Використано самоконтроль в процесі тренування кваліфікованих легкоатлетів, а саме: добір параметрів самоконтролю, їх використання та формування щоденника самоконтролю кваліфікованого легкоатлета. За результатами роботи визначено, що основною формою самоконтролю в навчально-тренувальному процесі кваліфікованих легкоатлетів є щоденник самоконтролю. Він надає змогу спортсмену щоденного моніторингу за своїм організмом на основі об'єктивних і суб'єктивних даних, таких як об'єм та інтенсивність фізичного навантаження (м, кг, сек, кількість серій, повторень, інтервал і характер відпочинку), медико-біологічні показники (ЧСС, АТ, ЧД, ЖІ, ЖЄЛ, об'єм грудної клітки, станова й кистьова динамометрія, міотнометрія), функціональні проби; самопочуття, апетит, сон, бажання тренуватися, відчуття втоми.

Проведено аналіз ефективності комплексної програми фізичної реабілітації для дітей 5 - 6 років з рецидивним бронхітом, які перебували на лікарняному етапі реабілітації. Визначення ефективності цієї програми здійснено на основі даних спірометрії. Проаналізовано низку показників, які відображають функції апарату зовнішнього дихання (ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФВ1, ОФВ1/ФЖЄЛ, ПОШ, МОШ25, МОШ50 та МОШ75, СОШ25-75). Виявлено зниження основних спірометричних показників різного ступеня до проведення реабілітаційних заходів у більшості дітей, що збереглося в частини з них і після курсу фізичної реабілітації. Проте більш вираженою позитивна динаміка цих показників виявилась у дітей основної групи.

У ході дослідження вперше проведено комплексний аналіз особливостей добових параметрів артеріального тиску, стану внутрішньосерцевої гемодинаміки, показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) та гормонального статусу хворих з поєднаним перебігом бронхіальної астми (БА) та артеріальної гіпертензії (АГ). Встановлено, що у хворих на БА з АГ більш виразною є рестрикція легеневої тканини, ніж у хворих на ізольовану БА, тобто раніше формується необоротний компонент бронхообструкції, що проявляється у зниженні показника життєвої ємності легень (ЖЄЛ) і є відображенням негативного впливу АГ. Встановлено взаємозв'язок між концентрацією статевих гормонів і показниками ФЗД, які характеризують бронхіальну прохідність у хворих на БА, поєднану з АГ, і обгрунтовано необхідність коригувального впливу на змінені показники концентрації статевих гормонів. Показано, що вже за двомісячного застосування амлодипіну, еналаприлу та кандесартану у хворих на БА з АГ відбувається покращання показників діастолічної функції серця, і лише призначення амлодипіну зумовлює покращання насосної функції серця. Проведено оцінювання впливу різних груп антигіпертензивних препаратів на рівень статевих гормонів та кортизолу у хворих на БА з АГ. Виявлено збільшення концентрації прогестерону у жінок у разі лікування амлодипіном і збільшення рівня тестостерону у чоловіків у разі застосування еналаприлу, що позитивно впливає на швидкісні показники ФЗД у даних хворих. Доведено відсутність впливу кандесартану на рівні статевих гормонів у хорих на БА, поєднану з АГ. Запропоновано вибір препаратів у ході лікування АГ у хворих на БА залежно від статі.

Проаналізовано сучасні проблеми реабілітації дітей з церебральним паралічем, а також методи фізичної реабілітації, які дозволяють покращити фізичний стан пацієнтів. На підставі результатів експериментальних досліджень установлено значне відставання за показниками фізичного розвитку (<$Eroman p~<<~0,05>) дітей з подвійною геміплегією у порівнянні зі здоровими однолітками. Виявлено вірогідні відмінності за всіма дослідженими критеріями. Особливо вагомі відмінності виявлено у показниках кистьової динамометрії, ЖЄЛ, індексу Ерісмана. Значними порушеннями характеризуються основні рухові функції, гоніометрія, а також психологічні показники. Упровадження запропонованої програми в реабілітацію дітей віком 6 - 10-ти років з подвійною геміплегією дозволило значно покращити показники оцінювання основних рухових функцій, рухливості в суглобах верхніх і нижніх кінцівок, а також показники кистьової динамометрії, ЖЄЛ та індексу Ерісмана (<$Eroman p~<<~0,05>).

Актуальність дослідження зумовлена потребою в перевірці функціонального стану (ФС) та аналізу стану здоров'я студентської молоді. Чим міцніший організм, тим краще він сприймає тренувальні навантаження, швидше до них пристосовується та довше залишається в стані тренованості. Мета дослідження - визначити ФС студентів, які займаються кікбоксингом. Встановлено, що середній показник частоти серцевих скорочень у студентів, які систематично займаються кікбоксингом, складає 67 уд./хв, систолічного та діастолічного артеріального тиску - 125/76 мм рт. ст., ЖЄЛ - 4,52 л, тривалості затримки дихання під час вдиху (проба Штанге) - 70 с. і видиху (проба Генчі) - 42 с. Результати дослідження ФС спортсменів вказують на високий рівень тренованості, функціональну готовність до виконання специфічної тренувальної та змагальної діяльності. Показники ФС студентів, які систематично займаються спортом, є вірогідно вищими, ніж у тих, хто не займається.

