Проведено експертизу сімейного законодавства з позиції гендерного бачення, яка є складовою частиною гендерної експертизи системи українського законодавства, що здійснюється в рамках проекту ПРООН "Сприяння гендерній рівності". Головну увагу приділено гендерному аналізу законодавства, спрямованого на забезпечення гендерної рівності у шлюбних відносинах, а також у відносинах між жінкою та чоловіком як батьками дитини.

Проведена экспертиза семейного законодательства с позиции гендерного видения, которая является составляющей частью гендерной экспертизи системы украинського законодательства, осуществляющейся в рамках проэкта ПРООН "Содействия гендерного равенства". Главное внимание уделено гендерному анализу законодательства, направленного на обеспечение гендерного равенства в брачных отношениях, а также в отношениях между женой и мужем как родителями ребенка.

Проведено комплексний теоретичний аналіз семантики української весільної обрядовості. Висвітлено історію та сучасний стан українського весілля в загальному контексті становлення та розвитку етнології та музичної фольклористики. Визначено головні чинники виникнення та розвитку шлюбного обрядового комплексу. Обгрунтовано порядок весільної традиції, згідно з яким визначено структуру весільної обрядовості, наведено пояснювальні схеми проведення різних типів ритуалів. Досліджено методи регулювання статевих взаємовідносин між чоловіком і жінкою в соціумі. Розкрито принципи складання сакральних договорів. Розглянуто поліфункціональність музично-поетичних текстів весільних пісень. Виявлено інтонаційно-стильовий модус мислення у весільній пісенності Харківщини. Описано виконавські особливості носіїв співочої традиції.

Обгрунтовано наукову доцільність застосування гендерного підходу в історико-етнологічних дослідженнях української культури, що сприяє їх більшій об'єктивності та цілісності. Якісний зміст стереотипу фемінінності українців відповідає патріархальному канону внаслідок дії архаїчних та християнських світоглядних чинників. Висвітлено становище жінки у подружжі, зумовлене її значними майновими правами. Господарські обов'язки жінки визначені традиційним гендерним розподілом праці у сім'ї. В особистих стосунках та етикеті простежено дію подвійного морального стандарту поведінки чоловіків та жінок. Процес гендерної соціалізації дівчат засвідчує етнокультурну специфіку форм та способів формування жіночої ідентичності в українській сім'ї (у ритуалах, іграх, іграшках, трудовому вихованні). Періоди життя жінки та її функції у сім'ї дозволили класифікувати базові соціально-вікові статуси (дівчинка, дівчина, жінка, баба) та ключові соціальні ролі (дружина, мати, господиня). Усталений сценарій реалізації жінкою гендерної програми передбачав життя у подружжі, тоді як самотні жінки (вдови, покритки) розглядались як соціальна аномалія. Розкрито особливості поведінки та контактів із соціальним оточенням згаданих категорій жінок.

Проаналізовано особливості комунікації в когнітивному процесі, взаємодію комунікативного та когнітивного процесів. Розглянуто питання про концепцію творення в філософії Б.Спінози. Описано систему "критичного ідеалізму" І.Канта. Висвітлено проблематику рівності між жінкою та чоловіком у філософії ХІХ ст.

Проанализированы особенности коммуникации в когнитивном процессе, взаимодействие коммуникативного и когнитивного процессов. Рассмотрен вопрос о концепции создания в философии Б.Спинозы. Описана система "критического идеализма" И.Канта. Освещена проблематика равенства между женщиной и мужчиной в философии ХІХ ст.

Вивчено зв'язок між захворюваннями, перенесеними жінкою під час вагітності, та вірогідністю внутрішньоутробного інфікування ембріону та плода ентеровірусами. Статистично доведена залежність між внутрішньоутробною ентеровірусною інфекцією та важкістю наслідків для плода та новонароджених. Найбільша інфікованість спостерігалась у групі мертвонароджених (12,5 %) та новонароджених, що померли в ранній неонатальний період (11,8 %). Вагітність проходила із ускладненнями у 51,5 % жінок, що мали інфікований плід або народили інфікованих ентеровірусами дітей.

Визначено частоту вроджених вад судин шкіри (5,1 %) та їх кількість (22,18 %) у загальній структурі вроджених вад розвитку серед новонароджених м.Києва протягом 1999 - 2003 рр. Описано їх клініко-генетичну структуру. Установлено, що 84,7 % становлять спорадичні ізольовані судинні ураження, спадковий синдром діагностований у 15,27 % випадків. Показано, що частота обтяженості сімейного анамнезу випадками вроджених вад судин шкіри серед родичів I - III ступенів спорідненості складає 17,36 %, у 2 % випадків вроджені судинні ураження шкіри успадковані за аутосомнодомінатним типом. Виявлено основні чинники ризику виникнення досліджених вад у новонароджених: кровноспорідненість шлюбу, хронічні інфекційні захворювання батьків, гострі інфекційні захворювання жінки у преконцепційному періоді, непліддя в анамнезі матері, прийом ліків у преконцепційному періоді та першому триместрі вагітності, екстрагенітальні захворювання жінки, зокрема, ендокринні, паління, вживання алкоголю жінкою та чоловіком, шкідливі умови роботи жінки. Наголошено на необхідності медико-генетичного консультування дитини з вродженою вадою судин шкіри будь-якої локалізації. Розглянуто питання подальшого прогнозування перебігу та вдосконалення заходів первинної профілактики вроджених судинних уражень шкіри.

