Подано оцінку стану матки на основі клінічних, рентгенологічних, ультрасонографічних та ендоскопічних (лапароскопія, гістероскопія) досліджень в динаміці до і після операції. Вивчено морфологічну та електронно-мікроскопічну структуру матки. Простежено відновлення репродуктивної функції після різних видів операції, перебіг та завершення вагітності. Встановлено, що консервативно-пластичні операції (міомектомія і метропластика) необхідні для відновлення нормальної топографії і анатомічного стану матки і сприятливо впливають на генеративну функцію, частоту настання, перебіг та завершення вагітності у неплідних жінок репродуктивного віку з фіброміомою та вродженими вадами розвитку матки. Для комплексного лікування неплідності у жінок з фіброміомою та вродженими вадами розвитку матки рекомендовано широко застосовувати консервативно-пластичні операції, які сприяють відновленню менструальної і дітородної функції, і при настанні вагітності дозволяють жінкам доношувати вагітність і народжувати живих дітей.

Вивчено 243 випадки фонових і передракових захворювань, серед яких у переважній більшості були псевдоерозії, ендоцервікози, що іноді сполучаються з лейкоплакією і дисплазією. Усім жінкам було проведено кріохірургічне лікування патології шийки матки, наведено рекомендації щодо техніки його проведення. 52 хворі лікувалися за звичайною методикою (контрольна група); повне загоєння спостерігалось у 35 (67,3 %) хворих. Недостатній ефект лікування часто був обумовлений загостренням спровокованої кріовпливом прихованої інфекції. Обгрунтовано доцільність обстеження жінок (крім обстеження та санації до кріовпливу) у перші дні після кріовтручання на виявлення статевих інфекцій. При цьому з 191 жінки у 163 (85,7 %) виявлені трихомонади, хламідії, гарднерели, гонококи, уреаплазми й асоційована змішана інфекція, у зв'язку з чим хворим відразу ж було призначено комплексне різнобічне етіопатогенетичне лікування. У результаті проведеного поєднаного кріохірургічного втручання з протиінфекційним протизапальним лікуванням ефективність його виявилася вищою - одужання у 178 спостереженнях (93,1 %, P < 0,005) - у порівнянні із загальноприйнятою методикою терапії, скорочувався термін загоєння на місці кріонекрозу і наступала повна епітелізація шийки матки, зменшувалася кількість рецидивів, скорочувалися терміни і поліпшувалася якість лікування статевих інфекцій, відбувалася санація подружніх пар від статевої інфекції, що мало велике не тільки медичне, але і соціальне значення.

Аналізується побутова злочинність: сучасний стан і кримінологічна характеристика, а також проблема насильства в сім'ї в сучасній Україні. Відображено результати соціологічного дослідження з проблем насильства в сім'ї та міжнародно-правові основи захисту жертв злочинності. Велику увагу приділено роботі дільничого інспектора міліції з сім'єю як одному з напрямків загальної й індивідуальної профілактики правопорушень. Містяться правила щодо здійснення поліцією реагування у випадках домашнього насильства. Вивчається кримінальна статистика і її роль в боротьбі із злочинністю серед підлітків, а також досвід створення центру психологічної і фізіологічної допомоги жінкам у кризових ситуаціях тощо.

Проаналізовано зростання частоти екстрагенітальної патології у жінок, особливу увагу акцентовано на вагітності та пологах, під час яких існують високі рівні материнських і репродуктивних втрат. Проаналізовано негативний вплив на формування соматичного здоров'я несприятливих економічних, соціальних та екологічних чинників. На основі комплексного соціально-гігієнічного дослідження встановлено неадекватність існуючої системи організації медико-санітарної допомоги жінкам з екстрагенітальною патологією. Обгрунтовано якісно нову систему та розроблено її модель, яка дозволила разом зі збереженням наявних елементів існуючої системи, ввести до неї нові та функціонально поєднати їх між собою.

