Мета роботи - проаналізувати вплив поліморфного варіанта C-108T гена PON1 на ризик розвитку раку молочної залози (РМЗ) та гіпертонічної хвороби (ГХ) у жінок. До дослідження залучено 130 жінок з діагнозом ГХ II ступеня з неускладненим перебігом та 131 жінку з діагнозом РМЗ I і II стадій без серцево-судинних ускладнень. До контрольної групи увійшли 102 жінки без серцево-судинної та онкологічної патологій. Для молекулярно-генетичного аналізу використано ДНК, виділену з лейкоцитів периферійної крові. Генотипування за поліморфним варіантом C-108T гена PON1 проведено із застосуванням методу ПЛР-ПДРФ. Встановлено, що наявність генотипу -108CC гена PON1 у жінок асоційована зі зниженням ризику розвитку ГХ більш ніж у 1,5 разу. Для жінок віком старше 54 років, наявність генотипу -108CC гена PON1 асоційована зі зменшенням ризику розвитку РМЗ майже у 4 рази, а наявність генотипу -108CT гена PON1, навпаки, пов'язана зі зростанням ризику розвитку РМЗ більш ніж у 3 рази. Висновки: поліморфний варіант C-108T гена PON1 є можливим прогностичним маркером ризику розвитку РМЗ та ГХ у жінок.

Мета роботи - звернути увагу лікарів на стерильні менінгоенцефаліти, які насправді можуть бути викликані мікобактеріями туберкульозу. В роботі було використано рутинні лабораторні методи. Послідовності бактеріальної та вірусної ДНК кількісно визначали за допомогою реал-тайм полімеразної реакції. Для пошуку M. tuberculosis осад СМР окрашували за Ziehl - Neelsen і культивували на середовищі Lowenstein - Jensen. До лікарні було доставлено молоду жінку зі скаргами на лихоманку, головний біль і галюцинації. В неї також спостерігались менінгеальні симптоми. У зразку спинномозкової рідини (СМР) було відмічено плейоцитоз, знижений рівень глюкози, а також виявлено ДНК ВПГ-1 та антитіла до вірусу. Попри застосування антибіотиків та ацикловіру стан пацієнтки погіршувався. Другий зразок СМР, одержаний через тиждень після першого, характеризувався більш високим рівнем цитозу та наявністю фібринового згустка, який часто зустрічається за туберкульозного менінгіту. Отже, туберкульоз став вважатися найбільш ймовірною причиною захворювання. Виявлення ДНК M. tuberculosis у третьому зразку СМР підтвердило діагноз. Пацієнтка почала одержувати протитуберкульозне лікування з гарним ефектом. Висновки: у будь-яких випадках стерильного менінгоенцефаліту слід мати на увазі можливість прихованого втручання у процес M. tuberculosis. Емпіричне призначення протитуберкульозної терапії може бути корисним у випадках ідіопатичного менінгоенцефаліту.

Висвітлено життєвий шлях і суспільно-політичну діяльність відомої української шляхтянки, меценатки, громадської діячки, однієї з когорти фундаторів Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, тітки останнього гетьмана України П. П. Скоропадського Є. І. Скоропадської-Милорадович (1832 - 1890). Запропоновано систематизований виклад розпорошених згадок про цю жінку, проаналізовано її політичні погляди й активну громадську позицію, надано відомості про повсякденне життя, найближче оточення, родину графині. Показано, що Є. І. Милорадович була постаттю неординарною, яскравою, багатогранною та харизматичною, своєю нестандартною поведінкою, волелюбністю, активністю відрізнялась від полтавського шляхетства другої половини XIX ст. Вона вміла об'єднати навколо себе небайдужих, мала чудові організаторські здібності, була щирою та сміливою.

