У вітчизняній і зарубіжній літературі з веслування увагу акцентовано на дослідженнях, пов'язаних із вивченням особливостей тілобудови, фізичної та спеціальної підготовленості спортсменів. Оскільки ці показники лімітують проходження змагальної дистанції, то вони використовуються як критерії відбору, визначенні спеціалізації та комплектуванні команд. У дослідженні брали участь веслярі на байдарках і каное високої кваліфікації віком від 19 - 26 років обох статей (n = 160). Комплексне дослідження включало антропометричні вимірювання тотальних розмірів тіла (довжина (ДТ) та маса тіла (МТ), окружність грудної клітки, абсолютна поверхність тіла). Згідно з дослідженнями, найбільшу ДТ у класі човнів-одинаків на байдарках і каное на дистанції 200 м відзначено як у чоловіків, так і в жінок спортсменів ЗМС, найменшу - у спортсменів МС. Аналогічну тенденцію протежено щодо показників МТ, окрім каное одинака, де найбільший показник був у спортсменів МСМК. У веслуванні на байдарках і каное в командних човнах-двійках на дистанції 200 м найбільші показники ДТ і МТ визначено у висококваліфікованих спортсменів ЗМС, окрім МТ у спортсменок-каноїсток, де цей показник є більшим у МСМК. В одинаків на дистанції 500 м кращі показники ДТ і МТ мають байдарочники та каноїсти ЗМС, гірші - веслувальники МС, окрім каноїстів-одинаків у ДТ, де більший показник тіла зафіксовано у МСМК. У жінок, які спеціалізуються на байдарці-одинаку, найвищі дані спостерігаються у спортсменок МСМК. У класі двійки на дистанції 500 м простежено аналогічну тенденцію, до веслувальників-одинаків. На дистанції 1000 м ЗМС у чоловічій та жіночій байдарці-одиночці також були більшими МСМК і МС у своїх класах, у каное найбільші показаники ДТ і МТ зафіксовано в спортсменів МСМК. У командних човнах-двійках на дистанції 1000 м байдарочники-таканоїсти ЗМС мають перевагу над спортсменами МСМК і МС.

Дефіцит вітаміну D присутній більше ніж у половини населення в усьому світі. Відомо, що дефіцит вітаміну D призводить до розвитку остеопенії та остеопорозу. Оскільки рецептори вітаміну D є у всіх клітинах організму, у дослідженнях останніх років основну увагу було приділено позаскелетним ефектам вітаміну D та впливу на загальний стан здоров'я. Мета дослідження - оцінити деякі фактори ризику дефіциту вітаміну D серед українських жінок у Карпатському регіоні. У дослідженні з 2014 по 2016 рр. взяли участь 495 жінок віком 18 - 82 роки. Рівні сироваткового 25-гідроксивітаміну D було виміряно у всіх учасників після вивчення їх демографічних і антропометричних даних та медичного анамнезу. Поширеність дефіциту та недостатності вітаміну D у жіночій популяції Карпатського регіону становила 91,1 %. Аналіз логістичної регресії показав, що вік (відношення шансів (ВШ): 0,98, довірчий інтервал (ДІ): 0,95 - 0,98) та менопауза (ВШ: 0,49; ДІ: 0,25 - 0,98) були незалежними предикторами дефіциту вітаміну D. Висновки: у дослідженні показано високу поширеність дефіциту вітаміну D серед українських жінок, особливо у репродуктивному віці.

Висвітлено історію західноукраїнської преси (ЗУП) першої половини ХХ ст., її структуру і проблематику, основні теоретичні напрями діяльності, феномен ЗУП в контексті національно-визвольного руху українського народу, роль і значення в становленні української преси на сучасному етапі розбудови української державності. Увагу приділено пресі Буковини, Волині, Карпатської України, зокрема, економічно-торговельній, професійній, дитячій, жіночій, спортивній, краєзнавчій.

Освещены история западноукраинской прессы (ЗУП) первой половины ХХ ст., её структура и проблематика, основные теоретические направления деятельности, феномен ЗУП в контексте национально-освободительного движения украинского народа, роль и значение в становлении украинской прессы на современном этапе развития украинской государственности. Внимание уделено прессе Буковины, Волыни, Карпатской Украины, в частности, экономико-торговой, профессиональной, детской, женской, спортивной, краеведческой.

