Запропоновано методику оцінки критичної швидкості охолодження розплавів upsilon_^*, за якої повністю пригнічуються процеси зародкоутворення та фіксується істинно аморфна структура, що не містить "загартованих зародків" кристалічної фази. Розрахунки значень upsilon_^* проведено для матеріалів із суттєво відмінною схильністю до склоутворення: чистих металів (Al, Ni), сплава Fe₈₀B₂₀ і сплавів, що утворюють масивні металеві стекла (Mg₆₅Cu₂₅Y₁₀ і Zr_41,2Ti_13,8Cu_12,5Ni₁₀Be_22,5). Показано, що для запобігання кристалізації у розплавах чистих металів необхідні швидкості охолодження ~ 10¹³ - 10¹⁴ К-с^-1. Щодо сплавів, що легко склуються, значення upsilon_^* зменшуються аж до ~ 3 x 10⁴ К-с^-1, що свідчить про принципову можливість одержання істинно аморфних матеріалів у продуктах швидкого загартування перетинами до ~ 130 мкм.

Дев'ятнадцяти молодим здоровим випробуваним пропонували з'їсти невелику порцію твердої (волоський горіх) або м'якої (торт) їжі; в цей час відводили білатерально ЕМГ-активність жувальних м'язів. Тривалість усього епізоду жування, частота жувальних рухів, кількість жувальних циклів, тривалість окремого циклу, а також середні та максимальні амплітуди ЕМГ, відведених від вказаних м'язів, порівнювали у жінок і чоловіків (n = 12 і 7 відповідно). Тривалість усього епізоду жування м'якої їжі та тривалості окремого циклу для їжі обох типів були вірогідно більшими у жінок (P = 0,000). Частоти жувальних рухів для їжі обох типів були значно вищими у чоловіків (м'яка їжа: 0,98 ± 0,18 і 1,79 ± 0,18 с^-1, тверда їжа: 1,25 ± 0,29 і 2,03 ± 0,32 с^-1 у жінок і чоловіків відповідно; P = 0,000). Число циклів жування для їжі обох типів не демонструвало вірогідної різниці (P = 0,38 і P = 0,67). Середня і максимальна амплітуди ЕМГ були майже однаковими у жінок і чоловіків. Єдиним винятком була вища амплітуда ЕМГ справа у чоловіків під час жування м'якої їжі (P = 0,02). Таким чином, жування у жінок відбувається в цілому повільніше, в той час як м'язова жувальна активність у представників різних статей є досить подібною. Консистенція їжі в цілому слабко впливає на гендерні відмінності процесу жування.

Для выяснения вопроса о влиянии высокочастотных вибраций на механические свойства нанокристаллов выполнены исследования механических свойств нанокристаллического титана при однородном трехосном сжатии под действием ультразвуковых колебаний с частотой 20 кГц. Использованный в экспериментах нанокристаллический титан промышленной чистоты ВТ1-0 получен с помощью метода криогенной фрагментации зерен. Этот материал имеет широкое распределение зерен по размерам (20 - 80 нм) со средним размером, равным 40 нм. Амплитуда циклических напряжений достигала 275 МПа. Установлено, что высокочастотные вибрации снижают порог пластичности и инициируют образование катастрофических полос сдвига. При скорости деформации 10^-4 с^-1 порог пластичности под действием вибраций снижается в 2,5 раза, а катастрофическая полоса сдвига образуется при деформации 0,11, которая в 5,7 раза ниже, чем истинная деформация до момента образования катастрофической полосы сдвига без воздействия вибраций. При увеличении скорости деформации до 10^-3 с^-1 эффекты воздействия высокочастотных вибраций существенно ослабляются.

Досліджуються властивості функції Йессена, тобто середнього значення функції log|f|², голоморфного майже періодичного відображення f трубчастої області простору Сⁿ в C^q. Зокрема, встановлено зв'язки між функцією Йессена і поведінкою самого відображення та його нульової множини. З цією метою вводяться оператори PHI_l, які діють на плюрисубгармонічні функції, що у разі гладкої функції u мають вигляд (PHI_l[ u ])^l (dd^c | z | ²)ⁿ = (dd^cu)^l LAMBDA (dd^c | z |²)^n-l.

