Дано оцінку для парціального тиску метану в мікропорах в умовах водневої корозії сталі 2,25Сr-1Mo. На основі термодинамічного аналізу двофазної системи (метал-мікропора) та з урахуванням присутніх там водню і карбідів типу Me₃C, Me₇C₃ та Me₂₃C₆ як термодинамічних компонент, запропоновано нову схему для визначення внутрішнього тиску метану в порожнинах металу. Проведено також розрахунок тиску метану в сталі при температурі 500 °C для спрощеного випадку, коли утворення метану контролюється кількістю вуглецю, що надходить після розпаду карбідів. На відміну від попередніх схем розрахунків, даний підхід також моделює залежність тиску від радіусу мікропори. У загальному випадку цей підхід також враховує відстань від шару, що розглядається до поверхні металу, ширину зони обезвуглецювання, швидкості дифузій водню і вуглецю в сталі та ряд інших параметрів.

За допомогою методу оптичної емісійної спектроскопії досліджено параметри плазми ковзаючої дуги в потоці аргону. Показано, що зареєстровані спектри дослідженої плазми містять багато перенакладаних слабко розділених мультиплетних ліній, які відповідають емісії матеріалу електродів. Щоб обробити одержані спектри, було проведено моделювання основних компонентів сталі (Fe, Сr, Ni), а також їхніх сплавів (нержавіюча сталь) із врахуванням апаратної функції використаного спектрометра в широкому діапазоні температур заселення електронних рівнів <$E Т sub e sup * ~=~2000~-~20~000> K. Запропоновано спектральні інтервали для проведення адекватного порівняння експериментальних даних з результатами моделювання. Виявлено, що відношення концентрацій атомів Fe та Сr у дослідженій плазмі корелює з вмістом цих елементів в матеріалі використаних електродів (Fe ~ 70 %, Сr ~ 20 %).

Розглянуто алгоритми цифрової обробки сигналів у процесі спектроскопії ядерних частинок і метод вилучення накладань імпульсів, дискретизованих з фіксованою частотою. Ці алгоритми сформульовано у вигляді рекурсивних процедур, зручних для програмування сучасними алгоритмічними мовами. Досліджено вплив числа біт амплітудно-цифрового перетворювача на величину відношення сигнал/шум. Розроблено та досліджено алгоритми цифрового спектрометричного підсилювача з трапецоїдним і СR-RCn формуванням, пристрої вилучення накладань і процедуру корекції "балістичного дефіциту". Випробування спектрометричних характеристик проведено експериментально з використанням детектора гамма-квантів з надчистого германію. Спершу вказані алгоритми розроблялися для спектроскопії осколків поділу ядер, але найбільш повне дослідження їх характеристик стало можливим у разі застосування детектора високої роздільної здатності. Досліджено вплив методу вилучення накладань на роздільну здатність спектрометра залежно від відстані між досліджуваними імпульсами.

Показано, що введення в структуру матеріалів оксиду алюмінію призводить до зміщення рН_ТЗН в основну область і синергізму властивостей сорбційних матеріалів, а також дозволяє проводити цілеспрямовану зміну кислотно-основних властивостей оксигідратних матеріалів для одержання універсальних заряд-селективних іонообмінних сорбентів з нановолокнистою структурою. Досліджено їх питому поверхню, пористість, сорбційні та кінетичні властивості. Досліджено провідність матеріалів в адсорбованій формі, а також рухливість сорбованих іонів. За результатами вивчення катіонообмінних властивостей індивідуальних і бінарних оксигідратів знайдено, що у разі введення багатовалентних металів Zr, Sn, Ті в Al₂O₃ одержано композиційні матеріали з високою поверхнею, які здатні поглинати катіони важких металів. Ряд селективності для всіх бінарних оксигідратів відповідає: Сu (II) <Сd (II) <Рb (II). Дослідження кінетики сорбції іонів Сr (VI) оксигідратнимі сорбентами з лужних і кислих розчинів показало, що час напівобміну для іонів хрому становить 2 - 7 хв. Для всіх вивчених оксигідратів величина коефіцієнта дифузії Сr (VI) знаходиться в інтервалі 0,1 - 0,3·10^-11 м²·с^-1. Знайдено, що найбільшу величину рухливості мають бінарні оксигідрати у порівнянні з індивідуальними. Для бінарних оксигідратів характерним є ряд: Ti_0,5Al_0,5O_y·nH₂O0,7Al_0,3O_y·nH₂O0,7Al_0,3O_y·nH₂O*. Показано перспективність застосування одержаних матеріалів для вилучення Сr (VI) з розбавлених розчинів.

