Саліцилова кислота (СК) відома як учасник стресових реакцій рослин. Досліджено вплив різних методів обробки СК (попереднє замочування насіння та обприскування 7-добових проростків 100 та 500 мкМ СК) на рослини пшениці та кукурудзи. Виявлено негативний вплив іонів Сd на площу листкової поверхні, масу рослин і вміст фотосинтетичних пігментів. Вплив СК знижує токсичний ефект іонів Cd на ріст і пігментну систему досліджуваних рослин. Виявлено зміни у вмісті білка в тканинах рослин за стресових умов та дії СК. Показано, що допосівне замочування насіння у 500 мкМ СК має найпомітніший ефект для обох досліджуваних рослин.

На примере сплава ГЦК-Ni - Fe применён статистико-термодинамический подход к численному анализу влияния термических и концентрационно-магнитных флюктуаций на интенсивность кинематического диффузного рассеяния излучений (рентгеновских лучей или тепловых нейтронов) в атомно-неупорядоченных (с ближним порядком (БП)) магнитных сплавах. В рамках приближений самосогласованного и среднего самосогласованного полей и простейшей "интерполяционной" аппроксимации получено выражение для распределения интенсивности диффузного рассеяния по квазиволновым векторам (в том числе и для брэгговской "фундаментальной" точки) в зависимости от полных энергий "смешения" атомов ГЦК-сплава в температурно-концентрационных (Т - с) областях его макроскопически ферро- и парамагнитного состояний. С использованием статистического метода Монте-Карло и доступных экспериментальных данных о параметрах БП Уоррена - Каули смоделированы 2D-картины распределения интенсивности диффузного рассеяния в плоскостях типа (001)* обратного пространства и соответствующее пространственное размещение (локальные конфигурации) атомов Fe и Ni на узлах. Одним из результатов работы является установление возможности простого и достаточно точного оценивания полных энергий "смешения" при учёте магнитных и немагнитных вкладов на основе экспериментальных БП-интенсивностей для магнитных сплавов, определённых с применением только рентгеновских дифракционных методик для синхротронной измерительной аппаратуры вместо традиционных методик нейтронного рассеяния, которые обычно используются для диагностики магнитоупорядоченных материалов. Представленные аналитические и численные результаты

о диффузном рассеянии в (пара)магнитных сплавах ГЦК-Ni - Fe согласуются с надёжными данными измерений дифракции рентгеновских лучей и тепловых нейтронов, накопленными за многие годы.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.063 + К232.206.3

Рубрики:

Фізичні властивості заліза та його сплавів

фізичні властивості нікелю та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж23022 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Відкрито нікотинацидаденіндинуклеотид фосфат (НААДФ) як речовину, що здатна вивільнювати Ca<^>2+ з внутрішньоклітинних депо. Розкрито сучасні уявлення про механізми синтезу НААДФ у клітині за участі ферменту СD38. Вплив НААДФ описано для різних клітин та тканинних препаратів як ссавців, так і яєць морського їжака. Стисло охарактеризовано кислотне депо клітин, яке, як показано різними дослідниками, є чутливим до НААДФ. Можливі механізми наповнення цих депо кальцієм залучені до створення протонного градієнта на мембранах кислих депо. Перелічені канальні структури кислотних депо і ендоплазматичного ретикулуму, які можуть вважатися рецепторами НААДФ. Розглянуто існуючі на сьогодні гіпотези впливу НААДФ на внутрішньоклітинні кальцієві депо: пряма модель, тригерна, проміжного спряження та конформаційного спряження, а також уніфікована гіпотеза, що пояснює розбіжності між усіма механізмами. Описано фізіологічні процеси, у яких залучений НААДФ.

Мета роботи - дослідження особливостей росту аденокарциноми Ерліха in vivo після інкубації з наночастинками на основі ортованадатів рідкісноземельних металів сферичної, веретеноподібної і стрижнеподібної форми за різних концентрацій. Методом імунофлуоресценції здійснено кількісне оцінювання пухлинних прекурсорів різного ступеня диференціювання за наявністю фенотипових маркерів СD44, CD24, CD117 і Sca-1. Показано гальмування пухлинного процесу після передобробки клітин аденокарциноми Ерліха наночастинками усіх форм за вивчених концентрацій. Найбільшою мірою до гальмування росту пухлини були здатні веретеноподібні наночастинки за концентрації 0,875 г/л, що зумовлювало максимальну виживаність мишей-пухлиноносіїв. Показано істотний перерозподіл вмісту в зростаючій пухлині прекурсорів з вищезазначеними фенотиповими маркерами після передобобки перевивних клітин аденокарциноми Ерліха вивченими наночастинками. Встановлено прогностичну значущість коефіцієнта співвідношення CD44hi до CD117+-клітин в оцінці ефективності протипухлинної терапії.

