Встановлено закономірності формування кристалічної структури, фазового складу, електрофізичних і магніторезистивних властивостей та їх взаємозв'язку для три- і багатошарових плівок на основі Co, Fe, Ni, Сr, Сu та Ag в інтервалі товщин d = (1 - 50) нм за температур вимірювання Т_вим = 150 К та 300 К. Встановлено фазовий склад і структуру плівкових систем Co/Cu(Ag)/Fe і Со/Сu/Со з додатковими шарами Ni та Сr, а також виявлено вплив температури підкладки на структурно-фазовий стан системи Co/Cu/Fe. Вивчено дифузійні процеси у зразках Co/Cu/Fe/П і Co/Cu/Co/П з додатковими шарами Сr. Для зразків Co/Cu/Fe/П проведено порівняння експериментальних даних з розрахованими за моделлю Р. Дімміха, макроскопічною моделлю та моделлю на основі модифікованої теорії Маядаса і Шатцкеса для термічного коефіцієнта опору тришарових плівок. Встановлено закономірності в польових залежностях анізотропного магнітоопору та гігантського магнітоопору для зразків з різною товщиною магнітних, немагнітних і додаткових шарів. Досліджено розмірні залежності питомого опору та магнітоопору, розраховано чутливість магнітоопору плівкових систем до магнітного поля.

Виявлено механізми деградації металу зварних з'єднань паропроводів із теплостійких Сr-Мo-V перлітних сталей, що довготривало експлуатуються за умов повзучості та малоциклової втоми. Встановлено особливості фізико-хімічних процесів, які зумовлюють структурні перетворення в металі зварних з'єднань за їх довготривалої експлуатації. Встановлено зв'язок між структурою зварних з'єднань і пошкоджуваністю їх металу за умов довготривалої експлуатації зварних з'єднань. Удосконалено технологію зварювального ремонту пошкоджених елементів паропроводів і забезпечено збільшення ресурсу їх експлуатації.

Уперше з'ясовано порушення в системі прооксиданти - антиоксиданти в лейкоцитах, легенях і скелетному м'язі тварин за умов внутрішньошлункового введення Сr(VІ) у формі калію дихромату. Констатовано, що за умов надходження Сr(VІ) зміни в процесах ПОЛ, у стані антиоксидантної системи й активності ензимів енергетичного обміну в клітинах з крові та внутрішніх органів кроликів виразніші, ніж за надходження К₂Сr₂O₇ в організм лабораторних щурів. Виявлено коригувальний вплив вітаміну Е та селену на процеси ПОЛ і активність ензимів антиоксидантної системи та катаболізму моносахаридів у клітинах скелетного м'яза та внутрішніх органів тварин за умов надходження шестивалентного хрому. Вперше визначено рівень акумуляції хрому у внутрішніх органах і скелетному м'язі кроликів за тривалого надходження К₂Сr₂0₇. Уперше показано, що за введення селену та вітаміну Е зменшується інтенсивність нагромадження хрому в клітинах тварин. З'ясовано, що надходження Сr(VІ) негативно впливає на інтенсивність росту, якість м'яса і шерсті кроликів, а введення вітаміну Е та cелену послаблює шкідливий вплив Сr(VІ) на показники продуктивності тварин.

Вперше проведено комплексне дослідження впливу легування базового аморфного сплаву Fе - Sі - В d-елементами: Ni, Мо, Nb, Сu, V, W, Сr, та різних видів модифікації (високо- та низькотемпературна обробка, змінне магнітне поле, нанесення олігопероксидних покрить і комбінація різних видів обробки) на фізико-хімічні властивості ряду аморфних сплавів на основі Fе. Оцінено здатність до розчинення поверхні модифікованих багатокомпонентних аморфних металевих сплавів у середовищах різної протогенності. Показано, що визначальний вплив на фізико-хімічні характеристики аморфних металевих сплавів чинить їх елементний склад. Вперше одержано органічні покриття на основі гетерофункційних олігопероксидів на модифікованих аморфних металевих сплавах. Оцінено каталітичну активність модифікованих зразків аморфних сплавів на основі Fе у реакціях розкладу пероксидів.