Мета дослідження - оцінювання клінічної ефективності препарату Тазалок<191> за поєднання доброякісних процесів матки (ДПМ) і грудних залоз. Результати досліджень свідчать, що в хворих із ДПМ у поєднанні з диспластичними змінами грудних залоз (ДЗГЗ) є значні порушення в психоемоційній сфері, клінічна картина яких складається з різноманітних скарг хворих, зміни їх поведінки, вегетативно-судинних розладів. Вираженість симптомів у більшості спостережень відповідає тривалості та тяжкості захворювання. Поєднання патології матки та грудних залоз завжди викликає напруження всіх ланок нейроендокринної регуляції репродуктивної системи, спонукає жінку до негайних, інколи необгрунтованих, гормональних або операційних втручань. Тому на захист репродуктивної системи приходить безпечний ефективний негормональний препарат. "Інновація, на думку Т. Тідда, Д. Бессанта і К. Павітта, - це процес перетворення можливостей на нові ідеї, які широко впроваджуються в практику". Зазначено, що використання негормональних препаратів у лікуванні гормонально-залежних захворювань - це не тільки процес перетворення можливостей на нові ідеї, а й, навпаки, впровадження ідей з урахуванням можливостей. Застосування в комплексній терапії ДПМ в поєднанні з ДЗГЗ комплексу фітомолекул Тазалок<191> виявилось ефективним у більшості пацієнток, а в деяких випадках є майже стовідсотковим, що надає можливість рекомендувати його до застосування в комплексній терапії у випадку ДПМ у поєднанні з ДЗГЗ, не лише як фітомаммопротектора, а й як ефективного засобу антипроліферативної терапії за доброякісних процесів у матці.

Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу та лікування туберкульозу у вагітних залежно від чутливості/стійкості штамів мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів. Обстежено 61-у вагітну жінку на активний туберкульоз легень. Контрольна група - 41 пацієнтка з лікарсько-чутливим туберкульозом, основна - 20 вагітних з лікарсько-стійким. У 82,9 % вагітних контрольної групи специфічний процес діагностовано вперше (ВДТБ), деструктивні зміни в легеневій тканині виявлено у 21,9 %. В основній вперше діагностований туберкулез легень (ВДТБ) констатовано у 45,0 %, рецидив - у 30,0 %, хронічний перебіг захворювання - у 25,0 %, порожнини розпаду виявлено у 90,0 %. У більшості хворих контрольної групи туберкульоз мав слабковиразну симптоматику, у 36,6 % випадків його виявляли під час профілактичної флюорографії в пологовому будинку. У 88,9 % осіб основної групи процес перебігав з виразними клінічними симптомами і у 90,0 % діагностований за самозверненням. Розродження шляхом хірургічного втручання було у 4,9 % жінок контрольної і 15,0 % - основної групи. До категорії 5.1 (залишкові зміни після вилікування туберкульозу) переведено 88,7 і 55,5 % хворих відповідно. Висновки: у вагітних, хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень, частіше, ніж у разі туберкульозу зі збереженою чутливістю збудника, констатували поширені деструктивні процеси з ураженням обох легень, масивне бактеріовиділення, хронічний перебіг специфічного запалення, низьку ефективність лікування, розродження шляхом хірургічного втручання.

Мета - визначити, чи скорочує акушерський гель другий період пологів і чи справляє захисний вплив на промежину. Для участі в дослідженні залучили 251 жінку, що раніше не народжували, з одноплідною вагітністю в термін, з потиличним передлежанням плода, з низьким ризиком ускладнень. Всього 226 жінок, що задовольняли вимогам дослідження, були розподілені в дві групи методом сліпого відбору: в групу А, без застосування акушерського гелю, та в групу В, з застосуванням акушерського гелю шляхом нанесення його під час вагінальних оглядів, починаючи з раннього першого періоду пологів (до розкриття шийки матки на 4 см) і закінчуючи пологами. В цілому було проаналізовано 183 випадки. При вагінальних пологах без втручань, таких як кесарів розтин, оперативне втручання на піхві чи метод Крістеллера, застосування акушерського гелю значно скоротило другий період пологів на 26 хв (30 %) (Р = 0,026), і суттєво зменшило розриви промежини (Р = 0,024). Перший період пологів і загальна тривалість пологів також скоротилися, але не суттєво. Не спостерігалося жодних побічних ефектів під час застосування акушерського гелю. Висновок: вагінальне застосування акушерського гелю показало суттєве скорочення другого періоду пологів і суттєве покращення цілісності промежини. Перспективою подальших досліджень може стати вивчення впливу гелю на частоту оперативного втручання і вихідні параметри наслідків для матері та новонародженого.

