Проведено вивчення особливостей процесу альтернативного сплайсинга іРНК гена CD44 в ракових клітинах щитовидної залози у дітей із зони радіоактивного забруднення. Картина експресії гена СD44 в ракових тканинах у дітей, що зазнали радіаційного опромінення, практично не відрізняється від спонтанного захворювання на рак. Тому ми констатуємо, що експресія гена CD44 in vivo не є первинним об'єктом радіаційного опромінення, і дерегуляція альтернативного сплайсинга іРНК гена CD44 є однією із складових канцерогенезу папілярного раку щитовидної залози.

Исследованы некоторые показатели клеточного и гуморального иммунитета у больных с аденокарциномой прямой кишки при проведении иммунотерапии с помощью противоопухолевой аутовакцины. Обнаружено, что иммунизация приводит к нормализации содержания CD4⁺- и СD8⁺-лимфоцитов в периферической крови больных. Значительно повышается продукция alpha-интерферона. Выявлена фракция вакцины, реагирующая с аутологичными Т-клетками и гуморальными антителами. Установлено, что содержание РЭА после вакцинации значительно превышало его содержание до операции.

Лимфомы, возникающие из цитотоксических Т-лимфоцитов и ЕК-клеток, представляют собой группу близких по происхождению опухолей, обладающих рядом сходных клинических, гистологических и иммунофенотипических признаков. Большинство из них являются экстранодальными, содержат зоны некроза и клетки в различных фазах апоптоза. Выделяют несколько разновидностей лимфом данного типа. Среди них экстранодальная ЕК/Т-клеточная лимфома назального типа, ассоциированная с ВЭБ, характеризующаяся высокой частотой аномалий p53, выраженной экспрессией гена MDR, тяжелым клиническим течением. В качестве отдельной нозологической формы выделяют также агрессивный ЕК-клеточный лейкоз/лимфому, характеризующийся генерализированной лимфаденопатией, спленогепатомегалией и наличием в крови лимфоцитов с крупными азурофильными гранулами. Выявлена также опухоль, напоминающая лимфобластную лимфому, так называемый лейкоз/лимфома из бластных или бластоидных ЕК-клеток, при котором в составе инфильтратов определяются среднего размера CD3^--, СD56⁺-клетки.

Продолжено изучение обратимого структурного превращения гистерезисного типа, обнаруженного ранее в сплаве In-4,3 ат. % Cd при низкотемпературном термоциклировании. В области гистерезиса (150 - 290 К) зарегистрирована ярко выраженная нестабильность макрофизических характеристик сплава, которая проявлялась как временная зависимость динамического модуля Юнга и электросопротивления образцов при постоянной температуре, зафиксированная на стадии охлаждения или отогрева. Кинетические эффекты детально изучены вблизи границ гистерезиса, где они выражены наиболее отчетливо. Менее отчетливо выраженные признаки структурного превращения обнаружены на температурной зависимости микротвердости сплава. Установлено, что структурное превращение контролируется термоактивированными процессами с несколькими характерными временами релаксации: аналитический вид кинетических кривых и температурная зависимость времен релаксации существенно отличаются для прямого (при охлаждении) и обратного (при нагреве) превращений. Обсуждены аналогии и различия данного превращения с известными в физике сплавов процессами структурных перестроек, а также связь структурного превращения с фазовой диаграммой системы In - Cd.

The number of lymphocytes of different immunophenotypes (<$E roman {СD3 sup + ,~СD4 sup + ,~СD8 sup + ,~СD20 sup + ,~СD56 sup + }>-cells) with simultaneous determination of the blood C-peptide content in three groups of children with type 1 diabetes mellitus (new-onset of 3 months and 5 years disease duration) is studied by the method of flow cytometry. A decrease in the number of blood <$E roman {СD3 sup + ,~СD4 sup + ,~СD56 sup + }>-cells is revealed in children with 3 months disease duration having a decreased C-peptide by 70 %, but metabolic disorder is compensated by the administration of exogenous insulin. A decrease in the content of <$E roman {СD3 sup + ,~СD4 sup + ,~СD56 sup + }>-cells becomes more expressed in lingering diseased children which have the complete stopping of C-peptide production, i.e., endogenous insulin is changed by exogenous insulin that suggest an idea of the absence of a direct dependence between the blood insulin level and studied indices of immunity in the disease.

Представлено створені 25 різноманітних мультимедійних проектів з археології та давньої історії України, головною метою яких було визначення можливостей використання мультимедійних технологій для публікації та популяризації результатів наукових досліджень. Доведено високу ефективність застосування мультимедійних технологій для поширення інформації про археологічні дослідження.