Розглянуто проблему поліпшення властивостей мідних ливарних дисперснозміцнених сплавів системи Сu - (Fе - Сr - С), вкраплення зміцнювальної фази в яких утворюються в розплаві. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджена можливість покращання властивостей шляхом зміни складу (Fе - Сr - С) домішки, яка вводиться в мідь під час виплавки зазначених сплавів. Для системи Сu - Fе розраховано значення термодинамічних параметрів фаз, і оцінено концентраційну протяжність монотектичної ділянки лінії ліквідуе. Встановлено, що введення вуглецю в цю систему розширює концентраційну протяжність області двофазного стану розплаву, так що рідка фаза на основі міді містить мінімальну кількість розчинених елементів. Підтверджено доцільність застосування четверної системи Сu - (Fе - Сr - С) для створення мідних сплавів з високими показниками кондуктивних властивостей. Досліджено вплив хімічного та фазового складів (Fе - Сr - С) домішки на характеристики мідних монотектичних сплавів системи Сu - (Fе - Сr - С). Встановлено, що найкраще поєднання експлуатаційних характеристик, з прийнятними технологічними властивостями забезпечує застосування (Fе - Сr - С) домішки, яка містить 15 - 17 мас. % хрому та 1,4 - 1,6 мас. % вуглецю. Розроблено технологічний процес та освоєне виробництво литих заготовок із сплаву системи Сu - (Fе - Сr - С) з поліпшеними властивостями. Застосування цього сплаву для виготовлення електродів контактного зварювання дозволили істотно спростити процес їх виробництва, а також в півтора рази збільшити стійкість електродів, порівняно з традиційно застосовуваними електродами із хромових бронз.

Вперше встановлено, що у разі зменшення розміру характерних елементів мікро- та субструктури матеріалів до нанометрового масштабу їх дисипативні властивості якісно змінюються - суттєво зменшується залежність демпфірувальної здатності від амплітуди коливань, а її величина у разі підвищення температури зростає рівномірно в інтервалі амплітуд деформації від ~10{\up\fs9 -5} до 10{\up\fs9 -3}. Вперше показано, що температурна залежність характеристик розсіяння енергії визначається типом границь між характерними елементами мікроструктури - для нанострктурованих конденсатів з некогерентними границями між зернами або субзернами залежність має пороговий характер, тоді як у випадку когерентних границь між двійниковими доменами ця залежність є лінійно зростаючою. Показано, що тривалі знакозмінні навантаження високодемпфірувальних наноструктурованих конденсатів до 10{\up\fs9 7} циклів при амплітудах деформації до 10{\up\fs9 -3} і температурах 20...350 °С не впливають на їх характеристики розсіяння механічної енергії. Показано, що покриття на основі наноструктурованих сплавів Аl - Сr - Fе з вмістом алюмінію 57 - 65 мас.% і за співвідношення хрому і заліза, рівному 1:4, характеризуються підвищеною твердістю (до 10 ГПа) і високою демпфірувальною здатністю (ψ=20...30 %) у температурному інтервалі 20...350 °С.

Описано результати комплексних досліджень впливу процесів фазоутворення, структурних перетворень і дифузійних процесів, температурних і концентраційних ефектів на електрофізичні (термічний коефіцієнт опору та коефіцієнт тензочутливості), магніторезистивні (анізотропний та гігантський магнітоопір, ефект Холла) та магнітооптичні (магнітооптичний ефект Керра) властивості чутливих елементів плівкових сенсорів на основі феромагнітних (Со, Fе, Ni,Gd), антиферомагнітних (Сr), немагнітних (Сu, Ag, Pd, Рt), тугоплавких (Мо, W і Re) або напівпровідникових (Ge) компонент та гетерогенних плівкових систем на основі перехідних металів (Mo, Ni, Fe, Сr, W і Re). Запропоновано напівфеноменологічну модель для коефіцієнту тензочутливості багатошарових плівкових систем в області пружної деформації, в якій вперше коректно врахована деформаційна залежність коефіцієнтів дзеркальності зовнішніх поверхонь і проходження меж зерен та інтерфейсів. Одержано задовільну відповідність розрахункових та експериментальних результатів. Вивчено фізичні процеси в плівкових матеріалах (одно- і багатошарові плівки, мультишари, гранульовані плівкові сплави, структурно-упорядковані системи, плівки гетерогенного складу) з точки зору їх можливого застосування як чутливих елементів тензо- і терморезисторів та сенсорів температури, деформації, тиску та магнітного поля з високою температурною, деформаційною та магнітною стабільністю або чутливістю; контактних структур; елементів багатофункціональних сенсорних та інформаційних приладів різного функціонального призначення.