На анестезированных крысах с использованием спектрального анализа исследовано влияние электрической стимуляции голубого пятна (ГП) на частоту разрядов клеток Пуркинье. Частота отводимой внеклеточно импульсной активности клеток Пуркинье изучалась до и в течение 1, 5, 6 и 11 мин после окончания 10-секундного периода стимуляции ГП. Спектральный анализ частоты разряда клеток (имп/бин при длительности бина 2^-8 с) в пределах 60 - 120-секундных интервалов выполнялся с использованием быстрых преобразований Фурье после цифровой конверсии отдельных импульсов. Спектры средней мощности для частот разряда клеток Пуркинье (рассчитанные для 8-секундных последовательных эпох при частоте опроса 256 с^-1) показали, что после стимуляции ГП происходит увеличение мощности в низкочастотном диапазоне (0,1 - 1,0 Гц), в особенности за счет наиболее "медленных" компонентов (ниже 0,5 Гц). Этот эффект длился более 1 мин, но обычно менее 6 мин после прекращения стимуляции ГП; он мог быть интерпретирован как развитие медленных осцилляций импульсной активности клеток Пуркинье. Наши результаты позволяют предположить, что медленные осцилляции разрядов клеток выхода мозжечка, вызванные стимуляцией ГП, могут отражать особый вид координации активности нейронов мозжечка, которая играет важную роль при реализации центральных норадренергических влияний в условиях различных патологических состояний.

Протеїни TRPC4 формують рецепторкеровані катіонні канали, які активуються синергічною дією на M₂- та M₃-ацетилхолінові рецептори, відповідно пов'язані з G_q/11- та G_i/o-протеїнами. Ці канали широко експресовані в мозку та гладеньких м'язах, де вони виконують численні функції, в тому числі забезпечуючи контроль вивільнення ГАМК із дендритів та холінергічне збудження гладеньких м'язів. Біофізичні властивості струмів через TRPC4-канали, індукованих у клітинах миші прямою дією ГТФgammaS, залишаються великою мірою невідомими. Тому автори досліджували ці канали в міоцитах тонкого кишківника миші, в яких спостерігається значний катіонний струм, опосередкований TRPC4 та названий mI_CAT. Порівняно властивості даного струму з властивостями краще вивченого mI_CAT у міоцитах морської свинки. Незважаючи на те, що катіонні струми після аплікації карбахолу за потенціалу -50 мВ (тобто за значення, близького до нормального потенціалу спокою в цих клітинах) були дуже подібними, вплив внутрішньоклітинного кальцію на відкривання досліджуваних каналів під час відведення mICAT у миші був відсутнім. Швидкість зміни мускаринової катіонної провідності, котра є визначальним фактором щодо потенціалзалежної поведінки каналів, у двох згаданих видів гризунів була практично ідентичною. Спостерігалися помітні розбіжності значень негативних потенціалів, за яких струм досягав максимуму, але максимальні щільності струмів були подібними. Найбільші відмінності було виявлено в кінетиці потенціалзалежної релаксації mI_CAT, котра у миші була значно швидшою. У вказаних видів гризунів використовуються дві відмінні стратегії підвищення вірогідності відкритого стану досліджуваних каналів у разі активації G-протеїнів. Середнє значення часу відкритого стану у миші було значно меншим у порівнянні з відповідним показником у морської свинки (15,1 ± 5,2 мс, n = 8, vs 80,0 ± 19,7 мс, n = 9; P < 0,01). Відповідному миші миттєва частота відкривань каналів була значно вищою, ніж у морської свинки (154,1 ± 18,8 с^-1 vs 70,2 ± 7,3 с^-1; P < 0,001). Ці функціональні різниці розглядаються як наслідок структурних розбіжностей відповідних послідовностей амінокислотних залишків у білках ТКРС4 двох вказаних видів гризунів. Дані розбіжності в основному сконцентровані в цитозольних C-закінченнях первинних послідовностей протеїнів TRPC4.

