Розглянуто вплив концентраційних неоднорідностей у <$E beta sub 1 >-твердому розчині на мартенситне перетворення в сплавах систем Сu - Аl - Мn і Сu - Аl - Мn - Co. Установлено, що після охолодження з піччю від 600 <$E symbol Р >С до l50 <$E symbol Р >C зі швидкістю 0,02 <$E symbol Р > С/с тільки в сплавах, які містять від 3 ваг. % (Мn + Со), мартенситне перетворення може проходити в двох температурних інтервалах. Припущено, що цей ефект пов'язаний з утворенням двох типів областей: збіднілих на марганець і збагачених кобальтом та збагачених марганцем і збіднілих на кобальт. Таким чином, у сплавах Си - Аl - Мn - Со часткове заміщення атомів марганцю на кобальт не є перешкодою для ізоструктурного розпаду <$E beta sub 1 >-фази, що є причиною проходження мартенситного перетворення в двох температурних інтервалах після відповідного старіння.

Описано синтез комплексів Cu(II) з 4-і 5-нітрозаміщеними гетероарильними цинамоїлохідними та досліджено їх антикоагулянтну активність (АКА). Всі використані хімічні реактиви придбано за каталогами компаній Merck і Sigma-Aldrich. Температури плавлення речовин визначено на цифровому пристрої SMP 10. Дані елементного аналізу одержані на аналізаторі Carlo Erba 1106. Чистоту речовин перевірено за допомогою методу тонкошарової хроматографії з використанням 0,2 мм платівок Kieselgel 60 F254 (Merck, Німеччина), елюент: суміш CH2Cl2 : CH3COCH3 = 1:1 (об'ємні співвідношення). Спектри ІЧ- спектроскопії записано на спектрометрі Perkin-Elmer FTIR-1600 (зразки у вигляді таблеток із KBr). Ліганди, необхідні для утворення відповідних комплексів, одержано з 4- та 5-нітрозаміщених 2-ацил-1,3-індандіонів двома способами: за допомогою методу Mosher і Meier, Rotberg і Oshkaya, а також авторського методу, новизною якого є використання піролідину як каталізатора. Для одержання комплексних сполук до розчинів кінцевих лігандів у діоксані додавали метанольний розчин Cu(CH3COO)2 H2O. Утворені комплексні сполуки кристалізувалися після охолодження суміші. Для новоодержаних сполук визначено фізико-хімічні параметри, та проведено спектральні дослідження. На підставі експериментальних даних запропоновано склад комплексів [M(L<^>-)2] і зроблено висновок, що найбільш імовірна структура комплексів Cu(II) передбачає наявність двох депротонованих OH груп 4- і 5-нітроцинамоїлпохідних. Спектроскопічні дослідження аморфних зразків показали, що комплекси Cu(II) характеризуються чотиригранною геометричною структурою. АКА синтезованих комплексів охарактеризовано їх протромбіновим часом і порівняно з часом вихідних 4- і 5-нітрозаміщених похідних. Показано, що 5-нітропохідні мають вищу АКА, ніж відповідні 4-нітропохідні. Одержано нові комплекси Cu(II) з 4-і 5-нітрозаміщеними гетероарильними цинамоїлпохідними і визначено їх АКА. Комплекси можна використовувати у майбутніх тестуваннях харчових продуктів рослинного і тваринного походження.

Досліджено полікристалічні ферити Сu - Zn, заміщені рідкісноземельними іонами. Для заміщених зразків (R = Nd, Sm і Gd) початкова магнетна проникність та однорідність збільшуються у порівнянні з незаміщеними, а намагнетування й енергетичні втрати для всіх заміщених зразків зменшуються. Питомий електроопір підвищується тільки для зразків з R = La та Nd. Розмір зерна у всіх заміщених зразках зростає у порівнянні з незаміщеними, за винятком тих, у яких R = La та Nd. Виявлено, що температура Кюрі майже стала та не залежить від виду заміщених рідкісноземельних іонів.