Досліджено закономірності та механізми пітінгової та міжкристалітної корозії корозійнотривких сталей і сплаву в модельних оборотних водах і високоокиснювальному середовищі. Розвинуто перспективний науковий напрямок: електрохімія початкової стадії пітінгування корозійнотривких сталей і сплавів у низькомінералізованих хлоридовмісних середовищах. Досліджено корозійнотривкі сталі AISI 304, AISI 321 і сплав 06ХН28МДТ у модельних оборотних водах і встановлено залежності та механізми впливу їх хімічного складу в межах стандарту і складових структури на корозійні втрати Cr, Ni і Fe із пітінгів. Запропоновано коефіцієнти селективного розчинення Сr і Ni із пітінгів використовувати як критерій ідентифікації метастабільних і стабільних пітінгів. Обгрунтовано вибір оптимальних плавок сталей і сплаву з максимальною пітінготривкістю і мінімальною швидкістю підростання пітінгів. Розроблено методику пришвидшеного визначення швидкості підростання пітінгів у модельних оборотних водах. Виявлено характер впливу δ-фериту в сталях AISI 304 і AISI 321 на їх пітінготривкість у модельних оборотних водах. Досліджено вплив хімічного складу і складових структури сталей AISI 304, AISI 321 і сплаву 06ХН28МДТ на їх корозійну тривкість у високоокиснювальному середовищі. Встановлено залежності між корозійними втратами сталей і сплаву після кожного із п'яти циклів випробувань за методом ДУ ГОСТ6032-89 та їх хімічним складом і складовими структури. Запропоновано механізми, за якими відбуваються корозійні втрати сталей і сплаву у високоокиснювальному середовищі. Розроблено методику пришвидшеного визначення корозійних втрат і швидкості корозії сталей і сплаву у високоокиснювальному середовищі.

Розроблено методи синтезу біметалічних нанокомпозитів паладію з перехідними металами (Сr, Мn, Fе, Сo, Ni, Сu, Zn, Сd, Аg) шляхом термічного розкладу металоорганічного прекурсору, одержаного осадженням зі стабілізованого натрій цитратом колоїдного розчину паладій(ІІ) гідроксиду катіонами перехідних металів. Визначено вплив умов одержання металоорганічного прекурсору на розміри та склад нанокомпозитів паладію з перехідними металами. Розроблено методи синтезу біметалічних нанокомпозитів міді з благородними металами (Рt, Рd, Аg, Аu) шляхом термічного розкладу купрум(ІІ) фульвату в ролі металоорганічного прекурсору. Визначено вплив умов піролізу купрум(ІІ) фульвату на структурні та сорбційні властивості мідь-карбонових і біметалічних нанокомпозитів міді з благородними металами. З'ясовано каталітичну активність біметалічних нанокомпозитів паладію з перехідними металами в окисно-відновних реакціях на прикладі реакції відновлення 4-нітрофенолу натрій боргідридом. Здійснено теоретичне моделювання активації молекули етилену за хемосорбції на біметалічних кластерах паладію з перехідними металами.

Встановлено закономірності впливу легуючих елементів (цинку, хрому, нікелю, марганцю, олова, міді) на структуру, фазовий склад і кристалографічну текстуру електрокристалізованих сплавів на основі заліза та виявлено їх взаємозв'язок з властивостями сплавів. З'ясовано причини спільного характеру залежностей показників механічних і магнітних властивостей електрокристалізованих сплавів Fe - Ni та Fe - Сr від концентрації легуючих елементів в сульфатному електроліті. Виявлено сферолітну структуру в електрокристалізованих нікельвмісних сплавах на основі заліза, показано її відмінні риси. Визначено вплив сумісного легування електрокристалізованого заліза хромом і нікелем на структуру та властивості покриттів. Встановлено причини формування специфічної морфології поверхні електрокристалізованих сплавів Fe - Zn з аномально високою шорсткістю та вперше виявлено фазу Fe₇₅Zn₂₅ в їх складі. Запропоновано застосування сплаву Fe - Cr - Ni з підвищеною мікротвердістю та зносостійкістю як покриття для відновлення розмірів і поверхневого зміцнення сталевих виробів і застосування сплавів Fe - Zn з підвищеною нерегулярною шорсткістю як підшару перед нанесенням полімерних покриттів для підвищення міцності адгезійного з'єднання з металевими виробами.

