4-R-substituted N-methylanilines (R = СН3, n-С3Н7, izo-С3Н7, tret-С4Н9, tret-С4Н9СН2) catalyze the oxidation chain breaks for dihydrobenzenes (cyclohexa-1,4-diene, dihydrophenantrene-9,10). The mechanism of such a catalysis is substantiated, and the stoichiometric coefficients of the cyclohexa-1,4-diene oxidation chain breaking by f = 10 (СН3), 14 (n-С3Н7), 17 (izo-С3Н7), 28 (tret-С4Н9), 39 (tret-С4Н9СН2) are measured at 50 <$E symbol Р>C.

Забруднення навколишнього середовища нафтовими вуглеводнями є однією з найактуальніших проблем в усьому світі. Ефективність біоремедіації нафтових забруднень у значній мірі залежить від природних особливостей мікроорганізмів та їх специфічних адаптивних механізмів засвоєння вуглеводнів. Визначено ефективність біодеструкції і поверхнево-активні властивості вуглеводень-окиснювальних штамів Gordonia rubripertincta IMB Ас-5005, Rhodococcus erythropolis IMB В-7012 і Acinetobacter calcoaceticus IMB В-7013. Ці штами проявляли високу ефективність біодеструкції н-гексадекану (82,1 - 86,7 %), керосину (72,5 - 80,3 %), дизельного палива (70,1 - 74,3 %) і сирої нафти (63,5 - 68,9 %). Змішана культура цих штамів повністю асимілювала н-алкани C9 - С21, а також ізо-алкани C8 - C17 і значно зменшувала (у 150 - 230 разів) вміст н-алканів C22 - C26 у процесі очищення води від сирої нафти. Засвоєння вуглеводнів штамами G. rubripertincta IMB Ac-5005 і R. erythropolis IMB В-7012 із низьким початковим рівнем індексу гідрофобності (2,4 і 9,6 % відповідно) супроводжувалось збільшенням гідрофобності клітинної поверхні (у 4 і 25 разів відповідно) та синтезом клітинно-зв'язаних біосурфактантів, які утворювали стійкі емульсії типу "масло у воді". Домінуючими компонентами цих біосурфактантів були гліколіпіди: моно- і диміколати трегалози. Засвоєння вуглеводнів високо гідрофобним штамом A. calcoaceticus IMB В-7013 з початковим індексом гідрофобності 99,4 % супроводжувалось зменшенням цього показника в 1,4 рази і синтезом позаклітинного біосурфактанту, який утворював стабільні емульсії типу "вода у маслі". За хімічним складом і співвідношенням основних компонентів (вуглеводи, білки та ліпіди) біосурфактант A calcoaceticus IMB В-7013 близький до емульсанів. Експериментальні дані дають підстави для ефективного використання цих штамів у процесі біоремедіації забруднених нафтою води і грунту.

Наголошено, що створення нових біосумісних наноматеріалів, здатних виявляти специфічну біологічну дію, є важливою комплексною проблемою, яка потребує використання останніх досягнень біотехнології. Досліджено вплив немодифікованого водорозчинного фулерену C60 на АТРазну активність і реакцію суперпреципітації натурального актоміозину скелетних м'язів кроля. Встановлено дозозалежний характер його дії на Мg<^>2+, Са<^>2+- та К<^>+-ATРазну активність та суперпреципітацію актоміозину. Це відкриває перспективи регуляції процесу скорочення - розслаблення скелетних м'язів за допомогою досліджуваного С60.

Дисбіотичні стани широко поширені як у людей, так і у тварин. Дисбіоз кишківника супроводжується, окрім кількісних і якісних змін мікрофлори, імуносупресією і метаболічними порушеннями, зокрема авітамінозом А. Тому актуальним є пошук і дослідження штамів мікроорганізмів, використання яких для корекції дисбіозів дозволить нормалізувати гомеостаз макроорганізму. У цьому зв'язку вельми перспективним є використання каротинсинтезувалъних штамів бактерій роду Bacillus, що дозволить поєднати в одному препараті властивості пробіотиків і здатність компенсувати дефіцит вітаміну А в макроорганізмі. Проаналізовано дані літератури і представлено результати власних досліджень щодо каротинсинтезувальної здатності бактерій роду Bacillus, природи їх каротиноїдних пігментів та їх функції в макроорганізмі. Встановлено, що каротиноїдні пігменти штамів B. amyloliquefaciens IMB В-7513 та IMB В-7525, представлені комплексом з ліпідами та вуглеводами, відносяться до С30-апокаротиноїдів, зокрема, апо-8'-фітофлуену, апо-<$E xi~-~8 prime>-каротину, апо-8'-нейроспорину та апо-<$E 8 prime~-~beta>-каротен-3-олу. Запропоновано можливий шлях їх синтезу, кінцевим продуктом якого є <$E 8 prime~-~beta>-каротен-3-ол, що здатний метаболізуватись у вітамін А. Раніше в дослідах от vivo показано, що штами безпечні для теплокровних, проявляють пробіотичну і провітамінну активність. Одержані результати є фундаментальною основою створення на основі каротин-синтезувальних штамів B. amyloliquefaciens IMB В-7513 та IBM В-7525 пробіотичного препарату з провітамінною активністю.