Легований міддю тетраборат літію Li₂B₄O₇ : Cu (ТБЛ : Cu) є одним з відомих тканиноеквівалентних матеріалів термолюмінесцентної дозиметрії, що характеризується високою радіаційною стійкістю, лінійною дозовою залежністю, широким діапазоном робочих доз і незначною залежністю дози від енергії іонізуючого випромінювання. Проведено дослідження термостимульованої люмінесценції (ТСЛ) монокристалів ТБЛ, легованих міддю різних концентрацій. Знайдено оптимальну концентрацію домішки (19,4 x 10^-3 ваг.% Сu), за якої спостерігається найвища інтенсивність ТСЛ високотемпературного максимуму. Виявлено, що подальше збільшення концентрації міді призводить до зниження інтенсивності ТСЛ, що зумовлено концентраційним гасінням люмінесценції. Для монокристалів Li₂B₄ O₇ з оптимальною концентрацією домішки міді в досліджуваній області температур ТСЛ, в основному, зумовлена звільненням носіїв з двох локальних рівнів прилипання з енергіями E_t1 = 0,90 +- 0,03 еВ, E_t2 = 1,72 +- 0,07 еВ і частотними факторами 4 x 10¹⁰ с^-1 та 5 x 10¹⁶ с^-1, відповідно. Наявність даних локальних рівнів суттєво впливає на температурну залежність рентгенолюмінесценції. За температур, вищих за 215 °С, виявлено температурне гасіння люмінесценції, описане формулою Мотта з енергією активації E_A = 0,65 +- 0,05 еВ.

У дисертації розроблено методики чисельного моделювання на основі методу кінцевих елементів і ефективні розрахункові схеми рішення практичних задач аерокосмічної і військової техніки, атомної енергетики, технологічних процесів з урахуванням в'язкопластичних ефектів. Проаналізовано методики динамічних випробувань різних видів (розтягання, стискання, зсув, одновісне деформування у плоских хвилях) і уточнена їх застосовність для отримання достовірних характеристик матеріалів в діапазоні швидкостей деформацій 10³ ... 10⁶ с^-1. Для вказаного діапазону проаналізовано і узагальнено у вигляді моделі експериментальні дані динамічної поведінки матеріалів різних класів. З використанням розроблених методик моделювання і моделей матеріалів на основі комплексного підходу, що поєднує експериментальне, чисельне і інженерне моделювання, вивчені закономірності та специфіка високошвидкісного деформування матеріалів у процесах проникання, імпульсного навантаження тріщин, зварювання вибухом, запресовування, різання і показана суттєва роль в них в'язкопластичних ефектів.

Комплексно вивчено взаємодії Са ²⁺ - транспортних систем плазматичної проблеми та внутрішньоклітинних депо Са ²⁺ в ацинарних клітинах підщелепної слинної залози. Одержано результати, які свідчать про вклад у формування ацетилхоліну-індукованих [Са ²⁺] _i-транзиєнтів пуринорецепторів, активація яких призводить до підвищення [Са ²⁺] _i, і як наслідок, до посилення секреції рідинного та білкового компонентів слини, яке показано в експериментах in vivo. В експериментах in vitro показано зростання вкладу мітохондрії у [Са ²⁺] _i та [Са ²⁺] _ЕПР-сигналізацію, через вплив на депо-керований вхід Са ²⁺ та активність С ²⁺-АТФаз. Виявлено залежність процесів нестимульованого та стимульованого слиновиділення від активності карбоангідрази. Доведено, що ефект блокування карбоангідрази на процеси слиновиділення опосередкований змінами [Са ²⁺] _i-гомеостазу у клітинах слинних залоз.

Досліджено можливість використання модифікованих наночастинками золота TiO₂-електродів для виявлення Se(IV) за допомогою методу анодної інверсійної вольтамперометрії. Встановлено оптимальні умови для цього: фоновий розчин - 0,001 М H₂SO₄, потенціал електроконцентрування - (1,3 - 1,5) В, тривалість електролізу - 120 с, швидкість розгортки потенціалу 20 мВ-с^-1. Спосіб надає можливість визначати Se(IV) за концентрації хлорид-іонів у розчині менше 200 мг-л^-1.

Рассмотрено влияние температурно-скоростных условий деформирования при свободной осадке заготовок Cu - 2 % Ti, спеченных при температуре 100 - 700 °C и скорости деформаций 0,01 и 0,001 с^-1, на силовые параметры процесса и особенности структурообразования. Установлено, что, при общей тенденции к снижению напряжения с ростом температуры деформации, при 400 °C происходит некоторое его увеличение, обусловленное динамическим деформационным старением, которое сопровождается выделением промежуточной метастабильной когерентной β'-фазы Cu₄Ti. Показано, что интенсивность уплотнения при свободной осадке возрастает с повышением температуры и скорости деформации, а также с ростом исходной пористости образцов. Отмечено, что с увеличением степени деформации заготовки происходит монотонное уменьшение среднестатистического размера зерен меди, а также дробление частиц титана, интенсивность которого повышается с ростом скорости и температуры деформации.