Подано огляд медичної літератури, присвяченої питанням міопії високого ступеня у вагітних. Зокрема йдеться про показання та протипоказання до природних пологів у жінок з цією патологією. Абсолютними показаннями до проведення операції кесаревого розтину у жінок з міопією є такі стани: регматогенне відшарування сітківки на 32 - 34 тиж вагітності та пізніше, незалежно від подальшого лікування; активний розрив сітківки, не обмежений лазеркоагулятами, включно до 32 - 34 тиж вагітності; проопероване в анамнезі відшарування сітківки у вагітної жінки з одним зрячим оком; одне зряче око з міопією високого ступеня, що ускладнена небезпечним видом ПВХРД без проведеної ППЛК. Дискутабельним та невирішеним остаточно залишається питання про стани, за яких рекомендоване народження природним шляхом, але з виключенням другого періоду пологів шляхом застосування епідуральної анестезії. На думку автора, це можуть бути стани виражених небезпечних видів ПВХРД ("решітчаста", "з вітрео-ретинальною тракцією"), не ускладнених розривом, які містяться у верхніх сегментах сітківки, у ситуації, коли не зроблено своєчасно периферичну лазерну коагуляцію сітківки (до 32 - 34 тиж вагітності). Також до цієї групи можуть потрапити вагітні зі швидко прогресуючою міопією високого ступеня (два діоптрії за рік та більше), з наявністю дирчастого самообмеженого розриву сітківки, який міститься в нижньому сегменті та не обмежений лазеркоагулятами. У разі виявлення у вагітної регматогенного відшарування сітківки необхідно терміново провести їй оперативне лікування. Якщо своєчасно, до 32 - 34 тиж вагітності, вдалося блокувати розриви сітківки з покращанням зорових функцій, то за результатами огляду на 35 - 37 тиж видається висновок офтальмолога про можливість розродження природним шляхом, враховуючи стан очей. У разі виявлення ПВХРД, що потребують лазерного лікування - периферійної лазеркоагуляції сітківки, цю процедуру проводять після отримання згоди жінки на неї у термін до 32 - 34 тиж вагітності. Якщо за результатами контрольного огляду на 35 - 37 тиж вагітності офтальмолог вважає, що всі зони ПВХРД блоковані лазеркоагулятами, вагітна одержує висновок про можливість народження природним шляхом, враховуючи стан очей. Усі жінки, які перебувають на диспансерному спостереженні в жіночій консультації, на 12 - 14 тиж вагітності мають бути оглянуті офтальмологом, незалежно від виду клінічної рефракції ока. Оскільки загроза регматогенного відшарування сітківки пов'язана не зі ступенем та видом клінічної рефракції ока, а з наявністю небезпечних видів ПВХРД, що перебігають безсимптомно, дослідження очного дна слід проводити за умов медикаментозного мідріазу із застосуванням спеціальних офтальмологічних лінз для прямої або непрямої офтальмоскопії. Остаточне рішення про метод розродження за станом очей приймається на 35 - 37 тиж вагітності з видачею певного медичного висновку лікарем-офтальмологом.

Мета дослідження - аналіз перебігу вагітності, пологів у жінок із пренатально діагностованими вродженими вадами розвитку легенів (ВВРЛ), грудної клітки (ГК) і діафрагми у плодів, стану плодів і новонароджених з даною патологією. Проаналізовано індивідуальні картки вагітної та породіллі, картки розвитку новонароджених у 30 жінок, які народили дітей з ВВРЛ, діафрагми та ГК у відділеннях ДУ "ШАГ ім. О. М. Лук'янової НАМНУ" (основна група), та 250 жінок із нормальним розвитком плода, які спостерігались у жіночій консультації поліклініки N 5 Шевченківського району м. Київ у 2011 - 2013 рр. (контрольна група). Визначено достовірно більшу кількість вагітних віком менше 19 років, вагітних з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, а також вищу частоту запальних гінекологічних захворювань, інфекційних захворювань, екстрагенітальної патології серед пацієнток основної групи у порівнянні з контролем. Частота загрози переривання вагітності у I триместрі в основній групі була достовірно вищою (30 %) у порівнянні з контролем (9,2 %). Багатоводдя в основній групі визначали у 33,3 % випадків - достовірно частіше, ніж у контрольній групі (1,6 %); маловоддя діагностували в основній групі у невеликої кількості пацієнтів (6,7 %). У жінок основної групи розродження достовірно частіше проводили шляхом кесарева розтину (53,3 проти 12,4 % у контрольній групі; p << 0,01), що частково є наслідком стандартного плану ведення пологів за вродженої діафрагмальної грижи у плода. Незважаючи на більш щадний спосіб розродження, діти з основної групи після народження частіше були у тяжкому стані: 46,6 % під час народження отримали оцінку за шкалою Апгар 4 - 6 балів, 46,6 % - менше 4-х балів і лише 6,6 % новонароджених отримали оцінку більше 6-и балів. У контрольній групі оцінку << 7 балів під час народження отримала достовірно менша кількість дітей - 4,4 % (p << 0,01). Висока захворюваність інфекційної етіології у вагітних основної групи надає підстави припустити вплив чинників, пов'язаних з інфікуванням та/або системами запальних реакцій, на формування вроджених вад розвитку легенів, діафрагми та ГК у плода; вплив цих чинників також може бути причиною загрози переривання вагітності у I триместрі. У переважної більшості дітей із ВВРЛ, діафрагми і ГК фіксували тяжкий стан одразу після народження, що слід ураховувати під час планування спеціалізованої допомоги новонародженим.