Досліджено геохімічні особливості поверхневих і донних відкладів, рослинності, природних вод територій Іршанського та Стремигородського родовищ титану. Одержано нові дані щодо розподілу хімічних елементів (Мn, Сr, Ni, Zn, Рb, Ті та ін.). Визначено їх фоновий та аномальний вміст. Виявлено геохімічні асоціації, розраховано геохімічні коефіцієнти та встановлено рівень забруднення. Визначено, що у "хвостах" збагачення метали мають найменшу частку рухомості, що пов'язане з наявністю тонкодисперсних частинок, які слугують сорбційним бар'єром. За результатами біогеохімічних досліджень листя берези, глиці сосни та моху встановлено, що листя берези та глиця сосни найбільш інтенсивно накопичують Мn, а мох поглинає Рb, Сu (у 6 разів більше, ніж інші рослини). Вперше, на основі комплексного аналізу геохімічного складу поверхневих і донних відкладів, рослинності, природних вод встановлено, що у районі Іршанського та Стремигородського родовищ титану показник забруднення знаходиться в межах допустимого та помірно небезпечного значення. За допомогою ГІС-технологій побудовано карти-схеми розподілу мікроелементів у об'єктах довкілля територій Іршанського та Стремигородського родовищ титану.

Уперше вивчено процеси обміну ліпідів і окремих мікроелементів у тканинах усього організму, головного, грудного та черевного анатомічних відділів бджіл, їх вміст у продукції у разі введення у весняний період до компонентів підгодівлі борошна з бобів сої нативної та трансгенної. Визначено динаміку інтенсивності яйцекладки бджолиних маток за цих умов з урахуванням сезонних особливостей розвитку бджолиних сімей. Виявлено відмінності співвідношення фракцій ліпідів і вмісту мікроелементів у тканинах і продукції бджіл у період літньо-осінньої їх підгодівлі борошном з бобів нативної сої й сполуками хрому. Уперше експериментально доведено стимулювальний вплив підгодівлі борошном сої, як нативної, так і трансгенної, на інтенсивність відкладання яєць бджолиними матками у весняно-літній період. Уперше з'ясовано особливості метаболізму ліпідів і мікроелементів у тканинах різних анатомічних відділів, вмісту цих речовин у їх продукції за умов використання у підгодівлі борошна сої та сполук Сr. Уперше визначено кількість додавання хрому хлориду, а також хрому цитрату, одержаного методом нанобіотехнології, до цукрового сиропу та борошна з бобів сої як компонентів підгодівлі медоносних бджіл, що чинять стимулювальний комплексний вплив на метаболізм ліпідів і окремих мікроелементів у тканинах організму, вміст цих речовин у продукції, підвищують інтенсивність відкладання яєць бджолиними матками. Виокремлено відмінності впливу хрому хлориду та цитрату на динаміку яйцекладки бджолиних маток у літньо-осінній період.

Вперше вивчено змочування та контактну взаємодію фторидів лужно- та рідкісноземельних металів з чистими металами та їх сплавами з титаном у рідкому стані в інтервалі температур 473 - 1 373 К. Встановлено загальні закономірності змочування фторидами лужних (ФЛМ), лужноземельних (ФЛЗМ), рідкісноземельних (ФРЗМ) металів. Вивчено адгезійні та капілярні властивості металічних розплавів у системах метал - ФЛЗМ (ФЛМ, ФРЗМ). Встановлено незмочування фторидів лужноземельних металів металічними розплавами, що містять активні компоненти (Ті, Zr, Hf, V, Nb, Сr) до 50 - 70 мас. % за високих температур (більше за 1 373 К). Досліджено кінетику дезмочування (переходу від змочування до незмочування) - зростання величини крайового кута змочування з підвищенням температури від 973 до 1 373 К. Уніфіковано метод "великої" краплі для вивчення капілярних властивостей металічних розплавів з великим вмістом активних компонентів. Вперше виміряно поверхневий натяг та густину розплавів систем Ті-Си і Zr-Cu в інтервалі температур від 1 273 до 1 523 К. Досліджено ізотерми поверхневого натягу цих систем, які мають приблизно лінійну залежність.

