Досліджено гендерні розриви в оплаті праці на прикладі тайванських аудиторів. Гендерні розриви в оплаті проаналізовано відносно показників продуктивності праці. Доведено, що і продуктивність, і оплата праці чоловіків-аудиторів звичайно є вищими, ніж у жінок. Однак чоловіки переважно недоотримують за підвищену продуктивність, в той час як жінкам-аудиторам часто переплачують за нижчої продуктивності, що доводить існування завищених і занижених заробітних плат у сфері аудиту на Тайвані. Це дослідження відрізняється від попередніх досліджень гендерних розривів в оплаті праці також і тим, що проблему проаналізовано з позиції попиту на трудові ресурси, а не з точки зору їх пропозиції.

Мета дослідження - оцінити перебіг вагітності і пологів у жінок з передменструальним синдромом (ПМС). У дослідження були включені 200 жінок репродуктивного віку з діагнозом ПМС і 50 жінок без діагнозу ПМС. Проаналізовано дані репродуктивного та акушерського анамнезу. Встановлено, що жінки з ПМС мають більшу кількість вагітностей (в 1,59 разу) та пологів (в 1,70 разу) у порівнянні з контрольною групою. Крім того, у них відзначається тенденція до розвитку патологічного перебігу вагітності та пологів. Ускладнення вагітності та пологів є найбільш типовими для хворих із набряклою формою синдрому у порівнянні зі здоровими особами. У даній категорії пацієнтів констатовано більшу в 4,55 разу частоту пізнього гестозу - 47,82 проти 10,52 % у жінок контрольної групи. Зроблено висновки, що особливу увагу слід приділяти жінкам з набряклою формою захворювання, які мають більшу схильність до розвитку пізнього гестозу, а також відповідно ризику патологічних пологів - кесарева розтину, щипців, гіпотонічних/атонічних післяпологових маткових кровотеч і передчасних пологів.

Мета дослідження - оцінити психоемоційний стан хворих з передменструальним синдромом (ПМС). У дослідження було включено 200 жінок репродуктивного віку з діагнозом ПМС і 50 жінок без діагнозу ПМС. Психоемоційний стан вивчали за допомогою опитувальників В. Зунга для самооцінки тривоги та депресії та тесту "Самопочуття - активність - настрій" (САН). Встановлено, що рівень тривожності в осіб із ПМС є на 13,28 % (p << 0,001) вище показника контролю і залежить від тяжкості синдрому. Такі хворі часто мають "легкий тривожний стан або середнього ступеня" (<$Echi sup 2 ~=~14,49>; p << 0,001). Усі параметри тесту САН були знижені у жінок з ПМС. Заключення: для хворих з ПМС психофункціональні порушення є типовими. Проте їх інтенсивність корелює з формою і тяжкістю синдрому. Увагу слід приділяти жінкам з нейропсихічною, цефалгічною і кризовою формами синдрому.

Трихомоніаз є найпоширенішою в світі невірусною інфекцією, що передається статевим шляхом та обумовлена Trichomonas vaginalis - найпростішим одноклітинним паразитом, який належить до класу джгутикових. Трихомоніаз не підлягає звітуванню у багатьох країнах, через що оцінка поширеності інфекції у скринінгу населення є складною. За оцінками ВООЗ, у 2008 році було відзначено 276,4 млн випадків захворювання, глобальна поширеність Tr. vaginalis становить 8,1 % для жінок та 1,0 % для чоловіків. Рівень розповсюдження Tr. vaginalis сильно відрізняється в залежності від популяції, країни, методів ідентифікації збудника. Однією з вагомих причин діагностики та лікування Тr. vaginalis є підвищення ризику зараження та передачі ВІЛ від 2,1 до 2,8 разів за його наявності. Більшість жінок (85 %) та чоловіків (77 %) із Tr. vaginalis не мають ніяких симптомів захворювання. У третини інфікованих жінок симптоми з'являються протягом 6 місяців. Серед тих, у кого є клінічні прояви, вони включають неспецифічні ознаки: наявність піхвових виділень різної інтенсивності та щільності, дизурію, свербіж, подразнення, ниючий біль унизу живота. Доступна діагностика для Tr. vaginalis коливається від базової мікроскопії до аналізів ампліфікації нуклеїнових кислот. У жінок рекомендується забирати біологічний матеріал із заднього склепіння піхви, в чоловіків - сечу, еякулят, секрет передміхурової залози. МЛ "ДІЛА" пропонує визначення наявності Tr. vaginalis методом золотого стандарту InPouch або шляхом проведення одномоментного визначення найбільш розповсюджених 4-х патогенів та 3-х умовних патогенів методом "Скринінг 7 ІПСШ". Контроль ефективності лікування згідно з настановами з лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, Центрів з контролю і профілактики захворювань США через високий ризик реінфекції рекомендується проводити всім жінкам протягом перших 3 місяців після лікування, незалежно від того, чи вважають вони своїх статевих партнерів вилікуваними.

