Досліджено Mo₁₂PAs_0,6Cu_0,25 каталізатор окиснення метакролеїну в процесі двостадійного окиснення ізобутилену до метакрилової кислоти. Для підвищення конверсії метакролеїну випробувано вплив таких промоторів на вихідну каталітичну систему: Сs, Li, Cr, Si. Встановлено, що хромвмісний каталізатор (Mo₁₂/M=12/1,0) виявився найбільш активним та селективним. Вихід метакрилової кислоти на поданий ізобутилен на ньому за температури 583 К становить 65 % за умови 89,5 % конверсії метакролеїну. Оптимальні параметри процесу на цьому зразку каталізатора визначали шляхом зміни температури, часу контакту та концентрації ізобутилену у вихідній газовій суміші. Встановлено, що цей контакт протягом 150 год лишався стабільним у роботі.

Основываясь на литературных данных рассмотрены основные биоэкологические особенности сфагновых мхов. Согласно результатам натурных исследований определены закономерности распределения калия и ¹³⁷Cs в элементах сфагнового покрова, а также импрегнированной и грунтовой воде. Сделан вывод о большем содержании калия и ¹³⁷Cs в живой части сфагнов на протяжении вегетации и преобладании восходящего потока этих элементов в системе сфагнум -> вода -> торф. После окончания вегетации происходит перераспределение калия и ¹³⁷Cs в этой системе, преобладающим становится нисходящий поток названных элементов - из живой части сфагнов в их мертвую часть, очес и торф. Вследствие большой фитомассы мхов на болотах, а также высокой интенсивности восходящего и нисходящего потоков радионуклидов, сфагновый покров играет ведущую роль в круговороте калия и ¹³⁷Cs в биогеоценозах сфагновых болот.

Наведено результати досліджень з концентрування та знесолення технологічних розчинів з високою концентрацією іонів <$E roman {Na sup + ,~ Сs} sup +> і <$E roman Sr sup 2+> (8 - 20, 1,2 - 2 і 0,6 - 2 г/л відповідно) методом електродіалізу. За допомогою мембранної технології запропонований метод дозволяє концентрувати та знесолювати розчини різного походження, зменшувати їх об'єм і зворотно використовувати очищену воду в технологічних циклах. Метод є екологічно безпечним і дозволяє створювати на його основі маловідходні комплексні технологічні лінії.

Для забруднених радіонуклідами грунтах зони Полісся України встановлено, що завдяки позакореневому підживленню сільськогосподарських культур мікроелементами в них зменшується вміст <$Enothing sup 137 roman Cs> і <$Enothing sup 90 roman Sr>. Доведено, що використання солей мікроелементів у вигляді комплексонатів більш ефективне, ніж водних розчинів за всіма показниками, а саме: гальмуванням накопичення радіонуклідів, збільшенням продуктивності, покращанням якості продукції, ефективністю взаємодії між окремими елементами. Установлено, що зменшення накопичення <$Enothing sup 137 roman Cs> і <$Enothing sup 90 roman Sr> у продукції кормовиробництва зумовлено антагоністичними взаємодіями мікроелементів і радіонуклідів, а також опосередкованою дією за рахунок стимуляції надходження в рослини макроелементів - антfгоністів радіонуклідів, зокрема калію та кальцію.

Наведено результати досліджень радіологічної ситуації грунтового покриву контрольних стаціонарних майданчиків і надано їх ландшафтну прив'язку. Встановлено, що значення потужності експозиційної дози (гамма-випромінювання) знаходяться в межах 7 - 24 мкР/год, а щільності забруднення <$E ~ sup 137 roman Сs> і <$E ~ sup 90 roman Sr> відповідно 0,41 - 68,08 і 0,41 - 2,92 кБк/<$E roman м sup 2>.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-5

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В експериментах на щурах досліджено ендоекологічний стан порожнин шлунка, тонкої та товстої кишок у взаємозв'язку із змінами травних ензимів, процесів ліпопероксидації, активності ензимів системи антиоксидантного захисту та мікрофлори за умов окремої та поєднаної дії слабомінералізованої води "Нафтуся" й інкорпорованого Cs-137. Встановлено, що вплив радіоцезію (у дозі 1000 Бк) призводить до різкого зменшення активності пепсину та <$Ealpha>-амілази, сприяє активізації процесів перекисного окиснення ліпідів у слизовій оболонці шлунка, тканині печінки, сироватці крові, а також підвищенню активності супероксиддисмутази в сироватці крові. Досліджено ефективність поєднаного застосування Cs-137 (доза 1 000 Бк) та води "Нафтуся". Встановлено домінуючий гальмівний вплив Cs-137 на активність пепсину, <$Ealpha>-амілази, ліпази, перебіг процесів ліпопероксидації, активність ензимів антиоксидантного захисту та зміни мікробіоценозу. Проаналізовано результати клінічних спостережень і виявлено зв'язок між рівнем радіоцезію в організмі дітей і підлітків, що мешкають на радіаційно забруднених територіях, та мікробіоценозом товстої кишки.