Оцінено вплив аутоіндукторів QS Pseudomonas aeruginosa - N-(3-оксо-додеканоіл)гомосеринлактону (3-оксо-С12-АГЛ) N-бутирил-гомосеринлактону (С4-АГЛ) і 2-гептил-3-гідроксі-4-хінолону (PQS) на синтез ді- і монорамноліпідів штамом P. aeruginosa АТСС 15692. Pseudomonas aeruginosa АТСС 15692 культивували на середовищі Гиса с 2 % глюкози при 37 C 24 години. Дослідження проведено в системі планктон - біоплівка в 48-лункових полістиролових плоскодонних планшетах "Nunclon". Розділення ді- і монорамноліпідів здійснено за допомогою ТШХ на пластинках Alugram Sil G/UV 254. Ді- і монорамноліпіди роздільно елюювали з пластинок і визначено їх вміст в орциновому тесті. Співвідношення дірамноліпід/монорамноліпід розраховували, приймаючи з 1 одиницю вміст монорамноліпіда. Використано аутоіндуктори quorum sensing P. aeruginosa: гомосеринлактони (Sigma Aldrich) і 2-гептил-3-гідроксі-4-хінолон, синтезований у Біотехнологічному науково-навчальному центрі ОНУ ім. І. І. Мечникова. Екзогенний 3-оксо-С12-АГЛ не впливае на синтез рамноліпідов. В присутності 2 інших аутоіндукторів: С4-АГЛ и PQS, вміст рамноліпідов суттєво збільшується. С4-АГЛ у концентраціях 5 - 10 мкМ викликал підвищення синтезу біосурфактантів P. aeruginosa в 3,4 - 4,1 рази, відповідно. В присутності PQS в діапазоні концентрацій 40 - 80 мкМ спостерігалося пропорційне підвищення синтезу рамноліпідів. Їх рівень зростав в 1,9; 3,3 - 5,2 рази при 40, 60 і 80 мкМ сигнального хінолону, відповідно. Крім оцінки загального вмісту рамноліпідів у дослідних зразках визначали співвідношення ді- і монорамноліпідів. Через добу у контролі це співвідношення становило 2,2:1. За присутності C4-АГЛ воно майже не змінювалося і дорівнювало 2:1 при концентрації аутоіндуктора 5 мкМ та 2,4:1 при 10 мкМ N-бутирил-гомосеринлактону. Сигнальний хінолон суттєво підвищував синтез дірамноліпідів і, перш за все, Rha-Rha-C10-C10. За концентрацій PQS 40, 60 і 80 мкМ співвідношення Rha-Rha-C10-C10/Rha-C10-C10 становило 3:1, 3,6:1 і 4,5:1, відповідно. Показано, що супернатанти культур з підвищеним вмістом дірамноліпідів володіють більш високою емульгувальною активністю.

Low-temperature studies of elastic and magnetic characteristics of the single crystal Nd0,6Dy0,4Fe3(BO3)4 have been performed. A transition to the antiferromagnetically ordered state of the magnetic subsystem has been manifested in the temperature behavior of the velocity and attenuation of acoustic modes and magnetization. Spin-reorientation phase transitions, which reveal themselves as anomalies in the behavior of elastic and magnetic characteristics of the crystal in the external magnetic field applied along the axis of the trigonal symmetry of the crystal have been discovered. The phase H-T diagram for H || С3 has been constructed.