Мета роботи - представити розроблений і апробований алгоритм скринінгової діагностики депресивних і тривожно-депресивних розладів у жінок під час вагітності та в післяпологовому періоді. У скринінговому психодіагностичному обстеженні в ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" взяли участь 247 жінок під час II триместру вагітності віком 17 - 45 років; поглибленим клінічним та клініко-психопатологічним методом досліджено 67 вагітних жінок віком 22 - 38 років, які мали високі показники за шкалами особистісної чи ситуативної тривоги та/або депресії (основна група), і 31 вагітну жінку віком 24 - 39 років із низькими показниками за вказаними шкалами (група порівняння). На підставі даних клініко-психопатологічного та патопсихологічного досліджень вперше апробовано та впроваджено за умов акушерського стаціонару раніше розроблений групою психосоматики та психотерапії ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" алгоритм етапної діагностики депресивно-тривожних розладів у вагітних жінок у II триместрі, у 6 - 8 тижнів і до року після пологів. Отримані дані психодіагностичного скринінгу свідчать про широку розповсюдженість симптомів тривоги та депресії й високу питому вагу пацієнток із підвищеними показниками за шкалами депресії та тривоги, що обгрунтовує актуальність даного наукового дослідження, спрямованого на оптимізацію медико-психологічної допомоги вагітним жінкам і матерям із немовлятами. Висновки: доведено ефективність розробленого алгоритму своєчасного виявлення депресивних розладів у жінок під час вагітності та після пологів, який має бути впроваджений у загальномедичну, акушерську та спеціалізовану (психолого-психіатричну) практику для принципового поліпшення якості охорони психічного здоров'я вагітних жінок і матерів із немовлятами.

Згідно з даними літературних джерел, деякі параметри стегнової кістки (СК), а саме довжина її осі, шийково-діафізарний кут та ін., є незалежними предикторами переломів проксимального відділу (ПВ) СК, проте подібні дослідження серед хворих української популяції відсутні. Наведено дані літературних джерел та результати власного дослідження особливостей геометричних параметрів СК у хворих із внутрішньосуглобовими переломами ПВ СК. Проаналізовано 100 оглядових (передньо-задніх) рентгенограм кульшових суглобів (таза) хворих віком 50 - 89 років (середній вік 70,98 +- 0,99 року). Обстежено 31 жінку та 39 чоловіків, яких було госпіталізовано з внутрішньо-суглобовими переломами СК, та 30 осіб (16 жінок і 14 чоловіків) без переломів. Оцінку параметрів геометрії стегнової кістки проводили на контралатеральній до перелому кінцівці. Для аналізу пацієнтів було розподілено на підгрупи за віком і статтю. Виявлено вірогідний вплив віку на параметри геометрії ПВ СК у чоловіків та жінок із внутрішньосуглобовими переломами, проте не в осіб без переломів. Також встановлено вірогідно нижчі показники довжини осі СК, основи та діаметра головки, відстані "головка - вертлюг" у чоловіків із внутрішньосуглобовими переломами ПВ СК у порівнянні з показниками осіб без переломів за відсутності вірогідних відмінностей показників у жінок. Виявлені відмінності необхідно враховувати як під час планування оперативних втручань після перелому ПВ СК, так і для прогнозування ризику переломів ПВ СК в осіб старших вікових груп.

Проаналізовано діяльність народної артистки України В.М.Чистякової, яка створила чимало видатних сценічних образів, прославила жінку-сучасницю ("Платон Кречет" Корнійчука, "Молода гвардія" за Фадєєвим, "Глибока провінція" Свєтлова) та оспівала мужню боротьбу за права поневоленої жінки ("Гайдамаки" за Шевченком, "Гроза" Островського, "Талан" Старицького, "Євгенія Гранде" за Бальзаком, "Примари" Ібсена). Значну увагу приділено Молодому театру під керівництвом Л.Курбаса, що ствердив нову репертуарну традицію, а також визначив нові критерії мистецьких цінностей.

