Оцінено вплив аутоіндукторів QS Pseudomonas aeruginosa - N-(3-оксо-додеканоіл)гомосеринлактону (3-оксо-С12-АГЛ) N-бутирил-гомосеринлактону (С4-АГЛ) і 2-гептил-3-гідроксі-4-хінолону (PQS) на синтез ді- і монорамноліпідів штамом P. aeruginosa АТСС 15692. Pseudomonas aeruginosa АТСС 15692 культивували на середовищі Гиса с 2 % глюкози при 37 C 24 години. Дослідження проведено в системі планктон - біоплівка в 48-лункових полістиролових плоскодонних планшетах "Nunclon". Розділення ді- і монорамноліпідів здійснено за допомогою ТШХ на пластинках Alugram Sil G/UV 254. Ді- і монорамноліпіди роздільно елюювали з пластинок і визначено їх вміст в орциновому тесті. Співвідношення дірамноліпід/монорамноліпід розраховували, приймаючи з 1 одиницю вміст монорамноліпіда. Використано аутоіндуктори quorum sensing P. aeruginosa: гомосеринлактони (Sigma Aldrich) і 2-гептил-3-гідроксі-4-хінолон, синтезований у Біотехнологічному науково-навчальному центрі ОНУ ім. І. І. Мечникова. Екзогенний 3-оксо-С12-АГЛ не впливае на синтез рамноліпідов. В присутності 2 інших аутоіндукторів: С4-АГЛ и PQS, вміст рамноліпідов суттєво збільшується. С4-АГЛ у концентраціях 5 - 10 мкМ викликал підвищення синтезу біосурфактантів P. aeruginosa в 3,4 - 4,1 рази, відповідно. В присутності PQS в діапазоні концентрацій 40 - 80 мкМ спостерігалося пропорційне підвищення синтезу рамноліпідів. Їх рівень зростав в 1,9; 3,3 - 5,2 рази при 40, 60 і 80 мкМ сигнального хінолону, відповідно. Крім оцінки загального вмісту рамноліпідів у дослідних зразках визначали співвідношення ді- і монорамноліпідів. Через добу у контролі це співвідношення становило 2,2:1. За присутності C4-АГЛ воно майже не змінювалося і дорівнювало 2:1 при концентрації аутоіндуктора 5 мкМ та 2,4:1 при 10 мкМ N-бутирил-гомосеринлактону. Сигнальний хінолон суттєво підвищував синтез дірамноліпідів і, перш за все, Rha-Rha-C10-C10. За концентрацій PQS 40, 60 і 80 мкМ співвідношення Rha-Rha-C10-C10/Rha-C10-C10 становило 3:1, 3,6:1 і 4,5:1, відповідно. Показано, що супернатанти культур з підвищеним вмістом дірамноліпідів володіють більш високою емульгувальною активністю.

Наголошено, що створення нових біосумісних наноматеріалів, здатних виявляти специфічну біологічну дію, є важливою комплексною проблемою, яка потребує використання останніх досягнень біотехнології. Досліджено вплив немодифікованого водорозчинного фулерену C60 на АТРазну активність і реакцію суперпреципітації натурального актоміозину скелетних м'язів кроля. Встановлено дозозалежний характер його дії на Мg<^>2+, Са<^>2+- та К<^>+-ATРазну активність та суперпреципітацію актоміозину. Це відкриває перспективи регуляції процесу скорочення - розслаблення скелетних м'язів за допомогою досліджуваного С60.

