нові фізичні моделі, на підставі яких досліджено теплоперенос у просторово неоднорідних структурах твердих розчинів А ₂В ₆ і поруватому кремнії за умов імпульсного лазерного й електронно-променевого нагріву. Числовим методом скінченних елементів досліджено особливості теплопереносу в наноструктурованому поруватому кремнії. Встановлено суттєву роль балістичної компоненти у теплопереносі в таких просторово неоднорідних наноструктурах. Досліджено особливості перебігу фізичних явищ, пов'язаних з зарядопереносом у просторово неоднорідних структурах поруватого кремнію шляхом експериментальних досліджень електронно-емісійних характеристик (роботи виходу, ТСЕЕ, ТСД, ОЕС), частотних залежностей імпедансу, ВАХ, зарядово-рекомбінаційних процесів у ПК та його модифікаціях спряженими полімерами, фулереном, ВНТ, зарядопереносу фотоносіїв у макропоруватому кремнії залежно від геометрії пор і співвідношень їх розмірів і відстаней між ними. Одержано аналітичні вирази для залежності усередненої концентрації фотоносіїв від величини швидкості поверхневої рекомбінації, радіуса пор і віддалі між ними.

Досліджено квантову дифузію атомів гелію у фулериті C ₆₀. Виявлено тунельний характер просторового перерозподілу ⁴Не і ³Не у джгутах вуглецевих нанотрубок. Виявлено закономірності температурної залежності коефіцієнту радіального теплового розширення а _r, джгутів закритих одностінних вуглецевих нанотрубок за низьких температур в інтервалі 2,2 - 120 К. Досліджено процеси просторового перерозподілу домішкових атомів і молекул на поверхні та всередині джгутів нанотрубок, що приводять до появи максимумів температурних залежностей радіального теплового розширення насичених домішками джгутів нанотрубок. В області температур 2 - 26 К досліджено вплив розчинених газів з різною масою, розміром і симетрією молекул на теплове розширення фулериту С ₆₀ та тунельне обертання молекул C ₆₀ в фазі орієнтаційного скла. У фулериті з домішками газових молекул при температурі близько 5 К було виявлено фазовий перехід першого роду.

Вивчено особливості стану систем імунітету і гемостазу, а також розроблено метод лікування порушень у хворих на хронічний червоний вовчак (ХЧВ). У 73,9 % хворих виявлено ослаблення неспецифічної резистентності, у 89,9 % пацієнтів - пригнічення клітинної та посилення гуморальної ланок імунітету. На підставі дослідження рівня антитіл до кардіоліпіну (аКЛ) і клінічних проявів захворювання встановлено у 25 % хворих з антифосфоліпідним синдромом. Визначено патологічні зміни системи гемостазу за типом хронічного ДВЗ-синдрому І стадії з переважною активацією тромбоцитарної ланки у разі ХЧВ. У аКЛ-позитивних хворих значно посилювалися розлади судинно-тромбоцитарного гемостазу у порівнянні з показниками аКЛ-негативних пацієнтів. Дисбаланс простациклін-тромбоксанової системи з переважним синтезом тромбоксану А₂ вказував на підвищення функціональної активності тромбоцитів у хворих на ХЧВ. Розроблено та впроваджено в практику охорони здоров'я метод лікування хворих з використанням антиагрегантів (аспірину, тикліду). Призначення антиагрегантів на фоні комплексного лікування хворих дозволило подовжити тривалість ремісії в 2,3 - 3,4 рази, зменшити кількість рецидивів у 3,2 - 4,8 рази у порівнянні з традиційним лікуванням.