Вивчено особливості перебігу вагітності та пологів у 110 юних жінок у віці від 13 до 18 років. Групу порівняння склали 100 вагітних жінок репродуктивного віку (19 - 38 років). Усім вагітним жінкам проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження. Виявлено, що у юних першороділь вагітність і пологи у 80,9 % випадків перебігали на фоні екстрагенітальної патології. Переважала анемія вагітних (55,4 %). У 88,4 % юних жінок пологи проходили з ускладненнями. Частота народження дітей з гіпотрофією різного ступеня вірогідно вища, ніж у жінок репродуктивного віку.

Досліджено зміни формених елементів крові у 322 жінок з абдомінальною допомогою під час пологів залежно від методу відновлення крововтрати. Для 110 жінок (основної групи) використано метод аутогемотрансфузії, 110 жінкам перелито донорську кров і в 102 випадках апробовано метод гемодилюції. За наявності загальних тенденцій у зміні картини крові в післяопераційному періоді виявлено більш швидку нормалізацію морфологічного складу крові в основній групі.

Висвітлено найважливіші питання перинатології - цілі та завдання, організаційну структуру перинатологічної служби. Розглянуто антенатальні проблеми плода, методи оцінки, лікування і профілактики патологічних станів, принципи ведення плода в інтранатальному періоді. Окрему увагу приділено постнатальній оцінці новонародженого, принципам ведення здорових новонароджених і новонароджених із патологічними станами, а також діагностиці, лікуванню та профілактиці деяких патологічних синдромів у новонароджених. Обговорено питання перинатальної фармакології - призначення ліків жінкам і дітям в анте-, інтра- і постнатальному періодах.

Розглянуто основні чинники ризику перинатальної патології та проаналізовано особливості біофізичної активності плода у випадку передчасних пологів. З використанням клініко-статистичних, електрофізіологічних та морфофункціональних методів дослідження наведено результати здійснення низки лікувально-профілактичних заходів під час передчасних пологів у юних жінок. Встановлено, що профілактика та корекція аномалій скоротливої діяльності матки за даних пологів у неповнолітніх жінок шляхом застосування курантилу та здійснення електрорелаксації матки, забезпечення фармакологічного гіпобіозу недоношеного плода за допомогою нейролептика аміназину сприяє зниженню перинатальної захворюваності та смертності. Розроблено основні принципи технології допомоги юним жінкам у ході передчасних пологів.

Консервативне переривання вагітності проведено шляхом призначення 600 мг міфепристону та 400 мкг мизопростолу 22-ом жінкам, термін вагітності яких до 49-ти днів. Доведено, що вищезазначений метод медикаментозного аборту є досить простим і високоефективним, не призводить до травматизації шийки матки, не залежить від хірургічної кваліфікації лікаря. У післяабортному періоді відбувається поступове повільне зниження рівня концентрації хоріогонадотропіну в крові, що в кінцевому результаті не викликає різких порушень у системі гормонального гомеостазу жінки.

Мікрохірургічну дискектомію, доповнену заднім міжтіловим спондилодезом за допомогою лордозуючих металокерамічних імплантатів виконано 10-м хворим (4-м жінкам, 6-м чоловікам віком від 24 до 40 років). У п'яти випадках висоту міжтілового проміжку відновлено до 12 мм, у двох- до 11 мм, в одному до- 10 мм, а в інших - до 8 мм з відновленням міжсегментарного кута до 5<$E symbol Р>. Динамічний рентгенологічний контроль не виявив втрат досягнутої корекції та рухливості на рівні оперованих сегментів. У двох випадках вже протягом перших 6 - 8-ми місяців спостерігалися ознаки зрощення по передньому контуру диска. Технологічний інструментарій фірм "Aesculap" і "Karl Storz" дозволяє забезпечити імплантацію міжтілових пристроїв. Застосована технологія імплантації своєю травматичністю не перевищує класичну методику Caspar.

Обстежено 105 жінок з неплідністю, спричиненою у 95-ти хворих ендометріозом та у 10-ти жінок з нез'ясованою етіологією. Всім хворим проведено лапароскопічне обстеження, а 40-ка жінкам - гістероскопічне дослідження у разі підозри на внутрішньоматкову патологію. Використано поєднане проведення обох методів діагностики та лікування. Вони виявились високоінформативними для підтвердження та первинної діагностики ендометріозу, ускладнень, спричинених цими захворюваннями, і супутньої патології, а також мають першорядне значення в лікуванні неплідності.

