Молекулярні механізми патогенезу псоріазу певною мірою пов'язані зі швидкістю формування високих концентрацій активних форм кисню, регуляція якої суттєво залежить від збалансованості активності про- та антиоксидантної систем організму, що виявляється кількісною зміною токсичних продуктів пероксидоутворення у крові. Зміни у складі та активності Сu, Zn - супероксиддисмутази, церулоплазміну, трансферину, прооксидантних металопротеїнів типу цитохромів b_558(III) та b_558(ІV), а також цитохрому b₅ та O₂^- продукуючого ліпопротеїну супролу, які відбуваються за псоріазу, є показником суттєвих порушень інтенсивності процесів вільнорадикального окислення ліпідів. Їх можна вважати обов'язковою, але не специфічною ланкою молекулярного механізму формування оксидативного стресу різного походження, який є найважливішим аргументом для оцінки різних хворобливих станів, у тому числі за псоріазу.

Дисертацію присвячено розробці нового підходу до одержання гетероядерних комплексів в умовах прямого синтезу. З'ясовані основні закономірності взаємодії порошку міді з солями свинцю в неводних розчинах аміноспиртів та їх гідрохлоридів і встановлено утворення трьох типів гетероядерних комплексів, які відрізняються співвідношенням Сu : Pb. Розроблено нові методики одержання гетероядерних сполук, за якими вперше синтезовано 63 гетероядерні комплекси. Їх будова вивчена методами ІЧ-, ЕПР- спектроскопії та магнетохімії. Проведено повний рентгеноструктурний аналіз 12 координаційних сполук. Виявлена висока протипухлинна активність синтезованих комплексів по відношенню до клітин асцитного раку Ерліха. Показано, що застосування прямого синтезу відкриває новий напрямок в області хімії гетероядерних комплексів.

Проведено клініко-лабораторне вивчення ефективності внутрішньоматкового контрацептиву "Нова Т Сu-200 Ag" у молодих жінок, які не народжували. Клінічна ефективність даного методу склала 93,3 %. До застосування препарату необхідно підходити диференційовано з урахуванням індивідуальних особливостей та показників гуморального імунітету в периферичній крові та цервікальному слизу.

Вивчено зв'язок оптичних констант, отриманих вакуумним термічним напиленням плівок шаруватого напівпровідника (двойодистого свинцю), з технологічними режимами напилення. На основі оптичних характеристик зроблено висновки про структуру таких плівок. Показано, що з допомогою зміни технологічних режимів напилення плівок PbI₂ можна керувати властивостями нелегованих та фотолегованих плівок PbI₂.

Изучена адсорбция трипсина и альбумина на силикополиметилсилоксане и его модифицированной Cu²⁺-форме из водно-солевых растворов. Установлено различие в сорбции белков в зависимости от их аминокислотного состава, химических свойств поверхности сорбента и кислотности среды. Показано, что модифицированный сорбент СГ - ПМС (Си) в изучаемых растворах проявляет большее сродство к трипсину, чем к альбумину. Обсуждено влияние степени модификации носителя на иммобилизацию белков и характер взаимодействия активных центров СГ - ПМС (Сu) с функциональными группами фермента и альбумина.

Легований міддю тетраборат літію Li₂B₄O₇ : Cu (ТБЛ : Cu) є одним з відомих тканиноеквівалентних матеріалів термолюмінесцентної дозиметрії, що характеризується високою радіаційною стійкістю, лінійною дозовою залежністю, широким діапазоном робочих доз і незначною залежністю дози від енергії іонізуючого випромінювання. Проведено дослідження термостимульованої люмінесценції (ТСЛ) монокристалів ТБЛ, легованих міддю різних концентрацій. Знайдено оптимальну концентрацію домішки (19,4 x 10^-3 ваг.% Сu), за якої спостерігається найвища інтенсивність ТСЛ високотемпературного максимуму. Виявлено, що подальше збільшення концентрації міді призводить до зниження інтенсивності ТСЛ, що зумовлено концентраційним гасінням люмінесценції. Для монокристалів Li₂B₄ O₇ з оптимальною концентрацією домішки міді в досліджуваній області температур ТСЛ, в основному, зумовлена звільненням носіїв з двох локальних рівнів прилипання з енергіями E_t1 = 0,90 +- 0,03 еВ, E_t2 = 1,72 +- 0,07 еВ і частотними факторами 4 x 10¹⁰ с^-1 та 5 x 10¹⁶ с^-1, відповідно. Наявність даних локальних рівнів суттєво впливає на температурну залежність рентгенолюмінесценції. За температур, вищих за 215 °С, виявлено температурне гасіння люмінесценції, описане формулою Мотта з енергією активації E_A = 0,65 +- 0,05 еВ.