Обнаружено, что низкочастотная транскраниальная магнитная стимуляция (ТМС) - (2 с^-1 в течение 10 с при относительно низкой индукции магнитного поля порядка 0,1 Тл на пике импульса) предотвращала генерализованные клонико-тонические припадки и сокращала длительность эпилептиформной активности, вызываемой тестирующей киндлинговой электростимуляцией (ЭС) миндалины крыс (в среднем до 32,3 +- 4,7 с по сравнению с 58,7 +- 6,0 с в контроле; P < 0,05). Результаты определения общей мощности ЭЭГ в течение эпилептиформной активности показали, что под влиянием ТМС в начальный период развития активности (первые 16 с) этот параметр несколько снижался во всех структурах мозга (на 10 % по сравнению с наблюдаемым при ложной ТМС). В период затухания эпилептиформной активности (последние 16 с) подобные различия сохранялись в гиппокампе, затылочной и фронтальной зонах коры. Анализ изменений различных частотных компонентов ЭЭГ в разных структурах мозга свидетельствует о том, что в наибольшей степени снижалась мощность тета-, бета- и гамма-ритмов, в то время как мощность дельта-ритма возрастала. Таким образом, механизмы ТМС-индуцированного противоэпилептического эффекта могут быть связаны с активацией механизмов дельта-ритмогенеза.

Запропоновано механізм, що пояснює спостережуване збільшення концентрації злектронів у 2 - 3 рази протягом 3 - 4,5 год на висотах іоносфери 81 - 87 км, стимульоване сонячним затемненням. Він зумовлений висипанням магнітосферних електронів, густина потоку яких становить 10⁷ - 10⁸ м^{-2 .} с^-1.

Одержано оптимальні асимптотичні оцінки на викривлення подвійного відношення чотирьох точок відносно функції заданої гладкості в термінах похідної Шварца в даних точках. Одержано точну нижню оцінку на гладкість заміни координат, яка лінсаризує дифеоморфізм кола загального вигляду в термінах показника гладкості цього дифеоморфізму та діофантового показника його числа обертання. Доведено теорему, яка виводить наявність С¹-гладкого спряження між двома дифеоморфізмами кола з особливостями з експоненціально швидкої збіжності їх послідовних ренормалізацій та умов невиродженості. Показано наявність С¹-гладкого спряження між двома аналітичними дифеоморфізмами кола з критичною точкою за умов рівності їх ірраціональних чисел обертання та порядків критичних точок. Побудовано гіперболічну підкову для ренормалізаційного оператора стосовно дифеоморфізмів кола зі зламом. Показано наявність С¹}-гладкого спряження між двома дифеоморфізмами кола зі зламом за умов рівності їх чисел обертання напівобмеженого типу та розмірів зламів. Побудовано приклади дифеоморфізмів кола зі зламом, які є цілими голоморфними функціями та задовольняють наведені вище умови, але не є С^1+ϒ-гладко спряженими для жодного ϒ > 0. Запропоновано концепцію квазіперіодично керованого інтервального зсуву як підхід до дослідження моделей певних радіоелектронних пристроїв. Доведено існування й єдиність граничного напівінваріантного поясу для ряду важливих для застосувань в електроніці класів квазіперіодично керованих інтервальних зсувів, межі якого є неперервними та задовольняють певні функціональні рівняння. Введено поняття адитивного підгомологічного функціонального рівняння, яке узагальнює рівняння меж граничного поясу для квазіперіодично керованого інтервального зсуву. Досліджено питання щодо існування й єдиності розв'язків підгомологічного рівняння в класах неперервних і вимірних функцій.

З використанням імітаційного моделювання в середовищі MATLAB Simulink досліджено вплив параметрів електрогідравлічного слідкувального приводу з керуванням зусиллям на виконавчому органі на його динамічні характеристики (час регулювання за відпрацювання одиничного ступінчастого вхідного сигналу, частотні характеристики). Встановлено, що привід із заданими параметрами є стійким і забезпечує достатню працездатність на частотах вхідного сигналу до 350 с^-1 (56 Гц).