Мета роботи - порівняти можливість використання і поєднання переваг різних методик ендартеректомії з легеневих артерій у межах однієї операції. Проаналізовано типи тромбендартеректомій, виконаних з легеневих артерій, за період з 1987 до 2007 р. Загалом прооперовано 65 хворих: 34 чоловіків та 31 жінку віком від 16 до 77 років - у середньому 51,6 років. До III функціонального класу за NYHA зараховано 34 пацієнти, до IV - 31. Базовими методами доопераційного уточнення діагнозу та визначення операбельності хворого були селективна ангіопульмонографія та зондування правих відділів серця, комп'ютерна томографія з ангіографією легеневих артерій. Для захисту міокарда користувалися кров'яною кардіоплегією. Тривалість перетиснення аорти коливалася від 84 до 168 хв і становила в середньому (<$E 135~symbol С~31,3>) хв: тривалість повної зупинки кровообігу - від 25 до 90 хв, у середньому (<$E 42~symbol С~11,5>) хв. Загальна тривалість штучного кровообігу була в межах (110 - 236) хв і в середньому становила (<$E 180~symbol С~39,1>) хв. У плановому порядку прооперовано 61 хворого, ургентно - 4 (через стрімке наростання гіпоксемії). Тромбендартеректомію розпочинали з дезобструкції правої легеневої артерії. Висновки. Головним методом тромбендартеректомії з легеневих артерій є операція за умов глибокої гіпотермії та повної зупинки кровообігу. У частини хворих з хронічною постемболічною легеневою гіпертензією із щільним, сприятливим для хірургічних тракцій тромботичним матеріалом у легеневих артеріях, тромбендартеректомію можна виконати без застосування глибокої гіпотермії та зупинки кровообігу так само радикально, як і з їх застосуванням, а в окремих

випадках - і без перетиснення аорти.

Мета роботи - вивчити асоціацію поліморфних варіантів гена ВЕФР-А (G634C) з факторами серцево-судинного ризику, ступенем коронарного ушкодження, характером структурно-морфологічних змін лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (ГІМпST). Обстежено 91 пацієнта з ГІМпST, 70 (76,9 %) чоловіків та 21 (23,1 %) жінку середнього віку (59,21 +- 8,92) року. Рівень ВЕФР-А визначали за імуноферментним методом з використанням набору реактивів IBL International GmbH (Німеччина). Дослідження алельного поліморфізму G634C гена ВЕФР-А (rs 2010963) проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі. Кров для визначення рівня ВЕФР-А та генетичних досліджень забирали на 7-й день ГІМпST. Рівень ВЕФР-А у сироватці крові хворих на ГІМпST, яким проведено реперфузійне втручання (ангіопластика/стентування), був достовірно вищим у порівнянні з групою контролю: 160,33 [83,82 - 299,62] пг/мл проти 112,30 [75,45 - 164,65] пг/мл (p = 0,05). Під час генетичного дослідження визначено достовірне підвищення концентрації цього цитокіну у носіїв генотипу GG 194,10 [115,02 - 398,86] пг/мл у порівнянні з групою генотипу GC 148,44 [68,84 - 221,28] пг/мл (p = 0,047). Частота ГІМпST передньої локалізації за наявності генотипу GC була в 2,58 разу вищою, ніж у групі GG-генотипу (p = 0,027). У групі генотипу GC виявлено достовірне збільшення кінцево-діастолічного обієму лівого шлуночка (КДО ЛШ) (p = 0,049), кінцево-систолічного об'єму лівого шлуночка (КСО ЛШ) (p = 0,045), кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка (КДР ЛШ) (p = 0,034), кінцево-систолічного розміру лівого шлуночка (КСР ЛШ) (p = 0,035) та маси міокарда лівого шлуночка (ММ ЛШ) (p = 0,04). Висновки: визначено достовірно вищу концентрацію ВЕФР-А у носіїв генотипу GG у порівнянні з групою GC-генотипу (p = 0,047). Наявність генотипу GC у хворих на ГІМпST асоціюється з більш вираженими змінами геометрії ЛШ.