Дисбіотичні стани широко поширені як у людей, так і у тварин. Дисбіоз кишківника супроводжується, окрім кількісних і якісних змін мікрофлори, імуносупресією і метаболічними порушеннями, зокрема авітамінозом А. Тому актуальним є пошук і дослідження штамів мікроорганізмів, використання яких для корекції дисбіозів дозволить нормалізувати гомеостаз макроорганізму. У цьому зв'язку вельми перспективним є використання каротинсинтезувалъних штамів бактерій роду Bacillus, що дозволить поєднати в одному препараті властивості пробіотиків і здатність компенсувати дефіцит вітаміну А в макроорганізмі. Проаналізовано дані літератури і представлено результати власних досліджень щодо каротинсинтезувальної здатності бактерій роду Bacillus, природи їх каротиноїдних пігментів та їх функції в макроорганізмі. Встановлено, що каротиноїдні пігменти штамів B. amyloliquefaciens IMB В-7513 та IMB В-7525, представлені комплексом з ліпідами та вуглеводами, відносяться до С30-апокаротиноїдів, зокрема, апо-8'-фітофлуену, апо-<$E xi~-~8 prime>-каротину, апо-8'-нейроспорину та апо-<$E 8 prime~-~beta>-каротен-3-олу. Запропоновано можливий шлях їх синтезу, кінцевим продуктом якого є <$E 8 prime~-~beta>-каротен-3-ол, що здатний метаболізуватись у вітамін А. Раніше в дослідах от vivo показано, що штами безпечні для теплокровних, проявляють пробіотичну і провітамінну активність. Одержані результати є фундаментальною основою створення на основі каротин-синтезувальних штамів B. amyloliquefaciens IMB В-7513 та IBM В-7525 пробіотичного препарату з провітамінною активністю.

Цель работы - обобщение данных литературы относительно перспектив использования наноалмазов для создания методов эффективной терапии и доставки лекарственных препаратов. Показано, что разработанные методы доочистки, контроля чистоты поверхности и создания различных гидрофильных типов поверхности наноалмазов предоставляют широкие возможности для качественной функционализации поверхности органическими соединениями. Современным направлением наномедицины является создание комплексных биосовместимых наноматериалов, которые способствуют целенаправленной доставке лекарств в места локализации патологических процессов. Для транспортировки лекарственных препаратов к органам-мишеням важное значение имеют С60-фуллерены, нанопористий диоксид кремния, карбоновые нанотрубки, наноалмазы. Они должны иметь хорошую биосовместимость, стабильность и повышенную дисперсность в физиологических средах, а также избегать быстрого распознавания иммунной системой. Такие композиты эффективно попадают в цитоплазму клеток с помощью клатринопосредованного эндоцитоза.

За допомогою методу теорії функціонала густини (B3LYP, базис 6-31G<^>**) розрахована рівноважна просторова будова основного електронного стану вуглецевих нанокластерів (ВНК) С6 - С216 гексагональної форми. Встановлено, що: основний електронний стан ВНК С6, С24 синглетний, С54 і С150 триплетний, С96 та С216 квінтетний; pi-система крайового циклічного ланцюжка атомів вуглецю слабко зв'язана з pi-системою центральної частини ВНК; енергії вакантних МО, розподілених по зв'язкам крайового циклічного ланцюжка, потрапляють в діапазон енергій вищих зайнятих МО. Встановлені особливості пояснено, виходячи з розподілу спінової густини по двократно координованим атомам вуглецю крайового циклічного ланцюжка.

Within the frequency interval of <$E 10 sup -1> to <$E 10 sup 6> Hz investigated were the frequency dependences of the capacitance C and resistance R for modified <$E roman С sub 60> films in darkness and on exposure to the focused white light. A clamping ITO electrode with an intermediate layer of isotropic liquid (glycerin or distilled water) was taken instead of the traditionally used deposited top metal electrode. Found are the conditions when C and R changes are caused by near-electrode (<$E f~<<~10 sup 3> Hz) and bulk (<$E f~>>~10 sup 4> Hz) processes. It was shown that the sharp reduction of C and R with growing the frequency corresponds to the transition from one condition to the other, and such process can be described with account of the "classical" Maxwell-Wagner mechanism of interlayer polarization. The relaxation time of such process was found to be equal approximately 10 ns. This time was shown to depend on the manufacturing technology of <$E roman С sub 60> films. Having analyzed the obtained frequency dependences of C and R, an equivalent circuit of the sample was suggested. We estimated the thicknesses of the liquid layer (<$E symbol Ы~30~ roman {mu m}>) and near-electrode layer of <$E roman С sub 60> films (tens of nanometers). Comparing the frequency dependences of C and R on exposure to light of the bottom and top electrodes, it was assumed that the <$E roman С sub 60> films under laser UV-irradiation is non-uniform in thickness.