Досліджено кінетичні закономірності каталізованого ацетилацетонатами металів процесу ангідридного тверднення епоксидних полімерів і композитів, що містять силоксановий наповнювач, синтезований in situ золь-гель методом, вивчено особливості їх структури та експлуатаційні властивості. Залежно від використаного ацетилацетонату металу ефективна енергія активації процесу тверднення зменшується в послідовності Со(асас)₃, Мі(асас)₂, Сr(асас)₃, Ре(асас)₃. Акцентовано, що методом сканувальної електронної мікроскопії показано, що композити характеризуються високою фазовою однорідністю та нано- і мікро- розмірами силоксанового наповнювача. Підкреслено, що за даними диференційної сканувальної калориметрії, термомеханічного та диференційного термомеханічного аналізу, динамічного механічного аналізу визначено параметри топологічної структури синтезованих полімерів і композитів. Констатовано, що густина зшивання полімерів, отверднених у присутності ацетилацетонатів, зростає у послідовності Ni(асас)₂, Со(асас)₃, Fe(асас)₃, Сr(асас)₃. Підкреслено, що стійкість одержаних полімерів до термічної та термоокисної деструкції, визначена за даними дериватографії, змінюється симбатно. Зроблено висновок, що епоксидно-силоксанові композити мають високу адгезію до алюмінієвого сплаву Д16 і за використання Сr(асас)₃ забезпечують ефективність антикорозійного захисту понад 95 %.

Вперше встановлено закономірності пошарово-ступінчастого характеру зміни хімічного складу Fе - (0,1 - 0,2 %) С - (8 - 13 %) Сr - (6 - 12 %) Mn - (0,8 - 1,4 %) Si по товщині наплавленого металу, що визначають градієнтне чергування фазового складу від мартенситно-аустенітного біля зони сплавлення до аустенітного на поверхні (з невеликим вмістом карбонітридів). Запропоновано механізм керування фазовим складом і ступенем метастабільності аустеніту в наплавленому Fе - (0,1 - 0,2 %) С - (8 - 13 %) Сr - (6 - 12 %) Mn - (0,8 - 1,4 %) Si металі шляхом керованої зміни долі участі попередніх наплавлених шарів і основного металу в наплавленому в межах N = 0,29 - 0,7, а також кількості шарів, що забезпечує регулювання розвитку деформаційного мартенситного γ→α΄ перетворення за умови зношування і керування експлуатаційними властивостями. Одержано закономірності регулювання ступеня метастабільності аустеніту та його деформаційного мартенситного перетворення за умов зношування. Набули подальшого розвитку положення щодо формування наплавленого металу складу Fе - (0,1 - 0,2 %) С - (8 - 13 %) Сr - (6 - 12 %) Mn - (0,8 - 1,4 %) Si та керування експлуатаційними властивостями з використанням розроблених технологій додаткової дії висококонцентрованих джерел теплоти (плазмового й електронно-променевого) та хіміко-термічного, що забезпечує одержання оптимальних фазово-структурних поверхневих модифікацій з необхідною метастабільністю аустеніту.

Акцентовано увагу на підвищенні ефективності ранньої діагностики та прогнозу формування мікроелементного дисбалансу у новонароджених з перинатальною патологією. На основі комплексного дослідження вмісту та балансу мікроелементів (Fe, Zn, Сu, Сr, Мn, Сo) у сироватці, еритроцитах крові та сечі новонароджених та аналітичного зіставлення анамнестичних, клінічних, біохімічних та інструментальних даних обстеження дітей різного строку гестації з перинатальними гіпоксичними ураженнями ЦНС, внутрішньоутробною пневмонією (ВУП), респіраторним дистрес-синдромом (РДС) упродовж перших двох тижнів життя створено сучасну діагностично-прогностичну концепцію мікроелементозу. З використанням експериментальної моделі гіпоксії на білих щурах досліджено органоспецифічність мікроелементних порушень. Встановлено характер кореляції між рівнем мікроелементів (Fe, Zn, Cu, Cr, Mn, Co) у різних тканинах експериментальних тварин (головний мозок, серце, печінка, нирки). Розроблено та апробовано диференційний підхід до діагностики мікроелементного дисбалансу у новонароджених з перинатальною патологією з урахуванням строку гестації, доби життя, виду патології, тяжкості захворювання. Визначено, що морфофункціональна незрілість організму недоношених новонароджених із РДС та ВУП є основним чинником мікроелементних порушень, оскільки домінуючий вплив на вміст і баланс у біосередовищах Fe, Zn, Cu, Co, Cr і Mn, за даними двофакторного дисперсійного аналізу, має фактор гестаційного віку.