Мета роботи - проаналізувати частоту поліморфізму генів MTHFR, MTRR та MTR в популяції жінок із хронічним невиношуванням вагітності в порівнянні з контрольною популяцією; узагальнити українські дані стосовно частот генотипів поліморфізмів генів MTHFR, MTRR та MTR в популяції жінок з хронічним невиношуванням вагітності, а також в загальній жіночій популяції; проаналізувати вплив низькофункціональних алелів генів фолатного циклу на процеси, пов'язані з перебігом вагітності. Для вивчення розповсюдженості поліморфних варіантів генів фолатного циклу було проаналізовано 53 пацієнтки медичного центру ТОВ "Родинне джерело" (Київ) із невиношуванням вагітності, які мали один або більше спонтанних викиднів та/або завмерлих/регресуючих вагітностей в акушерсько-гінекологічному анамнезі, а також 24 умовно здорові жінки зі сприятливим акушерським анамнезом (відсутність самовільних викиднів, ускладнень вагітностей та пологів), які склали контрольну групу 1. Як контрольну групу 2 було використано групу порівняння з дослідження ДУ "Інститут спадкової патології НАМН України" (м. Львів) - 150 жінок Західного регіону України без ускладненого генетичного та акушерського анамнезу, які мали двох та більше здорових дітей. Усі групи були схожі за основними демографічними характеристиками. В дослідженні виявлено значний відсоток жінок із низькофункціональними алелями в одному, декількох або усіх генах MTHFR, MTRR та MTR - 83 % (44 з 53 обстежених жінок основної групи). Порівняно частоти генотипів даних генів у пацієнток із невиношуванням вагітності та в групах популяційного контролю з різних регіонів України. За даними з різних регіонів встановлено, що середня частота низькофункціональних поліморфних варіантів гена MTHFR С677-Т складає більше 50 % в загальній жіночій популяції. Розглянуто зв'язок/асоціацію низькофункціональних алелів генів MTHFR, MTRR та MTR із порушеннями різних процесів, пов'язаних із перебігом вагітності.

Надано загальну характеристику англійської літератури вікторіанської доби. Розглянуто проблеми теоретичного та історико-літератрного характеру у зв'язку з культурно-історичною ситуацією, що склалися в Англії за доби правління королеви Вікторії. Подано інформацію про творчість Дж. Остін, Ч. Діккенса, В. М. Теккеля. Приділено увагу жіночій літературі вікторіанської епохи, зокрема Е. Гаскелл, сестер Бронте і Дж. Еліот. Висвітлено життєвий і творчий шлях Дж. Мередіта.

Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз і одержано дані про особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого, встановлено фактори ризику розвитку порушень мікробіоценозу пологових шляхів у жінок. Уперше для вагітних з таким мікробіоценозом пологових шляхів розроблено прогностичну таблицю щодо виникнення фетоплацентарної недостатності (ФПН), що дозволило прогнозувати її виникнення у зазначених пацієнток, а також своєчасно здійснювати профілактичні заходи. Уперше у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів під час вивчення спектра мікроорганізмів виявлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем альбуміну, трансферину та частотою виявлення Streptococcus pyogenes в піхвовій рідині (відповідно r = 0,43 і r = 0,57, <$Eroman p~<<~0,05>) і Gardnerella vaginalis (відповідно r = 0,71 і r = 0,47, <$Eroman p~<<~0,05>). Установлено характерні особливості гормонального та імунного статусів й активності ферментів у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів. Виявлено вірогідно значимий сильний взаємозв'язок між рівнем естріолу та лужної фосфатази (r = -0,67, <$Eroman p~<<~0,05>), що є раннім маркером ФПН і дистресу плода. Розроблено та впроваджено до практики жіночих консультацій медичних закладів патогенетично обгрунтовані діагностичні та лікувально-профілактичні заходи для обстежених вагітних, які базуються на вивченні певних показників імунного та гормонального гомеостазу й активності ферментів з використанням хофітолу, свічок бетадину, віферону й ацилакту, що дозволило покращити перебіг вагітності, пологів, стан плода та новонародженого.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.215-3