Досліджено закономірності електрохімічного одержання та структуру тонких шарів поліфенілацетилену на струмопровідних поверхнях за умови катодної полімеризації фенілацетилену в присутності перхлоратів літію і тетрабутиламонію. На підставі електрохімічних і спектральних досліджень запропоновано механізм електрополімеризації фенілацетилену на поверхні Pt, Сu, SnО2 електродів, який включає формування іонних пар аніон-радикалів фенілацетилену з катіонами літію. Показано, що структура та фізико-хімічні властивості утвореного покриття визначаються умовами електросинтезу.

За допомогою методу електронної оже-спектроскопії досліджено лазерно-стимульований масоперенос компонентів тонкоплівкової системи Cr/Cu/Nі. Виявлено, що для значень енергії лазерного імпульсу Е = 100 - 170 мДж відбувається переважно дифузія атомів Сu в шар Nі та їх накопичення, а за Е > 170 мДж - атомів Cr. Пояснення виявленого ефекту наведено на підставі розрахунку температури нагріву досліджуваної системи в процесі опромінення лазером. Прискорений масоперенос атомів Cr до зовнішньої поверхні спостережено за режимів опромінення, що призводять до плавлення проміжного шару міді. Коефіцієнти дифузії міді та хрому, розраховані методом поверхневого накопичення, експоненціально залежать від енергії лазерних імпульсів. Більш інтенсивний розвиток дифузійних процесів у випадку лазерного нагріву у порівнянні з традиційним термічним відпалом пов'язано з підвищеною концентрацією нерівноважних дефектів, що генеруються в зоні опромінення.

Досліджено динаміку екструзії порошкових високоміцних композиційних матеріалів залежно від технологічних параметрів. Оптимізовано параметри екструзії пористих зразків з мідних волокон та композиції Сu - Мo. Показано, що орієнтація волокон можлива лише у порошковій матриці у випадку розосередженого їх розподілу, а також у разі співвідношення довжини та діаметра волокна <$E l >>>> d>. Досліджено фізико-механічні властивості порошкових високоміцних композиційних матеріалів. Встановлено за умови <$E lambda = 4~-~6> формується практично безпориста структура; а міцність волокон у матеріалі матриці реалізується цілком.

Розглянуто вплив концентраційних неоднорідностей у <$E beta sub 1 >-твердому розчині на мартенситне перетворення в сплавах систем Сu - Аl - Мn і Сu - Аl - Мn - Co. Установлено, що після охолодження з піччю від 600 <$E symbol Р >С до l50 <$E symbol Р >C зі швидкістю 0,02 <$E symbol Р > С/с тільки в сплавах, які містять від 3 ваг. % (Мn + Со), мартенситне перетворення може проходити в двох температурних інтервалах. Припущено, що цей ефект пов'язаний з утворенням двох типів областей: збіднілих на марганець і збагачених кобальтом та збагачених марганцем і збіднілих на кобальт. Таким чином, у сплавах Си - Аl - Мn - Со часткове заміщення атомів марганцю на кобальт не є перешкодою для ізоструктурного розпаду <$E beta sub 1 >-фази, що є причиною проходження мартенситного перетворення в двох температурних інтервалах після відповідного старіння.

