Обгрунтовано необхідність використання тканинної доплерографії для оцінювання стану систолічної та діастолічної функції серця. Доведено тендерні особливості змін за даними тканинної доплерографії у результаті обстеження жінок і чоловіків з ішемічною хворобою серця: стенокардією напруги, з достовірно більш високим інтегральним показником діастолічного індексу лівого шлучночка у пацієнтів жіночої статі. Виявлено порушення функції правого шлуночка. Проведено оцінювання порівняльної ефективності різних стратегій антиішемічного лікування з використанням хірургічної реваскуляризації та медикаментозної терапії у жінок, оцінено динаміку показників якості життя на фоні лікування.

Проведена оценка систолической и диастолической функции сердца у мужчин и женщин с ИБС: стенокардией напряжения по данным эхокардиографии с тканевым доплеровским картированием. Проведена тканевая доплерография фиброзных колец атриовентрикулярных клапанов и сегментов миокарда левого желудочка.

Покращення в наданні кардіохірургічної допомоги пацієнтам із вродженими вадами серця (ВВС) призводить до щорічного збільшення кількості оперативних втручань та збільшення кількості хворих, які потребують виконання повторних процедур на серці. Ретроспективне дослідження послідовних дорослих із ВВС охоплює період із січня 1999 р. по грудень 2015 р. Оцінку проведено з використанням розроблених показників: інтегрального індексу попередніх втручань (ІІПВ) та інтегрального індексу процедура/пацієнт (ІІПП). За дослідний період 382 дорослим пацієнтам віком від 18 до 87 років виконано 450 втручань із приводу ВВС. Середній вік пацієнтів на час оперативного втручання - (31,73 +- 0,70) року. Чоловіків було 190 (49,7 %), жінок - 192 (50,3 %). Відзначено збільшення кількості пацієнтів: із 63 - у 1999 - 2005 рр. до 256 - у 2011 - 2015 рр. та кількості виконаних втручань із приводу ВВС: із 66 - в 1999 - 2005 рр. до 300 - у 2011 - 2015 рр. Летальність за вказані періоди становила відповідно 1,6 і 0,4 %. ІІПВ продемонстрував прогресуюче збільшення: із 1,25 - у 1999 - 2005 рр. до 2,00 - у 2011 - 2015 рр. Поступове збільшення ІІПП з 1,20 у 2006 - 2010 рр. до 1,46 у 2011 - 2015 рр. свідчить про багатофаховий підхід щодо вирішення питань про повторні втручання. Висновки: збільшення кількості повторних операцій та інтервенційних процедур, частка яких серед усіх втручань сягає щорічно третини, на тлі зменшення кількості первинних втручань супроводжувалось зменшенням летальності в післяопераційному періоді. Розроблено і впроваджено два інтегральних індекси дозволяють об'єктивізувати тяжкість стану пацієнтів та вдосконалити оцінку віддалених результатів.

Первинний діагноз відповідає ступеню тяжкості вродженої патології, але не відображає функціональні клінічні показники, якість життя, що пов'язана зі здоров'ям (ЯЖПЗ) дорослих із вродженою вадою серця (ВВС). У роботу включено 456 дорослих з ВВС (чоловіків 49,3 %, жінок 50,7 %). Тяжкість ВВС та стану пацієнта оцінено з використанням 6 шкал, показників якості життя, що пов'язані зі здоров'ям (ЯЖПЗ) - відповідних опитувальників. Переважній більшості пацієнтів (n = 321; 70,4 %) попередньо виконували хірургічні втручання (n = 218; 67,9 %). Аналіз взаємозв'язків між показниками тяжкості ВВС та шкалами ЯЖПЗ (методом рангової кореляції Спірмена) показав помірний кореляційний зв'язок (r від -0,53 до +0,42) між шкалами, що відповідають індексу здатності, функціональному індексу ВВС, ступеня серцевої недостатності (СН) та ЯЖПЗ. Доведено значний достовірний вплив зниженої сатурації O2 на показники ЯЖПЗ за даними Мінесотського опитувальника (r = -0,38), фізичного складника SF-36: показників фізичного функціонування (r = -0,37), загального стану здоров'я (r = -0,31) та підсумкового показника фізичного компонента здоров'я (r = -0,38); сфери фізичного здоров'я за даними скороченої версії опитувальника ВООЗ (r = -0,34) (p << 0,01). Висновки: предикторами погіршення ЯЖПЗ у таких хворих виявлені обмеження фізичної активності в повсякденному житті, неможливість бути зайнятим на роботі чи навчанні повний день. Пацієнти з ціанозом мали знижені показники ЯЖПЗ, здебільшого щодо фізичного компонента здоров'я при достатньо збережених показниках психічного та соціального значення.