Рубрики:

Вагітність при аномаліях і захворюваннях жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: РА353035 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано ієрархічну модель антропного коду культури на матеріалі фразеологічних одиниць української жіночої прози початку ХХI століття; досліджено структурно-семантичний аспект фразеологічної інтерпретації антропо-ментального субкоду культури в прозі переможниць "Коронації слова" (Ірен Роздобудько, Галина Вдовиченко, Дара Корній, Наталія Гурницька, Вікторія Гранецька), лауреатів цього конкурсу (Світлана Талан, Ніка Нікалео) та авторок-початківців Лесі Олендій, Ірини Хомин.

Мета роботи - провести аналіз асоціативного зв'язку артеріальної гіпертензії (АГ) з фібриляцією/тріпотінням передсердь на популяційному рівні. Згідно з даними епідеміологічного обстеження 1975 осіб - мешканців м. Київ, проведеного за уніфікованою методикою, визначено силу та напрямок асоціативного зв'язку між підвищеним артеріальним тиском та порушеннями ритму серця у вигляді фібриляції/тріпотіння передсердь згідно з показниками відносного ризику, відношення шансів (ВШ) та популяційно-атрибутивного ризику. Встановлено, що наявність АГ достовірно підвищує вірогідність фібриляції/тріпотіння передсердь у жіночій популяції втричі (ВШ = 3,162, p = 0,09), серед чоловіків з АГ - майже удвічі (ВШ = 1,889, p = 0,121). Позитивний ефект усунення такого фактора, як підвищений артеріальний тиск, щодо розвитку фібриляції/тріпотіння передсердь серед жінок становить 50,6 % згідно з розрахованим показником популяційно-атрибутивного ризику. Висновки: за даними епідеміологічного обстеження встановлено, що АГ - один із значущих факторів ризику щодо розвитку фібриляції/тріпотіння передсердь, корекція якого має вагоме значення у первинній профілактиці даних порушень серцевого ритму та запобіганні ускладнень у пацієнтів із фібриляцією/тріпотінням передсердь.

Розглянуто проблему розуміння студентами власних емоцій та їх зв'язок із самоставленням. Досліджено відмінності цієї залежності в чоловічій і жіночій групах. Проаналізовано труднощі розуміння власних емоцій.

Висвітлено та охарактеризовано домінантні риси жіночих характерів, їх роль і специфіку втілення в сучасній українській жіночій драматургії кінця XX - початку XXI ст. Перед читачем постає портрет реальної жінки, яка перебуває в пошуках щастя, прагне до самоідентифікації та самореалізації.

Досліджено проблему зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з прееклапсією за попередньої гестації на підставі результатів вивчення вегетативної нервової системи, центральної гемодинаміки та функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також розробки та впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Вивчено клінічні особливості віддалених наслідків прееклампсії на стан репродуктивного здоров'я та соматичну захворюваність. З'ясовано особливості преморбідного фону, перебігу вагітності та пологів, а також перинатальні наслідки розродження в жінок з прееклампсією за попередньої гестації. Показано роль вегетативної нервової системи у розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у цих жінок. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок з прееклампсією за попередньої гестації на підставі проведених реабілітаційних заходів на етапі планування сім'ї, а лікувально-профілактичних - у жіночій консультації та акушерському стаціонарі.

Досліджено зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які не перебували на обліку в жіночій консультації, на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, імунологічних і мікробіологічних показників, а також вдосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та мікробіологічними змінами в генезі розвитку акушерської та перинатальної патології у жінок. Показано роль відсутності спостереження в жіночій консультації в розвитку порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу та високого рівня інфікованості. Науково обгрунтовано необхідність вдосконалення лікувально-профілактичних заходів під час надходження до акушерського стаціонару жінок. Визначено прогностичну значущість клінічних і додаткових методів дослідження за прогнозування перинатальної патології у даних жінок. Вдосконалено методику лікувально-профілактичних заходів з моменту надходження до акушерського стаціонару жінок.

Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок з перинатальними втратами в анамнезі на підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження. Висвітлено роль вегетативної нервової системи в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок даної групи. Встановлено основні "материнські" та "батьківські" фактори ризику. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології на підставі результатів реабілітаційних заходів на етапі планування сім'ї та лікувально-профілактичних - у жіночій консультації та акушерському стаціонарі.

