Проаналізовано лексичні та фразеологічні одиниці, що функціонують у прозовому доробку сучасних українських письменниць 1990-х рр. - початку XXI ст. Уперше в українському мовознавстві з'ясовано функціонально-стилістичну природу лексичних і фразеологічних одиниць у жіночій прозі на матеріалі творів С. Майданської, Т. Зарівної, М. Матіос, Є. Кононенко, розкрито стилетвірний потенціал окремих груп лексики. Виявлено специфіку функціонування термінів, іншомовних слів, діалектизмів, власних назв, назв кольорів у прозових творах кожної з авторок. Розглянуто метафору як один із найприкметніших стилістичних засобів, яким послуговуються українські письменниці. Визначено особливості використання узуальних і модифікованих, зокрема й індивідуально-авторських, фразеологічних одиниць.

Вперше здійснено комплексний аналіз ключових проблем генезису та поетики жіночої прози κінця XX - початку XXI ст. на основі художніх творів С. Андруховича, О. Драчковської, О. Забужко, Н. Зборовської, І. Карпи, І. Роздобудько, Н. Сняданко. Досліджено історію розвитку феміністичної критики, з’ясовано теоретичне підгрунтя поняття "жіноча проза" та виокремлено провідні тенденції жіночого текстотворення. Охарактеризовано особливості розвитку вітчизняної жіночої літературної традиції кінця XIX - початку XX ст. З’ясовано специфіку художньої трансформації феміністичних ідей у прозі 1990-х років. Проаналізовано его-наративний спосіб художньої об’єктивації як один із основних виявів тендерної саморефлексії в сучасній вітчизняній прозі, а також розкрито проблему дифузії "масового-елітарного" в жіночій прозі початку XXI ст.

Комплексно досліджено питання теоретичного та практичного характеру, що стосуються проблем протидії жіночій насильницькій злочинності в Україні. Здійснено історичний аналіз феномену жіночого насильства. Надано кримінологічну характеристику різним проявам насильницької поведінки жінки. Досліджено феномен жіночого тероризму як виду жіночого насильства. Вивчено механізм насильницької злочинної поведінки жінки. Розглянуто співвідношення соціальних, антропологічних та культурно-історичних факторів в природі жіночого кримінального насильства. Визначено поняття "кримінологія насильства осіб жіночої статі" та удосконалено існуючу в кримінології класифікацію мотивів злочинів та кримінологічну типологію жінок-злочинниць. На підставі аналізу українського та зарубіжного кримінального законодавства, сформульовано наукові висновки та конкретні пропозиції із вдосконалення шляхів протидії насильницькій злочинності осіб жіночої статі.

Встановлено лінгвокогнітивні та гендерні особливості вербальної репрезентації емоційного стану художнього персонажа у жіночій прозі Ш. Бронте та Е. Бронте. З'ясовано типи номінативних засобів репрезентації емоційного стану художнього персонажа в емотивно-маркованих контекстах. Класифіковано їх за структурно-семантичною ознакою та фактором адресованості в художньому тексті. Сконструйовано концептосферу емоційного стану художнього персонажа, у складниках якої - емоційних концептах - відтворюється авторське світобачення та розуміння світу. Розкрито особливості вербальної репрезентації емоційного стану художнього персонажа шляхом моделювання семантико-асоціативних полів ключових емоційних концептів і виявлення специфіки вербалізації їх структурних компонентів (ядерної зони, ближньої та дальньої периферії). Встановлено відхилення комунікативних дій чоловіків і жінок від очікуваних у вікторіанському суспільстві гендерних стереотипів, а саме: мовленнєва поведінка чоловіків у досліджуваних романах є дуже агресивною по відношенню до жінок. Комунікативна поведінка жінок в емоційному стані радості, гніву, огиди, здивування та страху характеризується стриманістю, прихованістю та, навіть, маскуванням емоцій, що цілком не відповідає гендерним стереотипам.