Лимфомы, возникающие из цитотоксических Т-лимфоцитов и ЕК-клеток, представляют собой группу близких по происхождению опухолей, обладающих рядом сходных клинических, гистологических и иммунофенотипических признаков. Большинство из них являются экстранодальными, содержат зоны некроза и клетки в различных фазах апоптоза. Выделяют несколько разновидностей лимфом данного типа. Среди них экстранодальная ЕК/Т-клеточная лимфома назального типа, ассоциированная с ВЭБ, характеризующаяся высокой частотой аномалий p53, выраженной экспрессией гена MDR, тяжелым клиническим течением. В качестве отдельной нозологической формы выделяют также агрессивный ЕК-клеточный лейкоз/лимфому, характеризующийся генерализированной лимфаденопатией, спленогепатомегалией и наличием в крови лимфоцитов с крупными азурофильными гранулами. Выявлена также опухоль, напоминающая лимфобластную лимфому, так называемый лейкоз/лимфома из бластных или бластоидных ЕК-клеток, при котором в составе инфильтратов определяются среднего размера CD3^--, СD56⁺-клетки.

В последние годы опубликован ряд сообщений о синтезе тетрагональной аллотропной модификации бора t-B52. Однако ее кристаллическая структура не была однозначно установлена, а значительные отклонения отношения параметров решетки а/с заставляют усомниться в ее единственности. Впервые приведены результаты ритвельдовского уточнения кристаллической структуры высокотемпературной фазы высокого давления бора, полученной прямым твердофазным превращением ромбоэдрического <$E beta>-B106 при 20 ГПа и 2500 К. Несмотря на то, что эта фаза принадлежит к типу t-B52, ее структуру следует рассматривать как псевдокубическую с отношением а/с равным <$E sqrt 2>.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л463.4

Рубрики:

Карбід бору. Нітрид бору

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Отмечено, что неоперабельный рак печени плохо поддается обычным методам лечения и прогноз этого заболевания крайне неблагоприятен. С целью разработки новых методов лечения этой патологии предпринята попытка использования экспериментальных подходов, основанных на генной терапии. В частности использован аденовирусный вектор, экспрессирующий лиганд рецептора 4-1ВВ, для стимуляции противоопухолевого иммунитета у крыс с перевивным раком печени. Инфекция in vitro клеток рака печени линии McA-RH7777 указанным аденовирусным вектором (AdCMVm 4-1BBL) приводила к дозозависимой индукции в них экспрессии лиганда рецептора 4-1ВВ. При этом, хотя характер роста этих клеток in vitro не изменялся, экспрессирующие клетки утрачивали свою туморогенность при внутрипеченочной имплантации сингенным крысам линии Буффало. Внутриопухолевое введение аденовирусного вектора, экспрессирующего лиганд рецептора 4-1ВВ, в случае ортотопической модели опухолевого роста приводило к эрадикации опухоли. При этом продолжительность жизни 69,5 % животных, получивших указанный аденовирусный вектор, составила более 18 недель. Введение вектора AdCMVm 4-1BBL сопровождалось выраженной инфильтрацией опухолевых очагов лимфоцитами, повышался также и апоптический индекс в клетках опухоли. Выраженный противоопухолевый эффект опосредовался СD8+Т-клетками, сопровождался повышением содержания интерлейкина-12 в сыворотке крови и повышением активности природных киллеров. У животных, подвергшихся такой терапии, развивался специфический противоопухолевый иммунитет по отношению к опухолевым клеткам указанной линии. Токсичность такой генной терапии была слабо выражена.

Введение вектора AdCMVm 4-1BBL сопровождалось лишь преходящим повышением уровня сывороточных трансаминаз и незначительной инфильтрацией лимфоцитами нормальной ткани печени. Таким образом, внутриопухолевое введение аденовирусного вектора AdCMVm 4-1BBL может оказаться перспективным методом для разработки новых подходов терапии рака печени в клинических условиях.