Вивчено механізм модифікування поверхні пірогенного SiO2 з частинками розміром 12 нм пароподібним Cr(acac)3 при 463 K в струмені аргону. Встановлено, що за таких умов має місце адсорбція Cr(acac)3 на поверхні SiO2 за рахунок утворення водневих зв'язків між атомами кисню ацетилацетонатних лігандів Сr(acac)3 та атомами водню гідроксильних груп поверхні SiO2, що передує заміщенню лігандів вище 500 K та утворенню зв'язків SiО - Cr. Про утворення водневого зв'язку свідчить довгохвильовий зсув на 2 - 8 нм смуг <$E pi ~symbol О~ pi>, <$E d~symbol О~ pi> та <$E d~symbol О~d> переходів в УФ спектрі та низькочастотний зсув на 4 см<^>-1 смуги коливань vs (C-C-O) в ІЧ спектрі Cr(acac)3 внаслідок адсорбції на поверхні SiO2.

За наявності в середовищі сульфату сульфатвідновлювальні бактерії Desulfomicrobium sp. використовують його як кінцевий акцептор електронів, в разі цього він відновлюється до гідроген сульфіду. Крім сульфату, як акцептори електронів під час окиснення органічних сполук бактерії Desulfomicrobium sp. використовують нітрат, хромат, тривалентне залізо - (Fe (III)), фумарат і елементну сірку. Хромат і нітрат забезпечують ріст, який суттєво не відрізняється від росту бактерій у середовищі зі сульфатами. При цьому Сr<^>+6 відновлюється до Сr<^>+3, а нітрати до нітритів і амонію. Тривалентний хром у концентрації 0,2 - 2 мМ не виявляє інгібуючої дії на ріст Desulfomicrobium sp. За наявності сульфату (5 мМ) і нітрату (5 мМ) у середовищі спостерігається одночасне використання обох акцепторів електронів бактеріями. За наявності у середовищі 0,5 мМ хромату та 5 мМ сульфату, Сr<^>+6 пригнічував використання сульфатів клітиною. У разі одночасного внесення сульфатів (5 мМ), нітратів (5 мМ) і хромату (0,5 мМ) в середовище культивування, Сr<^>+6 інгібував використання сульфату й нітрату сульфатвідновлювальними бактеріями Desulfomicrobium sp.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.362*723.4

Рубрики:

Організми, які метаболізують сірку

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Проведено обследование 350 девочек в возрасте 7 - 17 лет, определены основные параметры размеров тела (рост, поперечник плеч, четыре основные размеры таза: d.Sp., d.Сr., d.Тr., c.Еxt.), оволосение лобка, подмышечных впадин и рост молочных желез по бальной системе. Определены "пики роста" таза в зависимости от возраста, корреляции их с интегральными показателями полового созревания и становление эндокринного комплекса, влияние хронических бронхолегочных заболеваний на процессы роста и формирования таза.

Згодовування хлориду хрому у кількості 0,1 мг Cr/кг с. р. корму сприяє підвищенню бактерицидної та фагоцитарної активності сироватки крові корів. За тривалого згодовування домішки Сr<^>+3 у крові тварин підвищується вміст фукози та цирулоплазміну, знижується активність АсАТ і вміст сіалових кислот та зростає молочна продуктивність корів. Уведення до раціону корів наноаквацитрату хрому у кількості 2,7 мкг Cr/кг с. р. корму сприяє підвищенню у крові тварин бактерицидної та фагоцитарної активності, збільшенню вмісту цирулоплазміну та зниженню концентрації сіалових кислот. На тлі незначного підвищення молочної продуктивності корів спостерігається збільшення вмісту жиру в молоці.

Сопоставлена эффективность удаления тяжелых металлов из илового осадка после биологической очистки муниципальных сточных вод в процессах биовыщелачивания с участием гетеротрофных и хемотрофных микроорганизмов и химического выщелачивания. Показаны преимущества биовыщелачивания металлов в условиях ацидогенного гетеротрофного метаболизма. Эффективность выщелачивания тяжелых металлов из илового осадка колеблется от 80 % (Zn) до 15 % (Сr) и соответствует последовательности: Zn >> Mn >> Cu >> Ni >> Cd >> Pb >> Cr.

Досліджено вплив різних органічних речовин і забруднювачів навколишнього середовища і на відновлення сульфат-іонів і утворення гідроген сульфіду хроматорезистентними сульфатвідновлювальними бактеріями Desulfomicrobium sp. CrR3. Показано, що за наявності у середовищі культивування гідрохінону, гліфосату, казеїну, алкілсульфокислоти, нафти й сорбінової кислоти досліджені бактерії не росли. Незначне нагромадження біомаси, використання сульфат-іона та утворення гідроген сульфіду спостерігали за внесення у середовище культивування крохмалю, молочної сироватки, ніпагіну і пальмітату. Повне відновлення Сr (VI) у концентрації 0,25 мМ спостерігали за наявності глюкози, натрій малату, пірувату, фруктози, натрій цитрату. Збільшення концентрації Сr (VI) спричиняло пригнічення росту бактерій і відновлення Сr (VI).