Досліджено особливості західноукраїнської жіночої прози міжвоєнного періоду із залученням до літературознавчого аналізу філософсько-психологічних аспектів інтерпретації художнього твору, окреслено домінантну проблематику й естетичні особливості епіки 1918 - 1939 pp. Розширено наукове уявлення про фемінну прозу завдяки введенню в літературознавчий обіг маловідомих творів, опублікованих у популярних часописах того періоду. Аналіз теоретико-філософських концептів "картина світу" та "модель світу" дав змогу увиразнити поняття художньої моделі світу як наявної, уявної чи бажаної дійсності. Уперше здійснено осмислення ідіографічних художніх моделей світу на кількох рівнях, зокрема, на родинно-побутовому, духовно-чуттєвому та концептуально-філософському. Простежено тяжіння західноукраїнських письменниць до зображення гармонійного художнього світу інтимних переживань персонажів, а також до циклічності як протидії хаосу тогочасної дійсності, потреби побудови впорядкованого художнього світу. Розглянуто типологію жіночих образів, виявлено важливі філософсько-психологічні й культурно-мистецькі концепти. Проаналізовано трансформацію таких понять як мистецький дискурс, культурний код, національно-визвольна ідея та християнська символіка.

Вперше за результатами аналізу поширеності факторів серцево-судинного ризику в жіночій когорті в межах популяційного дослідження міського населення України встановлено специфічні зміни профілю кардіометаболічних ризик-факторів залежно від менопаузи . Вперше на основі аналізу профілю артеріального тиску (AT), ліпідного, вуглеводного обмінів, структурно-функціональних характеристик ЛШ, стану ранніх маркерів атеросклерозу (товщини комплексу інтима-медіа та наявності атеросклеротичних бляшок в сонних артеріях) зроблено оцінку передумов формування серцево-судинного ризику у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), з метаболічним синдромом (МС) на тлі постхірургічної менопаузи (ПХМ) і ранньої фізіологічної менопаузи (РФМ). Одержано нові дані щодо впливу низькодозової комбінованої менопаузальної гормональної терапії (МГТ) у жінок репродуктивного віку з ГХ, МС які перенесли гістероваріоектомію, але не досягли середньо-популяційного віку менопаузи, на ступінь їх серцево-судинного та кардіометаболічного ризику шляхом модифікації профілю AT, структурно-функціональних характеристик міокарда, стану ліпідного та вуглеводного обмінів, включно із характеристиками інсулінчутливості та станом ранніх маркерів атеросклерозу, що може слугувати підгрунтям для оптимізації заходів первинної профілактики у пацієнток з дочасною менопаузою.

Висвітлено фундаментальні та прикладні проблеми кримінального права України, теоретичні та практичні проблеми кримінально-виконавчого законодавства. Проаналізовано стан та перспективи дослідження проблем запобігання злочинності. Викладено соціологічний та порівняльно-правовий підходи в дослідженні проблем злочинності. Наведено кримінологічну характеристику злочинності неповнолітніх у Харкові. Розкрито соціальні та правові аспекти правового становища жінок в Україні та запобігання жіночій злочинності.

Освещены фундаментальные и прикладные проблемы криминального права Украины, теоретические и практические проблемы криминально-исполнительного законодательства. Проанализированы состояние и перспективы исследования проблем предупреждения преступности. Изложены социологический и сравнительно-правовой подходы в исследовании проблем преступности. Приведена криминологическая характеристика преступности несовершеннолетних в Харькове. Раскрыты социальные и правовые аспекты правового положения женщин в Украине и предупреждения женской преступности.

Висвітлено історію західноукраїнської преси (ЗУП) першої половини ХХ ст., її структуру і проблематику, основні теоретичні напрями діяльності, феномен ЗУП в контексті національно-визвольного руху українського народу, роль і значення в становленні української преси на сучасному етапі розбудови української державності. Увагу приділено пресі Буковини, Волині, Карпатської України, зокрема, економічно-торговельній, професійній, дитячій, жіночій, спортивній, краєзнавчій.

Освещены история западноукраинской прессы (ЗУП) первой половины ХХ ст., её структура и проблематика, основные теоретические направления деятельности, феномен ЗУП в контексте национально-освободительного движения украинского народа, роль и значение в становлении украинской прессы на современном этапе развития украинской государственности. Внимание уделено прессе Буковины, Волыни, Карпатской Украины, в частности, экономико-торговой, профессиональной, детской, женской, спортивной, краеведческой.