Проаналізовано особливості мовної репрезентації концепту шлюб в українських пареміях, виявлено основні закономірності його вербалізації, встановлено характерні ознаки, розглянуто стереотипне сприйняття жінки та чоловіка. Стереотип шлюбу представлено такими ознаками: початок сім 'ї, необхідна і обов'язкова умова її виникнення; важлива подія в житті; серйозний і відповідальний крок, який варто здійснювати обдумано; основою майбутнього подружжя є любов. Передовсім у паремійній картині світу чоловіка і жінку сприйнято як єдине ціле, постійних супутників життя, марковано їхню потребу одне в одному. Стереотип чоловіка репрезентують такі ознаки, як: голова сім 'ї; захист і оборона для жінки; відповідальний за дружину. Паремійна картина світу відображає такі стереотипні уявлення про жінку: подруга, порадниця для чоловіка; господиня в домі; охоронниця домашнього вогнища, від неї залежить мікроклімат у родині. Поляризація - одна з характерних ознак паремій, тому стереотипні уявлення про чоловіка представлені за допомогою опозицій: добрий - поганий; розумний - дурний; молодий старий, а про жінку: добра - погана; красива - розумна; здорова - хвора.

Досліджено зв'язки між ступенем артеріальної гіпертензії (АГ) та іншими ознаками метаболічного синдрому (МС). Обстежено 180 пацієнтів із ожирінням, віком 21 - 75 років: 79 чоловіків і 101 жінку. На АГ хворіло 158 пацієнтів. Проведено антропометричні виміри, визначено параметри вуглеводного та ліпідного метаболізму, гемостазу та маркери запалення. У 142 пацієнтів установлено МС. Для з'ясування кореляційних зв'язків застосовано критерій тау Кендалла. Виявлено, що ступінь АГ пов'язаний значущими прямими кореляційними зв'язками з індексом маси тіла, обводом талії, співвідношенням обводів талії та стегон, товщиною вісцерального жиру, відсотком жиру в тілі, рівнями глюкози, HOMA-IR, тригліцеридів (ТГ), співвідношенням ТГ до холестерину ліпопротеїнів високої густини, С-реактивного білка, фібриногену, D-димера, кількістю ознак МС. Зроблено висновок, що у пацієнтів із ожирінням і МС збільшення ступеня АГ асоціюється з наростанням проявів ожиріння, інсулінорезистентності, дисліпідемії, системного запалення та гіперкоагуляції.

Розглянуто питання антропологізації простору як форми заперечення "нульової точки буття". Проаналізовано цинічний розум як чинник трансформації буттєвої сфери у малій прозі В.Винниченка, жінку-вамп як реформатора гендерної політики за матеріалом романістики письменника, а також ідентифікаційний код "вільної жінки" за оповіданням письменника "Таємність".

Рассмотрен вопрос об антропологизации пространства как формы отрицания "нулевой точки бытия". Проанализированы цинический ум как фактор трансформации сферы бытия в малой прозе В.Винниченко, женщина-вамп как реформатор гендерной политики по материалам романистики писателя, а также идентификационный код "свободной женщины" по рассказу писателя "Таинство".

Вперше у вітчизняній історіографії розглянуто висвітлення на сторінках праць Наталії Мірзи-Авакянц історії повсякденних шлюбно-сімейних відносин. Указано, що дослідниця осмислювала питання укладання шлюбу, розлучення, аналізувала шлюбно-сімейне законодавство. Доведено, що елементи повсякденних шлюбно-сімейних відносин трапляються в доробку вченої 20 - 30-х рр. XX ст. Розглянуто праці дослідниці з історії жінок України, на основі чого виявлено, що Н. Мірза-Авакянц однією з перших в українській радянській історіографії ХХ ст. зобразила українську жінку не просто як наречену, дружину, матір, а як жінку-воїна.

Визначено соціально-педагогічні умови розвитку жіночої освіти в Таврійській губернії в ХIХ - на початку ХХ ст.