During last six years the author, together with scientists of the Institute of Arhaeology of the National Academy of Sciences, about 25 different multimedia project were developed in the field of ancient history and arhaelology of Ukraine. The main goal of these projects was to study possibilities of multimedia technologies and to implement it for publishing of scientific editions and popularization of the results of scientific researches. The experience obtained working on these projects has exposedgreat ability of multimedia technologies to effectively spread the newest archaelogical information

Наведено результати клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень хворих з вірусом гепатиту C (HCV-інфекцією): гострим гепатитом C, латентною і маніфестною формами хронічного гепатиту C (ХГС), міксту вірусу гепатиту B - HCV-гепатиту. Проведено вивчення вмісту основних субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові та рівня сироваткового інтерферону (ІФН)-альфа залежно від форми захворювання, аналіз взаємозв'язку морфологічних змін у печінці та показників імунної відповіді у хворих на ХГС, зіставлення результатів імунологічних досліджень і клінічної ефективності терапії хворих. Встановлено формування вторинного клітинного імунодефіциту у випадку HCV-інфекції, залежність імунологічних порушень від форми захворювання, вірогідний зворотний зв'язок гістологічного індексу ступеня активності (ГІСА) з вмістом СD4+ і CD8+ лімфоцитів, прямий зв'язок ГІСА з рівнем ІФН-альфа, між розвитком фіброзу печінки та вмістом CD20+ лімфоцитів. Доведено, що терапевтичний ефект залежав від динаміки показників імунної відповіді, серед яких найбільш прогностично значущим щодо розвитку біохімічної та вірусологічної ремісії у хворих на ХГС було підвищення, на тлі терапії, вмісту CD4+ лімфоцитів.

Отмечено, что неоперабельный рак печени плохо поддается обычным методам лечения и прогноз этого заболевания крайне неблагоприятен. С целью разработки новых методов лечения этой патологии предпринята попытка использования экспериментальных подходов, основанных на генной терапии. В частности использован аденовирусный вектор, экспрессирующий лиганд рецептора 4-1ВВ, для стимуляции противоопухолевого иммунитета у крыс с перевивным раком печени. Инфекция in vitro клеток рака печени линии McA-RH7777 указанным аденовирусным вектором (AdCMVm 4-1BBL) приводила к дозозависимой индукции в них экспрессии лиганда рецептора 4-1ВВ. При этом, хотя характер роста этих клеток in vitro не изменялся, экспрессирующие клетки утрачивали свою туморогенность при внутрипеченочной имплантации сингенным крысам линии Буффало. Внутриопухолевое введение аденовирусного вектора, экспрессирующего лиганд рецептора 4-1ВВ, в случае ортотопической модели опухолевого роста приводило к эрадикации опухоли. При этом продолжительность жизни 69,5 % животных, получивших указанный аденовирусный вектор, составила более 18 недель. Введение вектора AdCMVm 4-1BBL сопровождалось выраженной инфильтрацией опухолевых очагов лимфоцитами, повышался также и апоптический индекс в клетках опухоли. Выраженный противоопухолевый эффект опосредовался СD8+Т-клетками, сопровождался повышением содержания интерлейкина-12 в сыворотке крови и повышением активности природных киллеров. У животных, подвергшихся такой терапии, развивался специфический противоопухолевый иммунитет по отношению к опухолевым клеткам указанной линии. Токсичность такой генной терапии была слабо выражена.

Введение вектора AdCMVm 4-1BBL сопровождалось лишь преходящим повышением уровня сывороточных трансаминаз и незначительной инфильтрацией лимфоцитами нормальной ткани печени. Таким образом, внутриопухолевое введение аденовирусного вектора AdCMVm 4-1BBL может оказаться перспективным методом для разработки новых подходов терапии рака печени в клинических условиях.

Розглянуто сучасний стан, проблеми та перспективи створення електронної бібліотеки карт та атласів. Ця робота проводиться в контексті загальної концепції електронної бібліотеки Російської національної бібліотеки. Основними складниками цього процесу є: планова оцифровка картографічних фондів, оцифровка у зв'язку з роботою з окремими тематичними проектами, забезпечення доступу до накопичених електронних ресурсів, а також створення власних СD-ROM видань.

Рассмотрены современное состояние, проблемы и перспективы создания электронной библиотеки карт и атласов. Данная работа ведется в контексте общей концепции электронной библиотеки Российской национальной библиотеки. Основными составляющими этого процесса являются: плановая оцифровка картографических фондов, оцифровка в связи с работой по отдельным тематическим проектам, обеспечение доступа к накопленным электронным ресурсам, а также создание собственных СD-ROM изданий.