Розглянуто розвиток взаємоузгоджених підходів до термодинамічного та кінетичного методів моделювання дифузійних процесів і процесів фазоутворення у потрійних системах і розроблено методи розрахунку ефективних кінетичних коефіцієнтів для двофазних дифузійних зон. За моделювання процесу взаємної дифузії з використанням взаємоузгодженої моделі розрахунку діаграми стану та дифузійної взаємодії в потрійній системі Ті - АІ - N показано, що розроблена модель ефективного середовища описує перколяційну поведінку двофазної зони у разі довільних значень об'ємних часток фаз. Показано, що за використання лігатур з високим вмістом алюмінію навколо частинки виникає окіл альфа-фази, який перешкоджає дифузійному перерозподілу ванадію та негативно впливає на процес гомогенізації, сприяє виникненню пор на межі між лігатурами та матрицею. Розв'язано задачу дифузії для потрійної системи Fе - Ni - Сr в конфігурації Т-зразка з використанням побудованої взаємоузгодженої моделі. Доведено, що додавання Nі до системи Ni - Cr спричинює досить значний вплив на швидкість дифузійної взаємодії атомів хрому та заліза. Розв'язано обернену задачу дифузії для потрійної системи Ni - Cu - Zn з використанням методик Матано-Больцмана та Даянанди.

Розглянуто задачу сегментації субзерен мікроструктури сталі 2,25Сr-1Мо. Запропоновано чотирикрокову технологію сегментації субзерен, яка базується на попередній обробці зображень та використанні методу маркерного водорозділу з застосуванням морфологічних операторів відмикання та замикання.

Приведена микроструктура и химическая неоднородность паяных соединений алюминидов никеля и титана. С использованием математической модели изучена кинетика диффузионного насыщения припоя алюминием. Приведены результаты микрорентгеноспектральных исследований особенностей структурообразования соединений алюминидов никеля и титана, полученных высокотемпературной вакуумной пайкой с использованием припоев на основе систем Рd-Ni и Тi-Zr. Показано, что при пайке алюминидов никеля и титана наблюдается диффузия алюминия из основного материала в паяный шов и галтельный участок, что приводит к образованию фаз, соответственно, на основе палладия и титана, обогащенных алюминием. При пайке алюминидов никеля припоем системы Рd-Ni-Сr-(Ме) паяный шов состоит из твердого раствора на основе никеля, в галтельном участке на основе твердого раствора образуется фаза Рd-Аl (Ме).

Установлено, що мікролегування gamma-алюмінідів титану скандієм може забезпечити підвищення їх жаростійкості, рафінування та модифікування структури, утворення дисперсійно-зміцненої структури з когерентним зв'язком між зміцнювальною та матричною фазами. Завдяки цьому очікується підвищення характеристик міцності у широкому діапазоні температур. Скандій-ефект полягає у зміні відношення термодинамічних активностей Al:Ti у бік створення оксиду алюмінію на поверхні сплаву завдяки розкислювальній дії скандію та утворенню дисперсних оксидних включень. Алюміній не утворює оксидів у середині сплаву. Досліджено розподіл елементів у мікроструктурі сплаву gamma-Ti - Al з 5 % Сr після окиснення за 900 °C тривалістю 300 год. Установлено, що поверхневий шар окалини, який створився за даних умов, крім Al та O вміщує інодi Сr. Запропоновано дифузійний механізм реалізації Cr-ефекту, згідно з яким іони хрому й алімінію замість іонів титану беруть участь у формуванні окалини Al₂O₃ - Cr₂O₃ на поверхні розділу метал - повітряне середовище.

Показано ефективність застосування диференційного підходу до вибору раціональних режимів термічної обробки сталей з 18 % Cr, що дозволяють значно підвищити їх зносостійкість за рахунок оптимізації кількості та стабільності аустеніту.