Цель работы - анализ и определение взаимосвязи показателей клеточного иммунитета у детей с рекуррентными респираторными заболеваниями (РРЗ) в зависимости от уровня иммуноглобулина Е (IgE). Обследован 81 ребенок с РРЗ в возрасте от 2 до 6 лет (I группа наблюдения - 45 детей, с показателями IgE выше референтных значений возрастной нормы; II группа - 36 детей с уровнем IgE в пределах возрастной нормы. У 55,56 % детей с РРЗ уровень IgE-антител превышал референтные значения возрастной нормы. Клеточный иммунитет у 53,33 % детей с РРЗ и высоким уровнем IgE характеризовался снижением относительного количества Т-лимфоцитов с фенотипом СD3+ и CD4+ и повышением лимфоцитов с фенотипом CD25+, с умеренной положительной прямой корреляционной связью между показателями CD25+ и IgE (R = 0,35, p << 0,05). У детей с РРЗ и нормальным уровнем IgE в 38,89 % случаев регистрировалось снижение относительного количества Т-лимфоцитов с фенотипами СD3+, CD4+, CD8+ и повышение CD16+ и CD19+, а только в 11,1 % - повышение лимфоцитов с фенотипом CD25+. Независимо от способности к образованию IgE показатели клеточного иммунитета регистрировались в пределах возрастной нормы у 53,09 % обследованных и, соответственно, у 46,91 % отмечалось нарушение клеточного звена иммунитета. Выводы: у детей с РРЗ изменения в клеточном звене иммунитета регистрировались на 14,44 % чаще в группе обследованных с высоким уровнем IgE.

Мета роботи - вивчення впливу поліетиленгліколю ПЕГ-1500 на активність Ca²⁺-АТРазиі зміну експресії поверхневого маркера CD44 у мембранах еритроцитів людини. Визначення активності Ca²⁺-АТРази виконували в замкнутих тінях еритроцитів за рівнем накопичення неорганічного фосфору. Зміна експресії CD44 і кількості CD44₊-еритроцитів оцінювали за допомогою методу проточної цитометрії. Встановлено інгібування активності Ca²⁺-АТРази, а також зниження рівня експресії СD44 і зменшення кількості СD44⁺-клітин, що відображає складні перебудови у мембранно-цитоскелетному комплексі еритроцитів під впливом ПЕГ-1500. Вплив ПЕГ-1500 на поверхневий маркер CD44 може бути опосередкований модифікацією протеїнів мембранно-цитоскелетного комплексу, про що свідчить посилення втрати CD44 мембранами в еритроцитах після застосування протеїнзшиваного реагента діаміду. Зниження активності Ca²⁺-АТРази може сприяти підвищенню рівня внутрішньоклітинного Ca²⁺ і призвести до модифікації взаємодій інтегральних протеїнів з компонентами цитоскелета, унаслідок чого може спричинити везикуляцію мембран і зниження експресії маркера CD44, який динамічно пов'язаний із цитоскелетом.

З використанням прищеплювальної (ко-)полімеризації гідрофільних (акрилова, метакрилова кислота) та/або гідрофобних (стирол, бутилакрилат) мономерів, ініційованої з планарної поверхні, попередньо модифікованої гетерофункціональними поліпероксидами, сформовано полімерні шари з різним ступенем насичення іонами <$E roman Сd sup 2+>. У подальшому в результаті іонообмінних реакцій формувалися впорядковані кластери CdS, сегреговані полімерною матрицею. Досліджено поверхні синтезованих плівок за допомогою растрового електронного мікроскопа. Визначено елементний склад шарів. Знято оптичні спектри пропускання та оцінено розміри кластерів CdS в полімері.