Висвітлено інонаціональні мотиви поезії І.Франка, питання мозаїки авторських мікрообразів, інкрустованої кримсько-татарською етнографією за твором М.Коцюбинського "На камені". Описано художньо-стильові, екзистенційні особливості лірики В.Симоненка в епоху українського шістдесятництва. Проаналізовано прозу Т.Малярчук у контексті постмодерного дискурсу сучасної української літератури, а також творчість О.Забужко у контексті гендерної освіти. Розглянуто проблему творчої самореалізації жінки в українській жіночій прозі 1990-х рр. за матеріалами прозових творів О.Забужко, С.Йовенко, Т.Зарівної.

Освещены инонациональные мотивы поэзии И.Франка, вопросы мозаики авторских микрообразов, инкрустированной крымско-татарской этнографией по произведениям М.Коцюбинского "На камне". Описаны художественно-стилевые, экзистенционные особенности лирики В.Симоненка в эпоху украинского шестидесятничества. Проанализированы проза Т.Малярчук в контексте постмодерного дискурса современной украинской литературы, а также творчество О.Забужко в контексте гендерного образования. Рассмотрена проблема творческой самореализации женщины в украинской женской прозе 1990-х гг. по материалам прозовых произведений О.Забужко, С.Иовенко, Т.Заревной.

Проаналізовано художній текст і переклад як інструментарій в процесі викладання англійської мови. Описано риси поетики "південної школи" в жіночій драматургії США. Висвітлено проблеми жанрової класифікації сучасного детективу у літературно-критичному контексті, ідейно-філософські домінанти сучасного англійського роману. Розкрито структурно-функціональні особливості постмодерністського тексту, історичні витоки категорії гри в літературі постмодернізму, особливості американської поезії перехідного періоду від модернізму до експерименталізму у 1950-і рр., художньо-естетичні особливості пролетарської поезії США. Розглянуто словотвірний аспект вивчення конфіксних зворотних дієслів у індоєвропейських мовах, синтаксичні особливості англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів, функціонування багатокомпонентних економічних термінів у текстах наукового стилю, формування і перекладу комп'ютерної термінології англійської, російської та української мов.

Проанализированы художественный текст и перевод как инструментарий в процессе преподавания английского языка. Описаны черты поэтики "южный школы" в женской драматургии США. Освещены проблемы жанровой классификации современного детектива в литературно-критическом контексте, идейно-философские доминанты современного английского романа. Раскрыты структурно-функциональные особенности постмодернистского текста, исторические истоки категории игры в литературе постмодернизма, особенности американской поэзии переходного периода от модернизма к экспериментализму в 1950-е гг., художественно-эстетические особенности пролетарской поэзии США. Рассмотрены словообразовательный аспект изучения конфиксных обратных глаголов в индоевропейских языках, синтаксические особенности англоязычных электронных текстов персональных Интернет-страниц современных лингвистов, функционирования многокомпонентных экономических терминов в текстах научного стиля, формирования и перевода компьютерной терминологии английского, русского и украинского языков.

Проаналізовано елементи теорії ймовірності в математичному моделюванні біполярного вибору. Досліджено визначення кількості експериментів у плані для регресійного аналізу. Наведено результати моніторингу якості освіти в контексті кореляційного аналізу. Охарактеризовано сучасні тенденції у вивченні математики та викладанні вищої математики в технічних університетах. Розкрито питання використання комп'ютерних засобів для дослідження поведінки інтегральних кривих в околі особливої точки. Висвітлено особливості викладання математики у Харківській приватній жіночій недільній школі Христини Алчевської. Розглянуто застосування сплайн-функцій в обчислювальній математиці й інженерних розрахунках. Наведено деякі аспекти викладання дискретної математики у військовому закладі.