Досліджено стан електричної активності серця та його вегетативної регуляції у 56-ти осіб (середній вік - <$E28,6 ~ symbol С ~ 4,5> роки), хворих на рак щитовидної залози, у до- та післяопераційному періодах (через 3 - 6 та 12 - 18 міс після тиреоїдектомії) на тлі супресивної терапії L-тироксином (150 - 200 мкг на добу). За допомогою комп'ютерного програмно-апаратного комплексу "Холтерівська система моніторингу ЕКГ "DIACARD" фірми "Сольвейг" і модифікованих грудних відведень (СМ-5, СS-1, СS-2) вивчали добову варіабельність серцевого ритму, аналізували види та кількісні показники порушень, а також оцінювали величини спектральних чинників (VLF, LF, HF) вегетативної регуляції ритму серця. Виявлено підвищення середньодобової та середньої нічної частоти скорочень серця, появу частих епізодів тахіаритмії (100 - 140 скор./хв) упродовж доби, збільшення частоти (у 2 - 4 рази) екстрасистол, більшою мірою передсердних, у порівнянні з доопераційним періодом та зі здоровими особами аналогічного віку, що вказувало на електричну нестабільність міокарда. Порушення ритму серця у більшості обстежених асоціювались зі скаргами на відчуття серцебиття, появою задухи під час фізичного навантаження, періодичними болями у ділянці серця та змінами його вегетативної регуляції, які характеризувалися розвитком у частини хворих десинхронозу добової регуляції ритму серця. Це проявлялося підвищенням симпатичного вегетативного впливу на серцеву діяльність у нічний період доби. Встановлені порушення є раннім проявом серцево-судинних змін і можуть бути використані для стратифікації ризику серцево-судинних ускладнень за даного захворювання.

Проведено исследование состояния электрической активности сердца и его вегетативной регуляции у 56-ти лиц (средний возраст - <$E28,6 ~ symbol С ~ 4,5> лет), больных раком щитовидной железы, в до- и послеоперационном периодах (через 3 - 6 и 12 - 18 мес после тиреоидэктомии) на фоне супрессивной терапии L-тироксином (150 - 200 мкг/сут). С помощью компьютерного программно-аппаратного комплекса "Холтеровская система мониторинга ЭКГ "DIACARD" фирмы "Сольвейг" и модифицированных грудных отведений (СМ-5, СS-1, СS-2) изучали суточную вариабельность сердечного ритма, анализировали виды и количественные показатели его нарушений, а также оценивали величины спектральных факторов (VLF, LF, HF) вегетативной регуляции ритма сердца. Выявлено увеличение среднесуточной и средней ночной частоты сердечных сокращений, появление частых эпизодов тахиаритмии (100 - 140 уд./мин) на протяжении суток, увеличение частоты (в 2 - 4 раза) экстрасистол, в большей степени предсердных, в сравнении с дооперационным периодом и данными здоровых людей аналогичной возрастной группы, что указывало на электрическую нестабильность миокарда. Нарушения ритма сердца у большинства обследованных ассоциировались с жалобами на ощущение сердцебиения, появление одышки при физической нагрузке, периодическими болями в области сердца и изменениями его вегетативной регуляции, которые характеризовались развитием у части больных десинхроноза суточной регуляции ритма сердца.