На основании литературных данных изложены представления о клиническом значении избыточного содержания лактозы в диете. Лактоза представляет собой специфический ингибитор b-галактозидсвязывающего протеина - галектина-9 (Gal-9), который регулирует внутриклеточный метаболизм (клеточный рост, воспаление, иммунный ответ, апоптоз). Лактоза, конкурентно связываясь с Gal-9, предупреждает активацию Gal-9/Tim-3-ассоциированных сигнальных путей, что способствует пролиферации T-хелперных клеток 1-го и 17-го типа, обусловливающих индукцию воспалительного процесса. Избыток лактозы способствует уменьшению представительства Treg-клеток, которые обладают иммуносупрессивным действием, и повышает инсулинорезистентность. Лактоза ингибирует взаимодействие Gal-9 с иммуноглобулином E и гиалуронсвязывающей молекулой СD44 и способствует аллергическим проявлениям. Приведены возможности использования препаратов экзогенной лактазы для патогномоничного лечения воспалительных и аллергических заболеваний у детей с лактазной недостаточностью.

Мета роботи - оцінити роль NF-<$E kappa>B і факторів рекогніції вродженого імунітету (TLR4, sCD14) у розвитку запалення слизової оболонки шлунка (СОШ) у дітей, хворих на хронічні гастродуоденальні захворювання, залежно від наявності CagA(+)- та CagA(-)-штамів H. pylori. Обстежено 66 дітей віком 7 - 17 років із хронічною гастродуоденальною патологією в стадії загострення. Рівень експресії гена TLR4 в біоптаті СОШ у режимі реального часу визначено за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції, рівень експресії NF-<$E kappa>B+ СD40+-клітинами - з використанням моноклональних антитіл за допомогою методу проточної цитофлуориметрії. Показано, що у дітей, інфікованих CagA(+)-штамами H. pylori, у випадку збереження виражених клініко-ендоскопічних запальних змін СОШ відзначалося зниження активності експресії TLR4 в біоптаті СОШ і рівня експресії ядерного фактора NNF-<$E kappa>B+ у лімфоцитах, на відміну від пацієнтів, інфікованих CagA(-)-штамами H. pylori, і від дітей, захворювання яких не було пов'язане з інфікуванням H. pylori. Доведено, що у пацієнтів із позитивним H. pylori-статусом, інфікованих CagA(+)-штамами H. pylori, зареєстровано вищі рівні концентрації sCD14, ніж у дітей із негативним H. pylori-статусом та інфікованих CagA(-)-штамами H. pylori.

Установлено различие величин удельного электросопротивления <$E rho> кристаллов <$E {roman Сd} sub 1-x {roman Zn} sub x roman Te> (х = 0,12 - 0,16), измеренных в постоянном и переменном электрических полях. Показано, что это различие связано с диссипацией энергии переменного электрического поля, обусловленной диэлектрической релаксацией (ДР). Для оценки вклада ДР в <$E rho> предложено использовать функцию распределения релаксаторов по частоте, которую можно найти из частотной зависимости диэлектрической проницаемости кристалла.

Проанализированы данные об экспрессии маркера эндотелиальных клеток CD31 в злокачественных фиброзных гистиоцитомах мягких тканей (плеоморфный вариант) 41-го больного, находившихся на лечении в городском онкологическом диспансере им. А. Т. Аббасова (г. Баку) и Онкологической клинике Азербайджанского медицинского университета за период 2000 - 2009 гг. Показаны различия уровня экспрессии CD31 в зависимости от степени дифференциации опухоли, наличия или отсутствия ее спонтанной некротизации, лимфоидной инфильтрации патологического очага и количества сосудов в опухолевой ткани. Особенности экспрессии CD31 при плеоморфном варианте злокачественной фиброзной гистиоцитомы мягких тканей целесообразно принимать во внимание при планировании лечебных мероприятий у данной категории больных.

Проведен сравнительный анализ результатов определения внутриклеточных "депо" активных форм HP-инфекции при высокой степени обсеменения слизистой - (+++) - (++++) у 42 больных хроническим неатрофическим гастритом с помощью двух методов: сравнительной характеристики данных уреазного теста и микроскопирования окрашенных по Гимза мазков-отпечатков, материал для которых был получен из одного биоптата, и по уровню натуральных киллеров (СD16) в крови. Выяснено, что по первой методике внутриклеточные "депо" активных форм HP-инфекции выявлялись у 13 (30,9 %), а по второй методике - у 38 (90,5 %) пациентов.