Вивчено токсичний вплив Рb, Сd та Сr (VI) на ріст і метаболічну активність мікроорганізмів рубця. Виявлено, що після 24-годинної інкубації вмісту рубця бичків за умов додавання Рb, Сd та Сr (VI) у гранично допустимих концентраціях в інкубаційному середовищі вірогідно знижується рівень аміаку, концентрація летких жирних кислот (ЛЖК) та активність целюлозо-, протео- й амілолітичних мікроорганізмів. За додавання сорбентів (цеоліту та полісорбу) інгібувальний вплив Рb, Сd та Сr (VІ) на метаболізм мікроорганізмів зменшується. Додавання мікроелементів (Fе, СU, Sе, Zn) позитивно впливає на ріст і ферментативну активність мікроорганізмів у середовищі з важкими металами. З'ясовано, що внесенням вітаміну Е та ?-каротину збільшуються кількість ЛЖК, мікробна маса та целюлозолітична активність. Стимулювальний вплив цеоліту на метаболічну здатність мікроорганізмів рубця бичків з хронічною інтоксикацією важкими металами слід вважати додатковим науково обгрунтованим аргументом для широкого використання сорбентів у годівлі великої рогатої худоби в регіонах, де забруднення цими полютантами сягнуло гранично допустимого рівня.

Вивчено процеси комплексоутворення катіонів (АІ(ІІІ), Сr(Ш), Ir(ІІІ), Rh(III), Ga(III), Іn(ІІІ), Мn(II, III), Со(II, III), Fe(I III), Hg(II), Cd(II), Pb(II), Cu(II), Zn(II), Ni(II) та інших) з органічними похідними гідразину, в тому числі в присутності симетричних ціанінових барвників (ЦБ), з метою пошуку нових аналітичних форм для визначення металів у природних технічних об'єктах методами спектрофотометрії, флуориметрії й атомно-абсорбційної спектрометрії. Встановлено загальні закономірності утворення комплексів металів з даними реагентами, шляхи досягнення селективності й утворення, а також обгрунтовано ефективність використання комплексів з йонних асоціатів (ЙА) металів з органічними похідними гідразину та ЦБ у ході вирішення різноманітних аналітичних завдань. Запропоновано як критерії оцінювання ефективності ЙА металів з органічними похідними гідразину з ЦБ для екстракційно-фотометричного визначення металів використовувати величину дипольного моменту утворюваних сполук, що дозволяє прогнозувати властивості та поведінку органічних реагентів і проводити цілеспрямований пошук нових ефективних аналітичних форм для визначення металів. Встановлено, що органічні похідні гідразину є ефективними модифікаторами матриці в методі електротермічної атомно-абсорбційної спектрометрії. Розроблено нові методи визначення металів з використанням їх комплексів з органічними похідним гідразину, які вигідно відрізняються від відомих у літературі.

Створено метод розрахунку енергетичного спектру та електричних властивостей низьковимірних систем з домішками. На основі моделі сильного зв'язку досліджено електронну структуру, вільну енергію та спін-залежний транспорт вуглецевих нанотрубок з домішками атомів N та Сr. На основі мінімуму вільної енергії виконано геометричну оптимізацію кристалічної структури вуглецевої нанотрубки з домішкою азоту та з домішкою хрому. З'ясовано природу спін-залежного транспорту у вуглецевих нанотрубках з домішкою хрому. Встановлено, що спін-залежний транспорт визначається різницею парціальних густин станів для різних орієнтацій спіна відносно зовнішнього магнітного поля на рівні Фермі та часом релаксації електронних станів. Величина спінової поляризації електронного транспорту зростає у разі збільшення концентрації домішки хрому та збільшенні величини зовнішнього магнітного поля.

Доведено відповідність запропонованого титранту та реакції взаємодії Fe(Vl) і Сr(ІІІ) у лужному середовищі вимогам аналітичної практики та розроблено нові титриметричні методики визначення ферат(Vl)-іонів, які відрізняються простотою виконання, експресністю, високою точністю та чутливістю, а також за своїми метрологічними характеристиками перевершують загальноприйнятий хромітний метод Шреєра - Томпсона - Окермана. Досліджено вплив домішок різної природи: карбонат-, сульфат-, хлорид-, силікат-, ферат(Vl)-іонів та оксоаніонів Mn(V, VI, VII) на результати визначення ферат(Vl-іонів.