Визначено рівень участі жінок у секторі економіки в окрузі Капрікорн та рекомендовано стратегію, яка мінімізує безробіття жінок. Проведено опитування 2600 жінок у окрузі Капрікорн віком від 20 до 54 років. Багатоступеневу вибірку використано для отримання відомостей від цих жінок. Результати показали, що рівень економічної участі жінок становить лише 39,8 %. Рекомендовано, щоб жінки брали шлюб (стабільні спілки) та отримували освіту більш серйозно, оскільки вони надавали жінкам можливість брати участь в економічній діяльності поза домом.

Зроблено спробу визначити основні ідеологічні та правові механізми формування гендерного паритету в СРСР. Вказано на шляхи соціалізації жінок через правову систему, а саме формування законодавчої бази, що дозволила жінкам стати повноправними членами суспільства, мати доступ до участі в управлінні тощо. Досліджено особливості ідеологічного впливу на процес емансипації та гендерного паритету в суспільстві. Показано зміни в поведінці представниць різних соціальних груп.

Резистентність до інсуліну відіграє ключову роль у патогенезі синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Застосування міоінозитолу - це один з методів корекції резистентності до інсуліну. Мета дослідження - оцінити ефективність дії одного лише міоінозитолу або міоінозитолу в поєднанні з цитратом кломіфену за індукції овуляції та успішних спроб завагітніти жінками, у яких спостерігається ановуляція, СПКЯ та які мають встановлену резистентність до інсуліну. Пацієнти та методи: у даному дослідженні брали участь 50 жінок, що страждають від ановуляції на фоні СПКЯ та резистентності до інсуліну. Всі пацієнтки одержували міоінозитол протягом трьох спонтанних менструальних циклів. У випадку якщо у пацієнток і надалі спостерігалася ановуляція та/або спроби завагітніти виявилися невдалими, то їм призначали лікування міоінозитолом у поєднанні з цитратом кломіфену протягом наступних трьох менструальних циклів. При цьому фіксувалася кількість овуляцій, успішних спроб завагітніти, зміни показників індексу маси тіла (ІМТ), проводилася оцінка гомеостатичної моделі інсулінової резистентності (ГМІР) та частота виникнення побічних ефектів. У результаті лікуванням одним лише міоінозитолом овуляцію було зафіксовано у 29 жінок (61,7 %), у той час як у 18 жінок (38,3 %) спостерігалася резистентність до препарату. Одинадцяти (37,9 %) жінкам, у яких виникла овуляція, вдалося завагітніти. Після додаткового лікування кломіфеном у 13 (72,2 %) з 18 жінок, які виявили резистентність до міоінозитолу, почалася овуляція. Шістьом (42,6 %) з цих 13 жінок вдалося згодом завагітніти. Під час додаткових обстежень було виявлено, що у пацієнток знизився загальний ІМТ та індекс ГМІР.

Мета дослідження - поліпшення результатів оперативного лікування хворих репродуктивного та пременопаузального віку з гіперпластичними процесами ендометрія (ГПЕ) шляхом втілення індивідуалізованого лікувального алгоритму з застосуванням монополярної гістероскопічної (МГСА) та радіохвильової абляції (РХА) ендометрія. У дослідження включено 62 жінки з неатиповою формою гіперплазії (НАФГ) ендометрія, які знаходились на лікуванні у Центрі загальної гінекології клінічної лікарні "Феофанія", гінекологічному відділенні міського пологового будинку N 3 м. Київ. Залежно від вікової групи, характеру патологічного процесу та методу лікування проведено рандомізоване розподілення жінок за групами: 1-а - 41 жінка (вік від 42 до 54 років) репродуктивного та пременопаузального віку з НАФГ ендометрія (ПГЕБА та КГЕБА), яким проведено МГСА ендометрія; 2-а - 21 жінка (вік від 41 до 53 років) репродуктивного та пременопаузального віку з НАФГ ендометрія (ПГЕБА та КГЕБА), яким проведено РХА ендометрія. Порівняльний аналіз особливостей методик проведення МГСА та РХА ендометрія засвідчив той факт, що для проведення РХА ендометрія - застосовували місцеву анестезію, тоді як для проведення МГСА був необхідний внутрішньовенний наркоз. Встановлено, що жінкам з НАФГ ендометрія пременопаузального віку та пізнього репродуктивного віку, які не мають репродуктивних планів як альтернативи гістеректомії, за наявності протипоказань або неефективності гормонального лікування можна рекомендувати МГСА або РХА ендометрія. МГСА ендометрія показана жінкам із НАФГ ендометрія, її можна використовувати за наявності субмукозної форми фіброміоми матки, післяопераційних рубців на матці, але за умов відсутності аденоміозу II - III ступеня. Ефективність МГСА ендометрія у жінок з НАФГ ендометрія складає 87,8 %. Жінки після абляції ендометрія повинні знаходитися під динамічним спостереженням протягом двох років. Методом вибору для динамічного спостереження за станом порожнини матки у жінок, яким проведено абляція ендометрія, є транспіхвове УЗД, яке слід проводити через 1, 3, 6, 12 і 24 міс спостереження. У випадку рецидиву ГПЕ (кровомазання, потовщення М-еха за даними УЗД) показано проведення гістероскопії з обов'язковим патогістологічним дослідженням і верифікацією діагнозу.