Презентовано ретроспективний погляд на інновації в навчально-виховному процесі та управлінні. Розкрито погляди педагогів, наукових діячів другої половини ХІХ ст. на інновації в жіночій освіті України. Висвітлено боротьбу за освітні та політичні реформи вчительських союзів в Україні в роки першої російської революції. Проаналізовано інноваційну освітню спадщину України 1920-х рр. Наведено ознаки інноваційності в європейських "нових школах" першої третини ХХ ст. Окреслено тенденції розвитку вищої університетської освіти Італії. Розглянуто функціонування тюремних шкіл у зарубіжних країнах у ХІХ - на початку ХХ ст. Акцентовано на культурологічних, етнологічних та філософських засадах освітніх інновацій. Увагу приділено питанням управління освітою в сучасному світі за умов інноваційного розвитку суспільства.

Досліджено зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які не перебували на обліку в жіночій консультації, на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, імунологічних і мікробіологічних показників, а також вдосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та мікробіологічними змінами в генезі розвитку акушерської та перинатальної патології у жінок. Показано роль відсутності спостереження в жіночій консультації в розвитку порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу та високого рівня інфікованості. Науково обгрунтовано необхідність вдосконалення лікувально-профілактичних заходів під час надходження до акушерського стаціонару жінок. Визначено прогностичну значущість клінічних і додаткових методів дослідження за прогнозування перинатальної патології у даних жінок. Вдосконалено методику лікувально-профілактичних заходів з моменту надходження до акушерського стаціонару жінок.

Розглянуто кримінологічні характеристики окремих видів злочинності (агресивно-насильницької, загальнокримінальної корисливої, організованої, професійної та рецидивної, а також у сфері економіки та службової діяльності) та фонових для злочинності явищ (наркотизації, алкоголізації, проституції, суїцидальності, насильства в сім'ї та безпритульності). Увагу приділено протидії злочинності неповнолітніх, в місцях позбавлення волі, а також жіночій і необережній злочинності. Визначено основні напрями, суб'єкти та різновиди кримінально-превентивної діяльності.

Визначено типологію мотивної структури жіночого оповідання як форми сталих бінарних комбінацій "життя - смерть", "дім - бездомність", "сім'я - самотність". Виявлено форми залежності авторської присутності у тексті від гендерної приналежності автора. Розглянуто стилістичні особливості наративу в жіночій прозі на синтаксичному та лексико-граматичному рівнях. Проаналізовано збірки оповідань Л. Петрушевської, В. Токаревої, Т. Толстої, Л. Улицької в контексті їх системної єдності, що створює передумови для більш глибокого усвідомлення специфіки художнього мислення письменниць, форм реалізації їх світобачення, виокремлення гендерного аспекту щодо номінації персонажів, циклів і збірок.

Визначено, що захворюваність на рак молочної залози (РМЗ) У слов'янській жіночій популяції в 1,6 рази перевищує захворюваність кримських татарок. Виявлено фактори ризику виникнення РМЗ з урахуванням етнічної приналежності. Одержано дані щодо факторів ризику розвитку РМЗ, розраховано сегрегаційні частоти та рекурентний ризик виникнення захворювання у нащадків у родинах хворих залежно від фенотипу батьків і етнічної приналежності пробанда, що дозволяє розробити цілеспрямовану стратегію первинної та вторинної профілактики, а також ранньої діагностики даного захворювання.

Проаналізовано вплив світоглядної моделі на формування художньої картини світу, інтерпретації ролі світоглядних компонентів у процесі формування домінант художнього стилю в українській жіночій прозі кінця XX ст. На підставі результатів досліджень типологічних паралелей у творах Г.Гордсевич, Л.Демської, О.Забужко, С.Йовенко, Н.Конотопець, М.Ломонос, М.Матіос, С.Майданської, Н.Околітенко, Г.Пагутяк, Ю.Шевчук виокремлено та диференційовано специфічні риси жіночого погляду на світ і людину. З залученням філософського дискурсу конкрентизовано високий рівень самоусвідомлення жіночої прози. Проаналізовано особливості формування альтернативної картини світу на рівні макро- та мікропоетики текстів. Значну увагу приділено особливостям моделювання ідентичності героя, рецепції часопросторових і аксіологічних концептів.