Забруднення навколишнього середовища нафтовими вуглеводнями є однією з найактуальніших проблем в усьому світі. Ефективність біоремедіації нафтових забруднень у значній мірі залежить від природних особливостей мікроорганізмів та їх специфічних адаптивних механізмів засвоєння вуглеводнів. Визначено ефективність біодеструкції і поверхнево-активні властивості вуглеводень-окиснювальних штамів Gordonia rubripertincta IMB Ас-5005, Rhodococcus erythropolis IMB В-7012 і Acinetobacter calcoaceticus IMB В-7013. Ці штами проявляли високу ефективність біодеструкції н-гексадекану (82,1 - 86,7 %), керосину (72,5 - 80,3 %), дизельного палива (70,1 - 74,3 %) і сирої нафти (63,5 - 68,9 %). Змішана культура цих штамів повністю асимілювала н-алкани C9 - С21, а також ізо-алкани C8 - C17 і значно зменшувала (у 150 - 230 разів) вміст н-алканів C22 - C26 у процесі очищення води від сирої нафти. Засвоєння вуглеводнів штамами G. rubripertincta IMB Ac-5005 і R. erythropolis IMB В-7012 із низьким початковим рівнем індексу гідрофобності (2,4 і 9,6 % відповідно) супроводжувалось збільшенням гідрофобності клітинної поверхні (у 4 і 25 разів відповідно) та синтезом клітинно-зв'язаних біосурфактантів, які утворювали стійкі емульсії типу "масло у воді". Домінуючими компонентами цих біосурфактантів були гліколіпіди: моно- і диміколати трегалози. Засвоєння вуглеводнів високо гідрофобним штамом A. calcoaceticus IMB В-7013 з початковим індексом гідрофобності 99,4 % супроводжувалось зменшенням цього показника в 1,4 рази і синтезом позаклітинного біосурфактанту, який утворював стабільні емульсії типу "вода у маслі". За хімічним складом і співвідношенням основних компонентів (вуглеводи, білки та ліпіди) біосурфактант A calcoaceticus IMB В-7013 близький до емульсанів. Експериментальні дані дають підстави для ефективного використання цих штамів у процесі біоремедіації забруднених нафтою води і грунту.

Представлені результати досліджень особливостей синтезу багатоцільового уреатного мастила на синтетичних оливах для широкого температурного діапазону застосування, придатного для використання у авіаційній техніці. Взаємодією поліізоціанату з октадециламіном та бензиламіном у суміші поліальфаолефінової оливи з естерами пентаерітриту і жирних кислот фракції С5-С9 синтезовано полісечовину - загусник уреатних мастил. Її будова встановлена методом ІЧ-спектроскопії. Для визначення верхньої температурної межі застосування мастила використано метод дериватографічного аналізу. Властивості мастила досліджені стандартними методами. ІЧ-спектри уреатного мастила засвідчили, що застосоване для синтезу загусника співвідношення реагентів призводить до повного їх витрачання у ході реакції та дозволяє одержати сечовину з максимальним виходом. Характер кривих диференціального термічного аналізу та термогравіметрії вказує, що верхня температурна межа застосування уреатного мастила, виготовленого на суміші синтетичних олив, знаходиться на рівні 200 <$E symbol Р>С. Встановлено, що температура синтезу і співвідношення компонентів загусника визначають термічні, реологічні та механічні властивості системи. Варіюючи мольним співвідношенням компонентів сечовинного загусника, вдалося створити механічно та колоїдно стабільну мастильну композицію. Мастило не застигає до мінус 50 <$E symbol Р>С, що підтверджується низькою в'язкістю за цієї температури та величиною крутних моментів на початку та за сталого обертання підшипника. Застосування багатофункціонального пакету присадок дозволило вийти на новий якісний рівень за трибологічними характеристиками і стійкістю до окиснювальних перетворень. Дослідження засвідчили, що властивості уреатного мастила залежать не тільки від природи і співвідношення компонентів сечовинного загусника та параметрів процесу його синтезу, але й від збалансованості мастильної композиції в цілому з правильно підібраними базовими оливами та пакетом присадок. Розроблений продукт з високим рівнем трибологічних, антиокислювальних та екологічних характеристик відповідає сучасним вимогам до авіаційних мастил і може бути рекомендований для застосування в жорстких умовах експлуатації в широкому температурному діапазоні.