Наведено літературні джерела з історії благодійництва та соціальної роботи на Харківщині у ХІХ - на початку ХХІ ст., що зберігаються в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В.Г.Короленка, бібліотеці Національної юридичної академії України ім. Я.Мудрого (Харків) та інших. Проаналізовано діяльність видатних меценатів різних епох, а також дореволюційних, радянських і сучасних доброчинних товариств допомоги бідним, дітям, жінкам, студентам і учням, іноземцям, пораненим і біженцям, освітнім закладам.

Приведены литературные источники по истории благотворительности и социальной работе на Харьковщине в ХІХ - начале ХХІ вв., которые хранятся в Харьковской государственной научной библиотеке им. В.Г.Короленко, библиотеке Национальной юридической академии Украины им. Я.Мудрого и других. Проанализирована деятельность известных меценатов различных эпох, а также дореволюционных, советских и современных благотворительных обществ помощи бедным, детям, женщинам, студентам и ученикам, иностранцам, раненым и беженцам, образовательным заведениям.

Мета роботи - представити розроблений і апробований алгоритм скринінгової діагностики депресивних і тривожно-депресивних розладів у жінок під час вагітності та в післяпологовому періоді. У скринінговому психодіагностичному обстеженні в ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" взяли участь 247 жінок під час II триместру вагітності віком 17 - 45 років; поглибленим клінічним та клініко-психопатологічним методом досліджено 67 вагітних жінок віком 22 - 38 років, які мали високі показники за шкалами особистісної чи ситуативної тривоги та/або депресії (основна група), і 31 вагітну жінку віком 24 - 39 років із низькими показниками за вказаними шкалами (група порівняння). На підставі даних клініко-психопатологічного та патопсихологічного досліджень вперше апробовано та впроваджено за умов акушерського стаціонару раніше розроблений групою психосоматики та психотерапії ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" алгоритм етапної діагностики депресивно-тривожних розладів у вагітних жінок у II триместрі, у 6 - 8 тижнів і до року після пологів. Отримані дані психодіагностичного скринінгу свідчать про широку розповсюдженість симптомів тривоги та депресії й високу питому вагу пацієнток із підвищеними показниками за шкалами депресії та тривоги, що обгрунтовує актуальність даного наукового дослідження, спрямованого на оптимізацію медико-психологічної допомоги вагітним жінкам і матерям із немовлятами. Висновки: доведено ефективність розробленого алгоритму своєчасного виявлення депресивних розладів у жінок під час вагітності та після пологів, який має бути впроваджений у загальномедичну, акушерську та спеціалізовану (психолого-психіатричну) практику для принципового поліпшення якості охорони психічного здоров'я вагітних жінок і матерів із немовлятами.

Узагальнено дані щодо важливості першочергового вирішення проблем вагітних і новонароджених, перинатальної допомоги для збереження здоров'я покоління. Надано аналіз підходів до організації медичної допомоги вагітним, роділлям і породіллям у різних країнах світу. Викладено історичні аспекти підходів щодо перинатальної допомоги, принципи регіоналізації допомоги жінкам та їх немовлятам. Наведено моніторингові показники, що характеризують результати регіоналізації перинатальної допомоги.