Это проявлялось увеличением симпатического влияния на сердечную деятельность в ночной период суток. Установленные нарушения являются ранним проявлением сердечно-сосудистых изменений и могут быть использованы для стратификации риска сердечно-сосудистых осложнений при данном заболевании.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень щодо визначення доцільності використання критичних ландшафтів сільським населенням Полісся України. Комплексно оцінено значення природних екосистем у забрудненні радіонуклідами організму тварин і формуванні дозових навантажень на людину й обгрунтовано шляхи використання критичних ландшафтів, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС. Визначено особливості міграції <$Enothing sup 137 roman Сs> та <$Enothing sup 90 roman Sr> у трофічному ланцюгу грунт - пасовищна трава природних угідь - молоко корів в індивідуальних селянських господарствах. Визначено сезонну та річну динаміку нагромадження <$Enothing sup 137 roman Сs> у м'язах косулі протягом 16-ти років. Встановлено коефіцієнти переходу <$Enothing sup 137 roman Сs> в рослини лісових екосистем і грибів. Визначено коефіцієнти переходу й агреговані коефіцієнти переходу <$Enothing sup 90 roman Sr> у різні складові напівприродних екосистем: пасовищну траву, молоко корів, різні види лісових рослин, гриби та м'ясо косулі. Вивчено особливості забруднення риби <$Enothing sup 137 roman Сs> у місцевих водоймищах внаслідок аварії на ЧАЕС. Встановлено особливості формування доз внутрішнього та зовнішнього опромінення населення, що проживає у зоні, забрудненій <$Enothing sup 137 roman Сs> внаслідок аварії на ЧАЕС з урахуванням джерел надходження радіонуклідів.

Розглянуто сучасний стан радіоактивного забруднення лісів Волинського Полісся в результаті аварії на ЧАЕС. Досліджено екологічні особливості накопичення <$E nothing sup 137 roman Сs> окремими видами їстівних грибів у різних лісорослинних умовах лісів регіону досліджень.

Представлены материалы, свидетельствующие о состянии здоровья людей, страдающих от воздействия радиационного фактора. Дана характеристика патологическим процессам, развивающимся в организме вследствие инкорпорации радионуклидов Cs-137. Намечены основные направления деятельности по улучшению ситуации со здоровьем населения, проживающего на территории, пострадавшей от аварии на Чернобыльской атомной электростанции.

Дана гигиеническая оценка радиоактивного загрязнения пищевых продуктов Волынской области - одной из радиоактивно загрязненных областей Украины с 1991 г. по настоящее время. Показано, что в 1991 - 2004 гг. наблюдалось превышение допустимых уровней содержания <$E nothing sup 137 roman Сs> в сельскохозяйственной продукции, производимой в хозяйствах индивидуального сектора. При этом в населенных пунктах, отнесенных ко 2-й зоне радиоактивного загрязнения, отмечалось превышение допустимого содержания <$E nothing sup 137 roman Сs> в молоке в 3 - 4,5 раза. В то же время предусмотренное национальным законодательством обеспечение чистыми продуктами питания жителей Волынской области проводилось неудовлетворительно, было неполным и не способствовало предупреждению внутреннего облучения жителей радиоактивно загрязненных территорий.

Досліджено вплив зовнішнього (0,5; 1,0 Гр) і внутрішнього (<$E nothing sup 137 roman Сs>; 1,85 МБк/кг) опромінення на гематологічні показники периферичної крові щурів у динаміці (1, 7, 14, 28 діб після введення радіонукліда). За гематологічними показниками комбіноване опромінення призводить до більш виражених змін у порівнянні з окремою дією радіаційних факторів. В діапазоні малих і середніх доз домінуючу роль відіграє внутрішнє опромінення, яке спричиняє пригнічення відновлення кровотворення. Попереднє зовнішнє опромінення в дозі 0,5 Гр модифікує (прискорює) виведення <$E nothing sup 137 roman Сs> знижує променеве навантаження на організм.

Оцінка кореляційних зв'язків показників жирнокислотного складу ліпідів легеневого сурфактанту з вмістом 137Cs в організмі дітей, які проживають на радіоактивно забрудненій території, показала, що збільшення інкорпорації 137Cs спричинює порушення жирнокислотної рівноваги з тенденцією до підвищення насиченості ліпідного комплексу сурфактанту, деструкцію лецитинової фракції сурфактанту, зниження антиоксидантних властивостей сурфактантної системи, активізацію в респіраторній зоні легенів процесів ліпідної пероксидації за ліпоксигеназним типом, порушення метаболізму поліненасичених жирних кислот на етапі утворення біорегуляторів-ейкозаноїдів.

Проаналізовано особливості поширення радіонуклідів <$E nothing sup 137 roman Сs>, <$E nothing sup 90 roman Sr> у лімносистемах (воді, донних відкладах, рибі, птахах) в межах зони радіоактивного забруднення Волинської області. Визначено максимальну концентрацію вмісту <$E nothing sup 137 roman Сs>, <$E nothing sup 90 roman Sr> на дослідженій території. Виявлено перевищення допустимих рівнів радіонуклідів.