Вперше встановлено, що у разі зменшення розміру характерних елементів мікро- та субструктури матеріалів до нанометрового масштабу їх дисипативні властивості якісно змінюються - суттєво зменшується залежність демпфірувальної здатності від амплітуди коливань, а її величина у разі підвищення температури зростає рівномірно в інтервалі амплітуд деформації від ~10{\up\fs9 -5} до 10{\up\fs9 -3}. Вперше показано, що температурна залежність характеристик розсіяння енергії визначається типом границь між характерними елементами мікроструктури - для нанострктурованих конденсатів з некогерентними границями між зернами або субзернами залежність має пороговий характер, тоді як у випадку когерентних границь між двійниковими доменами ця залежність є лінійно зростаючою. Показано, що тривалі знакозмінні навантаження високодемпфірувальних наноструктурованих конденсатів до 10{\up\fs9 7} циклів при амплітудах деформації до 10{\up\fs9 -3} і температурах 20...350 °С не впливають на їх характеристики розсіяння механічної енергії. Показано, що покриття на основі наноструктурованих сплавів Аl - Сr - Fе з вмістом алюмінію 57 - 65 мас.% і за співвідношення хрому і заліза, рівному 1:4, характеризуються підвищеною твердістю (до 10 ГПа) і високою демпфірувальною здатністю (ψ=20...30 %) у температурному інтервалі 20...350 °С.

Изучены основные технологические характеристики порошков высокохромистых чугунов, полученных распылением расплава газом и водой. Исследован процесс спекания заготовок из них. Показано, что порошковые сплавы системы Fe - Сr - Мо - Сr могут сочетать в себе относительно высокую твердость и термическую стабильность. Это позволяет рассматривать сплавы данной системы как перспективные материалы для производства деталей, работающих в условиях повышенного износа, в том числе при повышенных температурах.

У проведених дослідженнях встановлено, що за умови згодовування свиноматкам хром хлориду в кількості 300 мкг Сr/кг корму, в сироватці їхньої крові за 5 діб до опоросу знизився вміст холестеролу, на 20-ту добу після опоросу - тригліцеролів, а на 3-тю добу після відлучення поросят - підвищився вміст білка та зросла активність аланінамінотрансферази. В еритроцитах свиноматок на 5-ту добу після опоросу зростала активність гексокінази і лактатдегідрогенази, а в лейкоцитах - лише гексокінази. В еритроцитах 5-добових поросят дослідної групи, які споживали хром із молоком свиноматки, зростала активність гексокінази, лактатдегідрогенази і глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, 20-добових - гексокінази і лактатдегідрогенази. У сироватці крові поросят дослідної групи на 20-ту добу життя знизився вміст тригліцеролів, а на 5-ту і 33-тю доби - збільшився вміст білка та зросла активність аланінамінотрансферази.

Надходження в арсенали озброєнь фосфорорганічних отруйних речовин (ОР) нервово-паралітичної дії знаменувало апогей розвитку хімічної зброї. У 1939 р. було отримано зарин, а наприкінці 1944 р. - зоман, що належали до нового класу смертельних ОР нервово-паралітичної дії й у багато разів перевершували за своєю токсичністю ОР часів Першої світової війни. Промислове виробництво зарину почалося в 1952 р. В середині 1961 р. у США почали виробляти малолетючу стійку фосфорорганічну ОР під шифром VХ, особливо небезпечну при потраплянні навіть невеликих кількостей її на шкіру. За роки Другої світової війни в США на 17 технологічних установках було вироблено 135 тис. т різних ОР, з яких більше половини припадало на іприт. Останнім було споряджено близько 5 млн снарядів і 1 млн хімічних авіаційних бомб. Результатом робіт у галузі ОР, що впливають на центральну нервову систему людини, стало дослідження до 1962 р. 3-хінуклідинілового ефіру бензилової кислоти, що має шифр ВZ. Вона перебувала на озброєнні американської армії і в експериментальному варіанті застосовувалася у В'єтнамі. У післявоєнні роки в армії США на зміну старих речовин подразнюючої дії були прийняті нові речовини - СS і СR, що стали результатом спільних англо-американських досліджень. За подразнюючою дією речовина CS значно перевершує іританти часів Першої світової війни. У 1993 р. було прийнято Міжнародну конвенцію про заборону хімічної зброї, що набрала чинності 29 квітня 1997 р.

Дисертація присвячена розробці зносостійкого хромистого чавуну та технології виробництва з нього литих мелючих куль діаметром 80...100мм підвищеної стійкості. Розроблено критерії експлуатаційної стійкості для литих мелючих куль. Вивчено вплив основних легуючих елементів С, Сr та Mn на властивості зносостійкого чавуну, а також Mn, Si, Ni та Ti на структуру та властивості мелючих куль з чавуну ИЧ280Х15. З врахуванням вимог, що пред'являються, та з використанням встановлених залежностей розроблено чавун марки ИЧ280Х15Г4Т для литих мелючих куль діаметром 80...100мм, а також режим їх термічної обробки. Для одержання щільних якісних відливків, підвищення виходу придатного литва, механізації та автоматизації процесу розроблена спеціальна технологія лиття мелючих куль у металевих формах з накладанням на метал, що кристалізується, вібрації та відцентрових сил. Результати роботи пройшли промислове випробування і рекомендовані до впровадження у промисловість України.