Сьогодні фітнес-послуги мають попит серед населення України. Насиченість ринку фітнес-клубами у великих і менших містах є різною. Мета роботи - вивчити ринок фізкультурно-оздоровчих послуг (ФОП) м. Львів. Проведено теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури, джерел та інформації світової мережі Інтернет; використано метод порівняння та зіставлення, документальний метод. Надано аналіз ринку закладів, що надають ФОП у Львові. Фітнес-клуб "FitCurves" надає послуги лише жінкам, а фітнес-клуб "Олімп" - єдиний, що пропонує послуги з Crossfit. Клуби "Малібу", "Ківі фітнес" мають школи для підготовки тренерів групових занять. Соціальна відповідальність є одним із найважливіших принципів роботи мережі "Sport Life". Зроблено висновки, що у м. Львів створено умови для забезпечення проведення змістовного й активного дозвілля населення: 78 фітнес-клубів, 16 басейнів, 64 спортивних клуби, 6 тенісних кортів, 10 стадіонів, ін. Усі заклади пропонують різноманітний асортимент фітнес послуг. Цінова політика абонементів фітнес-клубів є різною.

Санації порожнини рота потребували 92,06 % вагітних жінок, що свідчить про незадовільний рівень надання стоматологічної допомоги (СД) вагітним. За оцінкою якості надання СД вагітним жінкам згідно з показником рівня стоматологічної допомоги (РСД), з'ясовано, що РСД вагітним у середньому становить 39,46 % і характеризується як недостатній. Проведений аналіз ситуації із надання СД вагітним жінкам свідчить про невідповідність знань з гігієни порожнини рота їх потребам і низьку освіченість з питань профілактики стоматологічних захворювань, що буде сприяти збільшенню ризику виникнення карієсу зубів в сім'ї, й також - у майбутньої дитини.

Антибіотикопрофілактику в післяопераційний період проведено 60 жінкам із цукровим діабетом. В основну групу ввійшли 30 жінок, які одержували для антибіотикопрофілактики в післяопераційний період препарат Ампісид. Групу порівняння склали 30 жінок, які одержували цефтріаксон. У жінок основної групи відзначено кращу динаміку температури тіла, меншу частоту та більш швидке усунення скарг, у 4 рази нижчу частоту проявів дисбіозу кишечнику, раніше відбувалося виписування жінок зі стаціонару. Побічних реакцій Ампісиду не зареєстровано.

Обгрунтувано поняття "материнська ідентичність", визначено її структуру, зміст і типи (цілісна материнська ідентичність, дифузна материнська ідентичність та нерозвинена материнська ідентичність). Побудовано й апробовано модель емпіричного дослідження специфіки використання технік арт-терапії для дослідження материнської ідентичності. Верифіковано системи критеріїв якісно-кількісної обробки тематичних малюнків "Я - мама", "Я і моя дитина", "Я - жінка". Досліджено психологічні особливості становлення материнської ідентичності вагітних жінок, які виношують першу дитину, другу та третю-шосту дитину. За результатами емпіричного дослідження материнської ідентичності вагітних жінок за допомогою арт-терапевтичних засобів підтверджено високий психодіагностичний потенціал малюнкових методів і виявлено принципову необхідність розробки та впровадження диференційованої відповідно до психологічної типології материнської ідентичності системи психологічної допомоги вагітним жінкам.

Представлено основні проблеми з організації навчального процесу з військової підготовки учениць у системі освіти та у діяльності деяких громадських організацій у 1910 - 1939 рр., що діяли на території Західно-Українських Земель. Визначено, що основну роль та діяльність із надання жінкам знань із військової справи здійснювала така організація, як: Стрілецький Союз (Zwiizek Strzelecki). Проаналізовано заходи з військової підготовки жінок, не лише як засобів полонізації, але і як навчальної практики із наданням необхідних теоретико-практичних знань та навичок із військової справи жінкам. Окреслено основні педагогічні цінності системи військової підготовки учениць. Джерельну базу статті склали матеріали західноукраїнських архівів, тогочасних та сучасних вітчизняних та польських дослідників.