Мета роботи - показати можливість використання нового підходу до оцінки стану біоти в екосистемі за умов незалежної та комбінованої дії радіаційного та хімічного факторів. Він заснований на аналізі фактора радіоємності, який визначається як максимальна кількість радіонуклідів, що накопичується в біотичних компонентах екосистеми, яка не порушує основних функцій біоти. Експерименти проводились за лабораторних умов, де водна культура рослин кукурудзи слугувала як максимально спрощена модель двохкомпонентної екологічної системи типу "біота - середовище". Рослини піддавалися незалежному та комбінованому впливу гострого та фракціонованого <$Egamma>-опромінення та внесення солі CdCl2. Оцінка стану біотичного компонента системи - рослин кукурудзи проводилась за зміною ростових показників та фактора радіоємності. Останній визначали як відношення поточної активності у воді (середовищі) за спеціально внесеним трасером - <$Enothing sup 137 roman Сs>, до початкової. Згідно з одержаними експериментальними даними запропонований параметр для оцінки стану біотичного компонента системи - фактор радіоємності виявився дуже чутливим до дії як радіаційного, так і хімічного чинників на біоту. Його реакція корегувала з реакцією ростових показників і була випереджувальною у порівнянні з ними. Тому доречно говорити про можливість використання фактора радіоємності для оцінки стану рослин за умов шкідливих впливів. Крім того, на основі теорії радіоємності розроблено та запропоновано модель оцінки комбінованої дії радіаційного (<$Egamma>-опромінення) та хімічного (хлорид кадмію) факторів на модельну рослинну систему. Таким чином, оцінюючи величину запропонованої характеристики взаємодії та коефіцієнта синергізму - одержано змогу зробити висновки про характер взаємодії радіаційного та хімічного факторів, який змінюється від синергізму до антагонізму і навпаки.

На основі комплексних досліджень (радіологічних, анатомічних, гістологічних, морфометричних, статистичних) з’ясовано структурну організацію трахеї та легенів курей, вирощених на умовно чистій та забрудненій радіонуклідами територіях. За результатами радіологічних досліджень встановлено, що питома активність трахеї та легенів курей дослідної групи за Сs - 137 була вищою за аналогічний показник у курей дослідної групи, що може вказувати на кумулятивну здатність цього ізотопу. З’ясовано, що низькі рівні радіації в організмі курей призводять до змін органометричних та мікроскопічних показників, які проявляються кількісно в їх гістоструктурі: утрахеї - зменшенням товщини слизової, волокнисто-хрящової та адвентиційної оболонок; у легенях - зменшенням респіраторної частини та зростанням сполучнотканинної основи, потовщенням стінок повітроносних капілярів, в окремих випадках застійними явищами та незначними вогнищевими крововиливами. Зазначено, що ці дані свідчать про розвиток компенсаторно-пристосувальних реакцій в організмі тварин на кумулятивну дію радіонуклідів. Одержані результати на клітинному, тканинному та органному рівнях доповнюють сучасні уявлення про морфологічні зміни організму тварин на дію радіоактивного випромінювання, ступінь вираження яких залежить від терміну їх перебування на забрудненій радіонуклідами території.

Надходження в арсенали озброєнь фосфорорганічних отруйних речовин (ОР) нервово-паралітичної дії знаменувало апогей розвитку хімічної зброї. У 1939 р. було отримано зарин, а наприкінці 1944 р. - зоман, що належали до нового класу смертельних ОР нервово-паралітичної дії й у багато разів перевершували за своєю токсичністю ОР часів Першої світової війни. Промислове виробництво зарину почалося в 1952 р. В середині 1961 р. у США почали виробляти малолетючу стійку фосфорорганічну ОР під шифром VХ, особливо небезпечну при потраплянні навіть невеликих кількостей її на шкіру. За роки Другої світової війни в США на 17 технологічних установках було вироблено 135 тис. т різних ОР, з яких більше половини припадало на іприт. Останнім було споряджено близько 5 млн снарядів і 1 млн хімічних авіаційних бомб. Результатом робіт у галузі ОР, що впливають на центральну нервову систему людини, стало дослідження до 1962 р. 3-хінуклідинілового ефіру бензилової кислоти, що має шифр ВZ. Вона перебувала на озброєнні американської армії і в експериментальному варіанті застосовувалася у В'єтнамі. У післявоєнні роки в армії США на зміну старих речовин подразнюючої дії були прийняті нові речовини - СS і СR, що стали результатом спільних англо-американських досліджень. За подразнюючою дією речовина CS значно перевершує іританти часів Першої світової війни. У 1993 р. було прийнято Міжнародну конвенцію про заборону хімічної зброї, що набрала чинності 29 квітня 1997 р.