Within the frequency interval of <$E 10 sup -1> to <$E 10 sup 6> Hz investigated were the frequency dependences of the capacitance C and resistance R for modified <$E roman С sub 60> films in darkness and on exposure to the focused white light. A clamping ITO electrode with an intermediate layer of isotropic liquid (glycerin or distilled water) was taken instead of the traditionally used deposited top metal electrode. Found are the conditions when C and R changes are caused by near-electrode (<$E f~<<~10 sup 3> Hz) and bulk (<$E f~>>~10 sup 4> Hz) processes. It was shown that the sharp reduction of C and R with growing the frequency corresponds to the transition from one condition to the other, and such process can be described with account of the "classical" Maxwell-Wagner mechanism of interlayer polarization. The relaxation time of such process was found to be equal approximately 10 ns. This time was shown to depend on the manufacturing technology of <$E roman С sub 60> films. Having analyzed the obtained frequency dependences of C and R, an equivalent circuit of the sample was suggested. We estimated the thicknesses of the liquid layer (<$E symbol Ы~30~ roman {mu m}>) and near-electrode layer of <$E roman С sub 60> films (tens of nanometers). Comparing the frequency dependences of C and R on exposure to light of the bottom and top electrodes, it was assumed that the <$E roman С sub 60> films under laser UV-irradiation is non-uniform in thickness.

За допомогою методу теорії функціонала густини (B3LYP, базис 6-31G<^>**) розрахована рівноважна просторова будова основного електронного стану вуглецевих нанокластерів (ВНК) С6 - С216 гексагональної форми. Встановлено, що: основний електронний стан ВНК С6, С24 синглетний, С54 і С150 триплетний, С96 та С216 квінтетний; pi-система крайового циклічного ланцюжка атомів вуглецю слабко зв'язана з pi-системою центральної частини ВНК; енергії вакантних МО, розподілених по зв'язкам крайового циклічного ланцюжка, потрапляють в діапазон енергій вищих зайнятих МО. Встановлені особливості пояснено, виходячи з розподілу спінової густини по двократно координованим атомам вуглецю крайового циклічного ланцюжка.

Представлені результати досліджень особливостей синтезу багатоцільового уреатного мастила на синтетичних оливах для широкого температурного діапазону застосування, придатного для використання у авіаційній техніці. Взаємодією поліізоціанату з октадециламіном та бензиламіном у суміші поліальфаолефінової оливи з естерами пентаерітриту і жирних кислот фракції С5-С9 синтезовано полісечовину - загусник уреатних мастил. Її будова встановлена методом ІЧ-спектроскопії. Для визначення верхньої температурної межі застосування мастила використано метод дериватографічного аналізу. Властивості мастила досліджені стандартними методами. ІЧ-спектри уреатного мастила засвідчили, що застосоване для синтезу загусника співвідношення реагентів призводить до повного їх витрачання у ході реакції та дозволяє одержати сечовину з максимальним виходом. Характер кривих диференціального термічного аналізу та термогравіметрії вказує, що верхня температурна межа застосування уреатного мастила, виготовленого на суміші синтетичних олив, знаходиться на рівні 200 <$E symbol Р>С. Встановлено, що температура синтезу і співвідношення компонентів загусника визначають термічні, реологічні та механічні властивості системи. Варіюючи мольним співвідношенням компонентів сечовинного загусника, вдалося створити механічно та колоїдно стабільну мастильну композицію. Мастило не застигає до мінус 50 <$E symbol Р>С, що підтверджується низькою в'язкістю за цієї температури та величиною крутних моментів на початку та за сталого обертання підшипника. Застосування багатофункціонального пакету присадок дозволило вийти на новий якісний рівень за трибологічними характеристиками і стійкістю до окиснювальних перетворень. Дослідження засвідчили, що властивості уреатного мастила залежать не тільки від природи і співвідношення компонентів сечовинного загусника та параметрів процесу його синтезу, але й від збалансованості мастильної композиції в цілому з правильно підібраними базовими оливами та пакетом присадок. Розроблений продукт з високим рівнем трибологічних, антиокислювальних та екологічних характеристик відповідає сучасним вимогам до авіаційних мастил і може бути рекомендований для застосування в жорстких умовах експлуатації в широкому температурному діапазоні.

Цель работы - обобщение данных литературы относительно перспектив использования наноалмазов для создания методов эффективной терапии и доставки лекарственных препаратов. Показано, что разработанные методы доочистки, контроля чистоты поверхности и создания различных гидрофильных типов поверхности наноалмазов предоставляют широкие возможности для качественной функционализации поверхности органическими соединениями. Современным направлением наномедицины является создание комплексных биосовместимых наноматериалов, которые способствуют целенаправленной доставке лекарств в места локализации патологических процессов. Для транспортировки лекарственных препаратов к органам-мишеням важное значение имеют С60-фуллерены, нанопористий диоксид кремния, карбоновые нанотрубки, наноалмазы. Они должны иметь хорошую биосовместимость, стабильность и повышенную дисперсность в физиологических средах, а также избегать быстрого распознавания иммунной системой. Такие композиты эффективно попадают в цитоплазму клеток с помощью клатринопосредованного эндоцитоза.