The paper considers the modern state, problems, and prospect of creation of electronic map and atlas library.This work is carried out in the context of the general concept of electronic library of the NationalLibrary of Russia. The main components of this process include the planned digitisation of cartographicalcollections, digitisation in connection with individual subject projects, access to the accumulated electronicresources and creation of our own CD-ROM editions.

При проведенні імунологічного дослідження 412 хворих на ревматоїдний артрит (РА) і 52 осіб контрольної групи, що включало оцінку текстури гетерохроматину ядер, визначення розмірів і кількості аргентофільних ядерцеутворювальних районів, розмірів та структури ядерець, розмірів ядер лімфоцитів різного CD-фенотипу, вивчення частоти експресії на їх поверхні маркерів активації (CD25 и Fas-рецептора), ступеня їх проліферативної відповіді на мітогени і здатності до Fas-індукованого апоптозу, одержано дані про переважну активацію CD4+- і СD8+-лімфоцитів при РА і менш виражену активацію CD19+-лімфоцитів. Встановлено, що підвищення активності імунних клітин спостерігається в усі часові фази захворювання, але найбільш виражена у дебюті хвороби. У пізньому періоді захворювання відмічаються ознаки функціонального виснаження натуральних кілерів.

На підставі узагальнення великої кількості даних, одержаних у результаті досліджень багатьох авторів, встановлено тимчасові та регіональні зміни вертикального розподілу концентрації хлорофілу, флуоресценції. У холодний період (з грудня по березень), коли вертикальне перемішування поверхневого шару відбувається досить активно, концентрація хлорофілу в глибоководних районах моря розподілена відносно рівномірно в шарі до 40 - 50 м. У теплий період (з травня по жовтень), після встановлення температурної стратифікації у верхньому шарі, переважають профілі з одним максимумом хлорофілу. Глибина розташування максимуму хлорофілу змінюється в широких межах і залежить від його концентрації. Збільшення вмісту хлорофілу в планктоні призводить до зниження прозорості води та кількості світла, що проникає у водну товщу, унаслідок чого зменшується зона фотосинтезу і піднімається максимум хлорофілу. Адаптація фітопланктону до світла та швидкість потоку біогенних речовин з глибинних шарів до поверхні є основними факторами, що регулюють форму вертикального профілю хлорофілу і його відносний вміст у фітопланктоні. У літній період вертикальний розподіл концентрації хлорофілу та біомаси фітопланктону не збігаються. Вони розрізняються по глибині розташування максимумів та їх амплітуді. Ці розходження обумовлені зміною внутрішньоклітинної концентрації хлорофілу у водоростей, що живуть за різних світлових умов. Влітку в поверхневому шарі відношення хлорофілу до органічного вуглецю у фітопланктоні (Хл:С) у середньому складає 0,007, на нижній межі евфотичної зони - 0,035. У зимовий період Хл:С відношення у верхньому перемішаному шарі не змінюється

з глибиною й у середньому складає 0,025. Описані закономірності дозволяють з достатньою для багатьох практичних задач точністю відновлювати вертикальний профіль хлорофілу та біомаси фітопланктону по концентрації хлорофілу в поверхневому шарі, що відкриває нові можливості для ефективного використання супутникових даних при розв'язанні екологічних задач, пов'язаних з продуктивністю й евтрофікацією Чорного моря.

Досліджено ефективність індуктора ендогенного інтерферону "Аміксин" за умов комплексної терапії хворих на хронічний гепатит C (ХГС). Проведено вивчення вмісту основних субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові, фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів, цитотоксичної активності натуральних цитотоксичних клітин (NK - клітин), рецепторної чутливості T-лімфоцитів та рівня сироваткового <$Ealpha> - інтерферона (ІФН) та <$Egamma> -ІФН; зіставлення результатів імунологічного дослідження та клінічної ефективності аміксином у хворих на ХГС зі слабкою та помірною активністю патологічного процесу. Проведено аналіз деяких процесів міжклітинної взаємодії, взаємозв'язку рівня зв'язування аміксину рецепторами T-лімфоцитів , імунологічних показників та інтерферонового статусу залежно від кількості курсів лікування. Встановлено підвищення рівня зв'язування аміксину рецепторами T-лімфоцитів у разі збільшення кількості його курсів, виявлено зворотній зв'язок між показниками цитотоксичної активностиі NK-клітин та зв'язування аміксину рецепторами T-лімфоцитів. Доведено позитивний вплив аміксину на дисбаланс імунної системи: статистично достовірне підвищення вмісту кластера диференціації 3+ (CD3+), СD4+, CD16+ лімфоцитів, підвищення імунорегуляторного індексу. З'ясовано, що ефективність аміксину у разі терапії хворих на ХГС підвищується за умов тривалого курса лікування.