Вперше в накопичувачі НЕСТОР проведено розрахунки параметрів синхротронного випромінювання та фотостимульованого газовиділення, яке викликане синхротронним випромінюванням, що дозволяє обрати потрібні вакуумні насоси, їх швидкості відкачування та необхідні коефіцієнти питомого газовиділення вакуумних поверхонь з урахуванням реальних апертур електронопроводу. Вперше проведено моделювання системи високовакуумного відкачування накопичувача НЕСТОР з використанням аналітичного підходу та комп'ютерної програми VACTRACK для забезпечення необхідного часу життя пучка електронів. Вперше на розробленому високовакуумному стенді відпрацьовані технологія досягнення необхідного парціального складу залишкового газу та методика вимірювання надвисокого вакууму, відпрацьовані режими роботи діодних і тріодних магніторозрядних насосів для накопичувача НЕСТОР. Обгрунтовано й експериментально перевірено нову технологію фінішної обробки вакуумних поверхонь (без використання вуглеводних розчинників) в лужному середовищі з додаванням поверхнево-активних речовин і накладанням ультразвуку для досягнення потрібного коефіцієнта питомого газовиділення ~ 10 ^-12 Top х л х с ^-1 х см ^-2, що дозволяє одержати на стенді граничний тиск 4 х 10 ^-10 Top.

На ізольованій сітківці у щурів досліджено зміни електрофізіологічних характеристик та фонову активність ганліозних клітин сітківки (ГКС) через 3 - 4 тиж після інієкції стрептозотоцину (80 мг/кг). Показано, що в ГКС достовірно зменшувались такі електрофізіологічні характеристики: щільність потенціалзалежного натрієвого струму на 36 %, -0,84 +- 0,14 нА/пФ у контролі та -0,55 +- 0,08 нА/пФ при стрептозотоциніндукованому цукровому діабеті (ЦД) та калієвого струму на 35 %, 1,36 +- 0,16 нА/пФ у контролі та 0,87 +- 0,14 нА/пФ при ЦД, потенціал спокою на 10 %, -59 +- 1 мВ у контролі та -53 +- 1 мВ при ЦД. Також суттєво зменшувалася середня частота фонової активності на 72 %, 2,5 +- 0,3 с^-1 у контролі та 0,7 +- 0,1 с^-1 при ЦД. Одержані результати свідчать, що патологічні зміни електрофізіологічних властивостей ГКС у щурів проявляються на достатньо ранній стадії ЦД.

На базі параметрів динаміки блокування токсином omega - СТх - GVIA потенціалзалежних кальцієвих каналів розраховані константи прямої та звортної реакцій зв'язування, які описують взаємодію токсину з кальцієвими каналами N-типу. Експерименти проведено на свіжеізольованих дисоційованих пірамідних нейронах гіпокампа щура з використанням методів фіксації концентрації та петч-клемп у конфігурації "ціла клітина". Константи прямої та зворотної реакцій дорівнювали 0,32 мкМ ^. c^-1 та 0,004 с^-1. Визначене згідно з відношенням k_-1/k1 значення константи дисоціації становило 0,012 мкМ. Отримані дані пояснюють "незворотність" блокуючої дії omega - СТх - GVIA на кальцієві канали N-типу, яка спостерігалася в експериментах.

Досліджено пероксидазну активність каталази Penicillium vitale з етанолом як субстратом. Встановлено, що пероксидазна активність даної каталази (5 - 13 од/мг) значно нижча, ніж каталазна. Вивчення стаціонарної кінетики пероксидазної реакції показало, що основні кінетичні параметри пероксидазної реакції - K_m = 5,9 мМ і V_max = 0,22 мМ/хв є нижчими, ніж встановлені раніше параметри каталізної реакції, проте число обертів k_cat = 1,1 ^. 10³ с^-1 і каталітична ефективність k_cat / K_m = 1,9 ^. 10⁵ М^-1с^-1 свідчать, що цей фермент є досить ефективною пероксидазою. Як і в інших каталаз, константа швидкості пероксидазної реакції ферменту дорівнює 2,4 ^. 10⁴ M^-1c^-1.

Визначено залежності швидкості розчинення срібла від pH розчину, співвідношення концентрації заліза(III) і тіокарбаміду, температури. Розраховано константи швидкості реакції розчинення срібла (k_i = 2,3 ^. 10^-4 - 9,6 ^. 10^-4 с^-1) за температур 283 - 298 К., а з температурної залежності констант швидкості - енергію активації, що дорівнює 68,84 кДж/моль під час кінетичного контролю швидкості розчинення та 26,06 кДж/моль в області адсорбційного інгібування.