Досліджено коолігомеризацію ненасичених вуглеводнів (КОНВ) фракції C9 рідких продуктів піролізу дизельного палива виробництва етилену. Встановлено основні закономірності ініційованої пероксидами КОНВ фракції С9, з'ясовано характер впливу основних чинників (температури, тривалості реакції, природи та концентрації ініціаторів) на вихід і фізико-хімічні характеристики одержаних коолігомерів. Вибрано ефективний ініціатор коолігомеризації та оптимальні технологічні параметри процесу.

С помощью метода фотонной корреляционной спектроскопии осуществлена оценка распределения по интенсивности, объему и количеству наночастиц немодифицированного (pristine) С60-фуллерена в водной среде, лишенной химических дисперcантов, различающейся по солевому и протеиновому составу. Показано, что в водном коллоидном растворе содержатся частицы С60-фуллерена диаметром от 38 до 600 нм, при этом значительную часть составляют наночастицы диаметром порядка 43 нм. В солевом растворе (0,9 % NaCl) наблюдается образование агломератов С60-фуллерена - процентное содержание более крупных наночастиц С60 возрастает по сравнению с таковым в водном растворе. Добавление альбумина в среду способствует диспергированию наночастиц С60 и предотвращает их как спонтанную, так и NaCl-зависимую агломерацию. При внесении С60-фуллерена в концентрации 10<^>-5 М в среду RPMI 1640, содержащую 5 %-ю эмбриональную телячью сыворотку, не наблюдается значительной агломерации наночастиц. Полученные данные свидетельствуют, что гомогенный стабильный водный коллоидный раствор немодифицированного С60-фуллерена может быть использован для изучения клеточного ответа в культуральной среде.

Розглянуто адсорбційні властивості МДН (метал - діелектрик - напівпровідник) структур з шарами мезопористого кремнію та паладію. Визначено основні параметри шарів Siмезопор і досліджено їх вплив на адсорбційну здатність виготовлених газочутливих сенсорів. Досліджено адсорбційну чутливість даних структур при взаємодії з водневмісними молекулами (Н2, Н2О, С2Н5ОН). Також встановлено, що Pd-МДН-структури з шаром частково окисненого мезопористого кремнію проявляють підвищену адсорбційну чутливість до водневмісних молекул. Запропоновано фізичну модель адсорбції, яка пояснює аномальний характер ізотерм адсорбції та зміну кінетичних характеристик Pd-МДН-структур.

Антиферромагнетик и одновременно слабый ферромагнетик борат железа FeBO3 обладает рядом уникальных свойств. Высокая температура Нееля и громадное эффективное поле однородного обмена приводят к большой величине его магнитоупругой связи. Особенности динамических проявлений сильной магнитоупругой связи в борате железа представляют существенный физический интерес, поскольку динамические и статические упругие деформации могут изменять магнитные свойства кристалла. При распространении продольной гиперзвуковой волны вдоль оси симметрии С3 кристалла FeBO3 в магнитном поле, обнаружены осцилляционные структуры амплитуды и фазы коэффициента прохождения. Ранее предложена физическая модель явления. Она состоит в том, что в режиме стоячей звуковой волны в образце может возникать магнитная модуляционная (несоразмерная) структура. Экспериментально исследована частотная зависимость наблюдаемых резонансов во внешнем магнитном поле и проведено их численное моделирование. Сделано сопоставление и анализ результатов эксперимента и моделирования. Исследования показали качественное согласие выбранной модели взаимодействия звука с магнитной системой. Обнаруженные явления представляют интерес с точки зрения приложений в спинтронике, акустооптике и акустоэлектронике.

Изучено влияние каталитической активности суперкислотной ионной жидкости на селективность образования изомеров С8 и выход алкилбензина в реакции алкилирования промышленно производимых изобутановой и бутан-бутеновой фракций.