З використанням прищеплювальної (ко-)полімеризації гідрофільних (акрилова, метакрилова кислота) та/або гідрофобних (стирол, бутилакрилат) мономерів, ініційованої з планарної поверхні, попередньо модифікованої гетерофункціональними поліпероксидами, сформовано полімерні шари з різним ступенем насичення іонами <$E roman Сd sup 2+>. У подальшому в результаті іонообмінних реакцій формувалися впорядковані кластери CdS, сегреговані полімерною матрицею. Досліджено поверхні синтезованих плівок за допомогою растрового електронного мікроскопа. Визначено елементний склад шарів. Знято оптичні спектри пропускання та оцінено розміри кластерів CdS в полімері.

Представлено результати дослідження, проведеного з метою з'ясування можливих причин підвищення рівня глікозильованого гемоглобіну (HbA1с) у хворих на інфаркт міокарда (ІМ) без супутнього цукрового діабету і порушення толерантності до глюкози залежно від їх професійної приналежності та наявності інших важливих факторів серцево-судинного ризику. Встановлено, що у кожного четвертого серед 180 обстежених хворих на ІМ спостерігається помірне недіабетичне підвищення рівня HbA1c в межах 6,8 - 8,2 %. Зроблено висновок, що в одних випадках причиною зростання рівня HbA1c є виражені метаболічні порушення, що складають кластер факторів метаболічного синдрому (артеріальна гіпертензія, ожиріння, атерогенна дисліпідемія). В інших випадках воно зумовлене токсичним впливом на організм професійних ксенобіотиків (важкі метали, тетраетилсвинець, ацетонвмісні речовини тощо) та алкоголю і може розглядатись як маркер екзогенних інтоксикацій.

Визначено мембранні рецептори фібробластів хронічних венозних виразок, здорової шкіри та фетальних фібробластів, відмінностей проліферативної активності та фенотипу цих типів клітин, а також можливості функціонально-фенотипічної модифікації фібробластів хронічних венозних виразок у мікс-культурі з фетальними фібробластами. Показано, що на поверхні фібробластів хронічної венозної виразки відсутні окремі молекули активації й адгезії - СD60w, СD58, СD49b, СD49d, СD49f, СD56, HLA-A,B,C, а рівень експресії СD44, СD166, СD54, СD49e, СD141 і СD95 знижений. Виявлено відмінності швидкості проліферації фібробластів здорової шкіри та фібробластів хронічного виразкового дефекту. Розроблено культуральну модель - мікс-культуру фібробластів хронічної виразки та фетальних фібробластів. Показано, що поєднане культивування забезпечує збільшення темпів проліферації виразкових фібробластів і відновлення ушкоджених рецепторів, зокрема, <$Ealpha 2> (CD49b) і <$Ealpha 4> (CD49d ланцюгів інтегринів. На підставі результатів дослідження доведено здатність фетальних фібробластів позитивно впливати на функціональні можливості фібробластів хронічної виразки венозної етіології.

За допомогою спектрофотометричного методу та атомно-абсорбційного аналізу досліджено адсорбційні властивості хімічно модифікованих кремнеземних адсорбентів із прищепленими комплексоутворювачами-4-(2-піридилазо)резорцином і 1-2(-піридилазо)-2-нафтолом у процесі екстракції іонів <$E roman Co sup 2+> і <$E roman Сd sup 2+> із водних розчинів за статичних умов.

Отмечено, что нейрогуморальная перестройка в организме женщин в перименопаузе происходит на фоне позитивной активации клеточного иммунитета и с увеличением СD4 в соотношении СD4/СD8 субпопуляций, повышения содержания СD2, СD4, СD16 клеток. Значительная активность лимфоцитов подтверждена высокой авидностью к эритроцитам барана в тестах спонтанного и МКАТ-зависимого розеткообразования, а также повышением частоты СD25 клеток, цитоморфометрическим сдвигом влево лимфоцитов, цитокиновой активацией фагоцитоза нейтрофилов.