Вивчено протекторний вплив сироватки кордової крові людини (кріокорду-С) та рослинного адаптогену біотриту на морфологію печінки та органів репродуктивної системи щурів за умов довготривалої дії продуктів переробки нафти. Доведено, що продукти переробки нафти викликають виражені морфологічні зміни в печінці та яєчниках щурів і помірно виражені в матці та яйцеводах. Показано, що кріокорд-С та адаптоген біотрит чинять захисну дію на печінку та органи репродуктивної системи. Протекторна дія кріокорду-С більш виражена, що дозволяє рекомендувати його для реабілітації розкладів репродуктивного здоров'я жінкам-робітницям, які знаходяться в тривалому контакті з продуктами переробки нафти.

Обгрунтовано переваги диференційованого підходу до вибору методу переривання вагітності. Шляхом комплексного психодіагностичного дослідження доведено, що штучний аборт не залежно від методу його виконання є потужним психотравмуючим фактором, який за певних умов (особливості психологічної структури індивіда, стан протективних резервів особистості, вплив суб'єктивної оцінки ситуації) може стати ініціальним фактором у механізмі розвитку неврозу. Це доводить необхідність надання кваліфікованої психотерапевтичної допомоги жінкам, що вирішують перервати вагітність. Виявлено, що за наявності інших рівних умов застосування медикаментозний метод переривання вагітності має менший невротизуючий потенціал, суб'єктивно сприймається більш позитивно, не викликає суттєвих порушень психологічної рівноваги та адаптаційного процесу, на відміну від оперативного. Виділено групи ризику щодо можливості виникнення психічних розладів післяабортного періоду в жінок з домінуванням астенічних та змішаних психологічних рис, а також особ віком від 18-ти до 30-ти років. Рекомендовано за необхідності переривання вагітності в даного контингенту жінок надавати перевагу медикаментозному аборту. Надано порівняльну характеристику оперативного та медикаментозного методів переривання вагітності ранніх термінів і встановлено, що медикаментозний метод з використанням міфепристону та мізопростолу є високоефективним, фізіологічно обгрунтованим методом, він не має вираженого негативного впливу на стан подальшого репродуктивного здоров'я жінки, добре переноситься жінками, так як не вимагає використання загальних анестетиків, а також є досить простим у

Науково обгрунтовано новий напрямок у допомозі вагітним жінкам групи високого ризику, який полягає в створенні комплексу ранньої діагностики патогенетично обгрунтованої плацентарної недостатності (ПН) шляхом удосконалення ультразвукового дослідження складових частин фето-плацентарної системи та визначення тактики ведення вагітності з метою зниження перинатальних ускладнень. Доведено, що ультразвукове дослідження всіх екстраембріональних структур у першому триместрі вагітності сприяє визначенню найхарактерніших доклінічних ознак первинної ПН у жінок групи високого ризику. Встановлено та систематизовано ехографічні критерії структурних аномалій плаценти в другому триместрі вагітності, що вказують на порушення її основних функцій і є ознаками хронічної ПН. Визначено основні ультразвукові критерії патології пуповини, доведено їх зв'язок з ускладненнями вагітності та аномаліями плода у жінок групи високого ризику. Встановлено, що вроджені вади розвитку плода і плаценти мають тісний багатофакторний взаємозв'язок, в патогенезі виникнення яких велику роль відіграють ранні морфологічні і біохімічні зміни в плаценті та порушення міжклітинної взаємодії. Запропоновано алгоритм ранньої діагностики ПН у першому та другому триместрах і тактики ведення вагітності, використання якого дозволить своєчасно розпочати лікування та знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень.

Досліджено ставлення акушерів-гінекологів міської жіночої консультації до головних напрямків та окремих препаратів схеми лікування клімактеричного синдрому. Визначено існуючі можливості оптимізації амбулаторної допомоги даному контингенту хворих.