Зазначено, що наразі маловивченими та суперечливими залишаються питання впливу основних характеристик цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) (параметрів вуглеводного обміну, тривалості захворювання, особливостей цукрознижувальної терапії) на кісткову тканину, надто в період постменопаузи, що вимагає подальшого дослідження. Мета дослідження - оцінити вплив ЦД2 на стан кісткового ремоделювання у жінок залежно від віку, тривалості постменопаузи, виду цукрознижувальної терапії. Стан кісткового метаболізму оцінювали за вмістом сироваткового β-CrossLaps імуноферментним методом на автоматичному імуноферментному аналізаторі Cobas e 411 ROSHE HITACHI (Німеччина) із застосуванням реагентів β-CrossLaps/serum ROSHE. Обстежено 101 жінку, розподіливши на три групи: здорові жінки пізнього репродуктивного віку (до 50 років) без порушення менструальної функції - 14 осіб, практично здорові постменопаузні жінки - 56, постменопаузні жінки із ЦД2 - 31. Вміст β-CrossLaps у постменопаузних жінок із ЦД2 залежно від виду цукрознижувальної терапії визначено у 37 пацієнток, розподілених на дві підгрупи. Жінки першої підгрупи (n = 22) приймали пероральні цукрознижувальні препарати (ПЦЗП). Жінки другої підгрупи (n =1 2) одержували інсулінотерапію. Результати. Концентрація β-CrossLaps у сироватці крові постменопаузних жінок із ЦД2 була вірогідно нижчою, ніж у постменопаузних жінок без ЦД. Виявлене спрямування змін кісткового ремоделювання не залежить від віку, тривалості постменопаузи, ступеня компенсації вуглеводного обміну та виду цукрознижувальної терапії. Висновки. Рівень кісткового ремоделювання у жінок пізнього репродуктивного віку та практично здорових постменопаузних жінок не відрізняється. ЦД2 уповільнює процеси кісткового ремоделювання у жінок різного віку та не залежить від тривалості постменопаузи. Інтенсивність процесів кісткового ремоделювання у жінок із ЦД2 у постменопаузі не залежить від виду лікування (інсулінотерапія або ПЦЗП).

Отмечено, что на сегодня малоизученными и спорными остаются вопросы влияния основных характеристик сахарного диабета 2-го типа (СД2) (параметров углеводного обмена, длительности заболевания, особенностей сахароснижающей терапии) на костную ткань, особенно в период постменопаузы, что требует дальнейшего исследования. Цель исследования - оценить влияние СД2 на состояние костного ремоделирования у женщин в зависимости от возраста, длительности постменопаузы, вида сахароснижающей терапии. Состояние костного метаболизма оценивали по содержанию сывороточного β-CrossLaps иммуноферментным методом на автоматическом иммуноферментном анализаторе Cobase 411 ROSHE HITACHI (Германия) с применением реагентов β-CrossLaps/serum ROSHE. Обследованы 101 женщина, которых распределили на три группы: здоровые женщины позднего репродуктивного возраста в возрасте до 50 лет без нарушения менструальной функции - 14 человек, практически здоровые постменопаузные женщины - 56, постменопаузные женщины с СД2 - 31. Оценка β-CrossLaps у постменопаузных женщин с СД2 в зависимости от вида сахароснижающей терапии проведена у 37 пациенток, разделенных на две подгруппы. Женщины первой подгруппы принимали пероральные сахароснижающие препараты (ПССП) (n = 22). Женщины второй подгруппы (n = 12) получали инсулинотерапию. Результаты. Концентрация β-CrossLaps в сыворотке крови у постменопаузных женщин с СД2 была достоверно ниже, чем у постменопаузных женщин без СД (0,647 ± 0,039 нг/мл против 0,388 ± 0,031 нг/мл, р < 0,001). Выявленное направление изменений костного ремоделирования не зависит от возраста, длительности постменопаузы, степени компенсации углеводного обмена и вида сахароснижающей терапии. Выводы. Уровень костного ремоделирования у женщин позднего репродуктивного возраста и у практически здоровых постменопаузных женщин не различается. СД2 замедляет процессы костного ремоделирования у женщин разного возраста и не зависит от длительности постменопаузы. Интенсивность процессов костного ремоделирования у женщин с СД2 в постменопаузе не зависит от вида лечения (инсулинотерапия или ПССП).