Легований міддю тетраборат літію Li₂B₄O₇ : Cu (ТБЛ : Cu) є одним з відомих тканиноеквівалентних матеріалів термолюмінесцентної дозиметрії, що характеризується високою радіаційною стійкістю, лінійною дозовою залежністю, широким діапазоном робочих доз і незначною залежністю дози від енергії іонізуючого випромінювання. Проведено дослідження термостимульованої люмінесценції (ТСЛ) монокристалів ТБЛ, легованих міддю різних концентрацій. Знайдено оптимальну концентрацію домішки (19,4 x 10^-3 ваг.% Сu), за якої спостерігається найвища інтенсивність ТСЛ високотемпературного максимуму. Виявлено, що подальше збільшення концентрації міді призводить до зниження інтенсивності ТСЛ, що зумовлено концентраційним гасінням люмінесценції. Для монокристалів Li₂B₄ O₇ з оптимальною концентрацією домішки міді в досліджуваній області температур ТСЛ, в основному, зумовлена звільненням носіїв з двох локальних рівнів прилипання з енергіями E_t1 = 0,90 +- 0,03 еВ, E_t2 = 1,72 +- 0,07 еВ і частотними факторами 4 x 10¹⁰ с^-1 та 5 x 10¹⁶ с^-1, відповідно. Наявність даних локальних рівнів суттєво впливає на температурну залежність рентгенолюмінесценції. За температур, вищих за 215 °С, виявлено температурне гасіння люмінесценції, описане формулою Мотта з енергією активації E_A = 0,65 +- 0,05 еВ.

Методом змінно-струмного електрохімічного синтезу одержано 20 нових сполук купруму(І) у вигляді монокристалів, серед яких - 16 π-комплексів з N-алільними похідними амінонітрилів, 3 σ-комплекси купруму(І) з амінонітрилами та одна сполука, побудована з електростатично-зв'язаних органічних катіонів і полімерних купрогалогенідних аніонів. Проведено повний рентгеноструктурний аналіз одержаних сполук методом монокристалу. Виявлено кристалохімічні особливості будови та специфіку утворення синтезованих сполук, а також вплив напрямлених взаємодій (Си(І)-(С=С) та водневих зв'язків) на кристалічну будову комплексів. Вперше виявлено інертну поведінку атома нітрогену нітрильної групи щодо Си(І) у більшості галогенідних π-комплексів купруму(І).

Досліджено ізовалентне й ізотопне заміщення на фізичні властивості безводних боратів - тетраборату літію (<$Eroman {Li sub 2 B sub 4 O sub 7 }>) та метаборату барію (<$Eroman {BaB sub 2 O sub 4 }>), котрі визначені як базові. Встановлено, що в системах <$Eroman {Li sub 2 B sub 4 O sub 7 }> - <$Eroman {A sub 2 B sub 4 O sub 7 }> та <$Eroman {BaB sub 2 O sub 4 }> - <$Eroman {MB sub 2 O sub 4 }> відсутні області твердих розчинів, але в першій системі існують потрійні сполуки. Розроблено технології синтезу та росту оптично якісних монокристалів <$Eroman {Li sub {2(1-x)} A sub {2x} B sub 4 O sub 7 }> і <$Eroman {Ba sub {1-x} M sub x B sub 2 O sub 4 }> де A = К, Сu, Ag, Cs, Au і M = Mg, Ca, Zn, Sr, Cd; трикомпонентних сполук <$Eroman {LiKB sub 4 O sub 7 }> і <$Eroman {LiCsB sub 6 O sub 10 }>; ізотопно збагачених кристалів <$Enothing sup 7 roman {Li sub 2 sup 11 B sub 4 O sub 7 }>, <$Enothing sup 6 roman {Li sub 2 sup 10 B sub 4 O sub 7 }>, <$Enothing sup 7 roman {Li sub 2 sup 10 B sub 4 O sub 7 }>, <$Enothing sup 6 roman {Li sub 2 sup 11 B sub 4 O sub 7 }>. Показано суттєві зміни властивостей ізовалентно й ізотопно заміщених кристалів боратів, а також залежність механізму утворення радіаційних дефектів під дією нейтронів від ізотопного складу боратів. Експериментально встановлено наявність у тетрабораті літію ростових дефектів - кисневих і літієвих вакансій, які виступають електронними та дірковими пастками, уточнено природу коливних спектрів. Нейтронографічним методом доведено відсутність структурних фазових переходів у боратах літію.