Мета роботи - підвищення ефективності хірургічного лікування двобічного туберкульозу легень. Проаналізовано результати оперативного лікування 53 хворих з приводу двобічного туберкульозу легень. У 28 з них виконано відеоасистовану торакоскопічну (ВАТС) одномоментну двобічну резекцію легень (основна група), у 25 - двобічну резекцію легень з використанням трансстернального доступу (група порівняння). При збільшенні операційного доступу збільшувався об'єм крововтрати. Відзначений позитивний, достовірний кореляційний зв'язок між величиною крововтрати й об'ємом ексудації в 1-шу добу після операції. За даними вивчення показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) через 2 міс після операції у хворих обох груп виявлене помірне порушення біомеханіки дихання за типом ізольованої обструкції периферійних дихальних шляхів, зменшення співвідношення та життєвої ємності легень (ЖЄЛ) об'єму форсованого видиху за 1-шу секунду (ОФЛ1) внаслідок зменшення обсягу легеневої тканини. Бронхіальна прохідність на рівні максимальної об'ємної швидкості (МОШ25) не порушена. Повне відновлення показників ФЗД відзначене тільки в основній групі. Висновки: застосування ВАТС резекції легень дозволило зменшити травматичність оперативного втручання, вираженість розладів ФЗД, крововтрату - в 1,5 раза, частоту післяопераційних ускладнень в 1,6 раза.

Бронхіальна астма (БА) вже в дитячому віці може супроводжуватись серцево-судинними ускладненнями у вигляді синдрому гострого легеневого серця, дисфункції шлуночків серця, метаболічної кардіоміопатії, порушень ритму і провідності, що не тільки обтяжує перебіг захворювання, але й додатково знижує якість життя пацієнтів. Ремоделювання серця за БА передує клінічним проявам серцевої недостатності та може самостійно поглиблювати систолічну і діастолічну дисфункцію шлуночків. Мета роботи - вдосконалення прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень у період загострення БА в дітей шляхом визначення факторів ризику розвитку дисфункції шлуночків і розробки додаткових інформативних клініко-ехокардіографічних діагностичних критеріїв правошлуночкової серцевої недостатності. Під спостереженням перебували 85 дітей, хворих на БА, віком від 5 до 17 років, у яких було застосовано методи пульсоксиметрії, спірографії, електрокардіографії, допплер-ехокардіографії. Обстеження проводилось у періоді загострення БА під час госпіталізації хворого і в періоді поліпшення стану, на 5 - 6-ту добу перебування у відділенні пульмоалергології комунального закладу "Обласна дитяча клінічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради. Критеріями включення в дослідження були алергічна та змішана персистуюча средньотяжка і тяжка астма в період загострення. В дослідження не ввійшли хворі на БА діти в період ремісії, діти з інтермітуючим перебігом астми та легкою персистуючою БА. Для визначення типу й ступеня вентиляційної недостатності використовували метод спірографії з оцінкою показників життєвої ємності легень (ЖЄЛ), об'єму форсованого видиху за 1 с (ОФВ1), ОФВ1/ЖЄЛ. Математичне і статистичне опрацювання матеріалів дослідження проводили з використанням методів біостатистики, реалізованих у пакетах програм Microsoft Excel (Office Home Business 2KB4Y-6H9DB-BM47K-749PV-PG3KT), Statistica 6.1 (StatSoft Inc., серійний № AGAR909E415822FA). Визначено прогностичні клінічні фактори ризику розвитку систоло-діастолічної дисфункції шлуночків серця у випадку можливого нападу БА, до яких було віднесено: наявність у хворої дитини БА тяжкого перебігу; наявність тахікардії у спокої; порушення реполяризації в міокарді шлуночків на електрокардіограмі; наявність у хворого на астму супутнього хронічного тонзиліту; бактеріоносійство у носоглотці; жіночу стать. Розроблено додаткові інформативні діагностичні критерії розвитку правошлуночкової серцевої недостатності в період загострення БА у дітей. Установлено, що застосування еуфіліну поряд із beta2-агоністами для бронхолітичної терапії дітей у період загострення БА негативно впливає на діастолічну функцію шлуночків серця і сприяє збереженню підвищеного тиску в легеневій артерії. Висновки: питання покращання можливостей прогнозування розвитку дисфункції шлуночків серця та своєчасної діагностики серцево-судинних ускладнень у період загострення БА у дітей вирішується шляхом визначення клінічних факторів ризику розвитку дисфункції шлуночків і розробки додаткових інформативних клініко-ехокардіографічних діагностичних критеріїв правошлуночкової серцевої недостатності.

Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між необхідністю використання в загальноосвітніх навчальних закладах фітнесу та недостатнім його науково-методичним обгрунтуванням. Мета дослідження - виявити ефективність реалізації індивідуальних фітнес-програм у системі самостійних занять старшокласниць фізичними вправами. В основу занять фітнесом покладено фітнес-програму, для якої властива сукупність спеціально підібраних фізичних вправ, спрямованих на комплексну або вибіркову дію на системи організму чи окремі частини тіла залежно від морфофункціональних можливостей людини. Для вирішення завдань корекції будови тіла, зменшення або збільшення маси та окружностей частин тіла запропоновано фітнес-програми силового спрямування. Виконання силових вправ передбачало використання різних рухів (жими, тяги, розведення) не лише з обтяженнями (штанги, гирі, гантелі), але й на спеціальних тренажерах і власною вагою. Комплекси фізичних вправ складалися для розвитку основних м'язових груп з огляду на "проблемні" зони тіла (сідниці, стегна, живіт). Зроблено висновки, що за час педагогічного експерименту кількість респондентів із високим рівнем фізичної активності зросла на 54,7 %. Також в учнів вірогідно покращився рівень фізичної підготовленості за витривалістю, силою, гнучкістю, спритністю. Показники ЧСС, систолічного та діастолічного артеріального тиску вірогідно не змінилися, що пояснюється їх нестабільністю та мінливістю. Водночас за пробами Штанге, Генчі, ЖЄЛ у дівчат виявлено вірогідне покращання результатів після педагогічного експерименту.

Досліджено вплив бігових тренувань аеробного режиму енергозабезпечення в сполученні з гіпоксичною гіпоксією, викликаною затримкою дихання, на показники максимального споживання кисню, поріг анаеробного обміну (ПАНО), максимальну кількість зовнішньої механічної роботи за 1 хв, максимальний рівень зниження рН крові, артеріальний тиск, концентрацію еритроцитів і гемоглобіну, життєву ємність легень (ЖЄЛ), потужність форсованого вдиху та видиху, масу тіла. Встановлено, що такий режим тренувань сприяє підвищенню ПАНО, ЖЄЛ, потужності форсованого вдиху та видиху, зниженню діастолічного тиску.

Розглянуто проблему корекції периферичної гемодинаміки у великому та малому колах кровообігу, циркадних профілів артеріального тиску та легеневої вентиляції у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) II стадії, обтяжену хронічним обструктивним захворюванням легень, за допомогою L-аргініну - екзогенного джерела оксиду азоту. Об'єктом дослідження є 30 хворих па ГХ II стадії, 2 - 3 ступеня, що включали 80 пацієнтів з ГХ, обтяженою легеневою гіпертензією I - II ступеня бронхопульмонального генезу та 20 хворих на ГХ, есенціальну, аналогічної стадії та ступеня, віком <$E56,5~symbol С~4,12> років. Відзначено обтяжуючий вплив хронічного обструктивного захворювання на перебіг ГХ шляхом погіршення периферичної гемодинаміки та підвищення систолічного тиску у малому колі кровоообігу, що, у свою чергу, призводить до ремоделювання серця. Встановлено, що L-аргінін у комплексній терапії пацієнтів з артеріальною та легеневою гіпертензією бронхопульмонального генезу потенціює гіпотензивний ефект гемодинамічних препаратів, зменшує кількість пацієнтів з профілем "Night-peaker" та "Non-dipper", сприяє підвищенню вентиляції та газообміну, про що свідчить покращання ЖЄЛ і особливо підвищення значення індекса Тіффно та знижує рівень легеневої гіпертензії. Висновки: використання у комплексному лікуванні хворих на ГХ, поєднану з хронічним обструктивним захворюванням L-аргініну, сприяє потенціюванню антигіпертензивної терапії, покращанню бронхіальної прохідності та нормалізації циркадних профілів артеріального тиску.

Рівень фізичного розвитку в дитячому віці - один із об'єктивних показників стану здоров'я та невід'ємний елемент контролю над станом здоров'я дитини з особливими можливостями в процесі фізичного виховання. Охарактеризовано морфофункціональний стан (МФС) школярів 6 - 10 років із депривацією зору (ДЗ) у процесі фізичного виховання спеціальної школи-інтернату та проведено порівняльний аналіз із їх практично здоровими однолітками з загальноосвітньої школи (ЗОШ). Визначено показники МФС, а саме: ЖЄЛ, ЧСС у хлопців 8 - 10 років і дівчат 6 і 9 - 10 років із ДЗ, що статистично вірогідно є нижчими, ніж у їх практично здорових однолітків. Установлено: у дітей дев'яти років із ДЗ значення АТдіаст статистично вірогідно є нижчими за АТдіаст. практично здорових однолітків, показники АТсист. хлопців 6 - 7 і 9 років є вищими від показників їх практично здорових однолітків із ЗОШ. Виявлено: у хлопчиків 6 і 9 - 10 і дівчаток 7 - 10 років із ДЗ працездатність серця оцінюють як середню, у хлопчиків 7 - 8 і дівчаток шести років із ДЗ працездатність серця є доброю. Результати констатувального експерименту зафіксували зниження всіх показників морфофункціонального стану дітей молодшого шкільного віку з ДЗ.