Антиоксиданты - это химические вещества, которые предотвращают окисление других химических веществ. Они защищают ключевые компоненты клеток, нейтрализуя вредное воздействие свободных радикалов, которые являются естественными побочными продуктами метаболизма клеток. Окислительный стресс приводит к серьезному повреждению клеток, ведет к различным заболеваниям человека, таких как болезнь Альцгеймера, болезнь Паркинсона, атеросклероз, рак, артрит, нейродегенеративные расстройства и тому подобные. Дефицит антиоксидантов в пище также приводит к окислительному стрессу, который указывает на нехватку антиоксидантных веществ, потребляемых человеком. Поэтому поиск веществ, которые могли бы повысить устойчивость организма человека к активным формам кислорода или азота и препятствовать процессам окислительного стресса, является важной задачей медицины и фармации. Цель работы - изучение антиоксидантной активности (АОА) солей 2-(5-R-4-R-4H-1,2,4-триазол-3-илтио)уксусных кислот при неферментативном инициировании СРО и установление закономерностей относительно химического строения и биологического действия исследуемых веществ. В серии скрининговых исследований использовались оригинальные соединения - производные 1,2,4-триазола. Антиоксидантную активность соединений в опытах in vitro определяли согласно методическим рекомендациям ГФЦ МЗ Украины с использованием метода неферментативного инициирования ПОЛ. Высокой АОА обладала диметиламониевая соль 2-(4-амино-5(2-бромфенил)-1,2,4-триазол-3-илтио)уксусной кислоты (3c), которая снижала содержание ТБК-АП на 54,95 % (p << 0,001). Выраженной АОА обладали производные 4-амино-1,2,4-триазола, содержащие по С5 атому углерода 2-бромфенильний заместитель. Так, метиламониевая соль 3b снижала содержание ТБК - АП на 80,31 % (p << 0,001), что превышает по этой способности референс-препарат аскорбиновую кислоту на 45,05 % и прототип тиотриазолин - на 36,64 %. Рассматривая данные экспериментальных исследований, установили, что наиболее активные среди исследуемых веществ - исходная 2-(4-амино-5(2-бромфенил)-1,2,4-триазол-3-илтио)уксусная кислота (1b), которая снижала уровень ТБКІАП на 91,95 % (p << 0,001), и ее магниевая соль (3a), которая угнетала образование этого конечного продукта ПОЛ на 94,13 % (p << 0,001). Проанализировав данные экспериментальных исследований, установили некоторые закономерности относительно химического строения и АОА исследуемых веществ. Замена катиона морфолиния в молекуле морфолиний 2-(4-амино-5-фенил-1,2,4-триазол-3-илтио)уксусной кислоты (2d) на пиперидиний (2c) сопровождается ростом АОА с 18,18 до 74,95 %. Замена же катиона пиперидиния в молекуле пиперидиний 2-(4-амино-5(2-бромфенил)-1,2,4-триазол-3-илтио)уксусной кислоты на катион морфолиния сопровождается выраженным появлением АОА, которая составляет 90,27 % (соединение 3f). Выводы: среди 12 исследуемых соединений выявлено 8, которые в разной степени выраженности способны подавлять генерацию свободных радикалов и владеют выраженной АОА. Установлено, что введение в молекулы 2-(4-амино-5-фенил-1,2,4-триазол-3-илтио)уксусной кислоты по С2 атому углерода фенильного ядра атома брома сопровождается усилением АОА исследуемых веществ.

Впервые изучен жирнокислотный состав липидов А липополисахаридов (ЛПС) 6 штаммов Budvicia aquatica - представителей нового вида Enterobacteriaceae. Установлено присутствие жирных кислот с длиной углеродной цепи от С12 до С18. Все исследуемые штаммы В. aquatica содержали 3-гидрокситетрадекановую кислоту (23,1 - 43,8 %, в зависимости от штамма), которая была доминирующей и характерна для семейства Enterobacteriaceae. ЛПС исследуемых штаммов проявляли токсичность и пирогенность.

Наведено загальні відомості про Кобзівське родовище, що є складним за своєю геологічною будовою і великим за кількістю видобувних запасів газу. Охарактеризовано його тектонічну будову та фаціальні, літофізичні й петрографічні властивості порід колекторів та порід покришок. Газоносність родовища пов'язана з відкладами ассельського та гжельського ярусів нижньої пермі та верхнього карбону. В продуктивній товщі виділено 15 горизонтів, які складені вкрай невитриманими колекторами з плямистим розповсюдженням по латералі, що обумовило наявність існування 37-ми не пов'язаних між собою покладів газу з різними рівнями газоводяних контактів. Виявлено, що їх розташування, в основному, контролюється літологічним фактором, тому поклади газу, як правило, літологічно екрановані або літологічно обмежені. Основним за запасами є горизонт Г-6<^>2 картамиських відкладів верхнього карбону (С3kt). На його прикладі проаналізовано умови формування неантиклінальної літологічно екранованої пастки вуглеводнів. Побудовано літофаціальну карту-схему, де виділені ділянки розвитку відкладів глибоководної затоки, авандельти та дельти. В межах дельтових рівнин виявлено ділянки боліт та озер. Розглянуто умови формування осадів, визначено напрямки переміщення теригенного матеріалу. Доведено можливість формування достатньо великих покладів вуглеводнів у неантиклінальних пастках, що підтверджує перспективність проведення пошуково-розвідувальних робіт на схилах відомих антиклінальних структур, а також на схилах западини.