Проведено зондування желатинового шару фотоплівки гідроксиксантеновими барвниками еозином, етилеозином, децилеозином, децилфлуоресцеїном і досліджено модифікуючий вплив желатинового середовища на оптичні та кислотно-основні властивості іммобілізованих реагентів. Уточнено значення рН в ізоелектричній точці отверділого желатинового гелю. Обрано умови іммобілізації комплексоутворюючих реагентів нітрозо-Р-солі, еріохромціаніну R, пірокатехінового фіолетового (ПКФ), алізаринового червоного S і нітхромазо в отверділому желатиновому гелі та одержано нові індикаторні плівки на їх основі. Одержано кількісні характеристики процесу вилучення твердофазними реагентами іонів металів із розчинів: ступінь вилучення, коефіцієнт розподілу, склад і стійкість металокомплексів у середовищі желатинового гелю; Аl(ІІІ), Со(ІІ), Fe(ІІІ), Сu(ІІ), Ni(II), Ва(ІІ), Sr(ІІ) у водних розчинах з використанням індикаторних плівок. Розроблено способи спектрофотометричного та візуально-тестового визначення АІ(ІІІ) в водних середовищах з еріохромціаніном R, ПКФ, алізариновим червоним S, іммобілізованими в желатиновій плівці; Со(ІІ), Fе(ІІІ), Сu(ІІ), Ni(II) з іммобілізованою в плівці нітрозо-Р-сіллю та спосіб визначення сумарного вмісту Ва(ІІ) та Sr(ІІ) в підземних водах високої мінералізації з використанням нітхромазо-плівок. Оцінено метрологічні характеристики аналітичних визначень з використанням запропонованих індикаторних плівок.

Дисертацію присвячено дослідженню характеристик затверділого желатинового гелю як реакційного середовища і створенню на цій основі принципів одержання нових оптично прозорих індикаторних плівок з іммобілізованими комплексотвірними реагентами (КТР) нітрозо-Р-сіллю (НРС), еріохроціаніном R (ЕХЦ), пірокатехіновим фіолетовим (ПКФ), алізариновим червоним S (АЧ) і нітхромазо для спектрофотометричного та візуально-тестового визначення металів у водних розчинах. Зондування желатинової матриці фотоплівки гідроксиксантеновими барвниками еозином, етилеозином, н-децилеозином, н-децилфлуоресцеїном за pH до та після ізоелектричної точки виявило такі ж за знаком ефекти середовища, що і в ультрамікрогетерогенних розчинах ПАР відповідного зарядного типу. Сформульовано принципи іммобілізації КТР (ЕХЦ, ПКФ, АЧ, НРС, нітхромазо) в затверділому желатиновому гелі комерційної фотоплівки. Встановлено кількісні характеристики вилучення АІ(ІІІ), Fе(ІІІ), Сu(ІІ), Со(ІІ) і Ni(II) дослідженими твердофазними реагентами. Високі значення "умовних" констант стійкості забарвлених іммобілізованих в плівці металокомплексів свідчать про значну реакційну здатність твердофазних КТР за обраних умов. Встановлено можливість використання індикаторних плівок з ЕХЦ, ПКФ, AЧ для твердофазно-спектрофотометричного та візуально-тестового визначення АІ(ІІІ), плівок з НРС - для визначення Со(ІІ), Fe(III), Cu(II), Ni(II) та їх суми у водних середовищах. Індикаторні плівки з нітхромазо можуть бути застосовані для фотометричного визначення сумарного вмісту Ва(ІІ) і Sr(II) і непрямого визначення SO₄^2- в природних водах.