Більшість жінок із серцево-судинними захворюваннями добре переносить вагітність, тому їм достатньо спостереження в жіночій консультації. Проте жінок із підозрою на серцево-судинні захворювання, з немотивованою задишкою або іншими симптомами, що з'явилися під час або до вагітності, необхідно направляти в спеціалізовані кардіологічні центри. Рішення про ведення такої пацієнтки має бути прийняте різними спеціалістами: кардіологом, акушером, неонатологом, генетиком, анестезіологом.

Досліджено, що визначення показників частоти серцевих скорочень акробаток може використовуватися як для оцінки навантажень тренувального заняття, композицій, парних, індивідуальних елементів, так і для оцінки переносимості навантажень в процесі поточного контролю.

Исследовано, что определение показателей частоты сердечных сокращений акробаток может использоваться как для оценки нагрузок тренировочного занятия, композиций, парных, индивидуальных элементов, так и для оценки переносимости нагрузок в процессе текущего контроля.

In article is spoken about that estimation of reaction of frequency of cardiac abbreviations of acrobats can be used as for estimation of loading of the training getting busy, compositions, pair, individual elements, so for estimation of bearable of loading in the process of current control.

Під час дослідження 83 перинатально інфікованих дітей оцінено фактори з боку матері та дитини. Ці фактори асоціювалися зі швидким або повільним прогресуванням ВІЛ-інфекції, а також з передачею ВІЛ від матері до дитини. Групу порівняння становили 52 неінфіковані дитини, народжені ВІЛ-позитивними матерями. Народження дитини із масою тіла менше 2500 г і ростом менше 47 см, недоношеність менше 35 тижнів гестації, ускладнений перебіг пологів, інфекції, що передаються статевим шляхом, - це фактори, що значно підвищують шанси на швидке прогресування. Ці шанси особливо зростають у перинатально інфікованих дітей, матері яких не знаходились на обліку в жіночій консультації під час вагітності. Показано, що тестування на ВІЛ-інфекцію статевих партнерів вагітних жінок запобігатиме інфікуванню останніх, а також надасть змогу уникнути близько 10 - 16 % випадків ВІЛ-інфекції у дітей.

Наведено історичні відомості про розвиток гінекології в Україні, медичну деонтологію й особливості спілкування фельдшера, акушерки з пацієнткою. Розглянуто питання організації гінекологічної допомоги, клінічної анатомії та фізіології жіночих статевих органів, діагностики гінекологічних захворювань. Висвітлено особливості організації роботи фельдшера, акушерки в сільській місцевості, жіночій консультації та гінекологічному стаціонарі. Описано основні типи гінекологічних операцій, підготовку хворих до планових і невідкладних операцій, алгоритм дій медичного персоналу під час їх проведення, принципи догляду за хворими в післяопераційному періоді. Висвітлено консервативні методи лікування даних хворих, техніку виконання місцевих процедур, алгоритми виконання практичних навичок. Розкрито роль планування сім'ї в охороні репродуктивного здоров'я жінки. Наведено методи сучасної контрацепції.

Приведены исторические данные о развитии гинекологии в Украине, медицинской деонтологии и особенностях общения фельдшера, акушерки с пациенткой. Рассмотрены вопросы организации гинекологической помощи, клинической анатомии и физиологии женских половых органов, диагностики гинекологических заболеваний. Освещены особенности организации работы фельдшера, акушерки в сельской местности, женской консультации и гинекологическом стационаре. Описаны основные типы гинекологических операций, подготовка больных к плановым и неотложным операциям, алгоритм действий медицинского персонала при их проведении, принципы ухода за больными в послеоперационном периоде. Освещены консервативные методы лечения данных больных, техника выполнения местных процедур, алгоритмы выполнения практических навыков. Раскрыта роль планирования семьи в охране репродуктивного здоровья женщины. Представлены методы современной контрацепции.

Розкрито сутність поняття "гендерна концептологія", розроблено термінологічний апарат когнітивної лінгвістики та лінгвістичної гендерології. З використанням нового методологічного підходу до дослідження концептів, створеного на базі поєднання концептуального та гендерного аналізу, вперше виділено гендерні ознаки концептів "Любов" і "Дім" на матеріалі жіночої поезії (Б.Ахмадуліної, Н.Матвєєвої, Л.Міллер, Н.Павлової, Н.Іскренко). Виявлено особливості функціонування гендерних стереотипів і асиметрій у поетичних текстах. Визначено гендерні лакуни у змісті концептів "Любов" і "Дім". Досліджено можливості репрезентації гендера у мові через культурні концепти. Зроблено висновок про здатність поезії долати обмеження, обумовлені стереотипізацією (зокрема, гендерною) масової свідомості. З'ясовано, що мова є ефективним засобом формування стереотипних уявлень про гендер і водночас саме у мові відбувається переосмислення гендерних стереотипів.