Low-temperature studies of elastic and magnetic characteristics of the single crystal Nd0,6Dy0,4Fe3(BO3)4 have been performed. A transition to the antiferromagnetically ordered state of the magnetic subsystem has been manifested in the temperature behavior of the velocity and attenuation of acoustic modes and magnetization. Spin-reorientation phase transitions, which reveal themselves as anomalies in the behavior of elastic and magnetic characteristics of the crystal in the external magnetic field applied along the axis of the trigonal symmetry of the crystal have been discovered. The phase H-T diagram for H || С3 has been constructed.

Мета - визначення складу жирних кислот клітинних ліпідів та ідентифікація штаму бактерій, виділеного із ділянки забрудненого нафтою грунту о. Зміїний. Аналіз складу жирних кислот штаму Bacillus sp. ОЗ-5 здійснювали з використанням автоматичної системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock (MIDI inc., USA) на базі газового хроматографа Agilent 7890 (Agilent Technologies, USA). Охарактеризований за фенотиповими ознаками штам Bacillus sp. ОЗ-5, за складом жирних кислот ідентифіковано як Bacillus megaterium ОЗ-5 - GC subgroup A. Аналіз одержаної хроматограми показав, що переважальними в жирнокислотному спектрі штаму Bacillus megaterium ОЗ-5 є розгалужені структурні ізомери довголанцюгових насичених жирних кислот з переважним вмістом 12-метилтетрадеканової (С15:0 антеізо, 39,6 %) і 13-метилтетрадеканової (C15:0 ізо, 32,93 %) кислот, серед інших розгалужених ізомерів виявлено C17:0 антеізо (2,69 %), C17:0 ізо (1,88 %), C14:0 ізо (6,62 %), C16:0 iso (1,76 %), C13:0 антеізо (0,25 %) та C13:0 ізо (0,5 %). Висновок: аналіз жирнокислотного профілю досліджуваного штаму з використанням системи MIDI Sherlock дозволив віднести його до виду Bacillus megaterium-GC subgroup A з високим індексом подібності 0,731. Виявлено особливості спектру жирних кислот досліджуваного мікроорганізму систематизовані і відрізняють його від інших бактерій роду Bacillus.

Изучены энзиматические свойства различных типов целлюлаз, продуцируемых бациллами при глубинном культивировании на среде с тяжелоразрушаемой целлюлозой. Обобщены результаты исследований свойств целлюлаз шести наиболее активных штаммов бацилл. Дан анализ влияния pH и температуры на их активность и стабильность. Установлено, что целлюлазы изучаемых штаммов бацилл проявляют наибольшую активность при pH от 6,0 до 7,0. Исключение составляет С2-фермент, имеющий pH-оптимум в более кислой зоне - от 5,0 до 8,0. Температурный оптимум действия Сх-, С1- и С2-ферментов - 50 <$E symbol Р>C, целлобиазы - 40 <$E symbol Р>C. Целлюлазы бацилл отличались высокой термостабильностью, которую проявляли в широком интервале температур - от 40 до 70 <$E symbol Р>C.

Выполнены рентгеновские исследования структурных характеристик твердых растворов C60(CO)0,9 и C60(CH4)0,5 в области ориентационного фазового перехода фуллерита С60. Установлено, что заполнение октаэдрических полостей решетки фуллерита молекулами СО и CH4 приводит к значительному повышению параметра решетки, коэффициентов теплового расширения упорядоченной фазы, а также уменьшению скачка объема и температуры ТC фазового перехода. При этом наблюдается заметное "размытие" области фазового превращения. Проведен анализ и обсуждение имеющихся противоречий в выводах относительно структурных особенностей при формировании в растворах CO - C60 стекольного состояния. Получены линейные зависимости температур ориентационного перехода ТC и стеклования Tg от концентрации молекул СО в октаэдрических полостях. Определен концентрационный состав использованных ранее в исследованиях теплоемкости твердых смесей.