Викладено теоретичне узагальнення нового напряму рішення проблеми щодо вдосконалення якості надання медичної допомоги жінкам з варикозним розширенням вен репродуктивних органів малого тазу на основі оптимізації підходів діагностики та лікування даного патологічного стану шляхом розробки діагностичного алгоритму, методів і способів індивідуальної корекції. На підставі проведених досліджень наведено концепцію патогенезу варикозного розширення вен репродуктивних органів малого тазу та формування вторинної гінекологічної патології шляхом визначення особливостей клінічного перебігу, гормонального статусу, функціональної активності ендотелію, стану системи гемостазу, метаболізму сполучної тканини, анатомо-функціональних і морфологічних характеристик венозної системи та репродуктивних органів малого тазу. Встановлено, що варикозне розширення вен репродуктивних органів малого тазу є станом, асоційованим з недиференційованими формами дисплазії сполучної тканини, що має принципове значення в обгрунтуванні консервативних методів лікування та профілактики даного патологічного стану. Поетапний аналіз скарг, результатів об'єктивного та гінекологічного дослідження, оцінка факторів ризику, даних ультразвукового ангіосканування трансабдомінальним і трансвагінальним доступом, елективної оварікографії та флебографії, дозволяє детально вивчити стан судинної стінки, клапанного апарату яєчникових вен, визначити тип будови венозних колекторів. Визначено покази до консервативного та хірургічного лікування варикозного розширення вен малого тазу, а також сформульовано диференційований підхід до вибору методу лікування даного патологічного стану та доведено ефективність розробленого діагностично-лікувального алгоритму.

Мета роботи - за допомогою молекулярно-генетичних методів оцінити частоту вертикальної трансмісії (ВТ) вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) в шести регіонах України. За допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції виявлено провірусну ДНК ВІЛ в зразках крові дітей, народжених ВІЛ-позитивними матерями. Дані аналізували по роках та в залежності від того, чи проводилася специфічна хіміопрофілактика ВТ ВІЛ-позитивним вагітним жінкам та дітям, народженим ними. Частота ВТ ВІЛ за умови одержання повної специфічної хіміопрофілактики парою мати-дитина у середньому за три роки склала 1,51 %, при отриманні часткової профілактики - 13,12 %, в той час, як за її відсутності більше 25 % малят інфікувалися ВІЛ. Висновки: за результатами молекулярно-генетичних досліджень, на сучасному етапі епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу частота ВТ ВІЛ в досліджуваних регіонах склала в середньому 3,0 %. Своєчасне призначення специфічної профілактики ВІЛ-позитивним вагітним жінкам та новонародженим дітям дозволить знизити ВТ ВІЛ до рівня нижче, ніж 2 %.

Метою дослідження була оцінка ролі порушень гомеостазу у ротовій рідині і сироватці крові хворих 40 - 60 років з хронічним генералізованим пародонтитом та розробка лікувально-профілактичного комплексу для покращання клінічних результатів ортодонтичного лікування. Встановлено, що у хворих на хронічний пародонтит відбувається активація процесів перекисного окиснення ліпідів і протеолізу на тлі пригнічення механізмів антиоксидантного захисту. Найбільш значущими предикторами прогредієнтного перебігу хронічного пародонтиту є активність еластази (R = 0,86 <$E roman р~<<~0,01>) і каталази (R = -0,79 <$E roman р~<<~0,01>), а також вміст малонового діальдегіду у ротовій рідині (R = 0,65 <$E roman p~<<~0,01>) і сироватці крові (R = 0,66 <$E roman р~<<~0,01>). Запропоновано лікувально-профілактичний комплекс у складі кудесану, ессенціале, епадолу чоловікам і ЕКСО жінкам.

Наведено клініко-статистичний аналіз мікробіоценозу пологових шляхів у вагітних із маловоддям і дані щодо застосування етіотропного лікування для зниження частоти інфікування плода та новонародженого. Мета дослідження - вивчення біотопу вагінального вмісту під час вагітності, яка ускладнена маловоддям. Обстежено 120 вагітних із маловоддям у терміні гестації 27 - 29 тиж (основна група (ОГ)); 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності ввійшли до контрольної групи (КГ). Діагноз маловоддя встановлено на підставі комплексного обстеження вагітних у терміні 27 - 30 тиж гестації за допомогою стандартного визначення індексу амніотичної рідини. Всім жінкам проведено бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження, а також визначення антигенів до хламідій, уреаплазм, мікоплазм, вірусу генітального герпесу, цитомегаловірусу. В ОГ діагностовано уреаплазмоз, гарднерельоз, хламідіоз, трихомоніаз, гриби роду Candida, більш ніж у половини виявлено підвищену концентрацію умовно-патогенних бактерій (стафілокок епідермальний, сапрофітний, золотистий, кишкова паличка, ентерокок фекальний), генітальний герпес, цитомегаловірус. У переважної більшості осіб ОГ зареєстровано бактеріальну інфекцію статевих шляхів - у 69,17 % і змішану бактеріально-вірусну інфекцію - у 30,83 %. Отримані дані свідчать, що вагітних із урогенітальними інфекціями, запальними захворюваннями органів малого таза, обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом слід віднести до групи високого ризику щодо розвитку маловоддя.