Показано, що введення в структуру матеріалів оксиду алюмінію призводить до зміщення рН_ТЗН в основну область і синергізму властивостей сорбційних матеріалів, а також дозволяє проводити цілеспрямовану зміну кислотно-основних властивостей оксигідратних матеріалів для одержання універсальних заряд-селективних іонообмінних сорбентів з нановолокнистою структурою. Досліджено їх питому поверхню, пористість, сорбційні та кінетичні властивості. Досліджено провідність матеріалів в адсорбованій формі, а також рухливість сорбованих іонів. За результатами вивчення катіонообмінних властивостей індивідуальних і бінарних оксигідратів знайдено, що у разі введення багатовалентних металів Zr, Sn, Ті в Al₂O₃ одержано композиційні матеріали з високою поверхнею, які здатні поглинати катіони важких металів. Ряд селективності для всіх бінарних оксигідратів відповідає: Сu (II) <Сd (II) <Рb (II). Дослідження кінетики сорбції іонів Сr (VI) оксигідратнимі сорбентами з лужних і кислих розчинів показало, що час напівобміну для іонів хрому становить 2 - 7 хв. Для всіх вивчених оксигідратів величина коефіцієнта дифузії Сr (VI) знаходиться в інтервалі 0,1 - 0,3·10^-11 м²·с^-1. Знайдено, що найбільшу величину рухливості мають бінарні оксигідрати у порівнянні з індивідуальними. Для бінарних оксигідратів характерним є ряд: Ti_0,5Al_0,5O_y·nH₂O0,7Al_0,3O_y·nH₂O0,7Al_0,3O_y·nH₂O*. Показано перспективність застосування одержаних матеріалів для вилучення Сr (VI) з розбавлених розчинів.

Содержание макро- и микроэлементов (К, Na, Са, Mg, Zn, Сu и Fe) в сыворотке крови определяли методом атомно-абсорбционной спектрофотометрии. Всего обследовано 99 больных: хроническим гепатитом С (ХГС) - 32 больных, ВИЧ-инфекцией - 34 и коинфекцией ВИЧ/ХГС - 33 больных. У больных ХГС выявлены нарушения метаболизма макро- и микроэлементов, белков острой фазы в виде снижения содержания цинка, меди, магния, кальция, натрия, гаптоглобина и увеличения уровня меди, железа, калия и церулоплазмина. У ВИЧ-инфицированных пациентов и больных с коинфекцией ВИЧ/ХГС установлено снижение уровня цинка, меди, железа, магния, кальция, натрия, гаптоглобина, церулоплазмина и увеличение содержания калия. Данные системного анализа свидетельствуют, что у больных ХГС система гомеостаза макро- и микроэлементов функционирует в режиме гиперкомпенсации (повышенного напряжения), а у ВИЧ-инфицированных и пациентов с коинфекцией ВИЧ/ХГС - в кризисном режиме, т.е. декомпенсации, которая более выражена у больных с ВИЧ/ХГС.

Досліджено вміст йонів металів у воді, донних відкладах і береговому грунті малих річок Західного Поділля (Серет, Стрипа та Золота Липа), їх акумуляцію та вплив на білково-нуклеїновий і енергетичний обмін в організмі коропа, карася, окуня та щуки. Проведено порівняльний аналіз міжвидових особливостей вмісту нуклеїнових кислот та їх співвідношення, загального білка, білка фракцій нуклеопротеїдів печінки та м'язів, загальної концентрації білків та електрофоретичний спектр сироватки крові, активності амінотрансфераз і сукцинатдегідрогенази, вмісту металів (Fe, Co, Mn, Zn, Сu). Показано залежність вмісту РНК, активності трансаміназ (АлАТ і АсАТ) та сукцинатдегідрогенази від рівня накопичення йонів металів у тканинах. Встановлено, що зміни величин цих показників мають видову та тканинну специфіку, а також залежать від умов середовища існування. Показано, що отримані результати досліджень можна використати для характеристики стану риб за умов забруднення водного середовища йонами металів, а також для еколого-біохімічного моніторингу рівня забруднення водойм цими металами.

Абсолютні концентрації хімічних елементів у грунтах зелених зон м. Мелітополь не перевищують кларкових значень. Розподіл елементів у грунтовому профілі свідчить про існування геохімічних бар'єрів у верхній та в середній частині грунтового розрізу, де в гумусовому й ілювіальному горизонтах існують умови для накопичення досліджених елементів. Вміст Zn, Pb, Cu для більшості рослин є близьким, Fe, Mn, Co - нижчим, Cd - у межах від середніх значень до значень у кілька разів вищих за кларкові. Інтенсивність біотичного поглинання Fe, Mn більшістю рослин у кілька разів вища за середні показники для рослинності суші; аналогічні значення для Сu та Cd перевищують кларкові значення на порядок величини і більше; інтенсивність поглинання Pb, Zn і Co відповідає середнім значенням.