At present, the questions of influence of the main characteristics of type 2 diabetes mellitus (T2DM) (carbohydrate metabolism parameters, duration of disease, especially glucoselowering therapy) on bone tissue, especially during menopause, are poorlystudied and remain controversial requiring further studies. The purpose - an evaluation of T2DM effect on the state of bone remodelling in women, depending on age, duration of postmenopause, type of hypoglycemic therapy. Materials and methods. The state of bone metabolism was evaluated by the content of serum β-CrossLaps with an automated immunoassay analyzer "Cobase 411 ROSHE HITACHI" (Germany) by immunoenzymatic method using β-CrossLaps/ serum ROSHE reagents. The study involved 101 women who were divided into three groups: 14 healthy women of late reproductive age without menstrual dysfunction, 56 practically healthy postmenopausal women, 31 postmenopausal women with T2DM. The evaluation of β-CrossLaps in postmenopausal women with T2DM was performed in 37 patients, divided into 2 subgroups, depending on the type of hypoglycemic therapy. Women of first subgroup were received oral hypoglycemic agents (22 patients). Women of second subgroup were taken insulin therapy (12 patients). Results. The concentration of serum ?-CrossLaps in postmenopausal women with T2DM was significantly lower compared with postmenopausal women without diabetes mellitus (0.647 ± 0.039 ng/mL, 0.388 ± 0.031 ng/ml, р < 0,001). Identified changes in the bone remodelling do not depend on age, duration of postmenopause, the degree of compensation of carbohydrate metabolism and type of hypoglycemic therapy. Conclusions. The level of bone remodelling in women of late reproductive age and in healthy postmenopausal women does not differ.T2DM slows down the process of bone remodelling in women of different age and is not dependent on menopausal duration. The intensity of bone remodelling processes in postmenopausal women with T2DM is not dependent on type of treatment (insulin therapy ororal hypoglycemic agents).

Розглянуто один з німецькомовних творів О. Ю. Кобилянської "За готар", який вийшов друком 1902 р., та робиться спроба зробити гендерний аналіз даного твору. До уваги беруться лише ті уривки повісті, які характеризують жінку, стосуються жінки, сказані про жінок або самою жінкою, тобто вся увага буде сконцентрована на гендерному аспекті даного твору.

Рассмотрен один из немецкоязычных произведений О. Ю. Кобылянской "За готар", которое вышло печатью в 1902 г., и делается попытка сделать гендерный анализ данного произведения. Во внимание принимаются только те отрывки повествования, которые дают характеристику женщине, касаются женщины, сказаны о женщине или самой женщиной, то есть все внимание будет концентрироваться на гендерном аспекте данного произведения.

The body of the article goes on to discuss the gender issue in a famous O. Kobylians'ka's German novel "Za Hotar" (published in 1902). The very fragments concerning the woman, about the woman, characterizing the woman are under study. The author emphasizes a gender aspect of this creative work. This paper will review the literature on women to illustrate the need to understand female decisions.

Для виявлення гендерних особливостей надійності операторської діяльності за умов модельованого психоемоційного стресу протестовано 31 жінку та 42 чоловіки. Психофізіологічними тестами різного рівня складності визначали якість динамічного запам'ятовування, реакцію на рухомий об'єкт, короткочасну пам'ять та увагу. У чоловіків встановлено достовірно вищий рівень надійності виконання найскладніших тестових завдань, що містять поєднання темпорального та мнестичного компонентів. У жінок виявлено більше напруження регуляції серцево-судинної системи під час здійснення операторської діяльності у стресових умовах до її початку та при виконанні найбільш складного тестування якості динамічного запам'ятовування.

Розкрито гендерні особливості перекладу художнього тексту. Працюючи з художнім текстом, перекладач повинен враховувати гендерні й культурологічні особливості мови перекладу, звертати увагу на стереотипні судження про чоловіка і жінку, прагнути бути не лише перекладачем, а й співавтором художнього твору. Оскільки гендерні особливості перекладу художнього тексту ставлять перед перекладачем досить складні завдання, ігнорувати їх він не має права.