Вперше в Івано-Франківській області описано випадок синдрому еозинофільної міалгії, який трапився з жінкою віком 30-ти років. Наведено дані про деякі аспекти розвитку та особливості перебігу даного синдрому.

Проаналізовано твір американського письменника Н. Готорна "Родимка" з використанням теорії опірного читача Дж. Фетерлей. Розглянуто патріархальну норму жіночої краси як спосіб маніпулювання жінкою.

Категория сопротивляющегося читателя, разработанная Дж. Фетерлей, использована в связи с феминистической стратегией прочтения рассказа Н. Готорна "Родимое пятно", а также проанализирован патриархальный концепт нормы красоты и ее опрессивное влияние на женщин.

The article deals with the category of the resisting reader which was introduced by Judith Fetterley. The author gives feminist analysis of N. Hawthorne's "The Birth-Mark" and analyses patriarchal concept of beauty norm and its oppressive influence onwomen .

Проведено порівняльний аналіз забезпеченості вітамінами A, E і C дітей раннього віку залежно від особливостей перебігу вагітності та прийому полівітамінів жінкою у період лактації. Встановлено, що несприятливий перебіг вагітності впливає на рівень вітамінів у крові матері та дитини. Забезпеченість вітаміном C залежить тільки від достатності аліментарного надходження. Оптимізацію вітамінного статусу матерів-годувальниць і, як наслідок, підвищення вмісту вітамінів у молоці жінки слід розцінювати як важливий спосіб забезпечення потреб дитини раннього віку у вітамінах.

На прикладах побутування одного гумористичного мотиву (про побиття жінкою свого чоловіка), наявного в стадіально різних обрядових і необрядових фольклорних жанрах (жартівливих піснях, прислів'ях, анекдотах), проаналізовано питання трансформації архаїчних уявлень, пов'язаних зі сміхом.

На примерах существования одного юмористического мотива (об избиении женой своего мужа), присутствующего в стадиально разных обрядовых и необрядовых фольклорных жанрах (шуточных песнях, пословицах, анекдотах), проанализированы вопросы трансформации архаических представлений, связанных со смехом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У ході дослідження у 443-х дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих жінок, вимірювали масу і довжину тіла, об'єм голови на момент народження, а також у віці 6-ти і 12-ти місяців. Одержані результати оцінено за центільними таблицями антропометричних показників з урахуванням статі дитини. Виявлено, що на фізичний розвиток плода і новонародженого негативно впливають наявність ВІЛ-інфекції у матері у поєднанні із пренатальною експозицією наркотичних речовин. Протягом першого року життя у немовлят зберігаються достовірні відмінності антропометричних показників та гармонійного розвитку як в групах інфікованих й неінфікованих ВІЛ дітей, так і тих, які перенесли або не зазнали внутрішньоутробної експозиції наркотичних речовин. Зазначено, що вживання ВІЛ-інфікованою жінкою наркотичних речовин є одним із основних чинників, що визначають швидке прогресування захворювання в стадію СНІДу у дітей з перинатальною трансмісією ВІЛ-інфекції.

Установлено, що у більшості вагітних з лейоміомою матки має місце загроза переривання вагітності, частіше в I і II триместрах. Вивчено гормональні зміни в організмі та виявлено підвищення вмісту естрадіолу та пролактину, зниження хоріонічного гонадотропіну та прогестерону у крові. Відзначено зміни психоемоційного стану вагітних (тривогу, напруженість, зниження стресостійкості) та нейроендокринної адаптації (підвищення стреслімітувального та стресреалізуючого гормонів), що може мати значення для розвитку загрози переривання вагітності. Показано, що кількість та розташування лейкоматозних вузлів у матці, особливо відносно проекції плаценти, мають значення для розвитку цього ускладнення. Особливо несприятливими є множинна лейоміома та розташування плаценти у проекції лейоматозного вузла. Всі ці визначені зміни можуть вплинути на подальший перебіг вагітності та пологів, розвиток плацентарної недостатності, гіпоксії плода та підвищення перинатальної смертності. Запропоновано метод прогнозування можливості розвитку загрози переривання вагітності у жінок з лейоміомою матки, який може виристовуватися під час планування вагітності, а також за умов нагляду за жінкою з ранніх термінів вагітності. Наведено новий метод лікування загрози переривання вагітності для жінок з лейоміомою матки, спрямований на ліквідацію несприятливих гормональних змін в організмі та нормалізацію психоемоційного стану жінок.

