Вперше в українському літературознавстві за допомогою компаративного інструментарію зроблено спробу зіставлення прози британської письменниці Елізабет Гаскелл та прози української авторки Ольги Кобилянської на проблемно-тематичному та поетикальному рівнях тексту. Проаналізовано жанрово-типологічні особливості ''жіночої прози'' англійської та української письменниць. Досліджено своєрідність реалізації в текстах української та британської письменниць концептів ''самотність'', ''шлюб'', ''жіночість'', ''тілесність'' та архетипів Матері і Дому. Показано, що між творами британської та української письменниць є ряд суголосних феміністичних ідей та концепцій, а також відмінності, зумовлені національними та регіональними особливостями феміністичних і жіночих рухів, специфікою гендерних ідеологій, які формували світоглядні вихідні позиції письменниць.

На базі романів, написаних у різні періоди вікторіанської доби вивчено концепт "жіночість" у вікторіанській лінгвокультурі, якого розглянуто як один з головних концептів Вікторіанства. Даний концепт досліджено як трьохкомпонентну структуру, що має лексико-семантичний, соціолінгвістичний та лінгвопоетичний рівні (репрезентації). Проаналізовано контекстуальні значення ядерних і периферійних номінацій концепту у вікторіанському художньому дискурсі. Виявлено їх певні особливості, взаємопов'язані з впливом гендерного та історичного чинників. З використанням фреймового аналізу досліджено основні соціальні ролі та статуси вікторіанської жінки, проаналізовано мовні засоби, що передають стереотипні та нетипові уявлення вікторіанців про місце жінки у суспільстві. Установлено асоціативні зв'язки концепту з концептуальними сферами, а саме: природою, красою та міфологією.