Проведено порівняльний аналіз захворюваності на рак щитовидної залози (ЩЗ) в населення, яке зазнало опромінення за рахунок радіоактивного йоду внаслідок аварії на ЧАЕС. Наведено результати аналізу цієї захворюваності осіб віком 1 - 18-ти років на момент аварії, що мешкають на дослідних (з поглинутими ЩЗ середньообласними дозами 35 мГр та більше) і контрольних (до 35 мГр) територій. Виявлено суттєві відмінності рівня та динаміки захворюваності населення, що мешкає на територіях цих груп. З'ясовано, що рівень захворюваності на рак ЩЗ і темпи його зростання були суттєво вищими на дослідних територіях у порівнянні з контрольними у чоловічій та жіночій популяціях. Ці розбіжності притаманні майже всім віковим групам за винятком осіб віком 70-ти років і більше. У старших вікових групах латентний період розвитку радіаційно індукованого раку ЩЗ є тривалішим. Виявлено кореляційний зв'язок між середніми поглинутими ЩЗ дозами опромінення за рахунок радіоактивного йоду дітей і підлітків (віком 1 - 18-ти років) на момент аварії та рівнем захворюваності на рак ЩЗ зазначеної субкогорти через 20 років після аварії для областей (<$Eroman P~<<~0,01>). Проведено регресійний аналіз зазначених параметрів для спрощення оцінювання можливих радіаційних ризиків. Надлишковий абсолютний ризик (EAR) на рівні 4,92 (95 % ДІ 1,53 - 8,31) на <$E10 sup -4> люд.-Гр і надлишковий відносний ризик (EER) 2 22,2 (95 % ДІ 6,9 - 37,6) на 1 Гр є величинами, які узгоджуються зі значеннями цих показників в інших епідеміологічних дослідженнях. Проаналізовано інтегровані дані населення дев'яти областей України, Білорусі, Росії з найбільшими опадами радіоактивного

йоду. У 1991 р. повікові показники звхорюваності на рак ЩЗ населення територій, що вивчаються, у віковому діапазоні 0 - 34-х років на момент аварії вірогідно перевищують показники контрольних областей. У 1996 та 2001 рр. цей ексцес поширився на більш старші вікові групи: 0 - 54 роки на момент аварії. Починаючи з вікової субкогорти 30 - 34-х років на момент аварії (1952 - 1956 рр. народження) в усіх вікових групах зростала кратність перевищення захворюваності на рак ЩЗ серед населення у порівнянні з контрольною популяцією. Це свідчить про наявність радіаційного ексцесу на рак ЩЗ у дітей і дорослих, установлений у більш віддалений період після аварії через більш тривалий латентний період у опромінених старших вікових групах.

Проведено теоретичне й емпіричне дослідження проблеми реконструювання психологічної структури національного характеру у контексті гуманітарної парадигми. З'ясовано, що одним з перспективних шляхів розв'язання даної проблеми є звернення до ненаукового етнопсихологічного знання, що міститься у класичних зразках художньої літератури. Показано можливість трансформації такого знання у наукове на основі ідеї просторово-часового континууму етнопсихологічного дослідження, побудовано відповідну модель дослідницького процесу. Вперше з застосуванням коректних методичних прийомів реконструйовано психологічну структуру українського національного характеру, який реалізується у двох версіях - чоловічій і жіночій. Визначено основні типологічні принципи відтворення надперсональної психологічної структури національного характеру на особистісному рівні.

Вперше проаналізовано особливості художнього вираження психологічної та екзистенційної проблеми внутрішньої та зовнішньої самотності у сучасному прозовому дискурсі українських письменниць (Г.Пагутяк, О.Забужко та С.Майданської). Виявлено художньо-типологічні аналогії, обумовлені психологічною схильністю жіночої суб'єктивності до певної форми самоусвідомлення. Встановлено зв'язок сучасної літературної свідомості з об'єктивною ситуацією постколоніалізму, яка активізує психологічне відокремлення творчої жінки і створює передумови для прояву модерного художнього письма. Зазначено, що відмінність у психології творчості позначається на провідному стилі різних версій художньої реалізації досліджуваної проблеми (символізмом у Г.Пагутяк, експресіонізмом в О.Забужко та ідеалізуючим реалізмом у С.Майданської).