Розглянуто питання щодо походження одного з найактивніших прихильників угорського короля Ендре II і його синів - Кальмана й Ендре у зовнішньополітичній діяльності Арпадів у Галицькій землі впродовж 1209 - 1234 рр. - Судислава/Subislai. Спростовано тезу про наукову доцільність вживання періодично використовуваного істориками патроніма Бернатович, висловлено припущення про майнову та соціальну належність Судислава до роду Лудан, локалізованого в комітаті Туроц, через кровноспоріднений зв'язок із невідомим на ім'я католицьким священиком - учасником військової кампанії короля Бели III до Галичини у 1188 - 1190 рр. і жінкою, яка ймовірно походила з північно-галицьких територій, або ж Пониззя.

Досліджено ідейно-теоретичні й історичні джерела формування правового статусу жінки. Проаналізовано особливості реалізації її суб'єктивних прав і законних інтересів, охарактеризовано окремі механізми їх правового захисту. Сформульовано положення про правове становище жінки на підставі теоретико-історичного значення її соціальної цінності та відповідно до уявлень про справедливу міру свободи й рівності жінки та чоловіка. Проаналізовано співвідношення рівності та справедливості як найбільш повного визначення загальносоціальної сутності права, прагнення до пошуку належного балансу між учасниками правових зв'язків, між особистістю та суспільством, громадянином і державою. Досліджено ліберальну та соціальну концепції рівності, здійснено розмежування понять "рівність" і "рівноправність". Розкрито сутність гендерної рівності, розглянуто її ознаки, зміст яких формувався поступово, неоднозначно та суперечливо. Обгрунтовано визначення поняття "гендер" як соціальної приналежності до певної статі, уявлення кожного індивіда про рольові характеристики та поведінкові особливості індивідів тієї статі, до якої він належить. Зроблено висновок, що формальна рівність не є засобом подолання фактичної нерівності, що існує між чоловіком і жінкою та проявляється в різних аспектах, але її можна використати як юридичну підставу для поступової ліквідації найнебезпечніших для суспільства проявів гендерної нерівності. Розглянуто різні моделі забезпечення рівності чоловіка та жінки: формальну, протекціоністську та субстантивну. Досліджено такі види дискримінації за ознакою статі, як формальна та фактична, позитивна та негативна, що проявляються в

Досліджено проблему насильства над жінкою в сім'ї. Розглянуто теоретичні аспекти явища насильства та методики психологічної допомоги. Визначено поінформованість молодих жінок стосовно проблеми на сучасному етапі.

Розглянуто один з німецькомовних творів О. Ю. Кобилянської "За готар", який вийшов друком 1902 р., та робиться спроба зробити гендерний аналіз даного твору. До уваги беруться лише ті уривки повісті, які характеризують жінку, стосуються жінки, сказані про жінок або самою жінкою, тобто вся увага буде сконцентрована на гендерному аспекті даного твору.

Рассмотрен один из немецкоязычных произведений О. Ю. Кобылянской "За готар", которое вышло печатью в 1902 г., и делается попытка сделать гендерный анализ данного произведения. Во внимание принимаются только те отрывки повествования, которые дают характеристику женщине, касаются женщины, сказаны о женщине или самой женщиной, то есть все внимание будет концентрироваться на гендерном аспекте данного произведения.

The body of the article goes on to discuss the gender issue in a famous O. Kobylians'ka's German novel "Za Hotar" (published in 1902). The very fragments concerning the woman, about the woman, characterizing the woman are under study. The author emphasizes a gender aspect of this creative work. This paper will review the literature on women to illustrate the need to understand female decisions.

Представлено трактування материнства як психосоціального феномену. Зазначено, що індивідуальний онтогенез материнства проходить декілька етапів, у процесі яких відбувається природна адаптація жінки до материнської ролі. Акцент зроблено на рольовому компоненті прийняття жінкою свого материнства. Представлено онтогенез материнства як складову батьківської сфери у контексті становлення подружньої пари, а також це явище з точки зору розвитку особистості самої жінки. Виділено та узагальнено основні етапи та періоди у становленні материнства за концепціями різних авторів (Е. Галінскі, Г. Філіппової, О. Подобіної та ін.). Розглянуто характерні особливості та труднощі кожного з етапів розвитку материнства.

Проаналізовано питання правового регулювання фактичних шлюбних відносин у римськоу приватному праві та похідних правових системах, а також в Україні. Досліджено поняття фактичного шлюбу як підстави виникнення та види правовідносин, що складаються між жінкою та чоловіком, які перебувають у фактичному шлюбі. Проаналізовано категорії "фактичний шлюб", "сім'я" тощо. Зазначено, що визнання фактичного шлюбу підставою виникнення майнових, нібито сімейних, правовідносин висуває вимоги певної формалізації його поняття, зокрема, встановлення ознак такого шлюбу. Розглянуто визначальні питання характеристики шлюбних (шлюбно-сімейних, сімейних) правовідносин спільної власності чоловіка та жінки, які перебувають у фактичному шлюбі, а також особливості виникнення та припинення права власності такого подружжя, досліджено аліментні правовідносини фактичного подружжя та договори щодо їх взаємного утримання.

Досліджено взаємозв'язок між готовністю майбутніх фахівців вирішувати проблеми насильств над жінкою в сім'ї та здатністю до застосування майбутніми соціальними працівниками методів активного соціально-психологічного впливу.