Досліджено полікристалічні ферити Сu - Zn, заміщені рідкісноземельними іонами. Для заміщених зразків (R = Nd, Sm і Gd) початкова магнетна проникність та однорідність збільшуються у порівнянні з незаміщеними, а намагнетування й енергетичні втрати для всіх заміщених зразків зменшуються. Питомий електроопір підвищується тільки для зразків з R = La та Nd. Розмір зерна у всіх заміщених зразках зростає у порівнянні з незаміщеними, за винятком тих, у яких R = La та Nd. Виявлено, що температура Кюрі майже стала та не залежить від виду заміщених рідкісноземельних іонів.

Проаналізовано процес формування структур стану неспечених пресовок у процесі пресування мідно-вольфрамових композицій для одержання максимальних механічних властивостей. Виявлено вплив кількості твердої фази (вольфрамового сплаву) в шихті на закономірності формування структури та властивості (модуль Юнга та міцність у разі згину) неспечених виробів із порошкового гетерогенного матеріалу на мідній основі. Експериментально встановлено, що, незважаючи на більш високу пористість і велику об'ємну долю твердої фази, зразки складу Сu - 50 % Wспл мають більш високі сиру міцність і модуль пружності. Аналіз кривих істинне напруження - істинна деформація пористих холоднопресованих виробів у порівнянні з результатами мікроструктурних досліджень дозволив виявити вплив закономірностей формування структури на міцність виробів із порошкового матеріалу на мідній основі, що вміщує вольфрамовий сплав. У ході вивчення структури пористих виробів установлено механізм створення міжчастинкового контакту, який визначає характеристики міцності неспечених пресовок гетерогенного складу на основі пластичної матриці з різним вмістом твердої фази.

Досліджено фізико-хімічні властивості нанесених та іонообмінних моно-(Cu-) та біметалвмісних (Cu,Pd-) цеолітних каталізаторів на основі ZSM-5 і еріоніту (ERI) з різним вмістом металів, а також їх каталітичну активність в реакції окиснення CO. За методом ДТА встановлено, що активність нанесених цеолітних каталізаторів з високим вмістом міді (10 мас. %) залежить від термічної стійкості прекурсорів <$Eroman {Cu(CH sub 3 COO) sub 2 ,~Cu(NO sub 3 ) sub 2 }>, <$Eroman {[Cu(NH sub 3 ) sub 4 ]Cl sub 2 }> та умов формування каталізаторів. Установлено, що активними центрами для 10 %Cu-цеолітів є дрібнодисперсні частинки активної фази CuO. Для каталізаторів з низьким вмістом міді (1,8 %Cu) для ZSM-5, 3 %Cu для ERI) за методами ЕПР, ЕСДВ, термопрограмованого відновлення й інфрачервоної спектроскопії установлено причини різної каталітичної активності - наявність певного розподілу та локалізації катіонів міді та різної адсорбційної здатності до CO. Показано, що для найбільш активної системи 1,8 %CuZSM-5 характерним є утворення асоціатів координаційно-ненасичених катіонів міді в оточенні позаграткового кисню. Установлено, що введення другого металу (Pd) підвищує активність металвмісних каталізаторів внаслідок утворення Cu - Pd-асоціатів. Вивчено кінетичні закономірності та механізм реакції окиснення CO на Cu/ZSM-5 та Cu - Pd/ZSM-5, обгрунтовано кінетичне рівняння та показано, що експериментальні дані узгоджуються з механізмом Ілі - Ріділа.

Досліджено температурні залежності поздовжнього та поперечного електроопору монокристалів <$E roman {YBa sub 2 Сu sub 3 O} sub 7-x> у міру поетапного зниження вмісту кисню шляхом термообробки. Виявлено, що анізотропія нормального електричного опору <$E roman {rho sub c "/" rho sub ab~(T)}> добре описується за допомогою універсального "закону 1/2" для термоактиваційної стрибкової провідності. Одержано концентраційну залежність енергії активації, що зростає у разі зниження вмісту кисню.