Індекс рубрикатора НБУВ: В372.312 + Г563

Рубрики:

Вакансії і домішки

Тверді розчини

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

С помощью методов термического анализа построена диаграмма состояния резорцин - пирокатехин с указанием метастабильных областей. Установлено увеличение предкристаллизационных переохлаждений в системе резорцин - пирокатехин по мере роста концентрации компонентов как с одной, так и с другой стороны. Результаты трактуются с точки зрения молекулярного строения смесей в данной системе и эффектами кластеризации между молекулами С6Н4(ОН)2-1,2 и С6Н4(ОН)2-1,3.

За допомогою методів сканувальної та трансмісійної електронної мікроскопії, локального рентгеноспектрального, рентгенівського фазового та диференціального термічного аналізу досліджено особливості взаємних перетворень та орієнтаційні співвідношення між потрійними кубічними C-, C1- та C2-фазами, які вважаються апроксимантами ікосаедральної фази. З використанням комплексу методів рентгенівського структурного аналізу та трансмісійної електронної мікроскопії однозначно встановлено структуру С1-фази (<$E Im 3 Bar ,~a~=~1,5389> нм). Підтверджено структури C-фази (<$E Pm 3 Bar ,~a~=~0,7655> нм) та С2-фази (<$E Fm 3 Bar ,~a~=~1,5510> нм).

З використанням методів кінцевих елементів на базі бісегментарної моделі CIV - СV - СVI, розробленої в ІПХС, проведено математичне моделювання моносегментарного переднього міжтілового шийного спондилодезу за допомогою як кірково-губчастого кісткового трансплантата, так і штучних імплантатів оригінальної конструкції. Результати дослідження дозволили виявити особливості розподілу внутрішніх напружень у кісткових елементах шийних хребтових рухових сегментів та різних варіантах відновленої міжтілової опори.

Установлено, что для обнаруженных в молодых и древних слоях деградирующего ледника Западной прибрежной Антарктики N2O, СН2=СНСН3, СО2, СН3Сl, С2Н5Сl, СН2=СНСl, СН3Br, СН2Вr2, СНВr3, CH3I, C2H5I, CH2=CHI, COS, CS2, CH3SSCH3 и CH3SCH3 характерны высокие коэффициенты обогащения по сравнению с их современным атмосферным уровнем, что свидетельствует об их природном происхождении в снежном покрове. Рассмотрены возможные механизмы синтеза этих соединений из органических веществ в покрове. Потоки этих примесей из ледников могут значительно влиять на экосистемы, химический состав воздуха и образование облаков над прибрежной Антарктикой.

Определены условия положительного влияния окислителей (NO, SO2, О2) на конверсию оксида азота (I) в присутствии Fe-содержащих катализаторов цеолитной основы. Результаты интерпретированы в рамках механизма разложения N2O. Установлено влияние NOx на восстановление оксида азота (I) С3 - C4-алканами.

На основі фракції С9 піролізу вуглеводнів розроблено методи синтезу нафтополімерних смол з епоксидними групами (НПСЕ). Досліджено вплив природи та кількості ініціатора, температури та тривалості процесу на вихід і характеристику НПСЕ. Показано, що синтезовані НПСЕ можуть знайти застосування як активні додатки до композицій на основі промислової смоли ЕД-22.

На основе фракции С9 пиролиза углеводородов разработаны методы синтеза нефтеполимерных смол с эпоксидными группами (НПСЭ). Изучено влияние природы и количества инициатора, температуры и продолжительности процесса на выход и характеристику НПСЭ. Показано, что синтезированные НПСЭ могут найти применение как активные добавки к композициям на основе промышленной смолы ЭД-22.

On the basis of C9 fraction of hydrocarbon pyrolysis the synthesis methods of oil-polymer resins with epoxy groups (OPRE) have been developed. Influence of nature and initiator quantity, temperature and process duration on OPRE yield and characteristics has been studied. It has been shown that synthesized OPREs can be used as active additives to the compositions based on industrial resin ED-22.