Обстежено 75 хворих на герпесвірусні менінгоенцефаліти. У 5 % хворих відзначено летальні наслідки. Хвилеподібний клінічний перебіг спостерігався у 21,5 % хворих. Рецидиви виникають у 2,8 % хворих. Кількість СD4-лімфоцитів достовірно знижувалася і рівень СD16-лімфоцитів підвищувався залежно від ступеня тяжкості захворювання.

Обследованы 75 больных с герпесвирусными менингоэнцефалитами. У 5 % больных отмечался летальный исход. Волнообразное клиническое течение наблюдалось у 21,5 % больных. Рецидивы развивались у 2,8 % больных. Количество СD4 лимфоцитов достоверно снижалось, уровень СD16 лимфоцитов повышался в зависимости от степени тяжести заболевания.

Викладено дані про частоту виникнення й імунологічний моніторинг стану дітей України з обтяженою спадковістю, тестованих щодо наявності діабетасоційованих автоантитіл (ДА-Ат), одержані вперше у межах Програми Інституту ендокринології й обміну речовин ім. В.П. Комісаренка протягом 10-ти років. Обстежено 450 дітей обох статей віком <$E12,34~ symbol С ~0,82> років, з яких 366 були практично здоровими нормоглікемічними, але з обтяженою спадковістю - мали родичів першої лінії, які хворіли на цукровий діабет I типу (ЦД-I), 84 - здорові, без обтяженої спадковості і ДААт-негативні (контрольна група). Вивчено титр ДААт+ до інсуліну (ІАА), декарбоксилазу глутамінової кислоти (GADA) й острівцевого антигену-2 (ІА-2А) з використанням радіоімунологіного методу не менше двох разів на початку дослідження, а потім у динаміці доклінічної стадії розвитку ЦД-I. До групи ДААт+ включено дітей, в яких під час повторних досліджень зафіксовано підвищений титр до GADA і ІА-2А. Проведено імунологічне дослідження, зокрема, визначено лейкоцитарний склад крові, імунофенотип лімфоцитів (клітини СD3+, CD4+, CD8+, CD20+, CD56+) і концентрації циркулюючих цитокінів (ІЛ-<$E1 alpha,~ beta>, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-16, ФНП-<$Ealpha>, ІФН-<$Egamma>. Встановлено, що одночасне підвищення титру GADA і ІА-2А є надійним тестом передбачення появи ЦД-I у дітей України. Наведено рекомендації щодо використання ступеня зниження кількості клітин CD3+, CD4+ і CD56+ та концентрації ІЛ-4 за підвищених рівнів ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-<$Ealpha> і ФНП<$Egamma> у крові у доклінічний латентний період розвитку ЦД-I як маркера швидкості прогресування розвитку й агресивності перебігу ЦД-I.

Представлены данные о частоте возникновения и иммунологического мониторинга состояния детей Украины с отягощенной наследственностью, тестированных на наличие диабетассоциированных аутоантител (ДААт), полученные впервые в рамках Программы Института эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины в течение 10-ти лет. Обследованы 450 детей обоего пола в возрасте <$E12,34~ symbol С ~0,82> лет, из которых 366 были практически здоровыми нормогликемическими, но имеющими отягощенную наследственность - родственников первой линии, страдающих сахарным диабетом I типа (СД-I), 84 здоровых детей без отягощенной наследственности и ДААт-отрицательные составляли контрольную группу. Исследование титра ДААт+ к инсулину (IАА), декарбоксилазе глутаминовой кислоты (GADA) и островковому антигену-2 (IА-2А) проведено радиоиммунологическим методом не менее двух раз при первоначальных исследованиях, а затем в динамике доклинической стадии развития СД-I. В группу ДДАт+ включены пациенты, у которых при повторных исследованиях зафиксирован повышенный титр к GADA и IА-2А. Иммунологическое исследование включало определение лейкоцитарного состава крови, иммунофенотипа лимфоцитов (CD3+, CD4+, CD8+, CD20+, CD56+ клеток) и концентрацию циркулирующих цитокинов (ИЛ-<$E1 alpha,~ beta>, ИЛ-4, ИЛ-6, ИЛ-8, ИЛ-16, ФНО-<$Ealpha> и ИФН-<$Egamma>. Установлено, что одновременное повышение титра GADA и IА-2А является надежным тестом предсказания возникновения СД-I у детей Украины,

а степень снижения количества клеток CD3+, CD4+, CD56+ и концентрации ИЛ-4 при повышенных уровнях ИЛ-6, ИЛ-8, ФНО-<$Ealpha> и ИФН-<$Egamma>в крови в доклинический латентный период развития СД-I может быть маркером скорости прогрессирования его развития и агрессивности течения.