Представлено результати досліджень вмісту важких металів Fe, Mn, Zn, Сu, Ni, Cd, Pb, Cr та макроелементів Ca, Al в донних відкладах р. Дунай відібраних на території України упродовж 2016 - 2017 рр. Середній вміст металів у донних відкладах має розподіл - Ca >> Fe >> Al >> Mn >> Zn >> Ni ~ Cu >> Cr >> Pb >> Co >> Cd. Відхилення від розподілу кларків елементів у земній корі за О. П. Виноградовим спостерігалось за Ca, Fe, Mn, Zn, Cu, Ni та Pb. Порівняння з ретроспективними даними 1985 - 1989 рр. вказує на зменшення вмісту важких металів у донних відкладах р. Дунай на території України. Проведено кореляційний аналіз за його результатами найбільші кореляції спостерігаються між вмістом Mn, Zn, Cu, Cr, Co та вмістом Fe; вмістом Ni та вмістом Cr; вмістом Cd і Pb та вмістом Zn. На основі одержаних під час проведення кореляційного аналізу залежностей запропоновано спосіб оцінки забруднення донних відкладів важкими металами. Проведено оцінку кореляційних залежностей між вмістом важких металів у донних відкладах та їх вмістом у воді. Для більшості важких металів одержані кореляції не були значимими.

Представлено результати апробації методик з визначення <$E roman Сu sup 2+>-іонів у грунтових кислотних витяжках, приготовлених на 1 і 5 М хлоридній та 1 М нітратній кислотах, за потенціометричним методом з використанням купрум(II)-іонселективного електрода та атомно-абсорбційним методом.

Проаналізовано процес формування структур стану неспечених пресовок у процесі пресування мідно-вольфрамових композицій для одержання максимальних механічних властивостей. Виявлено вплив кількості твердої фази (вольфрамового сплаву) в шихті на закономірності формування структури та властивості (модуль Юнга та міцність у разі згину) неспечених виробів із порошкового гетерогенного матеріалу на мідній основі. Експериментально встановлено, що, незважаючи на більш високу пористість і велику об'ємну долю твердої фази, зразки складу Сu - 50 % Wспл мають більш високі сиру міцність і модуль пружності. Аналіз кривих істинне напруження - істинна деформація пористих холоднопресованих виробів у порівнянні з результатами мікроструктурних досліджень дозволив виявити вплив закономірностей формування структури на міцність виробів із порошкового матеріалу на мідній основі, що вміщує вольфрамовий сплав. У ході вивчення структури пористих виробів установлено механізм створення міжчастинкового контакту, який визначає характеристики міцності неспечених пресовок гетерогенного складу на основі пластичної матриці з різним вмістом твердої фази.

Изучены процессы формирования структуры дисперсно-упрочненных материалов, определяющие их физико-механические свойства и поэтому представляющие научный и практический интерес. Проведены экспериментальные исследования механизма кристаллизации включений при конденсации смеси пара двух металлов, не имеющих растворимости в равновесных условиях на примере композиции Сu - Mo. Исследована структура конденсата Сu - Mo, а также зависимость размера частиц молибдена от концентрации второй фазы и температуры подложки. Изучено влияние условий получения на свойства дисперсно-упрочненных материалов.