Патентекс овал<190> Н є ефективним протизаплідним засобом і може бути рекомендований до використання наступним групам жінок: молодим жінкам без регулярних статевих відносин; жінкам, які бажають застосовувати протизаплідний засіб незалежно від свого партнера; жінкам, які змушені припинити застосування гормональних протизаплідних препаратів на деякий період; жінкам, які застосовують препарати, що знижують ефективність гормональних контрацептивів; жінкам, у яких застосування інших видів контрацепції є небезпечним для здоров'я або є протипоказання до цього.

Проведено оцінку перинатального ризику, а також вивчення йодного забезпечення у 100-а вагітних, які мали в анамнезі внутрішньоматкову загибель плода та проводили лікування цієї патології: 50-ти жінкам (І підгрупа) проводили лікування базисною терапією, 50 жінок (ІІ підгрупа) лікувались за розробленою методикою комплексної терапії. Ці жінки проживають за умов природного йодного дефициту. Всім їм проводили обстеження вмісту йоду в сечі. У вагітних, які лікувалися базисною терапією, спостерігалися порушення йодного забезпечення, про що свідчать дані загальної медіани йодурії обстежених. Корекція ціх змін з використанням розроблених реабілітаційних заходів з включенням йодних препаратів (йод-активу), ензимотерапії (вобензиму), імуномодулятора (настоянки ехінацеї), а також препаратів, які покращують обмінні процеси в організмі, дозволила покращити стан репродуктивного здоров'я у 64 % жінок.

Проведена оценка перинатального риска, а также изучение йодного обеспечения у 100 беременных, которые имели в анамнезе внутриматочную гибель плода и проводили лечение этой патологии: 50 женщин (І подгруппа) получали базисную терапию, 50 женщин (ІІ подгруппа) лечились по разработанной методике комплексной терапии. Эти женщины проживают в условиях природного йодного дефицита. Всем им проводилось обследование содержания йода в моче. У беременных, которые лечились базисной терапией, отмечалось нарушение йодного обеспечения, о чем свидетельствуют данные общей медианы йодурии обследованных. Коррекция этих изменений с использованием разработанных нами реабилитационных мероприятий с включением йодных препаратов (йод-актива), энзимотерапии (вобензима), иммуномодулятора (настойки эхинацеи), а также препаратов, которые улучшают обменные процессы в организме, позволила улучшить состояние репродуктивного здоровья у 64 % женщин.

Описано ставлення жінок-учителів віком 36 - 55-ти років до занять фізичною культурою, їхні мотиви до цих занять. Вказано причини, які перешкоджають жінкам займатися фізичними вправами.

Описано отношение женщин-учителей 36-55 лет к занятиям физической культурой, мотивы женщин к этим занятиям. Указаны причины, которые не позволяют женщинам заниматься физическими упражнениями.

The attitude woman-teachers 36-55 years old to studies of physical culture, them motives of this studies is described in this articles. The reason, which prevent o woman be occupied of physical culture is also described in articles.

Здійснено аналіз самотності як переживання стану. Зазначено специфіку переживання самотності жінками. Виявлено специфічні особливості організації життя самотніх жінок, а також вказано особливості прояву соціального інтелекту. Результати дослідження дають змогу проаналізувати дії з організації власного життя самотніми жінками та визначити їх проблемні зони. Розглянуто способи взаємодії цих жінок з оточуючими. Виділено типи жіночої самотності: самотність жінки без чоловіка; самотність жінки без конкретного чоловіка; самотність як нерозуміння; самотність як нереалізованість жінки. Досліджено особливості образу "Я" самотніх жінок, що відносяться до визначених типів самотності. Запропоновано стратегію та тактику психологічної корекції даним жінкам, а також способи психологічної допомоги.

Проаналізовано медико-соціальні аспекти смертності немовлят на сучасному етапі, коли суспільство переживає період демографічної кризи. Доведено актуальність проблеми вивчення причин і шляхів зниження смертності дітей на першому році життя. Зниження смертності серед немовлят, яка є чуттєвим барометром соціального, економічного та санітарного добробуту суспільства, корелюючи з якістю, об'ємом і доступністю медичної допомоги жінкам і дітям, є важливою проблемою сучасної науки та пріоритетною задачею практичної охорони здоров'я.