Вивчено тривалий вплив дієти з високим вмістом ліпідів та білків (тканини мозку великої рогатої худоби) в раціоні мишей на активність супероксиддисмутази (СОД) у пріон-реплікуючих органах. Встановлено, що величина активності ферменту залежить від виду тканин, місця локалізації у клітині (мітохондріальна або цитозольна фракції) та віку тварин. Згодовування мозку великої рогатої худоби протягом 720 днів гальмує активність Мn-СОД у пріон-реплікуючих органах та підвищує Сu/Zn-СОД у тканинах селезінки та мозку, що свідчить про зростання процесів вільнорадикального окиснення у ендоплазматичному ретикулумі органів і може бути передумовою для утворення ізоформ білків, зокрема конверсії фізіологічної форми пріона у патологічну.

На прозрачных модельных жидкостях (ацетоне, этаноле, воде) и расплаве Вуда с различными добавками порошков С и Сu исследовано влияние режимов (амплитуды) ультразвуковой обработки (УЗО) на время полного перемешивания систем. Методами оптической и растровой электронной микроскопии исследовано распределение дисперсных частиц Cu по продольному сечению слитков после кристаллизации в ультразвуковом поле. На основании полученных экспериментальных данных проанализирован процесс перемешивания в условиях УЗО на уровне микро- и макроскопических сил и предложено выражение для оценки продолжительности УЗО, необходимой для полного перемешивания, учитывающее акустические параметры, свойства жидкости (расплава), соотношение плотностей жидкой и твердой фаз, а также концентрацию и размер частиц.

В многослойных пленках Со/Сu(111) обнаружено многократное увеличение продольного эффекта Керра в магнитном поле при определенных толщинах медных слоев, обеспечивающих экстремумы обменной связи между слоями кобальта. Сделано предположение, что это явление связано с наличием существенного вклада в магнитооптический эффект границ раздела Со/Сu и обусловлено парамагнетизмом электронов проводимости в интерфейсных слоях, увеличенным в результате гибридизации электронных sp- и d-зон меди и кобальта. Предположено, что периодическое увеличение магнитооптической восприимчивости обусловлено чувствительностью гибридизации к квантованию поперечного движения электронов в слоях меди.

За допомогою методу порошку (дифрактометр ДРОН-3М, Сu<$E K sub alpha>-випромінювання) вивчено кристалічну структуру тернарного силіциду <$E {roman Dy} sub 6 {roman Cu} sub 8+x {roman Si} sub 8-x> (x = 0,4) (структурний тип Gd6Cu8Ge8, просторова група Immm, a = 13,6732(3), b = 6,5322(1), c = 4,12525(8) <$E roman A back 65 up 45 symbol Р>; <$E R sub roman I> = 0,068, <$E R sub roman P> = 0,1332).

В експериментах in vitro досліджено формування резистентності грампозитивних і грамнегативних тест-культур до ацетатного комплексу Сu/Cd із етилендіаміном PO 244 із вираженою протимікробною дією. Показано повільне набуття стійкості штамами бактерій Staphylococcus aureus B-918 та Escherichia coli ATCC 25922 до даного комплексу.

Проведено дослідження ентальпії змішування розплавів систем Cu-Ti-Zr, Cu-Ni-Ti, Cu-Fe-Ti та Fe-Ti за допомогою високотемпературного ізопериболічного калориметра за температури 1873 К. Вперше досліджено парціальні ентальпії змішування компонентів з розплавів трикомпонентних систем і металів-домішок з ними, встановлено їх екзотермічний характер. У межах моделі ідеального асоційованого розчину (ІАР) розраховано термодинамічні функції змішування дво- та трикомпонентних розплавів у широкому концентраційному інтервалі. На підставі аналізу ближнього порядку у межах моделі ІАР у вивчених розплавах і застосування встановлених емпіричних критеріїв оцінено концентраційні області аморфізації розплавів методом загартування. У межах CALPHAD-методу зроблено термодинамічний опис системи Cu-Ti-Zr та описи граничних систем Cu-Ti та Ti-Zr з урахуванням одержаних експериментальних даних щодо фазових рівноваг і термодинамічних властивостей розплавів відповідних систем. Нові термодинамічні моделі фаз системи Cu-Ti-Zr використано для розрахунку метастабільних перетворень за участю переохолоджених розплавів.