Проведено дві серії досліджень тканин і продукції медоносних бджіл з різних агроекологічних зон Карпатського регіону України. Дослідження першої серії проведено у весняно-літній період за агроекологічних умов Західного регіону України з різною інтенсивністю техногенного навантаження - пасіки, що перебували на відстані 15 км (I дослідна) і 30 км (II дослідна) від промислового центру, як екологічної зони інтенсивного техногенного навантаження, де утримувались бджолосімії контрольної пасіки. Другу серію досліджень проведено в агроекологічних зонах з різним антропогенним навантаженням на довкілля - у низинній, передгірній та гірській зонах Карпат. Контролем визначено пасічниче господарство, яке знаходилося в низинній агроекологічній зоні. Дослідними визначено пасічничі господарства передгірної та гірської зон. Зразки тканин бджіл і продукції відібрано з 3 - х вуликів з кожної зони у весняно-літній період і визначено концентрацію окремих важких металів (Fe, Сu, Ni, Cr, Zn, Pb і Cd) на атомно-абсорбційному спектрофотометрі СФ-115 ПК. У результаті проведених досліджень встановлено, що утримання медоносних бджіл за агроекологічних умов з незначним рівнем техногенного забруднення супроводжується нижчим вмістом важких металів у продукції бджільництва. Вірогідно нижчу концентрацію Fe, Zn, Cu, Cr, Ni, Pb, Cd встановлено у тканинах голови медоносних бджіл, які утримувалися на відстані 15 - 30 км від зони інтенсивного техногенного навантаження. У тканинах грудей медоносних бджіл I і II дослідних груп встановлено вірогідно нижчу концентрацію Fe, Zn, Cu, Ni та Pb і вірогідно вищу концентрацію Cr у порівнянні з вмістом їх у тканинах бджіл контрольної групи. У тканинах черевця встановлено вірогідно нижчу концентрацію всіх досліджених важких металів крім Cu, яка не відрізняється від показника контрольної групи. Встановлено, що агроекологічні умови передгірної та гірської зон Карпат з різним антропогенним навантаженням сприяють вірогідному зниженню вмісту Cu та Ni у тканинах голови, грудного та черевного відділу медоносних бджіл, а також у меді та бджолиному обнижжі на тлі суттєвого зниження у цій продукції (до слідових залишків) Pb та Cd. Узагальнено результати досліджень щодо можливого використання продуктів бджільництва як біоіндикатора екологічного забруднення природного середовища важкими металами. За результатами досліджень обговорено визначальний вплив агроекологічних умов утримання і живлення медоносних бджіл на показники мінерального складу продукції бджільництва.

Перспективним матеріалом для використання як носіїв надщільного магнітного запису є нанорозмірні плівки на основі FePt з упорядкованою магнітотвердою фазою L10-FePt. Упорядкована фаза L10 - FePt формується з невпорядкованої фази A1 - FePt за високотемпературного відпалу або за осадження плівки на нагріту підкладку. Проте для практичного використання цих матеріалів необхідно досягти зниження температури утворення фази L10 - FePt, а також отримання структури з переважною орієнтацією зерен. Мета роботи - дослідження впливу атмосфери відпалу на формування структурно-фазових станів у плівкових композиціях на основі FePt з проміжним шаром Cu. Плівкові композиції одержано магнетронним методом, їх структуру до і після термічної обробки досліджено методами рентгеноструктурного фазового аналізу (РСФА). За допомогою РСФА встановлено, що в нанорозмірній плівковій композиції FePt(15 нм)/Сu(15 нм)/FePt(15 нм) незалежно від складу атмосфери відпалу фазове перетворення A1 - FePt <$E symbol О> L10 - FePtСu починається у процесі термічною обробки за температури 773 K. У разі підвищення температури відпалу до 973 K збільшується ступінь упорядкування потрійної фази L10 - FePtСu. Виявлено, що відпали в інтервалі температур 973 - 1073 K в атмосферах Ar і N2 плівкових композицій FePt(15 нм)/Сu(15 нм)/FePt(15 нм) призводять до формування текстури потрійної фази L10 - FePtСu з переважною орієнтацією її зерен у напрямку [001]. Високотемпературна термічна обробка плівкової композиції FePt(15 нм)/Cu(15 нм)/FePt(15 нм) в атмосферах N2 і Ar призводить до різкого росту зерен.

Досліджено температурні залежності поздовжнього та поперечного електроопору монокристалів <$E roman {YBa sub 2 Сu sub 3 O} sub 7-x> у міру поетапного зниження вмісту кисню шляхом термообробки. Виявлено, що анізотропія нормального електричного опору <$E roman {rho sub c "/" rho sub ab~(T)}> добре описується за допомогою універсального "закону 1/2" для термоактиваційної стрибкової провідності. Одержано концентраційну залежність енергії активації, що зростає у разі зниження вмісту кисню.