Проведен сравнительный анализ результатов подтвержденного наличия внутриклеточных "депо" активных форм HP-инфекции у 25-ти больных хроническим неатрофическим гастритом (1-ая группа (группа контроля)) при помощи 2-х методов: сравнительной характеристики данных уреазного теста и микроскопирования окрашенных по Гимза мазков-отпечатков, материал для которых был получен из одного биоптата, и по уровню натуральных киллеров (СD-16) в крови, с результатами таких же исследований у 27-ми пациентов, у которых в слизистой желудка определялись только неактивные (кокковые) формы HP-инфекции (2-ая группа). Выяснено, что у 26-ти (96,3 %) пациентов 2-ой группы в крови был повышен только процент натуральных киллеров, а у 1-го (3,7 %) - и процент, и абсолютное количество, в то время как у всех пациентов 1-ой группы в крови был повышен и процент, и абсолютное количество натуральных киллеров.

Обстежено 75 хворих на герпесвірусні менінгоенцефаліти. У 5 % хворих відзначено летальні наслідки. Хвилеподібний клінічний перебіг спостерігався у 21,5 % хворих. Рецидиви виникають у 2,8 % хворих. Кількість СD4-лімфоцитів достовірно знижувалася і рівень СD16-лімфоцитів підвищувався залежно від ступеня тяжкості захворювання.

Обследованы 75 больных с герпесвирусными менингоэнцефалитами. У 5 % больных отмечался летальный исход. Волнообразное клиническое течение наблюдалось у 21,5 % больных. Рецидивы развивались у 2,8 % больных. Количество СD4 лимфоцитов достоверно снижалось, уровень СD16 лимфоцитов повышался в зависимости от степени тяжести заболевания.

Досліджено вплив регуляторів росту на стійкість рослин гороху (Pisum sativum L.) сортів Харківський янтарний, Харківський еталонний, Резонатор, Девіз до сумісної дії іонів кадмію та нікелю (3 і 30 мг Сd<^>2+/л, 4 і 40 мг Nі<^>2+/л), акумуляцію останніх у вегетативних органах, розвиток процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), вміст різних форм аскорбінової кислоти. Найчутливішим до цих металів виявився сорт гороху Харківський еталонний, найвищу толерантність продемонстрували проростки гороху сорту Харківський янтарний. Протекторна функція регулятора росту емістиму С проявлялась лише в сорту Резонатор, агростимулін знижував фітотоксичність кадмію і нікелю в сортів Резонатор та Харківський еталонний. Обробка насіння агростимуліном посилювала поглинання нікелю кореневою системою і не впливала на рівень акумуляції обох металів у листках, однак істотно підвищувала рівень фізіологічної адаптації проростків унаслідок зниження інтенсивності ПОЛ, яке супроводжувалось активуванням аскорбатзалежної ланки антиоксидантного захисту.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.3-272.53

Рубрики:

Горох

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Досліджено особливості експресії генів-регуляторів апоптозу і теломеразного комплексу та зміни запрограмованої клітинної загибелі та довжини теломер у лімфоцитах периферичної крові учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС. Обстежено 50 осіб (29 учасників ЛНА на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. з цереброваскулярною патологією (ЦВП) і когнітивними розладами, опромінених в інтервалі доз від 13,2 мЗв до 2800 мЗв, 8 неопромінених хворих з ЦВП і когнітивними розладами; контрольна група - 13 практично здорових осіб). Клінічну характеристику проведено за допомогою нейрофізіологічних методів, нейрометричних і психометричних шкал FSS, EDSS, MMSE, GHQ-28, BPRS, IDA, SDS. Імунологічне обстеження включало субпопуляційний аналіз, визначення відносної довжини теломер (RTL) проведено за допомогою flow-FISH, апоптозу - за допомогою Annexin V-тесту, генної експресії - за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі за допомогою роботизованої системи 7900HT. Встановлено наявність порушень CD8+ клітин через 22 - 24 роки після опромінення у всьому діапазоні доз: від 40 до 2800 мЗв. Збільшення СD95+ фракції не супроводжується вірогідними змінами на раніх і пізніх стадіях апоптозу. Встановлено зниження експресії генів, які регулюють p53-опосередкований апоптоз: TP53, TP53I3 і FASLG; гіперекспресія генів BAX і CCND1; зниження експресії генів-регуляторів довжини теломер TERF1 і TERF2. Після опромінення в дозах, менших 250 мЗв, показано зменшення числа природніх кілерів, що може свідчити про дефект імунного нагляду. Найбільше зниження експресії TP53 супроводжується підвищенням в цьому діапазоні експресії TP53I3 і CCND1.