Наведено результати досліджень структури, морфології, електричних, фотоелектричних та оптичних властивостей напівпровідників Сd(Zп)Те за хімічної обробки та за дії наносекундних лазерних імпульсів. Визначено режими опромінення для оптимізації параметрів кристалів Сd(Zп)Те, розроблено технічні методи та технологічні прийоми обробки поверхні напівпровідників. Встановлено пороги плавлення й умови обробки за дії наносекундних імпульсів рубінового (λ = 694 нм) і YAG:Nd (λ = 532 нм) лазерів для індукованого травлення та полірування поверхні напівпровідників, підвищення однорідності поверхневого шару кристалів та модифікації його властивостей. Особливу увагу приділено розробці методу лазерно-індукованого твердофазного легування поверхневого шару високоомних кристалів CdТе р-подібного типу з використанням відносно товстої (300 - 400 нм) плівки легуючого елементу In, попередньо напиленої у вакуумі на поверхню зразка. Проаналізовано нетермічний механізм легування, який пов'язується з лазерно-стимульованою модифікацією точково-дефектної структури напівпровідника внаслідок виникнення високих напруг і тисків. Встановлено оптимальні умови нанесення контактів In та Аu, режими лазерно-індукованого легування поверхневої області кристалів CdТе індієм. Виготовлено експериментальні діоди In/СdТе/Аu з р-n переходом, що мають низький зворотній струм, є чутливими до рентгенівського та гамма випромінювання та можуть використовуватися як ядерні детектори. Розроблено термоелектричні стабілізатори (термохолодильники) для стабілізації температури, зокрема ядерних детекторів. Розроблено метод легування халькогенідних напівпровідникових матеріалів А₄В₆, що підвищує термоелектричну ефективність гілок термопарного елементу. Запропоновано спосіб одержання одноріднолегованих термоелектричних матеріалів з використання технології перемішування речовини під час синтезу.

Обнаружена корреляция процессов образования объемных наноостровков со значительным отклонением концентрации вакансий от равновесной и с наличием миграции атомов примеси из неустойчивых областей в межслоевое пространство Те<^>(1) - Те<^>(1) <$EА sub 2 sup V В sub 3 sup VI> <> в процессе самоинтеркаляции. Изменения термоэдс и электропроводности со временем при комнатной температуре в системе Bi2Te3<> и образование межслоевых наноостровков подтвердили процессы неустойчивости примесных центров в слоистых системах типа <$EА sub 2 sup V В sub 3 sup VI> <<легко диффундирующая примесь>>. Предложена структурная модель, учитывающая миграцию атомов примеси меди из неустойчивых вакансионных областей (зон-репеллеров) на поверхность (0001)<$EА sub 2 sup V В sub 3 sup VI><> (зону аттрактора).

Відбиті дослідження проблеми підвищення ефективності генерації та розширення частотних можливостей діодів Ганна. Досліджено вплив різних типів катодних контактів (n⁺ - n^- - n - контакт, металевий катодний контакт, гетероперехід на катодному контакті) та профілю легування GaAs-діодів на ККД генерації як на основній частоті, так і на частоті другої та третьої гармонік. Визначено, що кращими по ККД генерації на частоті другої гармоніки є діоди з металевим катодним контактом, а на частоті третьої гармоніки - n⁺ - n^- - n - катодний контакт. Досліджені енергетичні характеристики діодів Ганна на основі перспективних сполук напівпровідників А₃В₅(In_xGa_1-xAs, InP_1-xAs_x, In_1-xGa_xP_1-yAs_y) з різними типами катодних контактів. Показано, що в діодах на основі цих напівпровідників розповсюджуються ті ж типи нестійкостей, що й в діодах на основі GaAs. Розглянута можливість використання коротких діодів Ганна та діодів з двохбар'єрною квантовою структурою як нелінійних елементів помножувачів частоти.

Изучено участие продуктов арахидоновой кислоты в электрических реакциях эндотелия изолированной аорты крысы, вызванных агонистом alpha₁-адренорецепторов фенилэфрином. Полученные результаты позволяют сделать вывод, что фенилэфрин вызывает синтез тромбоксана А₂ в аорте крысы, который принимает участие в генерации осцилляций мембранного потенциала эндотелия, по-видимому, усиливая действие вазоконстриктора на гладкомышечные клетки по механизму положительной обратной связи.

В опытах in vivo изучали способность двух С₂₇-стероидов - экдистерона (20-гидроксиэкдизон) и кальцитриола (1alpha,25-дигидроксивитамин D₃) активировать гидролиз фосфатидилхолинов в клетках головного мозга и сердца крыс. Показано, что оба гормона действуют как положительные регуляторы гидролиза мембранных фосфатидилхолинов фосфолипазами А₂, С и D в ранней (0,5 - 30 мин) мембранной фазе действия на организм животных, образуя известные липидные (диацилглицерол, фосфатидная кислота) и предполагаемые водорастворимые (холин, холинфосфат, глицерофосфатидилхолин) мессенджеры.

Індекс рубрикатора НБУВ: В372.314

Рубрики:

Збудженні стани. Центри поглинання

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